The Resource for Professional Journalists Рене Дж. Каппон Настанови журналістам Ассошіейтед Пресс Професійний порадник Переклад з англійської Андрія Іщенка Київ Видавничий дім «Києво-Могилянська академія»

Не перестарайтесь

П’яна бійка на політичному мітингу, попри її мальовничість, не заслуговує на докладне висвітлення у звіті про передвиборну промову кандидата в президенти. Як і багато іншого у цій складній справі, наочність вимагає відчуття балансу і пропорції, яке неможливо визначити, а кожна наочна деталь має проходити перевірку на доречність.

Коли ви надто ревно беретеся за діло, може вийти ось таке:

Х’ЮСТОН — Лідери семи найбагатших країн зібралися сьогодні на самміт, який може змінити світовий економічний ландшафт, з метою сприяння приголомшливому процвітанню миру між Заходом і Сходом та очищення чіпкого підліску торгових і екологічних спірних питань, які досі є між ними.

Автор, натренувавши око на подробиці, які він схоплює з вправністю досвідченого орнітолога, без сумніву, сідає до клавіатури з переповненим ними записником. І потім він з тією ж вправністю використовує лише ті деталі, які стосуються справи. Подробиці, зібрані копіткою працею, нелегко залишати без уваги. Автор часто піддається спокусі використати їх, тому що він їх має. Тому-то, ймовірно, у численних інтерв’ю зі знаменитостями нам кажуть, що міс Сексуальність розсипала свої дотепи над салатом з помідорів та капусти. (Згадуйте меню, якщо там є філе гримучої змії.)

Коли наочність спрацьовує

Перший уривок — зі статті про конфлікт довкола використання ув’язнених на шляхових роботах. Після окреслення проблем і опису роботи автор Ендрю Петкофскі з «Річмонд Ньюс Лідер» запрошує читача до місця, де відбувається дія:

Команда в’язнів почала роботу на кордоні округу Генріко близько місяця тому і постійно працювала — навіть у найспекотніші дні.

Однак сьогодні день прохолодний і приємний, і в’язні у блакитних робах і оранжевих будівельних касках мають доволі часу, щоб поскаржитися репортерові, орудуючи лопатами, граблями і мітлами. Наглядач, молодик у формі з дробовиком 12-го калібру, слухає без зацікавленості. Все це він чув і раніше.

Зауважте точність візуальних подробиць.

Розгляньте живописність деталей у другому прикладі — статті Джеймса Бейкона у «Реуноук Таймс енд Ворлд Ньюс» (Вірджинія) про скороминуще щастя одного мільйонера:

З мільйонними боргами, покинутий друзями і родичами, Елкінс планує повернення. Його робоче місце — кухонний стіл, завалений брудними тарілками і засипаний крихтами від піци. Зі світом його зв’язує допотопний телефон — щоб кудись подзвонити з нього, потрібно запитувати телефоністку на мотельному комутаторі.

П’ять років тому «Кові» Елкінс мав найкарколомнішу історію успіху у вірджинському вугільному басейні. ...

Зараз на залишки його імперії накладено арешт судом у справах про банкрутство. Немає особняка з гаражем на чотири машини, сауною і плавальним басейном. Немає «лінкольн-континенталя», вертольота, гарних модних речей. Але немає й фальшивих друзів і блюдолизів.

Одного промерзлого зимового дня Елкінс працював у присмерку кімнати у мотелі: кілька годин висів на телефоні, намагаючись знайти кредити, вживане шахтне обладнання, випущені іншими з уваги перспективні копалини — будь-що, що могло б повернути його у бізнес.

Завдяки наочності ми маємо змогу бачити те, про що йдеться у матеріалі. Від імені журналістів, які воліють працювати, як кажани, в аудіодіапазоні, ми можемо тільки виразно прочитати зі Старого Завіту: «Відкрий, Господи, очі Твої й подивися».

Розділ 10. Псевдонаочність: штампи та інші огріхи

За визначенням кліше являють собою зашкарублі фрази, яких добрі автори намагаються уникати. Джордж Орвелл, відомий прихильник літературного пуризму, багато років тому радив: «Ніколи не вживайте метафори, порівняння або стилістичної фігури, якщо ви звикли бачити їх надрукованими».

Загалом, думка ця корисна, але наслідки такої заборони надто згубні. Жоден автор не може зовсім обійтися без цього великого складу знайомих висловів, де зберігаються спрацьовані ідіоми, вислови, що перебувають між усталеними зворотами і кліше, та чисті кліше.

Покійний Ерік Партридж, який героїчними зусиллями уклав «Словник кліше», визнавав, що є кліше чи ні той чи той вираз, почасти залежить від суб’єктивної думки авторів і читачів. Якщо двоє редакторів полюватимуть на кліше в одній і тій самій статті, то деякі з їхніх трофеїв будуть різними; в одного з них якась фраза викликатиме нудоту, тоді як іншого дратувати не буде.

На набуття вживаним виразом статусу кліше впливає спосіб, у який він вживається. Ще один заслужений фахівець цієї справи, сер Ернест Говерс, каже, що набуття статусу кліше залежить від того, чи зворот «використовується бездумно, як дешевий одяг, чи свідомо обирається як найкращий спосіб сказати те, що автор має сказати».

Крім того, не всі кліше однаково огидні. Деякі з них настільки жахливі, що жоден автор, який себе поважає, не вживатиме їх у жодному контексті. Серед цих парій продаватися, як гарячі пиріжки, ковток свіжого повітря, боятися як чуми. (Список деяких інших нікчемних зворотів і виразів — у кінці цього розділу.)

Але у багатьох випадках немає потреби рубати сплеча. Зелений виноград, коливання маятника і чемодан без ручки використовуються дуже часто. Разом з тим кожен з цих висловів стисло передає доволі складні ситуації, і якщо альтернатива виявляється натягнутою і багатослівною, то краще звернутися до штампу.

Тримайте кліше на відстані

- Не варто перейматися поодиноким штампом, але тільки-но вони почнуть нанизуватися, чіплятися один за одного, стаття гине. З кожним новим штампом ступінь безживності зростає в геометричній прогресії. Жодна стаття не може винести багатьох банальностей.

- Штамп можна вживати, якщо він дає змогу точно передати значення: Місто вже кілька років намагається позбутися цього чемодана без ручки. Ніколи не вживайте кліше як прикраси чи для наголосу; воно не має ні сили, ні яскравості: Чутка поширилася містом зі швидкістю лісової пожежі.

- Не використовуйте штампів для надання штучної «веселості»: Наприкінці року довга рука закону його таки дістала. (Він став перед судом.)

Якщо ви повинні вжити кліше, то робіть це правильно. Не випліскуйте дитини разом з окропом і не передавайте куті дьогтю, як це можуть робити деякі політики.

- Неможливо примусити штамп звучати свіжо: нехай він тихенько прослизне, не чіпайте його, тільки гірше буде. Вони ставлять модного воза перед старою конякою лише підкреслює убогість клішованого вислову.

- Не беріть штампи у лапки і не вибачайтеся за них, мовляв, як каже про це старий штамп. Пропонуючи читачеві затиснути носа, ви тільки привертаєте його увагу до запаху.

- Не прикрашайте своїх матеріалів Великими Цитатами, затяганими до цілковитої банальності: Захід є Захід, Схід є Схід, і разом їм не зійтись; бути чи не бути і таке інше. Я ще сподіваюся пережити хоч один сезон подання податкових декларацій без газетного матеріалу, у якому автор нагадує, що квітень — найжорстокіший місяць (Т. С. Еліот). Ці цитати, а ще сотня інших, прекрасних у їхніх оригінальних контекстах, повністю знецінилися через надмірне позичання.

- Якщо існує якийсь спосіб витягти зі штампу щось корисне, то це — переробити його так, щоб він набув нового несподіваного смислу: Кому школа — кому рідний дім.