З українського літературного слововживання
Палевий. Блідо-жовтий з рожевим відтінком. Троянд було сім – три білі, три палеві і одна – червона (Ю.Смолич). ПАЛЬПАЦІЯ - ПАЛЬПІТАЦІЯ
жүктеу/скачать 3.27 Mb.
|
Палевий. Блідо-жовтий з рожевим відтінком. Троянд було сім – три білі, три палеві і одна – червона (Ю.Смолич). ПАЛЬПАЦІЯ - ПАЛЬПІТАЦІЯ Пальпація, -ї, ор. -єю. Метод дослідження хворого шляхом послідовного обмацування, промацування. Пальпітація. Посилене биття серця. пам’ятка див. пам’ятник. ПАМ’ЯТЛИВИЙ - ПАМ’ЯТНИЙ Пам’ятливий. Який має добру пам’ять, здатний легко запам’ятовувати: пам’ятлива людина. Пам’ятний. 1. Який добре зберігся в пам’яті, довго пам’ятається тощо: пам’ятний вечір, пам’ятні вулиці. 2. Який служить для запам’ятовування: пам’ятний знак. ПАМ’ЯТНИК - ПАМ’ЯТКА Пам’ятник, -а (кому, чому, рідше кого, чого). 1. Архітектурна або скульптурна споруда в пам’ять або на честь когось, чогось: пам’ятник Т.Шевченкові, до пам’ятника князеві Володимирові, пам’ятник Слави. 2. зрідка. Те саме, що пам’ятка. Пам’ятка (чого). Предмет матеріальної культури минулого; твір стародавньої писемності тощо: архітектурна пам’ятка, пам’ятка архітектури, літературна пам’ятка, пам’ятка літератури. ПАН... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "все", "всеохоплюючий"; пишеться разом: панарабізм, пан’європейський, панісламізм (з власними назвами – через дефіс: пан-Європа). ПАНІМАТКА, ПАНЬМАТКА1. Мати; господиня; ввічливе звертання до літньої поважної жінки. Зоставалась у нас ще шкапка добра та коза ледача, і їх пан узяв за подушне, бо паніматка заробити нездужала (Д.Мордовець); – Здоровенькі були! – Паніматка йому з двору: – "Ви б до хати краще йшли (П.Грабовський); От молодиці і кричать Явдосі: – Ану, паньматко, вибирай місце на щасливу продажу (Г.Квітка-Основ’яненко). 2. Дружина священика. – Бачите, як паньматка зраділа ? То-то! – задоволений, злазить з воза отець Миколай (М. Стельмах). ПАНКРЕАТИН - ПАНКРЕАТИТ Панкреатин, -у. Лікувальний препарат, що виготовляється з підшлункової залози великої рогатої худоби. Панкреатит, -у. Запалення підшлункової залози. ПАНОТЕЦЬ, -тця. 1. Батько; ввічлива форма звертання до старих поважних чоловіків. – Добридень вам! Чи живенькі, чи здоровенькі? А сам панотець? А паніматка? Чи живі, чи здорові? (І.Нечуй-Левицький); – Ей, Хведьку, вчись! Ей, схаменись! – Так панотець казав своїй дитині (П.Гулак-Артемовський); [Матрона (до старого патриція):] Подивись лишень, панотче, се що за знак? Плебеї всі стоять і ні один не йде прощаться (Леся Українка). 2. церк. Священик. Панотець глянув на її щире покаяння, звелів Мотрі одвести її у монастир (О.Стороженко). пансіонер див. пенсіонер. паньматка див. паніматка. ПАР, -у. Рілля, залишена на одне літо без посіву: орати під пар, чорний пар. ПАР..., ПАРА... Перші частини складних слів, що означають суміжність, переміщення, відступ, відхилення, зміну; пишуться разом: паргелій, парамагнетизм. ПАРА1. Основні значення цього слова пов’язані з позначенням двох однорідних предметів, що вживаються чи діють разом, становлять одне ціле чи комплект, є двома однаковими частинами чогось цілого; подружжя тощо: пара чобіт, пара коней, колісна пара, пара ножиць, пара штанів, суконна пара, закохана пара, молода пара. Покинеш любу жінку, Чумацьку снасть, волів і кілька пар плугів (П.Гулак-Артемовський). Вживання слова пара в значенні "два" – розмовне. Ішли, і як би не збрехати – Трохи не з пару добрих гін (І.Котляревський). ПАРА2. Газоподібний стан води. Легко пара од землі Лине, в’ється в небо хмарками (Г.Чупринка). У словоспол.: братися (взятися) парою, на всіх парах мчати, ні пари з вуст. ПАРАФІНУВАТИ - ПАРАФУВАТИ Парафінувати, -ую, -уєш. Покривати, просочувати парафіном. Парафувати, недок. і док. Попередньо підписувати ініціалами до офіційного підписання (міжнародний договір, угоду). ПАРАФРАЗА, ПАРАФРАЗ - ПЕРИФРАЗА - ПЕРИФРАЗ Парафраза, парафраз, -у. 1. Переказування змісту твору або чужих думок своїми словами. 2. Інструментальна музична п’єса віртуозного характеру на оперні теми або народні мелодії. Перифраза. 1. Стилістичний прийом, коли когось, щось називають не прямо, а описово. 2. Те саме, що парафраза 1. Перифраз, -у. Те саме, що перифраза 1. парафувати див. парафінувати. ПАРЛАМЕНТАРІЙ, ПАРЛАМЕНТАР - ПАРЛАМЕНТЕР Парламентарій, -я, ор. -єм, парламентар, -я, ор. -ем. Член парламенту. Парламентер, -а. Особа, уповноважена однією з воюючих сторін вступити в переговори з іншою. ПАРЛАМЕНТАРНИЙ - ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ - ПАРЛАМЕНТЕРСЬКИЙ Парламентарний. Який стосується парламентаризму: парламентарна демократична республіка. Парламентський. 1. Який стосується парламенту: парламентські вибори, парламентська трибуна, парламентська боротьба, парламентські дебати. 2. Те саме, що парламентарний: парламентський режим. Парламентерський. Який стосується парламентера. парламентер див. парламентарій. парламентський – парламентерський див. парламентарний. ПАРОСТОК - ПАРОСТЬ Паросток, -тка. 1. Молоде стебло рослини: пускати паростки. 2. перен. Перші прояви того, що починає розвиватись. Парость, -і, ор. -тю. 1. Те саме, що паросток 1: парості виноградної лози. 2. перен. Окреме відгалуження, частина чогось; лінія спорідненості в родоводі когось, чогось: парості національної літератури, іранська парость стародавніх індоєвропейських племен. ПАРТ... Перша частина складних слів, що відповідає слову партія; пишеться разом: партз’їзд. ПАСТЕРИЗАЦІЙНИЙ - ПАСТЕРИЗАТОРНИЙ Пастеризаційний. Прикм. від пастеризація – вид консервування: пастеризаційний процес. Пастеризаторний. Прикм. від пастеризатор – апарат для пастеризації: пастеризаторне виробництво. ПАСТИР - ПАСТОР - ПАТЕР Пастир, -я, ор. -ем. Керівник пастви, заст. – пастух. Пастор, -а. Протестантський священик. Патер, -а. Католицький монах у сані диякона або ієрея; католицький священик. Патер похнюпився й довгий час їхав мовчки (О.Соколовський). ПАТ..., ПАТО... Перші частини складних слів, що відповідають поняттям "біль", "страждання"; пишуться разом: патанатомія, патогенетичний. патер див. пастир. ...ПАТІЯ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "страждання", "хвороба": психопатія. пато... див. пат... ПАХ-ПАХВА Пах1, -у, м. (у) -у. Місце між стегном і нижньою частиною живота: біль у паху, вдарити в пах, чоботи під пахи. Пах2, -у, розм. Запах: гострий пах хвої, духмяний пах, пах згарища. Пах кипарисової живиці і курява – все те мішалося і робило повітря важким, немов напоєним хлороформом (Леся Українка); Дня неї малювалось тло з фарб, звуків і пахів (Ю.Яновський); Вітер грає, веселий, хвилюючись по роздоллю, Від зруйнованих міст розвіває горілий пах (Є.Маланюк). Пахва. Внутрішня частина плечового згину: узяти під пахви, ухопити попід пахви, нести під пахвою, муляє під пахвами. Підхоплюю його [Андрійка] під пахви й високо підношу догори (В.Винниченко). ПЕАН - ПЕОН Пеан, -а. Віршова чотирискладова стопа. Пеон1, -а. Те саме, що пеан. Пеон2, -а. Переважно в країнах Латинської Америки – наймит, селянин, сільськогосподарський робітник. ПЕД... Перша частина складних слів, що відповідає слову педагогічний; пишеться разом: педуніверситет, педпрактика. ПЕДАГОГ - УЧИТЕЛЬ Педагог, -а. Особа, яка веде викладацьку й виховну роботу або розробляє проблеми педагогіки. Учитель (вчитель), -я, ор. -ем. Особа, яка навчає, викладає якийсь навчальний предмет; людина, яка є авторитетом у якійсь галузі, передає свій досвід, знання тощо. ПЕДАНТИЧНИЙ - ПЕДАНТСЬКИЙ Педантичний. Який має риси педанта або ознаки педантизму; властивий педантові: педантична людина, педантична суворість. Педантський. Властивий педантові: педантська акуратність. ...ПЕДІЯ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "розділ", "наука": гіпнопедія, ортопедія. пезета – пезо див. песета. ПЕКАРНИЙ - ПЕКАРСЬКИЙ Пекарний. Призначений для випікання хлібних виробів. Пекарський. Який стосується пекаря. ПЕНАТ - ПЕНАТИ Пенат, -а (з малої літери). У міфології Стародавнього Риму – покровитель родини, іноді батьківщини. Пенати, -ів, мн. Рідна домівка: вернутися до своїх пенатів. ПЕНСІОНЕР - ПАНСІОНЕР Пенсіонер, -а. Людина, яка одержує пенсію. Пансіонер, -а. Той, хто вчиться в пансіоні – навчальному закладі з гуртожитком; той, хто живе в пансіоні – невеликому готелі. Свої націоналістичні погляди черпати міг він потроху з розмов із товаришами, такими самими підлітками-пансіонерами, як він (А.Кримський). ПЕНТА... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "п’ять"; пишеться разом: пентаметр. пеон див. пеан. ПЕРВИННИЙ - ПЕРВІСНИЙ Первинний. 1. Який становить собою перший, звичайно найпростіший етап чогось; початковий: первинна обробка льону, первинний документ, первинна продукція. 2. Який існує, з’являється раніше чогось: первинне коріння, первинна ознака. 3. Який є першою, початковою ланкою якоїсь структури, організації; низовий: первинна організація.
2. Те саме, що первинний 1–2: первісні білки, первісне нагромадження капіталу. ПЕРГАМЕНТ, ПЕРГАМЕН - ПЕРГАМІН Пергамент, -у, рідше пергамен, -у. Спеціально оброблена шкіра молодих тварин; стародавній рукопис; цупкий обгортковий жиро- і вологонепроникний папір. Пергамін, -у. 1. Тонкий міцний папір, що йде на виготовлення кальки. 2. Картон, просочений особливою речовиною, який використовують як гідроізоляційний матеріал. ПЕРЕВІСИТИ - ПЕРЕВІШАТИ Перевісити, -ішу, -ісиш. Знявши щось з чого-небудь, повісити в іншому місці або інакше; повісити, перекидаючи на обидва боки тощо: перевісити на інший гачок, перевісити торби через плече. Пох. перевішений. Перевішати. Повісити все або багато чого; вішаючи, позбавити життя всіх або багатьох. Зажерливих пройдисвітів таких Я перевішала б усіх (Л.Глібов). Пох. перевішаний. ПЕРЕВ’ЯЗ - ПЕРЕВ’ЯЗЬ Перев’яз, -у, ч. Перекинутий через плече ремінь, стрічка тощо; пов’язка для підтримування хворої або пораненої руки: перев’яз для шаблі, рука на перев’язі. Перев’язь, -і, ор. -ззю, ж. 1. У будівництві – спосіб цегельної кладки. 2. зрідка. Те саме, що перев’яз. ПЕРЕГИН - ПЕРЕГІН Перегин, -у. Від перегинати. Перегін, -гону. Від переганяти. ПЕРЕДІ, рідше ПЕРЕДО, прийм. Перед. Вживаються тільки з особовим займенником я в орудному відмінку однини: переді (передо) мною. передмова див. вступ. передо див. переді. ПЕРЕДПЛАТА - ПЕРЕДОПЛАТА Передплата. Замовлення друкованого видання з попереднім внесенням оплати: передплата преси, передплата журналів. Передоплата. Попередня оплата якої-небудь роботи. ПЕРЕДПЛАЧУВАТИ, -ую, -єш, ПЕРЕДПЛАТИТИ, -ачу, -атиш. Замовляти друковане видання з попереднім внесенням часткової або повної його оплати. Пох.: передплата, передплатний, передплатник, передплачений. передсуди див. забобони. ПЕРЕДЧАСНИЙ - ЗАВЧАСНИЙ - ДОЧАСНИЙ Передчасний. Який відбувається, настає, утворюється тощо раніше належного, визначеного часу: передчасна втома, передчасна розлука, передчасна сивина, передчасна кончина. – Щось мене знову в тобі турбує, – сказала, хоч треба було тільки подумати, бо ці слова передчасні (Вал. Шевчук). Пох. передчасно. Завчасний. 1. Те саме, що передчасний: завчасні зморшки, завчасна смерть. Пох. завчасно. Знають чи не знають? А якщо ні, то чому прибули на Січ завчасно, без його зову? (Р.Іваничук). 2. Який заготовляється, робиться наперед, заздалегідь: завчасна підготовка до школи. Пох. завчасно. Дочасний. 1. Те саме, що передчасний: дочасна сивина, дочасна смерть. 2. Тимчасовий: дочасне лихо, дочасне непорозуміння. "Це лихо дочасне, не вічне!" – думаю (Марко Вовчок); Ніколи так, як тепер, не бажалося йому щастя, – не довічного, ні – він на те вже не мав надії, – а хоч дочасного (Б.Грінченко); – Правду кажеш, сестро, – кинув гетьман, – народ живе дочасним життям, тим живе, що є сьогодні (М.Лазорський). ПЕРЕКАЧАНИЙ - ПЕРЕКОЧЕНИЙ Перекачаний. Дієприкм. від перекачати; у знач, прикм.: перекачана рідина. Перекочений. Дієприкм. від перекотити; у знач, прикм.: перекочений мотоцикл. ПЕРЕКАЧУВАТИ - ПЕРЕКОЧУВАТИ Перекачувати1, -ую, -уєш. Розрівнювати, розгладжувати качанням все або багато чогось, повторно або по-іншому: перекачувати білизну. Перекачувати2. Рідину з одного місця в інше (переважно насосом). Перекочувати. Котячи, переміщати з місця на місце: перекочувати бочки, перекочувати каміння. ПЕРЕКОНАНИЙ - ПЕРЕКОНЛИВИЙ Переконаний. Дієприкм. від переконати; у знач, прикм. -– який має тверді переконання. – Я був глибоко переконаний в перемозі й переміг його (О. Довженко); Коля був майже переконаний, що такого голосу, такого співу він не чув ніколи (М.Руденко). Пох.: переконаність, переконано. Переконливий. Який переконує, змушує переконатися в чомусь; який уміє переконувати тощо: переконлива правда, переконливий агітатор, переконливе свідчення. Слово його було коротким, вагомим, переконливим (М.Стельмах); Переконливі міркування Мокеїча, зрештою, зробили своє (О.Гончар). перекочений див. перекачаний. перекочувати див. перекачувати. ПЕРЕКУСАТИ - ПЕРЕКУСИТИ Перекусати. Покусати всіх або багатьох: собаки перекусали людей. Перекусити, -ушу, -усиш. 1. Кусаючи, розділити на дві частини: перекусити зубами соломинку. 2. розм. Трохи поїсти. ПЕРЕМІШАНИЙ - ПЕРЕМІШЕНИЙ Перемішаний. Дієприкм. від перемішати: перемішана земля з перегноєм. Перемішений. Дієприкм. від перемісити: добре перемішене тісто. ПЕРЕНАСИЧЕННЯ - ПЕРЕНАСИЧЕНІСТЬ Перенасичення. Надмірне насичення чимсь: перенасичення грунту вологою. Перенасиченість, -ності, ор. -ніс-тю. Властивість, якість чогось перенасиченого: перенасиченість розчину, перенасиченість інформацією. ПЕРЕПЕЛ - ПЕРЕПІЛКА, ПЕРЕПЕЛИЦЯ Перепел, -а. Невеличка польова пташка родини фазанових. Перепілка, -и, ор. -ою, перепелиця, -і, ор. -ею. 1. Самиця перепела. 2. Український дівочий танок, що супроводжується піснею про перепелицю. ПЕРЕСАДЖУВАННЯ - ПЕРЕСАДКА. Тотожні майже в усіх значеннях; у значенні "перехід з одного виду транспорту на інший для подальшого пересування в дорозі" – тільки пересадка: їхати без пересадки. ПЕРЕСІЧНИЙ - ПЕРЕСІЧНИЙ Пересічний. 1. Який не перевищує середнього рівня; посередній; звичайний, рядовий: пересічний автор, пересічний інтелігент, пересічний слухач, пересічний читач, пересічний рівень. Пох.: пересічність, пересічно. 2. Середній, одержаний шляхом поділу загальної суми кількох величин на їх кількість; типовий, нормальний для даної групи явищ: пересічна теплота згоряння, пересічний приріст продукції становив 10 відсотків. Пох. пересічно. [Хоменко:] Вилущіть обережно зерно. Як буде пересічно не менше 10 грамів з мітелки – порядок (В.Мороз). Пересічний. Який перетинається з чим-небудь: пересічна траса, пересічні координати. ПЕРЕСОРТУВАННЯ - ПЕРЕСОРТИЦЯ Пересортування. Дія за знач, пересортувати – посортувати заново, ще раз, інакше: пересортування товарів, пересортування фруктів, пересортування помідорів, пересортування вагонів. Пересортиця, -і, ор. -ею. Невідповідність фактично одержаного товару, продуктів даним документа промислового підприємства, оптової бази тощо. перешкодити див. завадити. ПЕРЕЯРКА - ПЕРЕЯРОК Переярка. Курка, гуска, качка після першого року несіння. Переярок1, -рка. Поперечний ярок. Дорога була нерівна, камениста, йшла то стрімко вгору, то знов вниз, в потічки та переярки (Ї.Франко). Переярок2, -рка. Вовк торішнього виводка. До виводка приєднуються вовки-переярки, що народились роком раніше (з журналу). ПЕРИ..., ПЕРІ... Перші частини складних слів, що означають "навколо, понад, через"; пишуться разом: пери... – перед приголосними (перинефрит, перицентр), пері... – перед голосними (періаденіт, періелектрон). перигей див. апогей. ПЕРИСТИЙ - ПЕРІСТИЙ Перистий. Такий, як перо, схожий на перо: перистий лист, перисті хмари. Перістий. З плямами іншого кольору (переважно про масть тварин): періста корова, перістий кінь, перістий гарбуз. ПЕРИФЕРІЙНИЙ - ПЕРИФЕРИЧНИЙ Периферійний. Який міститься, перебуває в частині країни, міста, села тощо, віддаленій від центру: периферійний театр, периферійний кореспондент. Периферичний. Який стосується зовнішньої, віддаленої від центру частини організму: периферична нервова система. перифраза – перифраз див. парафраза. пері... див. пери... перістий див. перистий. ПЕРЛ - ПЕРЛИ - ПЕРЛИНА Перл, -у. Найдрібніший друкарський шрифт (5 пунктів). Перли, -ів, мн. Перламутрові зерна, прикраси з них тощо. Перлина. Одна зернина перлів, а також переносно: рідкісна чорна перлина, перлина української класичної драматургії. ПЕРСОНА ҐРАТА - ПЕРСОНА НОН ҐРАТА Персона ґрата, невідм., ж. Персона, що її кандидатура на дипломатичного представника не викликає заперечень уряду країни, в якій її мають акредитувати; переносно – особа, до якої ставляться прихильно. Персона нон ґрата, невідм., ж. Особа, що її кандидатура як дипломатичного представника викликає заперечення уряду держави перебування; переносно – особа, яка не користується прихильністю. ПЕРШО... Перша частина складних слів, що відповідає слову перший; пишеться разом: першоелемент, першокласний. ПЕСЕТА, ПЕЗЕТА - ПЕСО, ПЕЗО Песета, пезета. Грошова одиниця в Іспанії. Песо, пезо, невідм., с. Грошова одиниця ряду держав Латинської Америки. ПЕСТУН - ПУСТУН Пестун, -а. Той, кого надмірно пестують, кому догоджають, потурають у всьому, а також переносно. Добриня.. не відходив від свого пестуна [Володимира], жив у Новому городі, біля княгині (С.Скляренко); Мати всім керувала, старші сини заробляли, а меншенький був пестуном долі й надією сім’ї (Л.Дмитерко); Далеко й лунко оддавався голос солов’я, і бриніла в йому пиха й погорда пестуна й улюбленця густого та буйного парку (С.Васильченко). Пох. пестунка. Пустун, -а. Той, хто любить пустувати, схильний до пустощів. Рибки ніби дражнили пустуна і спритно уникали його рук (З.Тулуб); Хоч Наталя Василівна й сміялась з ними, а все ж не спускала очей з пустунів (В.Кучер); Митрик був веселий пустун, зошит його завжди в кляксах (О.Донченко); Горобці пустували на ярмі. Дід Мусій розгнівався. – Киш, пустуни кляті! (Н.Рибак). Пох. пустунка. ПЕТРО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "камінь", "гірська порода"; пишеться разом: петрогенезис, петрографія. ПЕЧЕННЯ, ПЕЧІННЯ - ПЕЧЕНЯ - ПЕЧИВО Печення, печіння. Дія за знач, пекти. Печеня, -і, ор. -ею. Запечене або смажене м’ясо. Печиво. 1. Кондитерські вироби з борошна. 2. Запечене м’ясо. П’ЄЗО... Перша частина складних слів, що означає "тисну"; пишеться разом: п’єзоелектрика, п’єзоелектричний. ПИЛОВИЙ - ПИЛЬНИЙ Пиловий. Пов’язаний з пилом, який складається з пилу тощо: пилові часточки, пилова буря. Пильний. 1. Який відзначається увагою, спостережливістю тощо; уважний: пильна людина, пильний погляд. Ускочивши в кухню, Андрій кинув гострим, пильним оком на Килину (В.Винниченко). 2. Який потребує термінового, негайного виконання: пильна робота. пирій див. порей. писемний – писаний див. письмовий. ПИСЕМНІСТЬ - ПИСЬМЕННІСТЬ - ПИСЬМЕННИЦТВО, ПИСЬМЕНСТВО Писемність, -ності, ор. -ністю. 1. Система графічних знаків, уживаних для писання в якійсь мові або групі мов: слов’янська писемність. 2. Сукупність давніх писемних, літературних пам’яток: пам’ятки давньої писемності. жүктеу/скачать 3.27 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|