11 Ляска В. Issn 2078-6107. Вісник Львівського університету. Серія історична. 2016. Випуск 52. С. 11-52
жүктеу/скачать 7.9 Mb. Pdf көрінісі
|
| історія України 1 (2010): 350–362, рис. 3.
30 Роман Чайка, Звіт про археологічні дослідження у верхів’ях Горині, Стиру, Зх. Бугу у 1979 р., Науковий архів Інституту археології НАН України, од. обл. 1980/83, арк. 2–3; Микола Пелещишин та Роман Чайка, “Нові матеріали з історії давньоруського сільського населення Західної Волині (VIII–XI ст.),” Вісник Львівського університету: Серія історична 24 (1988): 54. 31 Витольд Аулих, “Славянские поселения у с. Рипнев (Рипнев І) Львовской области,” в Славяне накануне образования Киевской Руси, ред. Борис Рыбаков (Москва: Изд. Академии наук СССР, 1963), 372, 378. 32 Лариса Крушельницкая, и Маряна Долынская, “Работы Западнобугской экспедиции,” Археологические открытия 1971 года (1972): 367. 33 Витольд Аулих, “Древнерусское поселение на Западном Буге,” Археологические открытия 1968 года (1969): 327–329. 34 Владислав Кропоткин, Отчет об археологических исследованиях поселения у с. Ромош Сокальского р-на Львовской обл. в 1975 году, Науковий архів Інституту археології НАН України, од. обл. 1975/124, арк. 4; Его же, Отчет об археологических исследованиях поселения у с. Ромош Сокальского р-на Львовской обл. в 1976 году, Науковий архів Інституту археології НАН України, 16 Ляска В. ISSN 2078-6107. Вісник Львівського університету. Серія історична. 2016. Випуск 52. С. 11–52 Рис. 1. Мапа. Черв’яни та бужани у світлі писемних та археологічних джерел 17 Ляска В. ISSN 2078-6107. Вісник Львівського університету. Серія історична. 2016. Випуск 52. С. 11–52 слов’яно-руського горизонту на Ромошівському поселенні дає підстави сумніватися у достовірності такого датування. Тим паче, у ХІІ–ХІІІ ст. для житлобудівництва на теренах всієї Русі характерні вже опалювальні споруди, зведені з глини 35 . Як наслідок, житла з печами-кам’янками, досліджені В. Кропоткіном, варто датувати щонайпізніше ХІ ст., а, швидше за все, і більш раннім часом. Зведення опалювальних споруд різного типу на такій порівняно незначній території варто розглядати як поєднання наддністерської та волинської традицій житлобудування 36 . Як слушно зазначив Ярослав Погоральський, побутування печей обох типів на синхронних пам’ятках у верхів’ях Західного Бугу можна пояснити локалізацією тут племені бужан 37 . Вочевидь, Верхнє Побужжя у ранньому середньовіччі було своєрідною контактною зоною між хорватською та волинською племінними спільнотами, на ґрунті симбіозу яких і сформувались етновизначальні риси об’єднання бужан. Традицію присутності у верхів’ях Західного Бугу змішаного населення підтверджує і запекла боротьбою за Бужеську волость у ХІ–ХІІ ст. між галицькими та волинськими князями. Характерно, що співіснування різних типів печей у ранньосередньовічних житлах межиріччя Стиру й Горині та Лісостепового Правобережного Подніпров’я дослідники також пояснюють специфікою цих регіонів, які були контактними зонами між різними племінними утвореннями 38 . Стосовно ареалу розселення бужан, то зважаючи на скупість писемних джерел, в літературі його окреслюють у доволі загальних рисах. До прикладу, Роман Чайка, а вслід за ним і П. Довгань, базуючись на топонімічному матеріалі, проводять лінію розселення цього племені від Буська на півдні до Володимира- Волинського на півночі 39 . Проте, північна межа такої реконструкції хибує на надто виразне вклинювання у територію волинян та, фактично, включення літописного Волиня – столиці волинян 40 , до племінного ареалу бужан. Натомість, залучення од. обл. 1976/114, арк. 9; Его же, Отчет об археологических исследованиях поселения у с. Ромош Сокальского р-на Львовской обл. в 1977 году, Науковий архів Інституту археології НАН України, од. обл. 1977/122, арк. 8; Его же, Отчет об археологических исследованиях поселения у с. Ромош Сокальского р-на Львовской обл. в 1984 году, Науковий архів Інституту археології НАН України, од. обл. 1984/93, арк 4. 35 Павло Раппопорт, Древнерусское жилище (Ленинград: Наука, 1975), 153–154, рис. 57. 36 Володимир Петегирич, “Поселенські структури V/VI–X ст.,” 103; Ярослав Погоральський, “Опалювальні споруди у житлах V–X ст. з порубіжжя Волині та Прикарпаття,” Археологічні жүктеу/скачать 7.9 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|