Ад быдлаын (< роч); ад гуран скр., шс.; вакрамеш



бет25/62
Дата03.07.2016
өлшемі1.79 Mb.
#173519
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   62

Н. Конаков



МАМОНТ быдлаын; мамант скр.; мамон вэ.; мухор ‘му кöр’.

Коми мифология серти, ваяс вöчисны демиургъяс: Ен вöчис юяс (визула ваяс), а Омöль – нюръяс да тыяс (сулалан ваяс). Но вöлiны и чайтöм-гöгöрвоöмъяс юяс вöчысь мамонт йылысь. Сiйö вöлöма сэтшöм сьöкыд, мый морöсöдзыс вöйласьöма, и сылöн ветланiнъясö артмылöмаöсь юяс да шоръяс. XIX нэм заводитчигöн гижöм мифын мамонт петкöдчö библияса му ойдöм помкаöн: сылöн артмöдöм юясысь ваыс ойдöма мусö. Водзö мунö Ной ковчег йылысь сюжет: Ной кöсйöма и мамонтöс спаситны, но сiйö абу тöрöма ковчегас да вöйöма. Бöръя воясса фольклор гижöдъясын эмöсь детальяс: мамонт дыр на кутчысьöма ва вылас, но мудзöм лэбачьяс пондöмаöсь пуксявны сылы “сюр” (водзир) вылас и мамонт вöйöма.

Вöйöм бöрас мамонт пондöма овны му улын. Мезеньса комияс чайтлiсны, мый юяслысь не сöмын сëртасъяссö, но и ковтысъяссö вöчöма мамонт – тайö сылöн муувса туйясыс. Сiйö жö пö вöчöма рельефсö öти карвылысь. Карвыв пасьталаыс вöлi вöчалöма кырöмъяс, кодъяс йитöмаöсь кык шор ковтыс. Мифологическöй чайтöм-гöгöрвоöмъяс сы йылысь, мый мамонтыс муувса либö ваувса збыль пемöс да мый сiйö вöчö юяс, паськыда тöдсаöсь тшöтш и Сибирын да Ылi Асыввылын. Тöдлiсны найöс и войвыв рочьяс да эстъяс. Налöн артмöмлöн збыль подув вылö индö сiйö, мый чайтöм-гöгöрвоöмъяс мамонт йылысь, мезеньса комилöн важ карвылын рельеф вöчысь йылысь чужисны сöмын карвывсьыс водзиръяс аддзöм бöрын.

Литратура: Рочев 1964, Сидоров 1924, Fuchs 1924.

Н. Конаков



МАСЬЛЕНИЧА вэ., вс., ем., изь., скр., шс., уд.; масьленьча лл.; масленица п.-к. (< роч); йöввыв вэ., л., уэ., скр.; йöлвыл вэ., л., печ.; йööвыы вэ., ем.; йöлвыл вежон вэ.; йöв вежалун уд.; йöö вежоолун изь.; йöö вежоолын изь.

Мукöд православнöй войтырлöн моз жö комияслöн йöввыв вежон заводитлiс тувсов öбрад цикл. Йöввыв дырйи гажöдчылiсны вежон чöж, торйöн ёна вежон помланьыс. Йöввыв öбрадъяслöн эз вöв некутшöм религиознöй вежöртас, тайö гажсö нимтылiсны прöстö вина-сур юан гажа праздникöн.

Йöввыв кежлö быд сиктын вöчлiсны йи чойяс. Чойяссö вöчлiсны пöвъясысь да киськавлiсны ваöн. Печора вылын чойяссö мичмöдлiсны ичöтик коз пуясöн да пöнаръясöн. Рытъяснас пöнаръяссö öзтылiсны. Коз пу лысъясысь вöчлiсны “ворота”. Исласьлiсны гозйöн-гозйöн даддьöн. Зонъяс пуксьöдлiсны нывъясöс пидзöс вылас да веськöдлiсны дадьнас. Исласьлiсны и мöд ног. Крут кыркöтшö (ылöсас 45º) орччöнмоз ладмöдлiсны кык йизьöм потш. Вылысладорас вöчлiсны пос кодьöс. Ныла-зонма босьтчылiсны киöдыс да сувтсöн исковтлiсны потшъяс кузяыс. Йöввыв дырйи потшъяс кузя иславлiсны и уралса да сибирса рочьяс. Йиа чойяс вывсянь исласьлiсны йöввыв вежон чöж, луннас челядь, а рытнас том йöз и весиг шöркодь арлыда войтыр, а мукöддырйиыс и пöрысь йöз. Емва вылын йöввыв вежонся шöрлунö, а Сыктыв вылын четвергö исласьлiсны том гозъя, кодъяс гöтрасисны ва вежöдан лун бöрын. Том гöтыр сетлiс чойсö вöчысь зонъясыслы сьöм. Кöнсюрö исковттöдзыс сылы колiс окыштны верöссö. Том гозъялöн исласьöмлöн ыджыд тöдчанлун вöлi и Мезень бердса рочьяслöн. Нывбабаяслöн медводдза исковтöм сертиыс тöдмавлiсны, кутшöма воас шабдi (лючки исковтiс – бура воас). Радейтана гажöдчöмöн йöввыв дырйи вöлi тшöтш и гытсан. Гытсанъяссö вöчлiсны праздникöдзыс. Гытсасьлiсны ëнджыкасö челядь, но бöръя луннас тшöтш и том йöз.

Йöввыв дырйи ëна радейтлiсны ветлыны вöла-доддьöн. Додьяссö ёна мичмöдлiсны, вольсавлiсны уна рöма дöра. Мегыръясас öшöдлiсны жыннянъяс, мичмöдлiсны рöма лентаясöн да кабала дзоридзьясöн. Зонъяс катайтiсны нывъясöс сикт кузя. Ичöт челядьöс пуксьöдлiсны доддяс ыджыд кöрзинаö. Торйöн нин мичаöсь да гажаöсь татшöм катайтчöмъясыс вöлiны войвыв комилöн (изьватаслöн). Вöла-доддя кындзи изьватас ветлiсны и кöра-даддьöн. Катайтчынысö найö пасьтасьлiсны кыдз позьö мичаджыка. Йöввыв пекничаö быть катайтчылiсны ва вежöдан лун бöрын гöтрасьöмаяс, а том гöтырлы колiс кокошникасьны. Серегов сиктын вöла-доддьöн катайтчöм бöрын том гозъяöс шыблавлiсны лымйöн. Изьва сиктъясын йöввыв дырйи нуöдлiсны нöшта и вöла-доддя да кöра-даддя вермасьöмъяс. Ветлiсны пырджык сикт гöгöрыс кытшöн. Татшöм сяма “шондi паса” кытшъясыс долженöсь вöлi видзны сиктсö быд сикас неминучасьыс.

Йöввыв дырйи пасьтасьöмаяс ворслiсны петкöдчöмъяс. Но куття дырйи кö тайö вöлi гортса гажöн (“славитöмöн” керкаясöд ветлöм, войпукъяс), то йöввыв дырйи пасьтасьöмаяс гажöдiсны сиктсаясöс ывлаын. Вöчлiсны сiдз шусяна поезд: кык додь вылö пуктылiсны пыж, пыжас пуксьылiсны пасьтасьöмаяс и “поездыс” мöдöдчылiс сикт кузя. “Поезд” бöрсяыс вöтчылiсны видзöдысьяс. Шöр Эжва вылын кодкö быть пасьтасьлiс ошкöн, а кодкö вöралысьöн. “Ошкыс” мурзiс да усьласис мукöд пасьтасьöма вылас. “Вöралысь” босьтчылiс сыкöд вермасьны, а мукöдыс ышöдiсны да велöдiсны сiйöс. Бöрыннас “вöралысь” вермылiс “ошсö” да кульлiс кусö (гуга пась). Сэсся “ошкыс” виччысьтöг ловзьылiс и ставыс заводитчылiс выльысь. Ошкöн да вöралысьöн йöввыв дырйи пасьтасьлiсны и кутшöмсюрö роч сиктын Мезень вылын. Изьва сиктъясын пыжас сувтöдлiсны кöрт пач, самöвар да пызан. Пасьтасьöмаяс ворслiсны уна сюрöса петкöдчöм: пач вылас пöжавлiсны блин, юлiсны чай, гырйын тойлiсны сю, “кузнеч” гымгис наковальняö да с.в. Öти гöна шапкаа да гуга пася пасьтасьöма пукалiс пыж нырас – масьленича. Серегов сиктын масьленичасö новлöдлiсны сикт кузя пекничаö. Сарапана, ковтаа да тугъя гöрд ермöг чышъяна масьленича пукалiс доддьын пызан сайын. Воча лоысь йöзыс улöдз копрасисны сылы. Кутшöмсюрö Сыктыв сиктын пасьтöдлiсны весиг вöвъясöс: водз кокас пасьтöдлiсны важ гач, юрас öшöдлiсны ур куяс, седлöас нинкöм да важ корöсьяс. Перым-комияс ичöтик пу доддьö доддявлiсны öти либö кык вöв, додь пыдöсас шыбитлiсны идзас да пуксьöдлiсны сэтчö масьленичаöс – гуга пася да нывбаба ордöса гöлика мужичöйöс. Вöвъяс вылас öшлiсны идзас. Мукöддырйиыс вöв вылас пуксьöдлiсны тшöтш жö гуга пася да юрсö да мышсö идзасöн вевттьöм зонкаöс.

Вашка сиктъясын том йöз пекничаö луннас, а субöтаö да вежалунö луннас да рытнас чукöртчылiсны нарошнö кöртымалöм керкаö “сëрнитны”. Сэнi ворслiсны кытшысь. Öти зон босьтлiс киöдыс нылöс, нылыс мöд кинас кыскылiс кытшас мöд зонмöс, а сiйö нин выль нылöс. Тадзикöн став ворсысьыс лöсявлiс öти йитöсö. Сэсся ветлiсны кытшöн да сьылiсны. Сьылiсны ëнджыкасö роч сьыланкывъяс: “Калинушка”, “Во саду ли в огороде”, “А мы просо сеяли” да с.в. Йöввыв дырйи кытшысь ворслiсны и Печора вылын.

Комияслöн вöлiны и ас кывъя сьыланкывъяс, шуам, “Гöгыль пö, гöгыль”. Тайöс сьылiгас челядь кайлiсны кутшöмкö кыр йылö да гöгыльтлiсны сэсянь курöг колькъяс либö мöд гöгрöсторъяс. “Шондiбанöй гажа валяйöй” силiсны тулыс вочаалöмлы. Сыктывса-Эжваса зыряна валяйтны кывйöн пасйылiсны йöввыв дырйи вöлöн ветлöм йöзаджыкинъяс гöгöр кытшöн.

Комияс дорö, дерт жö, рочьяссянь воöм масьленичалöн образыс тöдса ëнджыкасö сöмын этноконтактнöй зонаясын. Рочьяслöн эм öбрад, кор йöввыв вежон помас сотiсны масьленичалысь чучела – кольысь тöвлысь символсö. Комиын татшöм сяма öбрадыс вöлi сöмын Серегов сиктын, кöнi унджык олысьыс вöлi роч. Сереговын вöскресення рытö том йöз, нывбабаяс да челядь чукöртчылiсны кыр йылö. Нывъяс мичмöдлiсны масьленичалысь чучеласö, ладмöдлiсны сiйöс лымйö тшукöдöм бедь йылö да öзтлiсны. Тöвлысь лëк вынъяссö бырöдöм бöрын нывбабаяс мунлiсны вичкоö рытъя служба кежлö, а том йöз сьылöмöн ветлiсны сикт кузя.

Кутшöмсюрö Сыктывса сиктын йöввыв субöта вöлi нывбаба гажöн. Тайö лун йывсьыс шулiсны весиг, мый öти нывбаба праздник пö вонас. Нывбабаяс водзвыв сëрнитчылiсны, öтувтчылiсны 20-30-öн да сьöрсьöн-бöрсьöн ветлiсны быдöн дiнö гортас чöсмасьны. Мужичöйясöс эз сибöдлыны. Кор нывбабаяс йöктöмöн-сьылöмöн вуджлiсны керкаысь керкаö, найö эз лэдзлыны ни öти воча лоысь мужичöйöс: найöс нöйтлiсны мыш кузяыс, шыблавлiсны лымйöн, мырддявлiсны шапка-кепысьсö да с.в. А мужичöйяслы колiс сетчыны, быттьö ставыс сiдзи и должен лоны. Татшöм сяма нывбаба праздникъяссö, кодъясöс дорйисны öбрада традицияяс, водзсö тöдлiсны и мукöд войтыр.

Йöввыв вежонö уна сëйлiсны. Пусьыны-пöжасьны заводитлiсны 2-3 лунöн водзджык. Быд керкаын пулiсны сур, озырджыкъяс заптылiсны вина. Рочьяслöн моз жö быть вöлiны и блинъяс. Тьöщаяс чöсмöдлiсны блиннас том зятьяссö, мукöдыс пöжавлiсны аслыныс да гöстьяслы. Ставöн зiлисны сëйны кыдз позьö унджык – йöввыв бöрын заводитчылiс Ыджыд видз.



Литература: Дмитриева 1988, Дукарт 1975, Жилина, Сорвачëва 1971, Конаков 1993, Микушев, Чисталëв 1966, Попов 1874, Янович 1903.


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   62




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет