ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я МЕДИЦИНА - ВСУПЕРЕЧ КРИЗІ

ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я

МЕДИЦИНА - ВСУПЕРЕЧ КРИЗІ

Світлана Комісаренко, Олександр Галяс, «Одеські вісті», 10.07.2010

Інтерв’ю заступника начальника управління охорони здоров’я та медицини катастроф Одеської облдержадміністрації.

Одним із номінантів проекту «ТОП-100» Національної медичної премії стала Ганна Петрівна Луньова – заступник начальника з питань охорони материнства і дитинства управління охорони здоров’я та медицини катастроф облдержадміністрації, переможець обласного конкурсу «Жінка року» у номінації «Охорона здоров’я».

Ми запропонували Ганні Петрівні розповісти про те, чого вдалося домогтися у непростих умовах кризи. Адже за підсумками 2009 року наша область піднялася на високе 5 рейтингове місце по Україні з 12 – 13, яке посідала у 2007 і 2008 роках. Під час епідемії грипу в Одеській області епідемічний поріг перевищено не було. Далі успішно розвивається система надання як первинної, так і висококваліфікованої медичної допомоги. 

– У період епідемії грипу ми не втратили жодної дитини, жодної вагітної жінки, – говорить Ганна Петрівна. – Високий професійний рівень фахівців обласних клінічних лікарень – дитячої і дорослої, з їх потужним кадровим і лабораторно-технічним потенціалом дозволили не допустити смертей вагітних жінок від пандемічного грипу.

Було досягнуто необхідної консолідації зусиль усіх медичних служб території області, коли щодо кожного випадку оперативно ухвалювалося рішення: залишати хворого у районній лікарні чи везти до ОКЛ.

Знижується і малюкова смертність, тобто, смертність дітей першого року життя. У першому кварталі 2010 року вона склала 8,7 проміле (на тисячу народжених живими). Торік цей показник був вищий. За цим – серйозна робота педіатрів, центру екстреної допомоги при дитячій обласній лікарні, фахівці якого допомагають оперативно доставляти малят не лише до обласних лікувальних закладів, але й до столичних: до інституту серцево-судинної хірургії імені Амосова, інституту травматології та ортопедії, клініки «Охмадет».

Ще торік спільно з кафедрою шпитальної педіатрії та неонатології №1 професора Миколи Леонідовича Аряєва з Одеського державного медичного університету ми почали роботу щодо вивчення впровадження стандартів МОС надання допомоги у кожному конкретному випадку. Фахівці кафедри і обласної дитячої клінічної лікарні, виїжджаючи в райони, провадять там заняття із сімейними лікарями, педіатрами, дільничними медсестрами.

– Ганно Петрівно, сьогодні гостро стоїть питання проведення вакцинації дітей. Не секрет, що батьки частенько відмовляються їх прищеплювати. Тому на особливу увагу заслуговує досвід Великомихайлівського району, де первинною вакцинацією вдалося охопити 98,2% малят.

– Вакцинація, на жаль, піддавалася незаслуженій дискредитації. Зараз ситуація змінюється. Наші фахівці постійно займаються роз’яснювальною роботою серед батьків і провадять медогляди школярів для визначення групи здоров’я. Робиться це у зв’язку із випадками загибелі дітей на уроках фізкультури. На жаль, позначається відсутність нормальної рухової активності у зростаючого дитячого організму. Замість збирання макулатури, садіння дерев, активних ігор на свіжому повітрі багато школярів годинами просиджують за комп’ютером або дивляться телевізор. Розв’язати цю проблему поодинці – педагогам або батькам – дуже складно.

– Так, відкриттю цього відділення передувала велика організаційна робота. Усі фахівці пройшли спеціальну підготовку. Потім з Києва приїхав чудовий хірург Роман Йосипович Лєкан. І донині тривають стажування, обмін досвідом. Співробітники відділення постійно навчаються. В обласному бюджеті закладено кошти на придбання устаткування експерт-класу для кардіохірургічного відділення обласної дитячої лікарні.

Щороку в хірургічних відділеннях обласної дитячої клінічної лікарні одержують допомогу 6,5 тисячі дітей, майже 18 тисяч звертаються по невідкладну хірургічну допомогу. Зараз голова облдержадміністрації Едуард Матвійчук, голова облради Микола Скорик, депутатський корпус докладають зусиль для того, щоб побудувати новий хірургічний корпус. Хвора дитина, потрапляючи до лікарні, страждає як від хвороби, так і від психологічного стресу, пов’язаного з перебуванням в умовах лікувального закладу. Для оптимального процесу лікування дітей різного віку палати повинні бути затишними, відповідати санітарним вимогам, а відділення і операційні необхідно оснастити найсучаснішим устаткуванням. 

– Протягом декількох років провадиться робота щодо переоснащення пологових відділень ЦРЛ. Сьогодні це сучасні, добре оснащені підрозділи.

– Після 2000 року у дитячих відділеннях не було води, світла, опалення. Це був страшний період, але нам вдалося його подолати. 

У нашому регіоні успішно працює програма „Репродуктивне здоров’я населення Одеської області до 2015 року”. У ній є великий блок завдань щодо оснащення пологових будинків. Поступово в них  провадяться ремонти, вікна замінюються на склопакети для збереження «теплового ланцюжка», закуповується сучасне устаткування, обладнано палати спільного перебування матері і дитини, сімейні пологові зали. Оснащення пологових будинків відбувається як за рахунок державних поставок, так і за рахунок коштів обласного бюджету.

Якщо підучити співробітників, у тій же Великій Михайлівці пологовому відділенню можна присвоювати статус «клініка, дружня дитині», як в обласному перинатальному центрі. В Ізмаїлі, наприклад, фотографували немовлят на грудях не у мами, а у тата. Це так звані спільні пологи. І деякі жінки, бачачи ці фотографії на стенді, обіцяють ще прийти на пологи. І приходять.

– Позиція Міністерства охорони здоров’я полягає ось у чому: якщо в районі менше 300 пологів на рік, у ньому не повинно бути пологового відділення, бо лікарі втрачають кваліфікацію. У таких випадках створюються міжрайонні пологові відділення, куди привозять породілей із двох-трьох районів.

Але тут є одна тонкість. Без школи, дитсадка, пологового будинку адміністративно-територіальний центр перестає існувати. Тому органи місцевого самоврядування зацікавлені зберегти, зокрема, пологовий будинок. І там, де пологів небагато, ми намагаємося допомагати фахівцям зберігати свою кваліфікацію завдяки курсам і стажуванням.

http://izvestiya.odessa.gov.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=19121

ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

ЛЕТНЕЕ ПОЛОВОДЬЕ В ДЕЛЬТЕ ДНЕСТРА В РАЗГАРЕ

Иван Русев, «Вечерняя Одесса», 13.07.2010

Нынешний летний паводок на Днестре — очередной урок всем.

В этом году половодье в дельте Днестра реально началось в 20-х числах мая. До этого времени плотина Днестровской ГЭС сдерживала весеннее затопление поймы нижнего Днестра. Поэтому обычного нереста рыбы в конце апреля — начале мая не наблюдалось. Такому ходу экологических событий способствовала и низкая температура воды. И вот после того, как администрация Днестровского управления водных ресурсов официально прекратила искусственный экологический попуск, в верховьях Днестра из-за стремительных дождей стали формироваться большие запасы воды. А с 20 мая ее начали интенсивно сбрасывать с плотины.

Из-за сильных максимальных сбросов вода стала стремительно прибывать в дельту Днестра и заполнять ее пойму. С тех пор и по сегодняшний день вся дельта Днестра фактически затоплена паводковыми водами. Пик затопления поймы, когда уровень воды фактически угрожал подтопить автотрассу Маяки — Паланка, пришелся на 7 июля. Однако в последующие несколько дней из-за сильных северных ветров уровень воды несколько спал, однако все еще оставался довольно высоким.

Такое затяжное летнее половодье стало благоприятным для нереста рыбы, особенно на фоне слабого весеннего попуска из плотины Днестровской ГЭС. Сейчас в акваториях русла, особенно пойменных озер и протоков, сосредоточено огромное количество мальков разных видов рыб, головастиков жаб и лягушек.

Однако если для рыбы это сыграло благотворную роль, то для многих видов птиц половодье оказалось губительным. Особенно пострадали колониальные птицы — мелкие цапли, каравайки, малые бакланы. Ущерб подсчитать трудно, но, по нашим предварительным подсчетам, не менее 40-50% гнезд пострадало. Более 90% гнезд белощеких и светлокрылых крачек было разрушено на озере Белом, Тудорово, Путрино и на озере Сафьяны. И этим птицам снова придется строить свои гнезда, однако не многие успеют повторно вывести потомство. Лысухи же, например, не успевали достраивать гнезда, хотя в целом этот вид птиц, несмотря на такой паводок, находится в благоприятном состоянии. Но для кочующих чаек, больших белых цапель, куликов обширные разливы воды, особенно на немногочисленных мелководьях, создавали уникальные благоприятные условия для природной трапезы.

Огромное количество мелких млекопитающих, в том числе грызунов, землероек, ежей и других зверьков выселялось на редкие островки либо погибало под стремительным потоком воды.

Уровни воды практически по всей дельте держатся вот уже 50 дней выше среднего для этой природной экосистемы. Это создает угрозу выживанию и успешному размножению многих видов птиц и млекопитающих.

Однако, такие уровни создают и опасность подтопления хозяйственно важных объектов, подворий, огородов, домов в прибрежных селах Беляевского района.

При обследовании 9 июля с лодки улиц, прилегающих к плавням в г. Беляевке, установлено, что часть огородов, теплиц и хозяйственных построек подтоплена. В селе Ясски подтопление не столь существенное. Там на протяжении первой декады июля активно работают десятки тяжеловесных механизмов, прибывших из придунайских регионов Одесской области. За это время они соорудили огромную дамбу, протяженностью около 300 м, которая удерживает огромный столб воды от возможного подтопления. Однако никто не расслабляется в ожидании новой волны паводковых вод.

Обследование ряда объектов, построенных незаконно в прибрежной 100-метровой полосе реки Днестр, заповедного урочища «Днестровские плавни» и Нижнеднестровского национального природного парка, показало, что уровень воды на этих участках поднялся более чем на 1 м от природного уровня поймы. Некоторые участки и построенные объекты затоплены, что еще раз свидетельствует о том, что пойменные земли застраивать неразумно и к тому же противозаконно, о чем мы неоднократно писали на страницах «Вечерней Одессы» (ст. 89 Водного кодекса Украины).

Однако, несмотря на очевидность серьезной экологической проблемы, созданной в результате изъятия пойменных земель для коттеджного строительства, а также из-за прямого нарушения многих природоохранных законов, природоохранная прокуратура в ответ на многочисленные обращения экологов и ученых пишет о том, что эти земли вообще-то не относятся к землям водного фонда (?). Вот как! В мучительных поисках нужной формулировки, чтобы экологи не цеплялись, «как мухи», можно и такое придумать: 100-метровая прибрежная полоса одной из крупнейших рек Украины, да и Европы, — Днестра — вообще и не относится к землям водного фонда? Это ли не «козырь» для тех, кто беспредельничает в прибрежных зонах.

Может быть, в словах прокурора есть своя логика: застроив полностью прибрежную зону, отгородившись заборами, подняв отсыпкой грунта природную отметку поймы реки на 1 м и выше, действительно, эти земли уже можно выводить из земель водного фонда. Они-то, по большому счету, в таком виде реке уже и не нужны. Она их заливать не может, птицы, насекомые, лягушки, рыба там жить не могут.

Теперь эти территории могут создавать только проблемы для реки. Периодически с них сливаются канализационные стоки, происходят всевозможные загрязнения. Не за горами возникновение инфекционных, в том числе и особо опасных заболеваний. А река потечет себе в своем узком изуродованном русле. Только, к сожалению, рекой уже ее назвать нельзя будет. Это будет просто канава. Но потеряв свои живительные свойства, эта канава будет в такие периоды половодья, как сегодня, мстить нам всем за непродуманные шаги, безответственность и попустительство. А не будем извлекать уроков — она все равно жестоко отомстит, ведь законы экологии об этом ясно гласят: все со всем связано, за все надо платить, природа знает лучше.

Нынешний летний паводок на Днестре — очередной урок всем, но особенно дорожникам, управлению водного хозяйства, управлению экологии, управлению МЧС: дорогу Маяки — Паланка обязательно надо реконструировать, создав систему водотоков от русла к прилиманным плавням, а пойменные земли, особенно в прибрежной зоне, необходимо оберегать от любых посягательств на застройку и изменение их бесценных природных экологических функций.

СТИХІЙНІ ЛИХА

НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РІВНЯ

Ігор Никорович, «Галичина», 10.07. 2010, Івано-Франківська обл.

За ці кілька днів я не раз чув від різних людей одну й ту ж фразу: «Бог гнівається». Від дощів потерпають старі і малі, бідні і багаті.

Недавні паводки наробили нам шкоди на суму понад 300 мільйонів гривень, і це не рахуючи збитків, які завдають людям зсуви ґрунтів, котрі не припиняються. У тому ж Верховинському районі позавчора засипало ще сім хат. Щоправда, серйозно потерпіли тільки п’ять осель, звідки  змушені були відселитися люди. Та сильні дощі, котрі пролилися над Прикарпаттям 7 та 8 липня, здається, наробили ще більшої шкоди. Потерпіли 13 районів та п’ять міст. По суті — вся область. За даними управління з питань надзвичайних ситуацій ОДА, підтоплено понад дві тисячі житлових будинків, близько дев’яти тисяч присадибних ділянок, чотири з половиною тисячі гектарів сільгоспугідь, які належать агрофірмам та фермерським господарствам, плюс півтори тисячі гектарів людських городів. З небезпечних місць евакуйовано 397 осіб. Наприклад, у селі Джурові Снятинського району людей знімали з дахів. Рятувальники діставалися до них човнами. На ранок 9 липня ще не було автотранспортного сполучення з 40 населеними пунктами області. Вода позносила мости, пошкодила газопроводи, порозмивала дороги, прорвала дамби тощо. Ми не озвучуємо наразі конкретних цифр заподіяної шкоди, бо, як зазначив на оперативній нараді міжвідомчого штабу з ліквідації повені перший заступник голови ОДА Василь Плавюк, щогодини надходять нові дані.

Наведу такий приклад: ми сидимо на нараді, на вулиці сонце, а представник Тисменицької райдержадміністрації доповідає про критичну ситуацію в селі Підліссі. Бистриця Солотвинська ось-ось може прорвати дамбу, і тоді можуть бути підтоплені, якщо не повністю затоплені, майже 300 будинків.

Газовики,  своєю чергою, переймаються тим, що відбувається в селі Биткові Надвірнянського району. Там існує реальна небезпека пошкодження газопроводу, внаслідок чого 1300 абонентів можуть залишитися без блакитного палива. До речі, лише  8 липня без газопостачання залишилося п’ять населених пунктів області. Відновлювальним роботам, які проводять газовики, енергетики, дорожники, заважає те, що подекуди до місць пошкоджень неможливо доїхати або через велику воду, або через грубий шар намулу. Хоча все робиться для того, аби якомога швидше область повернулася до нормального життя. Лише за попередніми даними, події на Прикарпатті 7—8 липня можуть бути кваліфіковані, очевидно, так воно й станеться, як надзвичайна ситуація регіонального рівня. У четвер до нас прилетів перший заступник міністра надзвичайних ситуацій України Володимир Антонець, з яким одразу після вже згаданої наради Василь Плавюк на гелікоптері знову облетіли потерпілі райони. В суботу очікуємо й  самого міністра Нестора Шуфрича.

Кажуть, що вода змиває всі сліди. У нашому випадку, навпаки, вона ніби оголила чимало проблем, які доведеться розв’язувати в подальшому. За одну з них узялися вже у п’ятницю. Йдеться про утилізацію пестицидів та інших міндобрив, котрі вже непридатні для використання. Чимало їх ще зберігається на території області і в Снятинському районі, до одного зі складів, на якому зберігались пестициди, почала добиратися вода. Аби уникнути небезпеки, їх вирішили перескладувати в інше місце. Щоправда, місцеві жителі, довідавшись, що поблизу них може зберігатися така небезпечна речовина, перекрили дорогу.

На цій темі ми пізніше зупинимося окремо, а наразі зазначимо, що був випадок, коли люди перекрили дорогу і в Івано-Франківську на вул. Коновальця.

Зауважимо, що обласний центр потерпів не так від того, що піднялася вода в річках, як через уже традиційну неспроможність колекторів пропустити таку кількість опадів. А частина будинків на вже згаданій вул. Коновальця виявилася серйозно підтопленою через те, що, як стверджували місцеві жителі, на них «спустив» свою воду аеропорт. До речі, на нього нарікали й мешканці будинків на вул. Довженка та Сухомлинського.

Як розповідала власниця одного з котеджів на вул. Коновальця Галина Василівна, десь близько дев’ятої години ранку вона розмовляла зі своїми рідними з Надвірнянського району по телефону, бо переживала, чи не затопило їх, як раптом у вікно побачила, що на будинок насувається справжній вал води. Чоловік встиг вигнати машину з гаража, але весь цокольний поверх, у якому розташована кухня, виявився затопленим. Серйозно потерпіли і її сусіди, які у підвалі зберігали будівельні матеріали. Автор цих рядків бачив, як вони по пояс у воді намагалися врятувати ще те, що можна було. Хоча цемент, звісно, доведеться купувати вже новий. І, очевидно, вода на своєму шляху десь залила автозаправку, бо на її поверхні чітко виднілася плівка паливно-мастильних матеріалів. і все це осяде у людських оселях...

Через приблизно 100-200 метрів від цих будинків ми зіткнулися з іншою ситуацією. Там в одному місці люди перегородили мішками з піском шлях воді, котра добряче залила їхні подвір’я і навіть стала проникати в житла. Тоді вона почала шкодити сусідам, котрі, зокрема дві жінки, намагалися розібрати цю своєрідну «дамбу». Але інші потерпілі не давали цього їм зробити. «Нічого, зараз наші чоловіки приїдуть з роботи — буде різанина», — пригрозила одна з жінок. Ми про всяк випадок повідомили про цю ситуацію правоохоронні органи.

Наразі немає даних, що внаслідок повені на Прикарпатті є людські жертви. Хоча протягом цих днів утопилися дві жінки. 8 липня в річці знайшли 55-річну жительку Долинського району, яка напередодні пішла пасти корову і додому не повернулася. А зранку 9 липня надійшло повідомлення з Рожнятівського району, що в одній із місцевих річок також виявили утопленицю. Перший заступник голови ОДА Василь Плавюк дав завдання відповідним структурам з’ясувати обставини загибелі людей.

* * *

Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:

або телефоном:  255-25-43,

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України