Бакатова І. О. Магістр 1 року навчання факультету міжнародних економічних відносин хнеу ім. С. Кузнеця ф бакатова І. О., 2014 ормування маркетингової стратегії промислових підприємств україни на основі диверсифікації збутових каналів

Студент 1 курсу

факультету обліку і аудиту ХНЕУ ім. С. Кузнеця
А
__________

Сленг (від англ. slang – жаргон) – слова або вислови, які використовують люди деяких професій чи класових прошарків. Сленг традиційно протистоїть офіційній загальноприйнятій мові й до кінця зрозумілий лише представникам порівняно вузького кола осіб, які належать до певної соціальної або професіональної групи, яка впровадила в мову слово або вислів.

Молодіжний сленг – це окремий пласт національної мови, який відображає певною мірою рівень культури, освіченості, розвитку суспільства. У наш час він контрольований маскультурою, під вплив якої потрапляють різні категорії молоді.

Мета статті – дослідження джерел та причин появи англіцизмів у сучасному молодіжному сленгу.

Найпоширенішим джерелом формування сучасного молодіжного сленгу є запозичення. Зазвичай велика кількість сленгових лексем запозичується з іноземної мови (частіше з англійської) як шляхом дослівного, так і змістового перекладу [1, с. 5].

Прикладом дослівного перекладу може слугувати слово танцпол, що походить від англійського слова dance floor. Але найчастіше слова відтворюються транскрипційним шляхом, зберігаючи своє звучання порівняно з оригінальним словом. Як приклад можна навести лексему паті – від англійського слова party (вечірка, свято). Слова, що виникають таким способом, через масову вживаність та поширеність швидко входять в обіг та словниковий запас користувача.

Англіцизм (англізм) – різновид мовного запозичення: слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком [2, c. 130]. Англіцизми переважно усвідомлюються мовцями як чужорідний елемент і зберігають ознаки свого походження.

Поява англіцизмів у сучасній українській мові зумовлена розмаїттям таких чинників: впливом стилю американського життя, модою на іноземні слова, престижем англійської мови, вживанням англіцизмів для демонстрації освіченості або неординарності, внутрішньомовними потребами (необхідністю назв для нових понять – пейджер, хакер, модем), прагненням мовної економії (лейбл – товарна етикетка з фірмовим знаком), потребою поповнити експресивні засоби (упс, о'кей), уточнити поняття (веб-дизайнер) [3, с. 85].

Унаслідок цього наявна загрозлива мовна ситуація: функціонування у мові дублетів (міленіум – тисячоліття, пабліситі – реклама, блокбастер – бойовик), збільшення кількості небажаних омонімів (шейк – коктейль і танок), вживання штампів-варваризмів (no problem, no comment, made in, and company), запозичення прислівників та вигуків (вау, о'кей, фіфті-фіфті), що мають на меті імітувати чуже.

У молодіжному сленгу можна помітити кілька лексем-англіцизмів, які молодь використовує постійно. Під час невимушеного спілкування вживання англіцизму слугує певним контрастом, оригінальною лексемою з підвищеною експресивністю на фоні розмовної стилістично зниженої лексики.

Процес запозичення англіцизму в молодіжний сленг має дещо специфічний характер, на відміну від запозичень до літературної мови, де причиною запозичення є відсутність лексеми на позначення тієї чи іншої реалії. Сленг запозичує лексичні елементи для номінації таких понять, які вже мають словесне оформлення в літературній мові. Це свідчить про вторинний характер молодіжного жаргону, його субхарактер, орієнтацію на систему літературної мови [4, c. 40].

Різновидом англіцизму є американізм – запозичення з американського варіанта англійської мови. Виникнення англомовних сленгізмів є результатом не лише експансії самої англійської мови (через вивчення іноземної мови в школі, поширення літератури англійською мовою, захоплення англомовною музичною культурою), а й результатом популяризації західного способу життя, бажання молодих людей бути схожими на героїв популярних кінофільмів, телепередач.

Найбільше у молодіжній пресі англіцизмів на музичну тематику, найменше – на позначення специфічних понять. Це пояснюється великою популярністю музичної сфери серед молоді, а відтак широкою читацькою аудиторією (на яку й орієнтуються молодіжні видання).

Широкий потік іноземної музики та реалій, пов'язаних із нею, сприяє появі нових термінів, які дедалі більше поповнюють молодіжний сленг. Наприклад: римейк (нова версія старої пісні або фільму), бекграунд (музичне оформлення), фронтмен (лідер у групі музикантів), хіт (дуже популярний

Англіцизми все більше заволодівають українським мовним простором, а молодіжна преса цьому дуже сприяє. У разі відсутності організованого контролю за англіцизмами можна очікувати їх засилля

Процес запозичення іншомовних слів неоднозначно впливає на розвиток нашої мови. З одного боку, відбувається її збагачення, але, з іншого боку, витісняються власні елементи, що замінюються на слова з подібним значенням. Це негативно впливає на стан національної мови і на збереження самобутності українського народу [1, с. 10].

Таким чином, у сучасній українській мові відбуваються закономірні лексико-семантичні процеси, у зв'язку з появою нових англомовних запозичень. Також слід відзначити велику вагу англіцизмів
у процесі формування словника сучасної молодої людини. Процес запозичення відбувається постійно, відображаючи нові реалії нашого життя, даючи їм нові найменування. Але не можна допустити, щоб такі процеси проходили стихійно, невмотивовано, бо часто яскрава та приваблива запозичена лексема є зовсім непродуктивною в системі сучасної української мови.

На сьогодні англіцизми в молодіжному сленгу займають важливе місце, але необхідно пам'ятати, що їхнє надмірне вживання веде до збідніння рідної мови. З одного боку, такі сленгові вирази можна вважати згубними для української мови, проте з іншої – їх вживання інколи просто необхідне

____________

Студент 1 курсу

факультету обліку і аудиту ХНЕУ ім. С. Кузнеця
О
__________

Особливості вживання паронімів у професійному мовленні економістів розглядали такі мовознавці, як: О. П'ятецька, О. Панкова, В. Григор'єва, Д. Гринчишина, А. Критенко, О. Сербенська, О. Тараненко та ін. Вчені давно звернули увагу на існування таких близько звучних слів, на відмінності між ними у значенні та на можливі помилки у їх вживанні. Проте й до цього часу існує чимало розбіжностей у поглядах дослідників і на саме явище паронімії, і на групи, які можна включати до паронімів.

Мета статті – розглянути явище паронімії в професійному мовленні економіста.

При широкому розумінні паронімії до паронімів зараховують усі слова, що мають звукову подібність, не враховуючи морфемного складу слова, – і різнокореневі, і спільнокореневі (досвід – дослід, громадський – громадянський). Якщо ж розуміють паронімію вужче, то в патронімічні групи включають тільки спільнокореневі слова, які мають певний змістовний зв'язок (комунікативний – комунікаційний, хронікальний – хронічний). Семантичні зв'язки між паронімами можуть бути різними – синонімічними, антонімічними, іноді це слова з близьким, суміжним значенням або члени однієї тематичної групи. Основну групу паронімів становлять слова, що семантично пов'язані між собою, частково збігаються за морфемним складом, близькі за походженням.

У зв'язку зі змінами, що відбулися за останні десятиліття в політичному й соціально-економічному житті України, зростає інтерес до аналізу та досліджень професійної лексики, до складу якої постійно надходить велика кількість іншомовних слів, формується нова власне українська лексика на позначення різних понять і процесів, водночас збагачується система галузевої термінології різних наукових дисциплін: економіки, правознавства, інформатики тощо.

Одна із важливих умов опанування професійної мови та формування професійної компетентності майбутніх фахівців – це стилістично та семантично точне слововживання. Саме незнання чи нерозуміння лексичного значення слова стає причиною численних помилок в усній та писемній мові, зокрема й уживанні паронімів – слів, які дуже близькі за звучанням, але різні зазначенням і написанням. Саме ця близькість, незначна звукова різниця у мовленні спричиняє труднощі у засвоєнні і призводить до помилок. Паронімія – явище, поширене у всіх сферах мовної діяльності [1].

Якщо в художньому чи розмовному стилях пароніми можуть використовуватися як ефективний засіб посилення виразності, то в офіційно-діловому та науковому стилях паронімія охоплює термінологію, неправильне оперування якими може суттєво змінити зміст документа, публічного виступу
чи наукового тексту, тому це явище потребує особливої уваги. Увагу дослідників привертає розгляд семантичних особливостей та функціонування паронімів на прикладі найуживаніших економічних термінів і професіоналізмів у сучасній діловій мові та явища міжстильової паронімії.

Відомо, що за характером смислових зв'язків розрізняють синонімічні, антонімічні, тематичні, семантично близькі пароніми.

З-поміж економічних термінів до синонімічних паронімів можна віднести, наприклад, широко вживані прикметники торговий – торговельний, торговий знак, торгова марка, торговельний ряд, торговельне об'єднання. Від цих прикметників утворилися складні слова: торгово-промисловий (торговельно-промисловий), торгово-кооперативний (торговельно-кооперативний), торгово-фінансовий (торго­вельно-фінансовий), торгово-виробничий (торговельно виробничий).

Прикладом антонімічних паронімів в економічній сфері можуть бути такі терміни: консигнант (постачальник товару на склад посередника) – консигнатор (посередник, який здійснює зберігання товару постачальника), наприклад: консигнант товару, консигнатор у торгових операціях; індосат (жират) – індосант (жирант), наприклад: при оформленні іменного індосаменту вказується ім'я особи, що передає цей документ (індосант), а також ім'я набувача (індосата).

Тематичні пароніми становлять такі пари слів зі сфери економіки: асигнівка (документ, розпорядження, на підставі якого отримують і видають кредити, позичку юридичним або фізичним особам) – асигнування (виділення певної суми грошей для цільового призначення), наприклад: оформити асигнівку, планування асигнувань на рекламу товару; брокераж (проведення комерційних біржових операцій з цінними паперами за дорученням продавця або їх покупця) – брокеридж (винагорода, премія), яку отримує брокер за проведені комерційні операції на фондових чи товарних ринках, наприклад: брокеридж у вітчизняних агентствах нерухомості; брокераж яхт в Україні; товариство «Перестраховий брокераж»; банк (кредитно-фінансова установа, що акумулює кошти, надає кредити, здійснює грошові
розрахунки, операції з іноземною валютою, золотом та цінними паперами) – банко (курс, за яким банк купує і продає цінні папери), наприклад: відкрити рахунок у банку, банко на купівлю цінних паперів;
ліцензія (письмове повноваження, що надається особою, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності іншій особі та про надання їй права на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері) – ліценція (дозвіл на відступ від загальноприйнятих правил
у якому-небудь виді діяльності; знижка з тарифного мита), наприклад: ліцензія на здійснення приватної охоронної діяльності; оформлення всіх видів ліцензій на господарчу діяльність; ліценція при ввезенні та вивезенні товару через кордон [2].

Окрему групу становлять міжстильові пароніми. Це слова, схожі за будовою і звучанням, що можуть вживатися в різних стилях чи належати до сфер різних наукових дисциплін. Слід навести приклади таких слів-паронімів:

а) з різних сфер професійного спілкування: дисконт (фінансовий облік векселів у банку; відсоток, який одержує банк під час обліку векселів) – дискант (високий дитячий голос (хлопців), що відповідає
у хоровому співі жіночому сопрано): дисконт надається пенсіонерам; вирізнятися чудовим дискантом; артикул (узагальнений показник, що характеризує основні функціональні та якісні властивості товару: тип, шифр, об'єм, призначення) – артикль (службове слово, яке вживається з іменем для позначення роду, числа, відмінка в деяких мовах): артикул товару; вживання артиклів в англійській мові; дебет (фінансова ліва сторона бухгалтерського рахунку, в якій відображають господарчі операції методом подвійного запису) – дебет (технічна кількість нафти, газу, води, що дає джерело за одиницю часу): записувати в дебет; заносити рахунки активу й пасиву в дебет; дебіт газових свердловин, дебет вентилятора; жир (ліпід – речовина, яку використовує організм для енергетичних і пластичних цілей) – жиро (вид безготівкових розрахунків): рослинний жир, тваринний жир; платіж жиро;

б) паронімія загальновживаних стилістично нейтральних слів та слів-термінів: девіза (фінансовий вексель, чек тощо, виписаний в іноземній валюті для оплати його за кордоном) – девіз (стисле формулювання провідної ідеї, програми дій): використання девіз у міжнародних розрахунках, належати до девізів, девізна політика; девіз життя, придумати девіз; концесія (договір, на підставі якого держава на певних умовах і на певний строк передає фізичним чи юридичним особам, у тому числі іноземним, право експлуатації лісів, надр, будівель тощо) – концепція (система поглядів на певні явища, спосіб тлумачення дій, розуміння теорії): суб'єкт, що отримав концесію; укласти концесію на певний строк; концесійна угода; концесійне інвестування; концесійний договір; концепція профільного навчання

в) паронімія розмовної лексики та слів-термінів: жирувати (у розумовому жити в достатку, надмірній розкоші) – жирирувати (в економічному значенні переказувати вексель на іншу особу за допомогою передавального запису на борговому зобов'язанні), наприклад: хто жирував, а хто страждав; жирирувати вексель на іншу особу.

Отже, явище паронімії характерне не лише для сфери певної наукової галузі одного стилю, а й має міжстильове вираження, що свідчить про потребу бездоганного знання точних значень слів та їх правильного вживання, дотримання норм культури мови.
Наук. керівн. Архипенко Л. М.

____________

Студент 1 курсу

фінансового факультету ХНЕУ ім. С. Кузнеця
О
__________

Особливості студентського сленгу досліджували Л. Радзиховський, Л. Ставицька, Т. Нікітіна, Й. Дзендзелівський, А. Мазурова, Т. Кондратюк та ін.

Мета роботи полягає в дослідженні студентського сленгу як мовного явища.

На формування й життєдіяльність молодіжного сленгу, насамперед, впливає студентський колектив, реалії студентського побуту, навчання, навколишнє оточення, спілкування між ровесниками інших вузів, почуття гумору.

Одним із наслідків соціальних трансформацій в Україні кінця ХХ – початку ХХІ стала зміна співвідношення нормативного й ненормативного у мові. Не лише в усному мовленні, а й у засобах масової інформації, у художній літературі відбувся своєрідний вибух жаргонної, зниженої розмовної, навіть нецензурної лексики. Нова соціальна парадигма функціонування мови дзеркально відображається у свідомості молоді як найбільш мобільному прошарку суспільства. Актуальності в сучасному мовознавстві набувають студії, об'єктом дослідження яких є молодіжний сленг.

Сленг – це слова, що часто розглядаються як порушення норм стандартної мови. Це дуже виразні, іронічні слова, що слугують для позначення предметів, про які говорять у повсякденному житті, це не шкідливе утворення мови, яке вульгаризує усну мову, а органічна та деякою мірою

Пласт сленгової молодіжної лексики становлять новоутвори (неологізми), які формуються

Лексеми утворюються під впливом найрізноманітніших факторів, серед яких виділяються кримінальний жаргон, інтержаргон, власна інтерпретація серед молоді деяких термінів.

Багато лексем молодіжного сленгу семантично дублюють поширені в інтержаргоні одиниці без будь-яких трансформацій: шари, моргала, баньки (очі); лимон (мільйон грошових одиниць); стріляти (просити); поїхати (збожеволіти); бичок, чинарик (недопалок); кабак (ресторан); хахаль (кавалер, наречений); кішка (жінка легкої поведінки); миша (кишеньковий злодій); криса (той, хто краде у своїх); малахольний (ненормальний); чорнило (червоний портвейн); біоміцин (вино біле міцне); шнобель, нюхало (ніс); замокрушити (вбити), зося і дося (відповідні марки вин "Золота осінь" та "Дари осені") [2].

Походження деяких слів молодіжного сленгу зрозуміти досить легко. Так, наприклад, не становить труднощів пояснення таких лексем, як зубр (людина, яка присвячує забагато часу навчанню), це слово, вочевидь, пішло від дієслова зубрити (вчити напам'ять).

Цікавим є походження слова кентавр – підлабузник. Подібні лексеми є досить поширеними й завойовують позиції, через те, що мають яскраво виражене іронічне забарвлення, а це притягує молодь, адже мати гарне почуття гумору – це "модно", "класно" і "хіпово". Власне, почуття гумору допомагає підліткові виділитися із загалу та підкреслити свою особистість.

Деяким студентам не вистачає слів для формування речення, а тому вимушені паузи між словами заповнюються словами-"паразитами". На жаль, студент часто не усвідомлює, що це загрозливо впливає на культуру рідної мови, збіднює її, не дозволяє використовувати сповна її багатий мовний арсенал. Зокрема, якщо студент розмовляє ("базарить" у його розумінні) із своїми ровесниками, вживаючи, наприклад, сленгові фрази: "сьогодні в універі було кльово", "ми всі чухнули з пари", то це

У молодіжному жаргоні домінує гумор та грубувата емоція. Він відображає властиву молодіжним середовищам позицію "аби було інакше й смішніше, ніж у звичайній мові", отже, спрямований

Майже кожна людина, будучи членом кількох соціальних груп, стає носієм кількох соціолектів. До деяких груп належить довго (часто в одній професійній групі лишається протягом усього дорослого життя), в інших, наприклад, у групах ровесників (любителів рок-музики або членів спортивних клубів), з'являється ненадовго, лише в певний період життя. Цим пояснюється те, що професійні діалекти (рибальські, мисливські, моряцькі та ін.) належать до стабільних, культивують традиції професії.

Ті ж мовні варіанти, які утворюються в безпосередніх контактах, наприклад соціолекти молодіжних груп – студентський сленг, – відзначаються змінністю, плинністю. Тривалим у них є тільки механізм творення слів, самі ж слова виникають і забуваються одразу ж зі зміною груп.

Особливе місце в молодіжному мовленні посідають метафоричні номінації, що виявляють образні можливості внутрішньої форми вихідного уявлення: кайф (задоволення) – кайфовий, кайфоломщик, кайфолом; башлі (гроші) – башляти (платити), башльовий (платний), небашльовий (недорогий) тощо [3].

Однією з цікавих особливостей молодіжного сленгу є зміна значення лексем літературної мови, що додає мовленню іронічного забарвлення. Наприклад, базар у літературній мові – торгівля на відкритому місці, у молодіжному мовленні це слово має зовсім інше значення, а саме – мовлення; дієслова "запльовуватись", "грузити", "кінчатися", "стріляти", "висіти", "наїжджати", "доганяти", "солянка" мають цілком розбіжне значення в літературній та сленговій мовах.

Ще один із прийомів, що застосовуються у молодіжному мовленні – це заміна слів їх семантичними синонімами, тобто такими, що мають не зовсім доречний смисловий відтінок.

Наприклад, замість словосполучення: "іди сюди" вживається: "мандруй сюди", "мігруй сюди", "крокуй сюди" тощо [4].

Молодіжному мовленню також властива велика кількість вставних слів, що передають емоції розповідача: блін, йо-ма-йо. Семантика цих слів зрозуміла лише при усному мовленні й виражається тільки за допомогою інтонації.

Характерним для сленгу (зокрема, комп'ютерного) є закон економії мови в гіпертрофованому вигляді: маг – магнітофон, магазин; комп – комп'ютер; дезе – домашнє завдання; фно – фортепіяно; фізра – фізкультура (останні є наслідком прямого читання скорочень: д/з, ф-но, фіз-ра).

Таким чином, зазначене дозволяє визначити сленг, зокрема студентський, як динамічне явище, що постійно розвивається і формується насамперед під впливом студентського колективу.

____________