Бакатова І. О. Магістр 1 року навчання факультету міжнародних економічних відносин хнеу ім. С. Кузнеця ф бакатова І. О., 2014 ормування маркетингової стратегії промислових підприємств україни на основі диверсифікації збутових каналів


С __________ © Колесник А. Є., 2014 УТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ РЕВІЗІЇ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ



бет9/26
Дата27.06.2016
өлшемі2.68 Mb.
#162552
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   26

С
__________

© Колесник А. Є., 2014



УТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ РЕВІЗІЇ
В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Анотація. Уточнено сутність ревізії на основі вивчення законодавчо-нормативних актів та узагальнення опублікованих із досліджуваної проблематики робіт. Обґрунтовано значення ревізії в сучасних умовах господарювання.
Аннотация. Уточнена сущность ревизии на основе изучения законодательно-норматив­ных актов и обобщения опубликованных по исследуемой проблематике работ. Обосновано значение ревизии в современных условиях хозяйствования.
Annotation. The essence of audit is specified on the basis of study of legislative and normative acts and generalization of works on the problems under study. The value of audit in the modern economy is justified.
Ключові слова: ревізія, умови господарювання, законодавчо-нормативний акт.
Економічні перетворення в Україні та процес розвитку ринкових відносин супроводжуються перебудовою господарського механізму управління на всіх рівнях економіки та зумовлюють необхідність удосконалення як фінансово-бюджетної політики в цілому, так і формування відповідних механізмів державного фінансового контролю. На сьогодні особливого значення в цьому контексті набуває здійснення саме ревізії, що зумовлює актуальність та своєчасність обраної теми дослідження.

Проблеми дослідження сутності ревізії висвітлені в роботах багатьох вчених та практиків, таких, як: Бутинець Ф. Ф., Білуха М. Т., Дікань Л. В., Малюга Н. М., Рубан Н. І., Усач Б. Ф. та ін. [1 – 3].

Аналіз літературних джерел стосовно досліджуваного питання дозволяє дійти висновку, що на сьогодні єдиного підходу до визначення сутності ревізії немає. Між визначеннями "ревізії" різними авторами-дослідниками є певні розбіжності та відмінності, тому виникає потреба в ретельному дослідженні поняття "ревізія".

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування сутності та значення ревізії в сучасних умовах господарювання.

Відповідно до визначеної мети були поставлені такі завдання: обґрунтувати значення ревізії в сучасних умовах господарювання; проаналізувати сучасні визначення поняття "ревізія", які надані різними авторами-дослідниками; узагальнити підходи до сутності ревізії на основі критичного аналізу існуючих визначень у різних літературних джерелах; надати власне уточнене визначення поняття "ревізія"; обґрунтувати значення ревізії в сучасних умовах господарювання.

У процесі дослідження були використані такі методи: аналіз, синтез, узагальнення та систематизація.

Так, одні автори розглядають ревізію як метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства за дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірності обліку та звітності [1]. У свою чергу, інші науковці, такі, як Дікань Л. В., Усач Б. Ф., Бутинець Ф. Ф., визначають ревізію як спосіб перевірки виробничої і господарсько-фінансової діяльності юридичної особи з точки зору дотримання законності, ефективності виробництва та якості роботи, що здійснюється за даними обліку, звітності та іншими джерелами [1 – 3].

Серед сукупності підходів до визначення сутності ревізії можна виокремити ще один підхід, згідно з яким ревізія – це документальна перевірка або форма документального контролю [3].

Проте є багато науковців – як юристів, так і юристів-фінансистів, які у своїх працях акцентують на тому, що ревізія є формою здійснення фінансового контролю [4; 5].

Але проаналізовані підходи щодо визначення поняття "ревізія" автор ставить під сумнів через те, що ототожнювати ревізію, наприклад, із методом недопустимо, тому що саме поняття "метод" не передбачає наявності методів, мети та предмета, що властиві ревізії, а означає сукупність прийомів або операцій практичного та теоретичного пізнання дійсності, що підпорядковується вирішенню конкретного завдання. Тому визначати ревізію методом, на думку автора, не є доцільним. Ще один підхід, згідно з яким ревізія розглядається як документальна перевірка, теж слід критично проаналізувати, оскільки, на думку автора, так стверджувати не можна, адже ревізія передбачає


не тільки документальну перевірку, але й фактичну. Найбільш повними та змістовними визначеннями, на думку автора, слід вважати ті, в яких наголошується на тому, що ревізія є формою або способом контролю, оскільки найбільш повно розкривають усі її елементи та завдання.

На думку автора, уточнення поняття "ревізія" сприяє найбільшому уявленню сутності ревізії. Автором запропоновано таке трактування цього терміна. Ревізія – це документальний та фактичний спосіб перевірки функціонування установи, відповідності її діяльності всім стандартам


та нормам законодавства, достовірності обліку та звітності з метою виявлення та покарання винних осіб, які зловживають своїми повноваженнями, щодо використання коштів та цінностей, які перебувають у власності держави, та, як наслідок, запобігання порушенням у майбутньому.

Таким чином, було уточнено сутність поняття "ревізія", що полягає в документальній та фак­тичній перевірці фінансово-господарської діяльності бюджетної установи, що в умовах економічної нестабільності України підвищує її значення і необхідність для дотримання фінансової дисципліни в господарських структурах державної форми власності.

Тому важливо сказати, що за допомогою ревізії проводиться глибоке та багатогранне обстеження фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації. Значення останньої в системі фінансового контролю досить велике. Адже масштаби тіньового перерозподілу грошових потоків, у тому числі в бюджетних установах, мізерність доходів від державної власності
й обсяги вивезення капіталів за межі України величезні, а схеми скоєння порушень стають "досконалішими". Тому, щоб утримувати фінансові відносини країни на належному рівні, потрібно постійно контролювати їх, адже від ефективного використання, розподілу бюджетних коштів залежить економічний стан країни та соціальний розвиток кожного із нас. Тож для підвищення ролі й значення ревізій слід не лише виявляти порушення, недоліки, а й вчасно їм запобігати та виправляти їх. Для цього до ревізій мають залучатися висококваліфіковані фахівці, здатні посилити контроль, та вжити рішучих заходів до усунення фактів порушень. Тому важливо систематично здійснювати методичне навчання ревізорів, а керівники контрольно-ревізійних органів мають дбати про це, постійно поліпшуючи свою роботу у ході проведення ревізій.

Підводячи підсумок, можна зазначити, що ревізія – це система контрольних дій, здійснюваних ревізійною групою або ревізором за фінансово-господарською діяльністю організацій, за якої встановлюється законність, достовірність та економічна доцільність досконалих господарських операцій, дотримання фінансової дисципліни, достовірність ведення бухгалтерського обліку і звітності, правильність дій посадовців з метою виявлення недоліків і порушень у діяльності об'єкта, що ревізується.

Ревізії відбуваються у процесі проведення внутрішньовідомчого контролю, фінансового державного контролю.

За допомогою ревізій державні та господарські органи отримують достовірну інформацію про повну мобілізацію і використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, про позитивні


і негативні сторони діяльності організації, що ревізується. Це сприяє оперативному й правильному прийняттю управлінських рішень. Значення ревізії також полягає в узагальненні і поширенні позитивного досвіду господарювання, профілактиці порушень і зловживань.

Системність у ревізії досягається комбінованим використанням різних способів і прийомів логічного і математичного, документального і фактичного контролю.


Наук. керівн. Крівцова Т. О.

____________


Література: 1. Контроль і ревізія : підручник для студентів спеціальності "Облік і аудит" вищих навчальних закладів / за ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. – 3-тє вид., доп. і перероб. – Житомир : ПП "Рута", 2002 – 544 с. 2. Дікань Л. В. Контроль в бюджетних установах. : підручник / Л. В. Дікань. – Х. : ВД "ІНЖЕК", 2010 – 408 с. 3. Усач Б. Ф. Контроль і ревізія : підручник / Б. Ф. Усач. – К. : Знання, 2007. – 263 с. 4. Мельник О. П. Формування в Україні елементів державного внутрішнього фінансового контролю відповідно до вимог європейських стандартів / О. П. Мельник // Фінансове право. – 2007. – № 2 – С. 45–48. 5. Андрійко О. Ф. Організаційно-правові проблеми державного кон­т­ролю у сфері виконавчої влади : автореф. дис. док. юрид. наук. / Д. ф. Андрійко. – К., 1999. – 38 с.


УДК 657.002

Колпак В. В.



Магістр 2 року навчання

факультету обліку і аудиту ХНЕУ ім. С. Кузнеця
Т
__________

© Колпак В. В., 2014



ЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ
СУДОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Анотація. Досліджено визначення поняття судово-економічної експертизи на думку різних вчених. Запропоновано авторське бачення поняття судово-економічної експертизи, відмінність якого від інших полягає у врахуванні всіх його сутнісних складових.
Аннотация. Исследованы опеределения судебно-економической экспертизы по мнению разных ученых. Предложено авторское видение понятия судебно-економической экспертизы, отличие которого от других заключается в учете всех его сущностных составляющих.
Annotation. The author's vision of the concept of judicial and economic expertise is offered, which is different from others by its taking into account all its essential components. Other researchers' definitions of the legal and economic expertise have been studied.
Ключові слова: судово-економічна експертиза, процес, процесуальна форма.
Сучасні умови господарювання, які характеризуються мінливістю економічного середовища зумовлюють рушійні зміни у всіх без винятку ділянках економічного життя. Такі зміни повною мірою торкнулись і діючої в Україні системи економічного контролю, проявленням чого стало виникнення нових його форм. Серед зазначених форм з'явилась судово-економічна експертиза, яка на сьогодні зайняла важливе місце в системі контролю, а її результати безперечно є цінними та вагомими. Саме тому увага до судово-економічної експертизи з усіх аспектів її здійснення не зменшується. При цьому багато в чому це стосується саме організаційних аспектів. Зазначене ґрунтується на тому, що саме від правильної та раціональної організації судово-економічних заходів залежить якість їх проведення. Деякі напрями судово-економічної експертизи потребують більш детальної уваги. До таких напрямів відноситься експертиза операцій з оплати праці. З огляду на окреслене, судово-економічна експертиза операцій з оплати праці на підприємстві в сучасних умовах є достатньо важливим та актуальним питанням.

Аналіз сучасних досліджень, присвячених проблематиці теоретичних основ судово-економічної експертизи, показав, що багато науковців займаються вирішенням різнопланових неузгодженостей в даному аспекті. Окремі питання теорії, організації та методики судово-економічної експертизи знайшли відображення у працях таких вітчизняних вчених, як: Білуха М. Т., Базась М. Ф., Бандурка О. М., Камлик М. І., Понікаров В. Д.; зарубіжних вчених, а саме: Алибеков Ш. І., Арзуманян Т. М., Кеворков Ж. А., Ромашов А. М., Пошюнас П. Ю., Чаадаєв С. Г., Шадрін В. В. та ін.

Метою дослідження є визначення сутності судово-економічної експертизи.

У результаті проведеного дослідження встановлено, що на сьогодні не існує законодавчого визначення поняття "судово-економічна експертиза". Це призводить до помилкових тверджень щодо його розуміння та відсутності нормативно-правового акту, який безпосередньо регулював би проведення судово-економічної експертизи, що дало б змогу на законодавчому рівні закріпити порядок та умови залучення експерта-економіста до судового процесу.

У чинному законодавстві України надано тільки визначення поняття "судова експертиза" [1]. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду.

Досліджуючи сутність судово-економічної експертизи необхідно звернутися до поглядів вчених-економістів на визначення поняття "судово-економічна експертиза". Узагальнюючи існуючі погляди на визначення поняття "судово-економічна експертиза", наведених на рисунку, можна зробити висновок, що кожен автор по-різному визначає його сутнісну складову.



Рис. Узагальнення підходів до визначення сутності поняття


"судово-економічна експертиза" [2 – 6]
Проаналізувавши визначення зазначених авторів, можна зробити висновок, що вони розглядають судово-економічну експертизу тільки з одного боку, не враховуючи всі функції, які вона виконує.

Тому автором пропонується під судово-економічною експертизою розуміти процес використання експертом спеціальних знань із бухгалтерського обліку, економічного аналізу та контролю первинних облікових документів, бухгалтерських та податкових регістрів та фінансової звітності


у різних сферах економіки у ході дослідження правопорушень суб'єктів господарської діяльності, що стали об'єктом розгляду правоохоронних органів та органів дізнання в межах чинного законодавства з метою подання експертного висновку щодо кола поставлених питань.

Новизна такого визначення полягає у тому, що воно більш повно та ґрунтовно розкриває сутність судово-економічної експертизи.

Таким чином, у результаті дослідження, визначено сутність судово-економічної експертизи
в сучасних умовах господарювання. Встановлено, що судово-економічна експертиза є основною ланкою у процесі розслідування злочинів, пов'язаних із порушеннями у сфері господарської діяльності і саме вона вирішує основні питання, які виникають у справах даної сфери. У подальшому планується розробити схему організації судово-економічної експертизи в Україні.
Наук. керівн. Кожушко О. В.

____________


Література: 1. Про судову експертизу : Закон України від 25.02.1994 р. // Голос України. – 1994 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua. 2. Бутинець Ф. Ф. Судово-бухгал­тер­ська експертиза / за ред. Ф. Ф. Бутинця. – Житомир : ПП "Рута", 2004. – 460 с. 3. Мумінова-Са­віна Г. Г. Судово-бухгалтерська експертиза : навч.-метод. посіб. / Г. Г. Мумінова-Савіна. – К., 2006. – 268 с. 4. Панченко І. А. Організація судово-бухгалтерської експертизи: теоретико- практичні аспекти : дис. на здоб. наук. ступ. канд. екон. наук 08.00.09 / І. А. Панченко. – Житомир, 2007. –182 с. 5. Понікаров В. Д. Судово-економічна експертиза : навч. посіб. / В. Д. Понікаров, С. М. Попова, Л. М. Попова. – 2-ге вид., доп. та перероб. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 382 с.





Крута Л. С.

УДК 657.6:331.2







Хомюк А. В.

Студенти 4 курсу

факультету обліку і аудиту ХНЕУ ім. С. Кузнеця
У
__________

© Крута Л. С., Хомюк А. В., 2014



ДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АУДИТУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

Анотація. Розглянуто існуючі методики аудиту заробітної плати. Запропоновано вдосконалення методичного забезпечення й обґрунтовано доцільність упровадження кореляційного та факторного аналізів у процес аудиту заробітної плати.
Аннотация. Рассмотрены существующие методики аудита заработной платы. Предложено совершенствование методического обеспечения и обоснована целесообразность внедрения корреляционного и факторного анализов в процесс аудита заработной платы.
Annotation. The article examines current methods of pay audit. An improvement of the methods is offered and the expediency of introducing correlation and factor analysis in the pay audit process is justified.
Ключові слова: аудит, заробітна плата, фонд заробітної плати (ФЗП), єдиний соціальний внесок (ЄСВ), кореляційний аналіз, факторний аналіз.
Однією з важливих ділянок аудиту є аудит заробітної плати, який завжди відрізнявся великими обсягами даних, різноманітністю розрахунків, необхідністю звертання до даних попередніх періодів на досить значні відстані. Зміни законодавства, розвиток систем заробітної плати, методів аналізу роботи з персоналом обумовлюють постійну динаміку на цій ділянці обліку. Використання нестандартних методик у ході аудиту заробітної плати дає професійному бухгалтеру можливість науково обґрунтувати свої висновки.

Проблематикою аудиту заробітної плати займалися такі вчені-економісти, як: Пушкар М. С., Задорожний З. В., Крупка Я. Д., Редько О. Ю., Сопко В. В., Фаріон І. Д., Рудницький В. С., Никифорак Я. Д., Никифорак В. А. Разом із тим, питання впровадження прикладних методик в аудит, зокрема економіко-математичних методів, носить у науковій літературі фрагментарний характер, що обумовлює актуальність теми дослідження.

Метою даної статті є дослідження дискусійних питань аудиту заробітної плати та вдосконалення його методичного забезпечення.

Аудит заробітної плати є однією з найважливіших та складних ділянок аудиторської роботи, бо він зачіпає інтереси усіх без винятку працівників підприємства, що перевіряється. Його виняткова роль у системі як внутрішнього, так і зовнішнього аудиту пояснюється ще тим, що облік праці та її оплати є трудомістким, потребує особливої уваги і сконцентрованості, оскільки пов'язаний з обробленням великої кількості первинної інформації, має багато однотипних операцій, здійснення яких потребує багато часу.

Згідно з загальноприйнятою думкою науковців методичне забезпечення становить комплекс методів та інформаційних джерел, необхідних для проведення аудиту, а під методикою аудиту розуміють послідовність та порядок застосування прийомів (методів) аудиту з метою встановлення об'єктивної істини про інформацію, що аудиюється, і доведення цієї істини шляхом аудиторського висновку до користувачів. Аудиторська фірма на свій розсуд може вибирати використовувану методику, коректувати класичні підходи власними доробками. Відповідно до цього методом аудиту вважають спосіб досягнення мети, тобто сукупність прийомів та способів, завдяки яким оцінюється стан об'єктів, що підпадають під аудиторське дослідження [1].

Наразі у ході аудиту використовується цілий спектр методів, що доцільно розмежовувати


за трьома напрямами: загальнонаукові (що притаманні для всіх наук), специфічні (які характерні безпосередньо для аудиту) та прикладні (вузько направлені методи інших наук, адаптовані для потреб аудиту). Фрагментарний характер використання прикладних методів та висока їх ефективність під час вирішення конкретних завдань зумовлює інтерес їх вивчення [2].

На думку авторів, доцільним є деталізувати етап перевірки нарахованих сум заробітної плати існуючої методики шляхом проведення факторного та кореляційного аналізу. Першим кроком


є аналіз тісноти зв'язку ФЗП та факторів, що безпосередньо впливають на його величину. Результатом такого аналізу є виявлення вузьких місць у ході обліку заробітної плати. Використання кореляційного аналізу також є доцільним під час аудиту розрахунків за соціальним страхуванням, правильність якого підтверджує тісний зв'язок між ЄСВ та ФЗП. Далі варто здійснити факторний аналіз для визначення сили впливу на величину ФЗП окремих факторів. У результаті цього очевидним стають резерви зниження величини фонду та шляхи економії ресурсів на підприємстві. В схематичному вигляді названа послідовність перевірки правильності формування ФЗП відображена на рис. 1.

Рис. 1. Послідовність перевірки правильності формування ФЗП (запропоновано авторами)


Варто зазначити, що в аудиті кореляційний аналіз може допомогти у ході визначення слабких ділянок обліку заробітної плати. Коли науково доведено, що між кількома економічними показниками існує пряма (зворотна) залежність (наприклад, між валовим прибутком і собівартістю), а за результатами кореляційного аналізу на конкретному підприємстві такий зв'язок відсутній або має недостатню силу, то аудитору доцільно було б приділити більше уваги первинній документації,
що слугує основою для формування цих показників. Розрахунок зв'язку між ФЗП та факторами, що на нього впливають, можна провести за допомогою програмного забезпечення MS Exсel за допомогою функції КОРРЕЛ.

Н


0
аступним етапом кореляційного аналізу буде перевірка залежності ЄСВ та фонду заробітної плати. Величина ЄСВ має суттєве значення, бо її викривлення веде за собою неправильність розрахунків із державними фондами. Це також може означати нарахування офіційно незадекларованої заробітної плати. Дані показники повинні корелюватися. Така перевірка може бути виконана також у програмному середовищі MS Exel за допомогою функції КОРРЕЛ. Наприклад, Фонд оплати праці (ФОП) та ЄСВ, що нараховуються на заробітну плату, графічно можуть мати вигляд, зображений на рис. 2. Оскільки між ЄСВ і ФОП існує пряма функціональна залежність, то коефіцієнт кореляції має бути рівним 1 (припустима статистична похибка може складати 5 %).

80 000

70 000

60 000

50 000

40 000

30 000

20 000

10 000

3

1

2

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Рис. 2. Динаміка змін Фонду заробітної плати та єдиного соціального внеску
Такий низький кореляційний зв'язок може бути обумовлений двома варіантами: 1) на підприємстві працює значна кількість інвалідів, на заробітну плату яких нараховується менший єдиний соціальний внесок, а саме 8,41 %; 2) було зроблено помилку бухгалтером під час нарахування єдиного соціального внеску. Обидва варіанти вимагають більш детального вивчення документації з нарахування єдиного соціального внеску та структури працівників підприємства.

Наступним кроком є проведення факторного аналізу – багатомірного статистичного методу, який застосовується для вивчення взаємозв'язків між значеннями змінних. Авторами пропонується використовувати метод ланцюгових підстановок, перевагою якого є те, що він є найуніверсальнішим та застосовується для розрахунку впливу факторів в усіх типах факторних моделей [3].

Для прикладу слід навести п'ятифакторну мультиплікативну модель виду:

де ФЗП – фонд заробітної плати;

Ч – чисельність працівників;

Д – кількість робочих днів періоду;

t – тривалість робочого дня;

q – середньогодинна продуктивність праці робітника;

р – ставка оплати на 1 грн товарної продукції.
На основі факторного аналізу аудитор може зробити висновок щодо джерел формування фонду заробітної плати та виявити резерви зниження витрат на оплату праці.

Отже, авторами запропоновано вдосконалення методичного забезпечення аудиту заробітної плати, що полягає у використанні під час аудиту методів кореляційного та факторного аналізу фонду заробітної плати та ЄСВ. Це дозволяє аудитору визначити слабкі ділянки у обліку заробітної плати, попередньо оцінити правильність розрахунків за соціальним страхуванням та визначити джерела формування фонду заробітної плати і резерви зниження витрат на заробітну плату. За аналогією з даною моделлю можна також перевіряти правильність відрахувань і заробітної плати, а саме податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску тощо.


Наук. керівн. Кожушко О. В.

____________



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   26




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет