С __________ © Колесник А. Є., 2014 УТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ РЕВІЗІЇ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Проблеми дослідження сутності ревізії висвітлені в роботах багатьох вчених та практиків, таких, як: Бутинець Ф. Ф., Білуха М. Т., Дікань Л. В., Малюга Н. М., Рубан Н. І., Усач Б. Ф. та ін. [1 – 3].

Аналіз літературних джерел стосовно досліджуваного питання дозволяє дійти висновку, що на сьогодні єдиного підходу до визначення сутності ревізії немає. Між визначеннями "ревізії" різними авторами-дослідниками є певні розбіжності та відмінності, тому виникає потреба в ретельному дослідженні поняття "ревізія".

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування сутності та значення ревізії в сучасних умовах господарювання.

Відповідно до визначеної мети були поставлені такі завдання: обґрунтувати значення ревізії в сучасних умовах господарювання; проаналізувати сучасні визначення поняття "ревізія", які надані різними авторами-дослідниками; узагальнити підходи до сутності ревізії на основі критичного аналізу існуючих визначень у різних літературних джерелах; надати власне уточнене визначення поняття "ревізія"; обґрунтувати значення ревізії в сучасних умовах господарювання.

У процесі дослідження були використані такі методи: аналіз, синтез, узагальнення та систематизація.

Так, одні автори розглядають ревізію як метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства за дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірності обліку та звітності [1]. У свою чергу, інші науковці, такі, як Дікань Л. В., Усач Б. Ф., Бутинець Ф. Ф., визначають ревізію як спосіб перевірки виробничої і господарсько-фінансової діяльності юридичної особи з точки зору дотримання законності, ефективності виробництва та якості роботи, що здійснюється за даними обліку, звітності та іншими джерелами [1 – 3].

Серед сукупності підходів до визначення сутності ревізії можна виокремити ще один підхід, згідно з яким ревізія – це документальна перевірка або форма документального контролю [3].

Проте є багато науковців – як юристів, так і юристів-фінансистів, які у своїх працях акцентують на тому, що ревізія є формою здійснення фінансового контролю [4; 5].

Але проаналізовані підходи щодо визначення поняття "ревізія" автор ставить під сумнів через те, що ототожнювати ревізію, наприклад, із методом недопустимо, тому що саме поняття "метод" не передбачає наявності методів, мети та предмета, що властиві ревізії, а означає сукупність прийомів або операцій практичного та теоретичного пізнання дійсності, що підпорядковується вирішенню конкретного завдання. Тому визначати ревізію методом, на думку автора, не є доцільним. Ще один підхід, згідно з яким ревізія розглядається як документальна перевірка, теж слід критично проаналізувати, оскільки, на думку автора, так стверджувати не можна, адже ревізія передбачає

На думку автора, уточнення поняття "ревізія" сприяє найбільшому уявленню сутності ревізії. Автором запропоновано таке трактування цього терміна. Ревізія – це документальний та фактичний спосіб перевірки функціонування установи, відповідності її діяльності всім стандартам

Таким чином, було уточнено сутність поняття "ревізія", що полягає в документальній та фак­тичній перевірці фінансово-господарської діяльності бюджетної установи, що в умовах економічної нестабільності України підвищує її значення і необхідність для дотримання фінансової дисципліни в господарських структурах державної форми власності.

Тому важливо сказати, що за допомогою ревізії проводиться глибоке та багатогранне обстеження фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації. Значення останньої в системі фінансового контролю досить велике. Адже масштаби тіньового перерозподілу грошових потоків, у тому числі в бюджетних установах, мізерність доходів від державної власності
й обсяги вивезення капіталів за межі України величезні, а схеми скоєння порушень стають "досконалішими". Тому, щоб утримувати фінансові відносини країни на належному рівні, потрібно постійно контролювати їх, адже від ефективного використання, розподілу бюджетних коштів залежить економічний стан країни та соціальний розвиток кожного із нас. Тож для підвищення ролі й значення ревізій слід не лише виявляти порушення, недоліки, а й вчасно їм запобігати та виправляти їх. Для цього до ревізій мають залучатися висококваліфіковані фахівці, здатні посилити контроль, та вжити рішучих заходів до усунення фактів порушень. Тому важливо систематично здійснювати методичне навчання ревізорів, а керівники контрольно-ревізійних органів мають дбати про це, постійно поліпшуючи свою роботу у ході проведення ревізій.

Підводячи підсумок, можна зазначити, що ревізія – це система контрольних дій, здійснюваних ревізійною групою або ревізором за фінансово-господарською діяльністю організацій, за якої встановлюється законність, достовірність та економічна доцільність досконалих господарських операцій, дотримання фінансової дисципліни, достовірність ведення бухгалтерського обліку і звітності, правильність дій посадовців з метою виявлення недоліків і порушень у діяльності об'єкта, що ревізується.

Ревізії відбуваються у процесі проведення внутрішньовідомчого контролю, фінансового державного контролю.

За допомогою ревізій державні та господарські органи отримують достовірну інформацію про повну мобілізацію і використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, про позитивні

Системність у ревізії досягається комбінованим використанням різних способів і прийомів логічного і математичного, документального і фактичного контролю.

____________

Магістр 2 року навчання

факультету обліку і аудиту ХНЕУ ім. С. Кузнеця
Т
__________

Аналіз сучасних досліджень, присвячених проблематиці теоретичних основ судово-економічної експертизи, показав, що багато науковців займаються вирішенням різнопланових неузгодженостей в даному аспекті. Окремі питання теорії, організації та методики судово-економічної експертизи знайшли відображення у працях таких вітчизняних вчених, як: Білуха М. Т., Базась М. Ф., Бандурка О. М., Камлик М. І., Понікаров В. Д.; зарубіжних вчених, а саме: Алибеков Ш. І., Арзуманян Т. М., Кеворков Ж. А., Ромашов А. М., Пошюнас П. Ю., Чаадаєв С. Г., Шадрін В. В. та ін.

Метою дослідження є визначення сутності судово-економічної експертизи.

У результаті проведеного дослідження встановлено, що на сьогодні не існує законодавчого визначення поняття "судово-економічна експертиза". Це призводить до помилкових тверджень щодо його розуміння та відсутності нормативно-правового акту, який безпосередньо регулював би проведення судово-економічної експертизи, що дало б змогу на законодавчому рівні закріпити порядок та умови залучення експерта-економіста до судового процесу.

У чинному законодавстві України надано тільки визначення поняття "судова експертиза" [1]. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду.

Досліджуючи сутність судово-економічної експертизи необхідно звернутися до поглядів вчених-економістів на визначення поняття "судово-економічна експертиза". Узагальнюючи існуючі погляди на визначення поняття "судово-економічна експертиза", наведених на рисунку, можна зробити висновок, що кожен автор по-різному визначає його сутнісну складову.

Рис. Узагальнення підходів до визначення сутності поняття

Тому автором пропонується під судово-економічною експертизою розуміти процес використання експертом спеціальних знань із бухгалтерського обліку, економічного аналізу та контролю первинних облікових документів, бухгалтерських та податкових регістрів та фінансової звітності

Новизна такого визначення полягає у тому, що воно більш повно та ґрунтовно розкриває сутність судово-економічної експертизи.

Таким чином, у результаті дослідження, визначено сутність судово-економічної експертизи
в сучасних умовах господарювання. Встановлено, що судово-економічна експертиза є основною ланкою у процесі розслідування злочинів, пов'язаних із порушеннями у сфері господарської діяльності і саме вона вирішує основні питання, які виникають у справах даної сфери. У подальшому планується розробити схему організації судово-економічної експертизи в Україні.
Наук. керівн. Кожушко О. В.

____________

Студенти 4 курсу

факультету обліку і аудиту ХНЕУ ім. С. Кузнеця
У
__________

Проблематикою аудиту заробітної плати займалися такі вчені-економісти, як: Пушкар М. С., Задорожний З. В., Крупка Я. Д., Редько О. Ю., Сопко В. В., Фаріон І. Д., Рудницький В. С., Никифорак Я. Д., Никифорак В. А. Разом із тим, питання впровадження прикладних методик в аудит, зокрема економіко-математичних методів, носить у науковій літературі фрагментарний характер, що обумовлює актуальність теми дослідження.

Метою даної статті є дослідження дискусійних питань аудиту заробітної плати та вдосконалення його методичного забезпечення.

Аудит заробітної плати є однією з найважливіших та складних ділянок аудиторської роботи, бо він зачіпає інтереси усіх без винятку працівників підприємства, що перевіряється. Його виняткова роль у системі як внутрішнього, так і зовнішнього аудиту пояснюється ще тим, що облік праці та її оплати є трудомістким, потребує особливої уваги і сконцентрованості, оскільки пов'язаний з обробленням великої кількості первинної інформації, має багато однотипних операцій, здійснення яких потребує багато часу.

Згідно з загальноприйнятою думкою науковців методичне забезпечення становить комплекс методів та інформаційних джерел, необхідних для проведення аудиту, а під методикою аудиту розуміють послідовність та порядок застосування прийомів (методів) аудиту з метою встановлення об'єктивної істини про інформацію, що аудиюється, і доведення цієї істини шляхом аудиторського висновку до користувачів. Аудиторська фірма на свій розсуд може вибирати використовувану методику, коректувати класичні підходи власними доробками. Відповідно до цього методом аудиту вважають спосіб досягнення мети, тобто сукупність прийомів та способів, завдяки яким оцінюється стан об'єктів, що підпадають під аудиторське дослідження [1].

Наразі у ході аудиту використовується цілий спектр методів, що доцільно розмежовувати

На думку авторів, доцільним є деталізувати етап перевірки нарахованих сум заробітної плати існуючої методики шляхом проведення факторного та кореляційного аналізу. Першим кроком

Рис. 1. Послідовність перевірки правильності формування ФЗП (запропоновано авторами)

Н

Наступним кроком є проведення факторного аналізу – багатомірного статистичного методу, який застосовується для вивчення взаємозв'язків між значеннями змінних. Авторами пропонується використовувати метод ланцюгових підстановок, перевагою якого є те, що він є найуніверсальнішим та застосовується для розрахунку впливу факторів в усіх типах факторних моделей [3].

Для прикладу слід навести п'ятифакторну мультиплікативну модель виду:

де ФЗП – фонд заробітної плати;

Ч – чисельність працівників;

Д – кількість робочих днів періоду;

t – тривалість робочого дня;

q – середньогодинна продуктивність праці робітника;

р – ставка оплати на 1 грн товарної продукції.
На основі факторного аналізу аудитор може зробити висновок щодо джерел формування фонду заробітної плати та виявити резерви зниження витрат на оплату праці.

Отже, авторами запропоновано вдосконалення методичного забезпечення аудиту заробітної плати, що полягає у використанні під час аудиту методів кореляційного та факторного аналізу фонду заробітної плати та ЄСВ. Це дозволяє аудитору визначити слабкі ділянки у обліку заробітної плати, попередньо оцінити правильність розрахунків за соціальним страхуванням та визначити джерела формування фонду заробітної плати і резерви зниження витрат на заробітну плату. За аналогією з даною моделлю можна також перевіряти правильність відрахувань і заробітної плати, а саме податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску тощо.

____________