Державного вищого навчального закладу
жүктеу/скачать 6.14 Mb.
|
|
Реклама — давній засіб впливу на споживача. На сьогодні він залишається найпоширенішим, найпопулярнішим маркетинговим комунікаційним інструментом. Сотні мільярдів доларів витрачається щорічно у світі на рекламу. Колосальні кошти. І це за наявності таких глобальних проблем, як екологія, ресурсна забезпеченість, бідність, хвороби тощо. Завданнями реклами є: - в інтересах споживачів: інформувати про асортименти наявних у продажі товарів, їхніх корисних властивостях і способах використання; повідомляти про нові товари (підготувати споживача до їхньої появи на ринку); формувати смаки покупців, нагадувати про необхідність зробити сезонну покупку у зв'язку з якою-небудь подією або про можливість покупки з нагоди (наприклад - розпродаж); інформувати про місця більш зручного придбання товарів; - в інтересах торгівлі: пропагувати товар (фірму); стимулювати попит і зацікавленість покупців; інформувати й нагадувати про сприятливі можливості вибору й покупки (наприклад - базари, розпродажі, сезонні ярмарки); впливати на попит та пропозицію шляхом вивчення й прогнозування побажань покупців; - в інтересах виробництва: пропагувати нові товари (фірми); інформувати про розширення асортиментів, поліпшення якості. Популярність товарів на ринку, обсяг продажу, імідж підприємства багато в чому залежать від ефективності реклами. Тому рекламі приділяється така велика увага з боку виробників та учасників каналу збуту. Основні принципи реклами: - Зацікавити клієнтів, вміло використовуючи ілюстрації й інші способи реклами, які привертають увагу споживачів, яким вона адресована. - Викликати бажання або асоціації, які потенційний клієнт ототожнював би зі своєю вигодою. - Показати переваги: вартість залежить не від низької ціни, а від кращого обслуговування, високої якості; важливо звертатися до почуттів власного достоїнства споживача, викликати у нього відповідні асоціації. - Організувати покупку: необхідно проінформувати потенційних покупців про те, де і як вони можуть задовольнити свої потреби (щодо продукту або послуги) [4]. Сьогодні в усьому цивілізованому світі маркетинг є провідною концепцією організації й керування великим бізнесом. Багато фахівців, що отримали гарну психологічну освіту, починають займатися маркетингом, професійні маркетологи докладно вивчають основи психологічної науки. Психолог у цьому випадку більшою мірою займається діагностикою й оцінкою, чим маніпулюванням і впливом [5]. Маркетинговий підхід у психології реклами відразу ж став популярним у психологів, що працюють у компаніях, націлених на перспективу тривалого перебування на ринку. У рамках цього підходу емпіричні психологічні дослідження почали інтенсивно проводитися по всьому світу. Загострення конкуренції на ринку споживчих товарів, робить основним завданням кожної фірми активізацію, всіма можливими способами, попиту на свою продукцію. Одним з найпоширеніших засобів стимулювання попиту є реклама. За всіх часів вона виконувала функцію інформації для покупців про існування того або іншого товару [2]. Маркетинг і реклама - це два поняття, які невід'ємні одне від одного, хоч реклама і виникла задовго до маркетингу. Маркетинг включає рекламні заходи, які повинні орієнтуватися на стратегічні цілі маркетингового планування. Взаємозв'язок всіх ланок маркетингу - це основа єдиної стратегії і тактики рекламної діяльності в системі маркетингу. При розробці і здійсненні плану рекламної кампанії необхідно перш за все узгодити її цілі і принципи з загальним маркетинговим планом підприємства. При плануванні рекламних заходів по конкретному товару слід враховувати стадію життєвого циклу товару з загальним маркетинговим планом фірми. Маркетинг передбачає не тільки вирішення відносно пасивного завдання детального і ретельного вивчення потреб кінцевих споживачів щодо товару і адаптацію до них продукції, що випускається, але й активного завдання по формуванню і стимулюванню попиту на товар в цілях збільшення продаж, підвищення ефективності і прибутковості підприємницької діяльності [1]. Отже, тема реклами актуальна дуже давно, тому що саме завдяки їй люди дізнаються про те, що нового з'явилося на споживацькому ринку. Реклама допомагає одержати певну характеристику, оцінку товару, повідомити про головні якості рекламованого продукту. Особливо актуальним у теперішній час стало використання психології в рекламі. Це пов’язано з тим, що ринок прямої реклами досяг свого максимуму. У наш час рекламується дуже велика кількість товарів та послуг. Потенційні споживачі втомлюються від такого потоку інформації й тому намагуються її не помічати. Тому, як альтернатива впровадження товарів і послуг у розуми покупців почали з'явилятися нові технології в рекламі. Література:
Кузьменко А.О., Зеркаль Я.Г., Сарбаш Л.Д. Прогнозування ймовірності банкрутства підприємства
Ключові слова: підприємство, банкрутство, прогнозування банкрутства, моделі прогнозування. В умовах ринкової економіки різко зростає роль фінансових компонентів організації господарської діяльності підприємств. Це викликано, в першу чергу, ліквідацією безповоротної державної підтримки збиткових підприємств та зміни умов їх кредитування з боку банківської системи, невід’ємною рисою якого стає оцінка якості фінансового стану підприємств і впевненості в його стабільності. Тому в умовах нестабільності економіки, грошового дефіциту, стрибків цінової політики, а також нестабільності та недосконалості чинного законодавства багато підприємств стають неплатоспроможними, що в результаті може призвести до їх банкрутства. Для більшості підприємств України характерним є коло більш або менш однакових проблем, а саме: зміна економічного середовища, в якому вони існують; втрата традиційних ринків збуту власної продукції; зміна системи планування і, як результат, – порушення ритмічності виробничої діяльності тощо. Оскільки всі підприємства постійно перебувають під впливом несприятливих зовнішніх та внутрішніх факторів, питання визначення ймовірності банкрутства підприємств на сьогодні стоїть особливо гостро. Актуальність і практична значущість даного питання зумовлені необхідністю пошуку найбільш надійних методів та прийомів прогнозування ймовірності банкрутства підприємств. Проблема діагностики банкрутства підприємства є настільки багатогранною, що її вирішенням займаються спеціалісти різних галузей економічних наук: фінансового аналізу, економічного аналізу, стратегічного аналізу, менеджменту, фінансового менеджменту тощо. Питанням оцінки ймовірності банкрутства та його наслідкам приділяється значна увага як вітчизняними, так і зарубіжними науковцями. Дослідження ймовірності банкрутства промислового підприємства 130 науковцями, зокрема: Е. Альтманом, У. Бівером, Ж. Конаном та М. Голдером, Р. Лісом, Р. Сайфулінаом та Г. Кадиковим, Г. Спрингейтом, Р. Таффлером та Г. Тішоу, М. Федотовою, Дж. Фулмером, Р. Чессером та ін. Мета даної роботи: розглянути поняття «ймовірність банкрутства», визначити причини банкрутства підприємства, розглянути підходи до прогнозування банкрутства та визначити недоліки моделей прогнозування банкрутства.
Не стабільні умови сучасної ринкової економіки, наростання кризових процесів призводять до збільшення рівня неплатоспроможності та банкрутства українських підприємств (табл. 1). За даними табл. 1 кількість порушених справ про банкрутство підприємств почала невпинно зростати починаючи з 1995 по 1999 роки, однак починаючи з 2000 року спостерігається тенденція до спаду:2000 рік – 3101 підприємств; 2001 рік – 837;2002 рік – 759 підприємств, і найменше у 2012 році – 192. Водночас, починаючи з 2000 року зростає кількість ліквідованих підприємств. Також з 2000 року спостерігається тенденція до стрімкого зростання рівня банкрутства підприємств, особливо в докризовий період до 2008 року. Після 2009 року кількість підприємств визнаних банкрутами зростає: 2010 рік – 3614; 2011 рік –4086 підприємств-банкрутів. І лише після 2011 року тенденція динаміки банкрутства пішла на спад, що пов’язано з реформуванням законодавства про банкрутство [5] Таблиця 1 Статистика банкрутства українських підприємств за період 1992–2014 роки
Серед причин банкрутства можна виділити такі: - нерелевантні (ті, які не залежать від підприємства); - релевантні (ті, які залежать від підприємства). До першої групи належать такі причини як недосконалість фінансової, грошової, кредитної політики держави, податкової системи, нормативної і законодавчої бази реформування економіки країни, високий рівень інфляції. В другій групі виділяють зниження обсягів продажу за умов недосконалого вивчення попиту, відсутності каналів збуту, реклами; скорочення обсягів виробництва, якості та ціни продукції; невиправдано високі витрати; низька рентабельність продукції, високий рівень боргів; невміння керівництва працювати та обирати ефективну фінансову, цінову, інвестиційну політику в умовах ринку та конкуренції [1, с. 331].
- низькі підприємницькі здібності власника (власників) фірми; - низька кваліфікація управлінського персоналу фірми; - неадекватний маркетинг; - велика частка позикового капіталу; - низька кваліфікація виконавців (робітників, інженерів і т. п.); - неадекватність трансакційних витрат. Для отримання фактів, висновків щодо ймовірності банкрутства слід проводити кількісний аналіз, а саме визначення інтегральної оцінки або проведення експрес-діагностики при визначенні окремих показників. Історія діагностики банкрутства підприємства сягає другої половини ХХ століття, коли основою емпіричних досліджень були конкретні факти компаній відповідної галузі [1, с. 332]. Чисельна кількість методик щодо визначення ймовірності банкрутства підприємства дає можливість альтернативного вибору. Але для України немає оптимальних варіантів серед пропозицій зарубіжних вчених. Саме тому видатні українські економісти пропонують варіанти, придатні для української економіки, а також недоліки нівелюють і нормативні методики. Таблиця 2 Порівняння способів діагностики ймовірності банкрутства підприємства
Для того, щоб запропонувати заходи щодо покращення якості окремих методик слід виокремити загальні недоліки моделей прогнозування банкрутства. Серед таких науковці виділяють: - моделі використовувались та визначались на основі західноєвропейських підприємств, а будь-яка країна має свою специфіку у бухгалтерському обліку та розрахунку окремих показників; - розрахункові коефіцієнти не враховують галузевих особливостей; - моделі використовують тільки балансові показники та показники звіту про фінансові результати; - методики наводяться з різними за вагомістю показниками, що зумовлено суперечностями в обліку окремих показників, впливом інфляції на їх формування; - деякі з підходів суперечать один одному, результатом чого є різновекторність висновків; - неточність та неправильність вибору показників для оцінки й аналізу; - відсутність досвіду українських підприємств-банкрутів, що могло б підтвердити чи спростувати надійність моделі [2, с. 180]; - ігнорування показників, що характеризують ефективність використання ресурсів; - обмежена доступність до інформації [3, с. 93]; - невідповідність моделей, що були розроблені у минулому сучасним умовам розвитку підприємництва; - диференціація граничних значень інтегральних показників; - модель надає прогноз про можливу майбутню неплатоспроможність підприємства, але не вказує на перспективні напрямки розвитку [4, c. 110]. Отже, прагнення утримати частку підприємства на ринку вимагає контролю за негативними факторами, що можуть спровокувати його відсталість порівняно з конкурентами. Для цього слід: - виокремити якісний та кількісний аналіз, які характеризують поточний стан та прогнозують майбутній хід подій. Якісні характеристики стосуються тих напрямків діяльності, що неможливо кількісно обрахувати, а лише спрогнозувати перспективи їх впливу. - знайти найбільш оптимальну методику-альтернативу визначення ймовірності банкрутства щодо конкретного підприємства. Для українських підприємств визначено нормативну методику, оскільки не всі моделі дискримінантного аналізу пристосовані до українських реалій. А охоплення великого набору показників може проілюструвати різноманітні аспекти діяльності підприємства.
жүктеу/скачать 6.14 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||