Київ Видавництво художньої літератури
жүктеу/скачать 2.87 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Не всякі жарти бувають чогось варті.
| 278
Вимети сміття перш зі своєї хати, а опісля заглядай на чужу. Не носи сміття під чужу хату. Хату мети, а сміття на вулицю не неси. Добре кум говорить, лиш кривий рот має. Знає кум, та кума, та людей півсела. Лиш чужими очима можна бачити свої гріхи. Очам не вір, а язикові не протився. Коби-сь пустив свої вуха на торг, вчув би багато про себе. Взяли його люди на зуб. Вже на мене зуби гострять. Вилетіло, як мак, а учинило, як шпак. Вилетить горобцем — не спіймаєш червінцем. Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом. Бачити не бачили, але чути було. Люди про нас говорять, і ми про людей не мовчимо. Бджола жалить жалом, а чоловік — словом. Краще раз побачити, як тричі почути. Що очима бачиш, словами не переіначиш. Не суди — себе гляди. Треба слухати, може, і нанравду сонце не так сходить. Почув на ніготь, а приклав на лікоть. Хороша чутка далеко чутна, а погана ще далі. Хто не чує, той здоров ночує. Хто чув, той ще не бачив. Чув дзвін, та не знає, де він. Чула, що гриміло, але не чула, що вдарило. Що пе дочує, то домислить, а решту так-таки додасть. Не всякому слуху вір. Раз на віку спотикнешся, та й те люди побачать. Хома кумі, кума Хомі. Не задержиться в нього нічого, як у решеті вода. Спитай у людей, що в тебе дома робиться. Чорт болото запалив, та нікому гасити. Хто болото місить, забруднитися мусить. Хто обкидає болотом других, у того руки брудні. Дим у вічі пускає. Де не горить, там ся не курить. Не знає сова, яка сама, зате інших бачить. Ніхто не буде знати, тільки сич, та сова, та людей півсела. Сорока на хвості принесла вістку. Сорока сороці, ворона вороні, та й піде чутка. Було не кпити з Микити, бо Микита і сам кеп. 279 Брехати — не ціпом махати. Аби не збрехати, ані правди не сказати. А ви часом не з Брехунівки? Бреше, як з книжки читає. Бачила не бачила, а не бреши. Брехав, доки зовсім не вбрехався. Брехали вашого батька сини і ви з ними. Брехач, як деркач: усе дерчить. Брехень багато, а правда одна. Брехливий чоловік, як вугіль: хоч не спалить, то очорнить. Брехливі вісті не лежать на місці. Брехнею увесь світ перейдеш, але назад не вернешся. Брехнею далеко не заїдеш. Брехнею не відбрешешся. Брехнею хліба не їсти. Брехні слухають, а брехунів б’ють. Брехня в вічі лізе. Брехня і приятеля робить ворогом. Брехня лиш раз їсть калач. Брехня має короткі ноги. Брехня, мов куля зі снігу: що дальше котиться, то більша стає. Брехня на столі, а правда під порогом. Брехня правдою поклепана. Брехня правди не любить. Брехня тільки доти стоїть, доки правда не прийде. Брехня ходить рідко коли сама. Брехня часта, але пуста, а правда рідка, зате як квітка. Брехуна впізнаєш по очах, а осла — по вухах. Брехун брехунові не дивує. Брехун бреше, а дурень віри йме. Брехун — гірше злодія. Брехун на всі заставки. Брехунові не вір, хоч і правду каже. Брехун раз на рік правду каже, та й то кається. Бреше, аж йому з-під носа куриться. Бреше і не заїкнеться. Бреше і оком не моргне. Бреше не вперше. Бреше та й дивиться, хоч би очі заплющив. Бреши, бреши, гаразд заверши, під кінець правду скажи та й забожись! 280 Бреши, бреши, та не кусайсь. Брешіть, брешіть, а решту на завтра лишіть! Брешіть, куме, та міру знайте. Бреши на свою голову. Бреши, та не забріхуйся. Брешіть, поки світа та й сонця, а я вже більше не буду. Вдача собача: не брехне, то й не дихне. 
В живі очі бреше. Видно йому по носі, що бреше. Вір не вір, а не кажи: брешеш. Вітер віє, собака бреше, а брехун говоре — то все одно. Воно-то правда, та брехнею дуже пахне. Все в оренді, тільки брехня ні. Гарно пише, та брехнею дише. Гадюку обійдеш, а від брехні не втечеш. Годі, бо нам своя брехня надоїла. Два брехуни одної правди не скажуть. З брехнею на дорогу важко вийти. З брехні люди не мруть, та вже їм більше віри не ймуть. Збреше раз, то вже довіку не маєш віри. І збрехати добре не кожний потрафить. І під столом не вибрешешся. І тисячі разів повторювана брехня ніколи правдою не стане. 281 Йому так збрехати, як хліба з маслом з’їсти. Коли маєш казати шматок правди, краще кажи всю брехню. Кожен бреше, як йому вигідно. Коли не бреше, то правду каже. Краще гірка правда, ніж солодка брехня. Люди брешуть — язики чешуть. Люди набрехали, а нам віри не ймуть. Людської брехні не переслухати. Максим бреше, як лисого чеше. Мій батько не брехав і мені не казав. Мало прибутку з горіха-свистуна, небагацько і з брехуна. Ми б і дома брехали, якби було що. Молодому брехати соромно, а старому не потрібно. На брехню печатки не накладають, але й грошей за неї не платять. На два криласи співає, а на третій бреше. Назбирали в глек брехні та й розбили. Не бреши, бо мені брехня зуби переточила. Не бреши, спасибі тобі, бо й своя брехня набридла. Не випросить, то вибреше, а з голими руками не піде. Не вір губі, як псу, бо вона часом збреше. Нема кості в язиці, можна брехати і владиці. Нема правди у Максима: бреше, як собака, ще й кліпає очима. Нема того дерева, щоб на йому яка птиця не сідала, нема того чоловіка, щоб хоч трохи не збрехав. Нема торгу без брехні. Не на брехні світ стоїть. Нехай бреше — на душу легше. Нехай бреше на свою голову. Нехай твого батька діти брешуть, а мені, старому, не гоже! Не хотілось у брехні язика поламать. Не хочеш — не слухай, а брехати не заважай! Ніхто так часто не запевняє про свою «правду», як брехун. Оббрехали мене вороги від ніг до голови. Одна брехала, друга не розібрала, а третя по-своєму перебрехала. Пес бреше, а вітер несе. Покажи м§ні брехуна, а я покажу тобі злодія. Поневолі баба кланяється, коли бреше. 282 Про те не бреше, чого не видумає. Раз ступить, а десять разів збреше. Своя брехня не докучила, що й за чужими гониться. Се той міст, що брехунів хапає за хвіст. Сім мішків брехні — хоч вір, хоч ні. Скільки ніг у гадюки, стільки правди у брехуна. Скоро збреше — вже йому легше. Слухайте, бояри, що князь бреше. Так бреше, аж зубами креше. Так бреше, аж вуха в’януть. Так йому любо збрехати, якби меду полизати. Так чисто бреше, що і віяти не треба. Тамтой брехав, а ти підбріхуєш. Треба і брехні толк дать. У брехуна сім п’ятниць на тиждень. У брехуна язик і до вух дістає. У кого багато причин, той багато бреше. Хотів брехнути, та не дав бог дихнути. Хто багато меле язиком, той напевно багато й бреше Хто вам приносить плітки, той оббреше і вас. Хто уміє брехати, той уміє і красти. Хто побреше, той на плечах понесе, а хто правду повість, той і не попоїсть. Щастя, що тільки один рот, бо й той багато бреше. Що ступне, то й брехне. Я за людською брехнею від хати до хати піду. Якби не збрехав, то б язик кілком став. Як бреше, то аж очі жмурить. Як же Гандзю не кохати, як вона вміє брехати. Як є побрехачі, то є й послухачі. Як маєш збрехати, то краще змовчати. Як не брехне, то й не дихне. Як не збреше, то йому й нудно. Як хоч що збрехати, то язика прикуси. Як подивишся, то всі люди брешуть, одні ми тільки правди не кажемо. Не всякі жарти бувають чогось варті. Буває і сміх крізь сльози. Вам сміх, а мені біди міх. Великий сміх, як не стане з цідила міх. Верша з болота сміється, а сама до нього б’ється. Добрі мені смішки з чужої лемішки: наколоти та й реготи. 283 Гарно сміється той, хто сміється останній. Засмійсь, Матвійку, дам копійку! З других сміявся, а сам в біду попався. З другого насміхається, а за себе забувається. З кого сміялися, тому й дісталися. І з посміху люди бувають. З товариша не смійся, бо над собою заплачеш. Кожне діло можна і перелицювати, і осміяти. Кому легко на серці, до того увесь світ сміється. Кому смішки, а кому нітрішки. Краще сміятися, аніж плакати. Людям сміх, а мені плач. Насміхався кулик з болота та й сам туди заліз. Насміхалась річка з болота, а сама з болота ж витікав. Насмішки боїться навіть той, хто вже нічого не боїться. Насміхався шолудивий з голомозого. Насміхався голий з стриженого. Сміялася верша з сака, аж дивиться — сама така. Нема сміху без плачу. Не смійся, барило, саме кухвою станеш. Не смійся, братку, з чужого упадку. Не смійся, горох, ти не лучче фасолі: розмокнеш, то й лопнеш. Не смійся з другого, щоб і тобі не було того. Не смійся із старого, бо й ти будеш старий. Не смійся над людьми нині, бо завтра люди над тобою будуть сміятися. Не смійся, сусідо, з чужого обіду! Не смійся ряба рябій — буде й тобі. Одні очі і плачуть і сміються. По сміху плач часто наступає. Сміється, свого не приложивши. Хто сміється на кінці, той сміється найліпше. Сміється горщик з котла, а обидва чорні дотла. Дорікав горщик чавунцеві, що чорний, аж гульк — і сам у сажі. Смійся, Гривку, дам тобі сливку. Смійся, сьогодні твій день настав. Смійся з людей, і люди посміються з тебе. Сміх до плачу доводить. Смішки з попової кішки, а як своя здохне, то й плакатимеш. Смішки з чужої лемішки, а як наварили, то й самі заголосили. 284 Так смішно, що аж млісно. Так смійся, щоб і другим було весело. Та нехай сміються, аби не плакали. Тобі смішки, а мені горе. Хто у п’ятницю сміється, той у неділю плаче. Хто сміється з чужої біди, діждеться й своєї котроїсь середи. Хто сміється, тому не минеться. Я не торба, ані міх, я нікому не на сміх. Бодай жартувати, а не хорувати. Дай, боже, жартувати, аби не плакати. Бмій жартувати, та знай, коли перестати. Жарт жартом, а правди не сховаєш. Жарт жартом, а сокира пропала. Жарт місце має. Жартувала баба з колесом та й кричала не своїм голосом Жартуй, глечику, доки не луснув. Жартуй, гладущик, доки ухо не урветься. Жартуй, та оглядайся. З жарту і біда часом буває. З жарту та й правду сказав. І в жарті треба міру знати. Можна й жартувати, можна й діло робить. Не жартуй, кішко, з псом. Не треба жарту за кривду брати. Не треба з тим жартувати, що болить. Жартує, бо над собою погрози не чує. жүктеу/скачать 2.87 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|