Київ Видавництво художньої літератури
жүктеу/скачать 2.87 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Краденим добром не забагатієш.
- І риби наловить, і ніг не намочить.
301 Не женися за великим, бо й мале згубиш. Пожалієш личка — не поможе й вірьовка. На чужий труд ласий не будь. Хай всі гинуть, аби він мав. Швидше хай загину, а таки свого не покину. Собі на прибиль, а другим на загибель. Він би за гріш мишу на мотузку до Львова гнав. Краденим добром не забагатієш. Амбар від злодіїв остеріг, а від себе не міг. Від домашнього злодія не вбережешся. Хатній злодій гірше чужого. Вчи його колодійства, а його тягне до злодійства. В нашім селі нема злодіїв — самі люди крадуть. Водить очима, наче злодій по ярмарку. Вовк вогню боїться, а злодій — своєї тіні. Для злодія ні дня ні ночі, краде, коли захоче. Замикають від добрих людей, бо від злодія нема замків. Замкни перед злодієм двері, а він у вікно лізе. Злодієві завжди в’язниця сниться. Злодій вартового стереже. Злодій у злодія не вкраде. Злодій зі злодієм знається, а добрих людей цурається. Злодій думає, що всі люди крадуть. Злодій злодія одразу пізнає. Злодій краде, а сам голий ходить. Злодій краде не там, де багато сидить, а там, де погано лежить. Злодія вішати ведуть, а він ще збирається яйце вкраоти. Злодія на шибеницю ведуть, а він каже, що на вінець. Злодюга попадеться як не тепер, то в четвер. І злодія не було, а батька вкрадено. Краще бути бідним, ніж злодієм. На вовка помовка, а то злодій кобилу вкрав. На злодії шапка горить. Не всі злодії, на кого собака гавкає. Не вчи рибу плавати, а злодія красти. Не кажи — злодій, поки за руку не вхопив. Не лише той злодій, що краде, а й той, що драбину держить. Не лякай злодія тюрмою: то його хата. Не лише той злодій, що крав, а й той, що сховав. У злодія не вкрадеш. 302 Погані люди стали: візьми нишком, зразу й кажуть, що злодій. Погано не клади, злодія в гріх не вводи. Пожартував злодій: в четвер умер, а в п’ятницю встав та коня вкрав. Святий та тихий, а сумління злодійське. По шапці злодія видно. Рука руку миє, а злодій злодія криє. Свій злодій гірше від чужого. Скільки злодію не красти, не мине він напасти. Так на світі ведеться, що злодій злодія ніколи не обкраде. То злодійське насіння. Тяжко там украсти, де газда сам злодій. Хазяїн бережеться, а злодій давно його береже. Багатому красти — старому брехати. Він би і в бога з-за дверей украв. Він не проживе, як не вкраде. Він такий, що і в попа ризи вкраде. Вкрадеш голку, а потім коровку. В середу постила, а кобилу вкрала. Голодна собака і в свого хазяїна вкраде. Де усі крадуть, там нема злодіїв. Добре красти, як є де класти. З краденим добром голова не болить. Зароблений сухар краще від краденого бублика. З краденим багатий не будеш. Знав красти, знай і очима кліпати. Знав, як красти, але не знав, як сховати. І собаки не брехали, як кожуха вкрали. Коли хочеш пропасти, почни красти. Крадене спочатку солодке, а потім гірке. Красти — не прясти, спина не болить. На краденім коні далеко не втечеш. Не за те б’ють, що краде, а за те, що не зумів кінці сховати. Не жаль мені рала, та нащо ти його вкрав? Не там краде злодій, де багато, а там, де догляду нема. Один крав, другий брав, а третій таки так ховав. Один раз украв, а на весь вік злодієм став. Поле краде, а ліс бачить. Телят боїться, а воли краде. Тому, що украв, одна дорога, а тим, що ловлять,— десять. Три дні, як не краду. 303 У нас такі ночували та й сокиру вкрали. Хто вміє красти, той вміє і побрехеньку скласти. Хто краде, тому все недостає. Хто краде яйця, буде красти й кури. Хто нічого не має, в того нічого не вкрадуть. Хто порося вкрав, тому в вухах пищить. Хто раз украв, той довіку злодій. Я вам, куме, не кажу, що ви украли, але таки верніть те, що взяли. Як увійде в комору, то хоч би гадюка лежала, то зігнав би та вкрав. Майстер до чужих тайстер. Цуп-луп та й в кишеню. Підголив так, як без мила. Найшов, як дома взяв. Купив за три огляди. Межи двома своїми сокира пропала. «Соб, тпру, до ярма!» — оглянувся, аж нема. Купив, та насилу втік. Взяв, як своє. Умочив руку в гречану муку. Не первина вікном з хати утікати. Майстер читати, й писати, й з горшків хватати. Того шукає, що не поклав. Він любить зустрічати гостей на великім шляху. Все бери, а мене лиши. Добрі люди: що положиш, то й не буде. Що побачила, то й її. Ні з чим не розминеться: візьме хоч з огню. «Де ви мого батька піймали?» — «У коморі!» — «Е, у коморі! Ви його у степ пустіть та піймайтеї» Закинув вудку в чужу будку, дивись, і тягне як не сіряк, то свитку. Він богомольний! І під церкву підкопається, а таки влізе! Це той, що по кишенях молебні править. Монахи, що не дають промахи. Ніч-мати все покриє. Не гостри зубів на чуже. Невзначай моя рука у вашу кишеню попала. Що видно, то видно, того не сховаєш. Брат не брат, а в горох не лізь. Він уміє голити без мила і бритви. Наш кравець по великих шляхах дубовою голкою шив. Він любить гостей на великому шляху зустрічати та їм многая літа сцівати. Для того й уланчики, щоб замикали чуланчики. Доплутався напотемки до кума в комору. Не ходи, куди не просять, не бери, чого не поклав. Заблукав до чужої кишені. Івана люби, а кишеню бережи! Як зійшлося, так і розійдеться. Яким способом прийшло, таким і пішло. Із чим прийшов, із тим пішов. Легко ся дістало, легко і пропало. Що маємо, не бережем, а втративши, плачем. Як марно нажив, так марно і піде. Звідки прийшло, туди й пішло. Не знаємо, що маємо, аж загубимо — плачем. Прийшло махом — пішло прахом. Що легко прийде, то легко піде. І риби наловить, і ніг не намочить. Випхнуть його дверима, а він вікном лізе. Виглядали у димар, а він лізе в двері. Вліз у чужу солому та й шелестить. Вліз би й в мишачу нору. В одне вухо влізе, в друге вилізе. Коло носа в’ється, а в руки не дається. Жвавий Савка, аж шкура говорить. Скочила, перескочила та хвостик намочила. Там така, що вскочить і вискочить. Як схоче, то й на гору скоче. Бісів Юхим і з води вийде сухим. Він і по крашанках пройде, і ні одної не роздавить. Він з-під землі видере. Його і в ступі не влучиш. І в корці води не впіймаєш. З чобітьми вскочить і вискочить. Рад би його піймати, та слизький. Вертиться, як в’юн в ополонці. Він, що кішка: як ти його не кинь, а він все на ноги стає. Хват на всі заставки. Ушима веде, а очима пряде. Вертиться, як сорока на тину. Крутить, як швець шкірою. Такий жвавий, як біс уночі. 305 Цей і на льоту хана. Не заспить грушок у попелі. Він ані в воді не втоне, ані в вогні не згорить. Він, як вода, скрізь просочиться. Той би і на терновім вогні не згорів. Лови вітра в полі, а муху — в стодолі. Шукай вітра в полі. Гуляй, вітре, по полю, а я буду з тобою. Де не повернеться, золоті верби за ним ростуть. Його і в окропі не піймаєш. Рад би його піймати, та слизький. Він такий шустрий, що й на одній п’яті обернеться. Швидкий місця не зогріє, а сидячий і на місці задубів. Швидкий місця не зогріє, а ледачий на одному місці не вмре. Такий верткий, що з-під ноги викрутиться. Слизький, як в’юн, гнучкий, як шелюг, де не сіє — скрізь поспіє. Таке слизьке, що й обома руками не вдержиш. Де його не посій, там і вродиться. Сила солому ломить. З дужим боротися — смерть за плечима. Коли не дуж, то й не берись за гуж. Наступиш дужому на ногу, а він тобі на голову. Не велике б’є, а дуже. Не той дужий, що поборов, а той, що вивернувся. Хоч голий, так дужий. Хто дужчий, той ліпший. Без сили надаремний гнів. Будь сильний духом, а не новим кожухом. Була б сила, діло буде. Була в мене сила, як мати носила. Ганьбою не візьмеш, так силою діймеш. Де дружніші, там і сильніші. Держися далеко від того, хто сильніший за тебе. Де сила, там і міць. Де стан, там і сила. Де сила, там і закон. Дубові ноги, а ведмежа сила. Коли немає сили, то й світ немилий. Можна силою привести коні до води, та не присилуєш пити. 306 Найбільша сила в світі — терпіння. Над силу і кінь не потягне. Не бійся сильного і не зневажай слабого. Не в тому сила, що кобила сива, а в тому, що не везе. Не лише силою треба боротися, а й умінням. Не той сильний, що камінь верне, а той, що серце в собі держить. О, він такий силач, якби руки посмолив, то й чорта б удержав. Проти сили і віл не потягне. Своя сила кожному мила. Сила міри не знає і соломину ламає. Сила та розум — краса людини. Силою не дають, силою однімають. Силуване — не милуване. Силуваним волом не доробишся. Силуваним конем не наїздишся. Силуваними очима не доглянеш усього. Силою як не виробиш, то вилежиш. Сильна рука — владика. Сильний ведмідь, а дуги не зігне. Сильний, хто може двигати свій тягар, але сильніший той, хто його з себе скине. У сильного завжди безсильний винен. Через силу і кінь не повезе, через міру і свиня не з’їсть. Чия воля, того й сила. Чия сила, того й правда. Чия сила, того й верх. Як сили не стає, то розум спосіб дає. З піску бича не вкрутиш. Пальцем потоку не заставиш. Проти вітру піском не посиплеш. Не пхай ріки — вона сама пливе. Не пхай, що само котиться. І риба не пливе проти бистрої води. Проти води тяжко плисти. Проти гори піском не сипати. Бачить глаз, а зуб не достане й раз. І малі камінці роблять синці. Мала крапля й великий камінь продовбає. Близький лікоть, а не вкусиш. Вгору не підскочиш, униз не провалишся. Ти хочеш вгору, а чорт за ногу. Вище лоба вуха не ростуть. жүктеу/скачать 2.87 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|