Київ Видавництво художньої літератури

Квітам потрібне сонце, а людям — мир

жүктеу/скачать 2.87 Mb. бет 42/42 Дата 21.07.2016 өлшемі 2.87 Mb. #214287

Бұл бет үшін навигация:

• МИРНА ПРАЦЯ РАДЯНСЬКОГО НАРОДУ
• Працюй ударно — дн ы пройдуть марно.
• Немеркнучі перлини.
• Боротьба проти соціального гніту 16 Правда й кривда. Щастя й доля 45
• Праця. Лінощі 103 Побут людини 121
• Думка і мова. Досвід та знання 223 Риси характеру. Вади людини 241
• Історичні та топонімічні прислів’я 361 РАДЯНСЬКІ ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ
• Захист Радянської Батьківщини. Велика Вітчизняна війна 377 Мирна праця радянського народу 382

Квітам потрібне сонце, а людям — мир. Нехай тому трясця, кому війна щастя. Ті, що війну готують, самі ніколи не воюють. Хмарам сонця не захмарить, війні миру не затьмарить. Голос партії — голос миру. Від Карпат і до Паміру наші люди прагнуть миру. Мирно жити — щасливими бути. Мир будує, війна руйнує. Народ за мир — за війну банкір. Пташці — воля, людині — мир. Мир у світі буде — його хочуть всі трудящі люди. Сила миру не в зброї, а в людях доброї волі. Миром дорожити — людям довго жити. Американський рай: хто сильний, той і обдирай. В Америці хмарочоси, а трудящі голодні й босі. Атлантичний союз, як гнилий гарбуз. Вашінгтон про війни мріє, та дурні його надії. Велике місто Вашінгтон, але земля круг нього не крутиться. Ми віримо пактам, а ще більше фактам. Сателіт — це значить: сідай верхи, бий і їдь! Дивиться на Європу Уолл-стріт, як на сало кіт. Для усього тепер світу віє чадом з Уолл-стріту. Став лев англійський для Уолл-стріту свійський. Пан за рубежем не злякає нас грабежем. Нас не залякають палії війни: наш спокій боронять радянські сини. Справа миру правдою Леніна міцна. МИРНА ПРАЦЯ РАДЯНСЬКОГО НАРОДУ В працьовитім колективі всі заможні і щасливі. То не вугіль, що в забої, а що в ешелоні. Сила гірника не в словах, а в тоннах. Без ініціативи, що без рук. Кидай кайло, Михайло, бери відбійний молоток, то більший буде толк. Як спустивсь до нас комбайн, наступив і в шахті май. Колись, було, в шахту спускаєшся — з світом прощаєшся, Шахта любить сміливих. Шахта для гірника, що море для моряка. Шахтарська зарплата карбованцями багата. Осідлали міцно атом, став він мирним нашим братом. Автомати встановили — ручну працю замінили. Утікають недороди — по каналу ідуть води. Пішов газ на кухню нині — стало легше господині, У нас тепер електрики хоч на три Америки. Без попа і бога в нас у космос дорога. Супутники в атмосфері — значить, відкриті в космос двері. У нас місто вперед іде — і село веде. Агронаука — врожаю запорука. Агронома хвалять не за білі руки. Слухай агронома — буде хліб і солома. Артільний хлібець не зміряєш на горнець. В добрій артілі і худоба в тілі. Робота в артілі, як танці на весіллі. Як будеш в артілі робити, так буде і земля родити. Бригадир не вірить, поки не перевірить. Де жінка за бригадира, там мужикові курити ніколи. Добра бригада, коли дружна громада. Хороший бригадир із степу останній іде. Хто влітку з бригади скоком, у того зима вийде боком Як бригадир не спить, і діло йде, горить. Як бригадир рано встає, то й лад в бригаді є. Як на своєму місці бригадир, то й між людьми лад і мир Тесть — інженер, зять — комбайнер, дочка — знатна ланкова — от і сім’я нова. Де добра ланка, там і оброблена ділянка. 382 Де дружна ланка, там добрий урожай. Ланка відома ланковою, а колгосп — головою. Яка ланка, така й ділянка. Як ланка робить, так земля родить. Аж серце радіє, як колгосп міцніє. Батько і мати в колективі, то й діти щасливі. Був би дружний колгосп, а врожай буде. В колгоспі наймита немае. В колективі працювати — у достатку проживали. В СРСР жити — не тужити, в колгоспі працювати — горя не знати. Гарна доля в колгоспного поля. Гарний соловей голосом, а колгосп — колосом. Де було колись болото, там колгоспний хліб, мов золото. Де з’явиться колгоспна сила, там попу і ледарю могила. Де порядок і лад, там і колгосп багат. Де було панське кубло, там колгоспівське село. Зажив у колгоспі — збудував хату на помості. За колгосп дбатимем — достаток матимем За царату на межі брав брат брата на ножі, колгосп межі зрівняв, і брат брата обійняв. З колгоспних полів хліб збираємо не пудами, а тоннами. Колгосп — великий чоловік. Колгосп керівниками міцний. Колгоспний двір — усякому двору примір. Колгосп — сила наша, що не хата — повна чаша. Колись бідні нічого не мали, а тепер у колгоспі заможні стали. Моє чи твоє у колективі не годиться. Найкращий звіт — колгоспна комора. На колгоспнім полі цвіте наша доля. На колгоспівський лан уже не посунеться пан. Не скуби з колгоспу й кришки — добивайсь працею надвишки. Не стій на заваді колгоспній громаді. Не сунь в колгосп носа, коли не відрізниш редьки від проса. Про худобу в артілі думай в будень і в неділю. Раніш гірко жилось — горе у хвості плелось, а як у колгосп пішов — горю на хвіст наступив. Тоді добре заживем, як в колгосп усі підем. У колгоспі як дбаєш, так і маєш. У колективі нічиєї межі не переореш. У колективі чужої роботи немає. 383 У працьовитім колективі всі заможні і щасливі. Хоч робити у колгоспі, то не ходи щодня в гості. Хто колгоспного не шанує, той і свого не варт. У колгоспі працювати — горя-лиха не знати. Колгоспом керувати — не в холодку лежати: треба мало спать, рано встать, всьому лад дать. Який керівник, такий корівник. Як керівники в колгоспі хороші, то будуть у колгоспників хліб і гроші. Що одному не під силу, теє легко колективу. Який колгосп, такий доход. Як по-ленінськи робить, у колгоспі добре жить. Як у колгоспі скорий, то буде хліб у коморі. Де хороший голова, там колгоспу слава. Колгосп головою міцний. Не той голова, що дуже кричить, а той, що вміє навчить. Який голова, такі й жнива. Без наук — як без рук. З наукою подружила — світлий шлях в життя відкрила. Навчання і труд поруч ідуть. Мічуріна наукою озброїмось — садами родючими збагатимось. По-новому орем, сієм, бо науку розумієм. Дружба гартується в змаганні. Як ти на подвиг здатний, будеш і в людях знатний. Де добрі спеціалісти, там є що пити й їсти. Не важкі тепер жнива, бо є техніка нова. Росте техніка потужна, з нею люди ростуть мужні. Коли комбайни почали робити на полі, хліба стало всім доволі. Віз — не машина, серп — не косарка. Де працює машина — у людей не болить спина. Машину доглядатимеш — поміч матимеш. Покладайся не на спину, а на машину. Яка про машину турбота — така з неї й робота. Бережи трактор зразу, а не поламавши. «Відпочинь, сбшко,— сказав дід Тимошко.— Тепер не твій час, є трактор у нас». Гарно, де трактора мають і коня поважають. Де трактор оре, там врожай, як море. Де трактор ходить, там золота пшениця родить. Для трактора межі немає. Добре орати, як трактора поганяти. Добрий тракторист — що артист. 384 Коли трактор появився, урожай вдесятерився. Межі тракторами зорали — зерна тоннами набрали. Не веди коня продавати, трактор купивши. Не святі трактором орють, а такі ж колгоспники. Пропав пан, золотиться лан, землю трактор крає, селянин співає. Соха не йшла, як земля суха, плуги заорали і луги, а трактори розорють і гори. Трактор комбайнові рідний брат. Трактористів гріх — на полі огріх. Трактор на поле прийшов — селянин долю знайшов. Трактор не спотикається, як кінь. Трактором орати — не лопатою копати. Трактор соху приорав. У мирний час — тракторист, а в воєнний — танкіст, У трактора очі великі, і вночі бачать. Який тракторист, такий і трактор. Бур’ян знищувати — урожай підвищувати. Бур’ян пирію питається: «Де наша рідня дівається?» Слідкуй, щоб бур’яни не глушили ярини, бо бур’ян, як той пан: сам угору пнеться, а пшеничка до землі гнеться. В полі робим без межі, є у кожного в діжі. Добра нива тільки в дружного колектива. Колгоспна нива любить вчасні жнива. Глибше орати — більше хліба мати. Добре там живеться, де гуртом сіється й ореться. По-новому живемо, по-новому ниву оремо. Найкращим зерном засівай — збереш високий урожай. Посіє колгосп впору — буде що везти в комору. Балачками кукурудзи не посієш. Кукурудзу поважати — молоко і сало мати. Кукурудзу шануй і в полі, і в силосній ямі, і в коморі. Про кукурудзу дбатимеш — достаток матимеш. Гній у поле одвезеш — більше хліба привезеш. Клади гній густо — на току не буде пусто. Добрива в полі — хліб у коморі. Колгоспне полечко — ні нужди, ні горечка. Нема поганого поля, є поганий господар. Не страшний нам суховій — поле в нас, що ліс густий. Не хвались, як ідеш в поле, а хвались, як ідеш з поля. Ворога за печінку шкребе, що колгоспний лан цвіте. Біліє колос — давай жатці голос. Розпочалися жнива — будь скупішим на слова. 385 Цінуй в жнива хвилину більше, ніж взимку годину. Як з жнивами прозівав, рік даремно працював. Поки зерно в колоску — не засиджуйсь в холодку. Борись за урожай, а не за гектари. Де кадри хороші, там і врожаї високі. Не земля родить, а руки. Не обмежуйсь планом — виростеш титаном. Хто кругом обсівсь ріднею, план не викона за нею. Що у плані, те й на лані. Будь ударником у полі, а не в протоколі. Працюй ударно — дны пройдуть марно. Ударник лічить трудодні, а ледар — прогуляні дні. Як ударно робити стали — симулянтів розігнали. Без трудоднів не їстимеш пирогів. Весна красна днями, дівка — трудоднями. Зробиш вчасно — і на трудодень буде рясно. Трудодень хлібом красний. Трудодні не підведуть, скажуть, хто ударник, а хто плут Трудодні, як вогні: і світять, і гріють. Хто встає раненько, має трудоднів багатенько. Як попрацюємо в колгоспі день у день, заможний вийде нам на осінь трудодень. За чужою спиною не подвоїш надою. У гарної свинарки і свинка, як картинка. У доярки молоко в руці, а в корови — на язиці. Ліпше накормиш — більше надоїш. Про корми дбатимеш — м’ясо й молоко матимеш. Робота спільна, як пісня весільна. Не будь лінивий — будеш щасливий. В артілі ледар гірше палія. Весна ледачого не любить* вона проворного голубить. Де ледарів більше, там живеться гірше. Де реманент ламається і збруя рветься, там ледареві затишно живеться. Зрівнялівка — ледачому мати. Ледар день гуляє, три — слабий, а на п’ятий — вихідний. Ледар і рвач — рідні брати. Ледар крутить цілий вік все від праці десь убік. Ледар літо спав, восени облизня спіймав. Ледар у колгоспі — що діра у мості. Лінивому у колгоспі, як вовкові на морозі. Літом колгоспники жали, а ледарі лежали, взимку колгоспники їли, а ледарі зуби гріли. 386 Не зря Секлета попада а газету: як робити — «ох!», а як базікати — за двох. Бракороб і нероба — одна хвороба. На роботу іти для нього кара — заважає то сонце, то хмара. Прийшов Новий рік, штовхає ледаря в бік: ішов би, ледарю, робити, а не байди бити. Сон — мати ледарів. Укрупненій бригаді ледарі не раді. У ледаря закон простий: працюй годину, півзміни стій. Для п’яного шофера всі стовпи на дорозі. Підписав — і в довгу шухляду поклав. Не пнись бути найвищим, а вчись бути корисним. Права знає, а обов’язки забуває. Як дбаєш, так і маєш: ударник їсть, а в прогульника піст, «Нехай» прориву дожидається, а тоді вже хапається. На всяку привичку є одвичка. З нього промовець, як з рака соловей. Не спіши рапортувати, коли маєш втрати. Дивись, щоб не було симулянтів і рвачів серед сівачів. Хто симулює, той нічого не вхитрує. Як ударно робить стали, симулянтів розігнали. Який би ти не був в словах молодець, одними словами не збудуєш ТЕЦ. Не по дружбі, а по службі пізнавай людину. Хвацький на витівки, та тупий до справи. Про сусіда пісні пишуть, а про мене фейлетони. Язиком прориву не залатаєш. Що в піснях співається, те в житті збувається. Неписьменний час минув — кожний грамоту здобув. Тепер нам треба радіти, бо в нас учаться старі й діти. За царя жінці була одна дорога: од печі до порога. Революція настала — жінка наша вільна стала. Раніше жінка — до рогача, а тепер — до державного керма. Люди гори перевернуть, покажи лиш приклад. Як скажуть люди, так і буде. Живемо — не плачемо, бо добро скрізь бачимо. Коли весело живеться — до роботи серце рветься. Коли добре жити, то гарно й робити. Тепер радісно нам жити: не панам — собі робити. Тому світла наша хата, що живем тепер багато. Уперта праця все переможе. 387 Як життя кращає, то і вік довшає. У радянській оселі всі люди веселі. І дома, і в полі всього маємо доволі. Зобов’язався словом — закріпи ділом. У хорошої справи добрі крила. В яслах діти, як рожеві квіти. Діти — наше майбутнє. Цвітуть наші діти, як пишні квіти. З кожним роком, з кожним днем ми міцнієм і ростем. Тепер місто і село однаково розцвіло. Була б лиш охота, наладиться кожна робота. В роботі настирливий, в навчанні допитливий. Де дружно роблять, там пшениця родить. Де щира праця, там густо, а де лінь, там пусто. Змарнуєш робочу хвилину — попрацюєш не одну днину. Найкраще в роботі слово: «Готово!» Не мудруй багато, а працюй завзято! По-ударному робити — добра не злічити. Працюй ударно — дні пройдуть не марно. Праця — найкращий лікар. Праця робить чоловіка розумним. Пташку пізнають у польоті, а людину — в роботі. Роби так: що в плані, те й на лані,— добре буде. Робиш поволі — мало матимеш у долоні. Треба жити не розказом, а працею та показом. Хай твердо кожен знає: людину праця величає. Хто по-старому робить, тому хліб не родить. Добре там живеться, де гуртом сіється й ореться. Чесна праця — наше багатство. Чесно робити — весь вік багатіти. Щасливо там жити, де гуртом робити. Щоби вволю всього мати, треба чесно працювати. Якщо добре працювати, скрізь успіхи будеш мати. Де степ з вітрами розмовляв, там сад свій килим розіслав. Смілі йдуть на цілину, як ходили на війну. Стара слава нову любить. Без мрій і завзяття не створиш багато. Крила міцніють у польоті. Посій труд, а слава вродить. Геть пішло з країни горе — розлилося щастя морем. Люди наші всі веселі — щастя в кожній є оселі. Щасливі щастя не шукають. Щастя в повітрі не в’ється, воно в боротьбі дістається. Всі трудівники — світлого майбутнього будівники. 388 З кожним роком, з кожним днем ми міцнієм і ростем. І дома, і в полі всього маємо доволі. Наші перемоги — до комунізму дороги. По-комуністичному жити — народові служити. Комунізму величні будови кличуть нас на подвиги нові. Про нові дні складаєм нові пісні. Без газети, як без рук. Газета для людини, що вікна для хатини. Ленінцем будь не званням, а ділами й знанням. Книга мовчить, та багато навчить. Книжка — найкращий товариш. Щоб правду знати, треба книжку читати. Чоловік без культури, як птиця без крил. Вчений без практики, як бджоли без меду. Добре того вчити, хто все хоче знати. Здобудеш освіту — побачиш більше світу. Навчання і труд поруч ідуть. Не штука провчити, а штука навчити. Раніш лише ті вчились, що панами родились; тепер без перешкоди беруть знання народи. Учи народ, учися і в народу. Учиться — завжди пригодиться. З піснею дружити — в роботі не тужити. Колись на селі були пісні сумні, а тепер на радянській землі цвітуть, як мак навесні. Нам приносить кожен день тисячі нових пісень. Нові часи — нові пісні. Робота пісню і відпочинок любить. Ті пісні любі, що несуть радість між люди. Один за всіх, а всі за одного. ЗМІСТ Немеркнучі перлини. М. М. Позяк 5 ДОЖОВТНЕВІ ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ Трудові маси і панство. Боротьба проти соціального гніту 16 Правда й кривда. Щастя й доля 45 Природа. Господарська діяльність людини 53 Подорожування й транспорт. Ремесла та промисли 95 Праця. Лінощі 103 Побут людини 121 Родинне життя 154 Вік людини 204 Думка і мова. Досвід та знання 223 Риси характеру. Вади людини 241 Взаємини між людьми 329 Релігія та духовенство 355 Історичні та топонімічні прислів’я 361 РАДЯНСЬКІ ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ В. І. Ленін. Комуністична партія 369 Боротьба за перемогу Великого Жовтня 373 Захист Радянської Батьківщини. Велика Вітчизняна війна 377 Мирна праця радянського народу 382 УКРАИНСКИЕ ПОСЛОВИЦЬІ И ПОГОВОРКИ Составители Степан Васильееич Мишанич, Михаил Михайлович Павзяк Ответственный редактор С. Д. Зубков Художник А. П. Василенко Библиотека украинского устного народного творчества Киев, издательство художественной литературы «Днипро», 1984 (На украинском языке) Редактор Л. М. Кирилець Художнє оформлення В. М. Флакса Художній редактор О. Д. Назаренко Технічний редактор О. М. Грищенко Коректори Т. В. Грузинська, О. В. Крекотень Інформ, бланк МІ 1937 Здано до складання 12.08.83. Підписано до друку 17.11.83, Формат 84X108733. Папір друкарський Мі 2. Гарнітура звичайна нова. Друк високий. Ум. друк. арк. 20,58. Ум. фарб.-відб. 20,79. Обл.-вид. ари, 22,297, Тираж 100 000 пр. Зам, 3—2300. Ціна 2 крб. 10 н, Видавництво художньої літератури «Дніпро», 252601, Київ-МСП, вул, Володимирська, 42, Головне підприємство республіканського виробничого об’єднання «Поліграфкнига», 252057, Київ, вул. Довженка, Зі жүктеу/скачать 2.87 Mb. Достарыңызбен бөлісу: