Київ Видавництво художньої літератури



бет37/42
Дата21.07.2016
өлшемі2.87 Mb.
#214287
1   ...   34   35   36   37   38   39   40   41   42
326




Ось табак для всіх собак: хто совісті не має, нехай приступає.

Табака гарна, терла жінка Ганна, стара мати вчила її м’яти, дочки розтирали, в ріжки насипали.

Хоч ти брат і мій, а табак кури свій.

Як швець дубом шкури пересипа,

так нюхарі сушать собі мозок табакою.

Був такий рік, що тютюн не вродив, і якби не хліб, то був би народ бідив.

Дайте, куме, мені свого табаку, бо від чужого вже язик пече.

Друг не друг, а тютюнець свій.

Дорога разом, а тютюнець наполовину.

Хліб-сіль разом, а тютюнець врозь.

Найбільшу цигарку крутять з чужого тютюну.

Перевів гаманець на тютюнець.

Або виграв, або програв!

Виграв бузько на костьолі.

Грак грака бачить здалека.

Догадався, коли уже програвся.

Карти і пиття не доводять до пуття.

Карти хміль люблять.

Лучче з розумним свині пасти, як з дурним у карти грати.

Любиш ігру, люби і прогру.

Не грай — не програєш.

Раз виграв, а десять раз програв.

Хто в карти грає, той грошей не має.

Хто в карти грає, той у нужді проживав.

Хто раз виграє, того ще кортить.

Хто хоче багато виграти, той програв все.

Чи програв, чи виграв, аби свіжі гроші.

Яке брело — таке й стріло.

Пізнав свій свого.

Свій свого пізнав і на пиво позвав.

Свій свояка вгадає здалека.

Один другого не переважить, хоч на одній гілляці повісь.

Який Хомка, така й його жонка.

Той же Савка, та на других санках.

Обоє рябоє.

Одним миром мазані.

Зійшовся Яким з таким.

Яка пташка, така й пісня.

827


Одного поля ягода.

Одного тіста книш.

Така кваша, якби й наша.

Сокира гостра, та мотика їй сестра.

Та ж уздечка що на коня, що на кобилу.

Кулик кулика бачить здалека.

Коняка, собака — то шкура однака.

Рибак рибака бачить здалека.

Пес псу брат.

Собака собаці хвоста не одкусить.

Синиця — горобцю сестриця.

Все один чорт, що собака, що хорт.

Який дідько печений, такий і варений.

Чорт біса пізнав та на бал позвав.

Чорт за чортом потягне.

Чорт біса витягне з ліса.

Сім пар ходаків чорт стоптав, доки їх докупи зібрав.

Який їхав, таку й віз.

Який їде, такого й на віз бере.

Між воронами і сорока по-воронячи кряче.

Між який народ попадеш, того і шапку надівай.

Ворон воронові очі не видовбає.

Знайся кінь з конем, віл з волом, свиня з свинею, рівня з рівнею.

Одної печі, та не одні калачі.

Комусь ніяково, а йому однаково.

Одного плота коли.

Одного поля ягода.

Хто до кого пристає, таким і стає.

Скажи, з ким ти знайомий, а я тобі скажу, хто ти в.

Скажи мені, хто твій товариш, а я тобі скажу, хто ти.

Хто з псами лягає, той з блохами встав.

Недалеко відбіг один від другого.

Який біг, таку наздогнав.

Здибався Яким з таким.


ВЗАЄМИНИ МІЖ ЛЮДЬМИ

Громада — великий чоловік.

Один у полі не воїн.

Один дуб у полі — не ліс.

Один кіл плота не держить.

Одна квітка не робить вінка.

Одна бджола меду не наносить.

Одна ластівка весни не робить.

Одним пальцем і голки не вдержиш.

Однією рукою в долоні не заплещеш.

Без одної крупи горщик повний буде.

Біда, коли один в бороні, а десять в стороні.

Всі за одного, один за всіх.

Всі одним миром мазані.

Два третього не ждуть.

Два третього не чекають, а четвертого не питають.

Де на двох вариться, там третій поживиться.

Де двоє їдять, там і третій наїсться.

Одна голова добре, дві ліпше, але хай одна розважить і поважить.

Попри двох і третій влізе.

Семеро воює, а один горює.

Удвох, кажуть люди, легше плакати неначе.

Усім по сім, а нам по вісім.

Хто перший, той ліпший.

Що два, то не один.

Прийде сто душ та візьме сто груш, то мало що останеться, а прийде сто душ, принесе сто груш, то буде мірка.

Де дружно, там і хлібно.

Дружний табун і вовків не боїться.

Дружній череді і вовк не страшний.

Дружні сороки і орла заклюють.

В купі і беззубий собака гавкає.

Копа (судна громада в XVI ст.) переможе й попа.

Як зберуться тучки в кучки — буде громовиця.

Як роблять укупі, не болить у пупі.

Гуртом і каша краще їсться.

В гурті і комар сила.

В гурті і пісня в лад іде.

329





В гурті — то й смерть не страшна.

В гурті робити — як із гори бігти.

Гуртом добре й батька бити.

Гуртом і чорта поборем.

Гуртом можна і море загатити.

Гурту і вовк не страшний.

Добре тим живеться, де гуртом сіється і жнеться.

Більша громада, як одна баба.

Більший чоловік громада, ніж пан.

Велетень у громаді, як правда в пораді.



Громада — це рада, що рішила, так і буде.

Чоловік громади не споможе, а громада одного може

З громади по латці — голому свитка.

З громади по крихті — голодному пиріг.

За добру громаду варто і головою наложити.

Ніхто не знає, тільки дід, баба та ціла громада.

Отаманом громада кріпка.

Хто красно говорить, громаду на гачок ловить.

Що громаді, те й бабі.

Що громада скаже, то і пан не розв’яже.

Що громада забажає, того і пан не поламає.

Яка громада, така її рада.

Коли дихнуть усі люди, то вітер буде.

Нехай буде, як скажуть люде.

Попереду людей не біжи, а від людей не відставай.

Хоч ошукаюся, та там, де всі люди.

Що в людей ведеться, то і в нас не минеться.

330

Що людям, те й нам.

Як ми до людей, так і люди до нас.

Мирська шия товста.

Собором і чорта поборем.

Дружба та братство — дорожче багатства.

Без вірного друга великая туга.

Були б пиріжки, будуть і дружки.

Давніх друзів забувають, а при горі споминають,

Дерево міцне корінням, людина — друзями.

Для милого друга і воли з плуга.

Для милого дружка і сережки з вушка.

Друга шукай, а найдеш — тримай.

Друзі пізнаються в біді.

Друг-боягуз гірше ворога.

Людина без друзів, що дерево без коріння.

Найти друга, за якого можна померти,— легко, а такого, щоб за тебе помер,— важко.

Не все другу знати, що на серці в себе мати.

Не карай, боже, нічим, як другом лихим.

Не май сто рублів, а одного друга.

Не так тії сто братів, як сто друзів.

Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.

Нових друзів наживай, старих не забувай.

Одежа краща нова, друзі кращі старі.

Старий друг ліпший нових двух.

Такі вони друзі, що коли б’ються, то й колом не розженеш.

То не друг, що хвалить тихо, а то друг, що хвалить вслух,

У друга вода солодша від вражого меду.

Хорошого друга узнаєш, як з ним розлучишся.

Чоловік без друга, що їжа без солі.

Дружба — найбільший скарб.

Дружба родиться в біді, а гартується в труді.

Не в службу, а в дружбу.

Ой дружба, дружба, гірка твоя служба!

Пробуй золото вогнем, а друзів — грішми.

Давай дружити: то я до тебе, то ти мене до себе.

З добрим дружись, а лихих стережись.

У хорошій компанії розуму наберешся, а в поганій і свій загубиш.

За компанію і циган повісився.

Зла компанія, що вугілля: як не впече, то замарає.

Борони мене, боже, від приятеля, бо з ворогом я дам собі раду.

Вірний приятель — то найбільший скарб.

331


Де щастя упало, там приятелів мало.

Для приятеля нового не цурайся старого.

Кожух краще новий, а приятель старий.

Коли мішок, як теля, приятелів тьма, а як лата — нема ні сестри, ні брата.

Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — завзятих ворогів.

Ліпше десять приятелів, ніж один ворог.

Не обгороджуй себе огорожею, а приятелями.

Поки щастя плужить, доти приятель служить.

Приятелів тьма, а вірного друга нема.

Старих приятелів забувають, а при біді споминають.

Такого собі приятеля знайшов, що навіть до пекла би з ним пішов.

Треба і в пеклі приятеля мати.

Хорони мене, господи, від приятелів, бо з ворогами я сам собі раду дам.

Хочеш позбутися грошей — знайди собі приятелів.

Погане товариство і доброго чоловіка зіпсує.

У товаристві лад — усяк тому рад.

Вовк вівці не товариш.

Горщик котлу не товариш.

Гусь свині не товариш.

Кінний пішому не товариш.

Кінь з волом не пара.

Не сват сотник коробейнику.

Медвідь корові не брат.

Ситий голодному не товариш.

Ситник берднику не товариш.

Братайся віл з волом, кінь з конем, а свиня об тин, коли нема з ким.

Побратався собака з горобцем.

Побраталася свиня з пастухом.

Поганого чоловіка в побратими не бери.

Біля чого потрешся, того й сам наберешся.

З ким поведешся, від того й наберешся.

Що тобі не мило, другому не зич.

Не бажай другому того, чого сам не хочеш.

Або ви, кумо, їжте борщ, а я буду м’ясо, а ні, то я буду м’ясо, а ви борщ.

В кожної куми свої пироги.

Втікайте, куме, бо біда суне.

Годі, куме, їсти, бо не буде місця на пироги.

332


Голодній кумі лиш хліб на умі.

Де кум, а де коровай.

Дарма що кума бліда, аби пиріг спекла.

Жінка суджена, а кума люблена,

їхав до Хоми, а заїхав до куми.

Казала кума: дам пшона, а в неї самої нема.

Кого люди за люди мають, з тим кумаються.

Кому яке діло, що кума з кумом сиділа.

Кума без ума, а в кума і того нема.

Кума з кумою тирири, а свині моркву порили.

Теревені точать, а свині в ріні.

Кум кума пізнав і на пиво позвав.

Не бити кума — не пити пива.

Куме, куме, солома ся суне!

Кум не кум, а з черешні злазь!

Кум не кум, а в горох не лізь!

Кум — не родина, зять — не дитина, а невістка — чужа кістка.

Найду куму, аби було к чому.

Нащо мені кума, були б пироги.

Не було в куми запаски, аж гляди — кума в плахті походжає.

Не сподівайтесь, кумасю, на пиріжки, та їжте хлібець

Не хочеш трати — не сунься ні в куми, ні в свати.

Під лихий час і кум за собаку.

Полюбив кум куму, бо не було кому.

Розумна кума, як бочка пшона, а як пшоно в вузлі, то й розуму нема.

Стривай, кума, не з тої ноги танцювати пішла!

Як Микита воли мав, то Микита кумував,

а як воли одпали, кумувати просить перестали.

Добрий сусід — найближча родина.

Знають сусіди твої біди.

Коли сусід, як мід, то проси його на обід.

Не заглядай до сусіда — може з того бути біда.

Не купуй собі дім, а купи собі сусіда: хату купиш, а сусіда не продаси.

Нема більшої біди над лихі сусіди.

Сусід спати не дає: добре живе.

Сусідські діти — найпустіші.

Тоді сусід добрий, коли мішок повний.

У сусіда повна піч дров, та горять, а у мене одно, та й те не хоче.

Який сусіда, така й бесіда.

333


Як маєш сусіду пустити, то в сінях камінь положи.

Як ся чоловік гаразд має, то і сусід у нього буває.

Де згода панує, там і горе танцює.

Де незгода, там часто шкода.

Згода: бика за індика.

Згода будує, а незгода руйнує.

Де злидні за столом, там згода біля порога.

Коли всюди сама згода, здається кращою й погода.

Краще солом’яна згода, ніж золота звада.

Мир та лад — великий клад.

Олію з водою ніколи не погодиш.

Трудна згода, де вогонь і вода.

Ще ся той не народив, аби всім догодив.

Я до згоди, як риба до води.

Коли наше не в лад, то ми з своїм назад.

Один до ліса, другий до біса.

Одному нагорода, другому недогода.

Про гаразд уже й не сниться, аби хоч спокій кублився.

Хто в ліс, а хто по дрова.

Хто в горох, а хто в чечевицю.

Два коти в однім мішку не помиряться.

Два ведмеді в одному барлозі не вживуться.

Окунь з раком не помиряться.

Самому йти мириться не годиться, а посла послать — будуть люди знать.

Відхорую, але не подарую.

Вдарив не по коневі, а по дишлу.

Замахнувся на лисицю, а вовка вдарив.

Раз ударив, а п’ять знаків зробив.

Ударив у губу та й збув рахубу.

Хто хоче пса ударити, той кия знайде.

Без ворогів у світі не проживеш.

Більше приятелів — більше і ворогів.

Важкий ворог, як у себе дома та в своєму роді.

Від ворога учися розуму.

Ворог у дорозі, що смерть на порозі.

Ворог знає більше про тебе, як ти сам про себе.

Ворог мого ворога — мій приятель.

Ворогу все оддай, а сам так останься, аби далі від лиха.

Гірший свій ворог, як чужий.

Дай мені, боже, дурних ворогів мати.

Де погано діло ведеться, там ворогам добре живеться.

334


Думка і вороги закують у ланцюги.

Зробити так, щоб аж ворогам було тяжко.

І ворог у спільному нещасті милий.

Краще мати ворога спереду, як ззаду.

Мати сто друзів — мало, а одного ворога — багато.

Мені так між ворогами, як тій криниці між дорогами.

Набув, як сокола, а збуває, як ворога.

На ворога і собака бреше.

Найбільші вороги — це колишні приятелі.

Не буде добра, як між своїми вражда.

Не вчи ворога, бо сам собі нашкодиш.

Не годуй його хлібом — не будеш мати ворога,

Не діждуть наші вороги в долоні плескати.

Поти ворога не наживеш, доки йому добра не зробиш.

Не так тії вороги, як ті добрі люди.

Не той ворог, що перед тобою, а той, що за сипною.

Нехай тепер наші вороги на кутні сміються.

Ніякий ворог так не допече, як свій домашній.

Од ворогів сховаєшся, як у землю вкопаєшся.

Пізнати брата по слові, а ворога по мові.

Подумай, яку провину ти вчинив, коли тебе ворог похвалив.

Приятеля тримайся, від ворогів втікай.

Спільний ворог навіть ворогів єднає.

Через вороги тяжко до пекла дістатися.

Як тішишся, вороги смутяться, як смутишся, вороги тішаться.

Дадуть, аби доніс, а доженуть, то й ще дадуть.

Де пси свої гризуться, там чужий не мішайся.

Кішки гризуться — мишам привілля.

Отакі, матінко, лихі люди: як напало на мене семеро перекупок, то ледве одгризлась.

Глечик пополам: ні тобі, ні нам.

Від сварки до бійки — один крок.

Ніхто не втікає від калача, але від бича.

До нього без якого-небудь бука не приступиш.

Як не поможе гуком, то поможе буком.

От тобі й наука: не ходи надвір без бука: свиня ввалить і віку умалить.

Хто скляний дух має, хай на чужого каменем не кидав.

Кому пироги і млинці, а кому гулі та синці.

Так поблагословив, що аж синці поробив,

335


Стерігся кия, та палицею дістав.

Де не просять, там кия виносять.

Все одно — чи києм, чи палицею.

Кий на кий вадить, а хліб на хліб — ні.

Мани собаку, маючи кияку.

Не києм, то палицею.

У кочерги два кінці: один по мені буде ходить, а другий по тобі.

Хотів у розбійника кий однять.

Як слово не поможе, то й кий не дошкулить.

Звались тільки з ніг, а за кулаками діло не стане.

Ліпше переконувати словами, як кулаками.

Найкраща показка — не кулак, а ласка.

На кулак треба кулака.

Шовком починається, а кулаком кінчається.

Він сказав йому «дякую» по спині ломакою.

Палиця має два кінці: або ти мене, або я тебе.

У палиці два кінці: один кінець по нас, а другий по панах.

Палиця хоча й німа, а багатьом додав ума.

Не з такою пугою до Криму ходити.

Дали йому березової каші.

Битий небитого несе.

Каже дитина, що бита, але не каже, за що.

Авжеж, не все битимуть, колись і перестануть.

Б’є і плакати не дає.

Бив жінку разочок, просидів годочок.

Бив циган маму, щоб жінка боялась.

Бий верхнього, щоб аж нижній почув.

Бий одного за другим, щоб жодному кривди не було.

Бий, лиш за пліт не кидай.

Бий свій свого, щоб чужий і духу боявся.

Бий своїх — чужі боятися будуть.

Била жінка чоловіка, пішла позивати;

присудили чоловіку ще жінку прохати.

Битимуть чи не битимуть — олії не виб’ють.

Бити та лаяти є кому, а годувати та вчити так нікому.

Бити — то від мене починають, а пити — то мене минають.

Бить би тебе, та нікому.

Б’ють, ще й дякувати кажуть.

Вирізав прут, а самого ним б’ють.

Коли б тому такий вік довгий, як у мене чоловік добрий;

він мене ні б’є, ні лає і нічого не дбає.

Де два б’ються, третій не мішайся.

Де два б’ються, третій користає.

336


Де свої б’ються, хай чужі не пхаються.

Дай, боже, вам побитись, а нам подивитись.

Де їдять, там тіснись, де гроші лічать, там не пхайсь, а де б’ють, утікай.

До бійки два хваляться, а після бійки — один.

До їжі, паночку, бий, а до роботи не силуй.

За моє жито та мене й бито.

За моє добро та мене в ребро.

За правду б’ють, а за брехню віри дають.

За те тебе й бито, щоб не лазив у чуже жито.

І горе мені, і добре мені: б’ють мене, і правда моя.

Його тільки той не б’є, хто не хоче.

Коли б семеро собак, то вона б од усіх семи одбилася.

Коли дають — бери, коли б’ють — тікай.

Коли ідеш у бійку, то не думай про чуба.

Крайнього усі б’ють.

Лаятимуть — то не битимуть, а як битимуть, то не лаятимуть.

Легко того бити, кого нікому боронити.

Лежачого не б’ють.

Одягай, бабо, кожуха, бо буду воловим батогом бити.

Найлегше того бити, хто не борониться.

Нащо того бити, з ким треба жити.

Не бий, бо й так злидні його побили.

Не всі ті б’ють, що у кулаки плюють.

Не всякого б’ють, хто кричить.

Не дужий б’є, а сміливий.

Не бити кума — не пити з ним пива.

Недовернешся — б’ють, перевернешся — б’ють.

Не кидай каміння в небо, бо собі голову розіб’єш.

Нехай би бив, а то й через пліт перекинув.

Нехай дурні б’ються, може, й порозумнішають.

Один бік поб’є, другий медом поллє.

Після бійки кулаками не махають.

Побий на бісові й ліс, то все з біса буде біс.

Побить, то й абихто знайдеться, от інше діло— пожаліть.

Прости мене, моя мила, що ти мене била.

Свої десять раз поб’ються і помиряться.

Так жінку бив, що сам насилу втік.

Така, що постав сім терниць, то переб’є.

Твої діти й мої діти били наших дітей.

У нього і хата не вкрита, і спина не бита — треба б хоч шию намилити.

Хоч уже й заплатив, так набився.


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   34   35   36   37   38   39   40   41   42




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет