Лекція Політичне розмежування земель Південно-Західної Русі в кінці ХІІІ-ХIV ст. Монголи І політична трансформація Русі. 4 год


Слід відзначити, що Монгольська імперія, а потім Золота Орда не були виключно



бет12/101
Дата02.12.2022
өлшемі0.84 Mb.
#466246
түріЛекція
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   101
Лекції з ранньомодерної іст.Укр.

Слід відзначити, що Монгольська імперія, а потім Золота Орда не були виключно
кочовими утвореннями. Це були держави, в основі яких лежали два світи: кочовий і осілий. Степ становив серцевину країни —її внутрішні регіони. Осілі ж області формували зовнішній контур держави. Кочовики були тією силою, яка створила державу Чингізхана, а у наступні століття саме вони стали одним з головних факторів, завдяки яким осілі народи
утримувалися під владою ханів. Якщо кочовики становили військову міць, то осіле населення складало економічну основу країни. Відповідно,визначаючи кордони держави, не
слід проводити їх виключно по межах розселення кочовиків — вони були лише частиною населення, хоча й державоутворюючою.
Територію улусів Залотої Орди (з 1260) слід реконструювати по сітці державно-бюрократичного апарату, який був представлений, у першу чергу, намісниками хана баскаками-даругами та виключно «економічними» чиновниками: митниками, вартівниками, очільниками ямів, отаманами тощо13. При цьому більшість осілих регіонів зберегла стару аристократію, династії і управлінські механізми: як князі з числа степових народів правили своїми підданими, так і осілі правили своїми14. Що ж стосується держав, які були сусідами з країнами Чингізидів і платили їм данину, але при цьому не входили до ординської адміністративної структури, на нашу думку, їх якраз і можна вважати «залежними» чи «васальними».
Виходячи з таких критеріїв, кордон Золотої Орди в період її піднесення можна таким
чином: на заході він захоплював Північну Добруджу, а потім по лівому берегу
Дунаю тягнувся до Залізних воріт; звідти вздовж Карпатських гір йшов до верхів’їв
Серету, Пруту і Дністра15; по правому берегу Дністра кордон спускався до Бакоти і далі переходив на лівобережжя річки. Отже, бачимо,що межею Монгольської імперії були верхів’я Серету, Південного Бугу, Горині і Смотрича (не виключено, що це пояснювалося наявністю тут степового ареалу). Далі кордон мав проходити по р. Случ на північ.
По-перше, це видно з факту входження Київської землі до складу Монгольської імперії, а Случ якраз і був кордоном князівства з боку Волині. По-друге, підтвердженням цьому є історія з походом Данила Галицького на Звягель у 1257 р. Тоді він і Міндовг уклали договір про спільний наступ на Київ.


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   101




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет