Київщину монголи включили до держави, і навіть перших баскаків зустрічаємо саме тут — якраз під час падіння стольного міста19.
Бату дісталися нещодавно завойовані у 1240 -1241 землі. Крім того, з кожним роком тут зростала небезпека з боку сусідів, що вимагало від нього відповідної концентрації сил, яких не вистачало для придушення повстань та боротьби із зовнішніми загрозами. Слабкість крила Мувала була спричинена й іншими факторами. Зокрема, частина його областей роздавалась не лише Муваловичам, але й дітям його старших братів. Так, частина Правобережної України була віддана сину Орди-Ічена — Курумиши (принаймні, у родословній Джучи, поданій Рашид-ад-діном, під цим іменем фігурує лише нащадок Орди-Ічена31). Крим належав Шибану32, а придонські терени взагалі «не-чингізиду» князю Картану, який,щоправда, був зятем Бату (одружений з його сестрою)33. Таким чином, три старших брати не лише формально очолили крила, й забрали більшість земель
Мувалового крила. При цьому зібране «антиєвропейське» військо очолював Курумиши. Яскравим прикладом є безрезультатні його спроби справитися з Галицько-Волинською державою30.
Темник Ногай і перший розкол у Золотій Орди.
Але після приходу до влади Берке (1256-1266) «українське» крило знову дістається нащадкам Мувала — його онуку Ногаю. Однією з причин відносно легкої розправи Берке з Батуїдами — Сартаком і Улагчи, була підтримка з боку інших Джучидів, невдоволених політикою Бату.Саме за правління Ногая крило Мувала підвищує своє значення. Недарма літописці, які були досить уважними до титулатури ординців, називали Ногая царем41. У даному випадку цене перебільшення, а констатація факту. У владній вертикалі Джучидів Ногай зайняв місце рівне місцю Шибана у великому лівому крилі. Відповідно, як для підданих Джучидів, так і для сусідніх країн, що платили данину Золотій Орді, з’явився новий центр влади.
За часів Узбека (1312- 1341) влада в «українському» крилі мала бути віддана не Чингізиду, а комусь з емірів, що відповідало внутрішнім змінам, яких зазнала структура влади
держави за цього хана. Узбек, намагаючись не допустити появи конкурентів, віддавав
ключові посади в державі емірам. Традиція віддавати крило не Чингізидам, започаткована Узбеком (якщо її не ввів Токта після Бурлюка), продовжилася за його нащадків.
Достарыңызбен бөлісу: |
