Лекція Політичне розмежування земель Південно-Західної Русі в кінці ХІІІ-ХIV ст. Монголи І політична трансформація Русі. 4 год
жүктеу/скачать 0.84 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Чингізханом було створено спеціальну поштову службу — ями.
| контроль за їх виконанням. На перший погляд такий широкий спектр повноважень виглядає занадто обтяжливим для одного чиновника. Проте, як показують дослідження, під
однією назвою приховувалася ціла низка даруг-баскаків різного рівня. Наприклад, у Володимиро-Суздальських землях бачимо великого баскака, відповідального за все князівство, і менших, розкидних по окремих його областях215. У Вірменії був баскак-візир, своєрідний аналог великого баскака. Досить правдоподібно, що баскак, який супроводжував київського князя Федора 1331 р. також був саме великим баскаком Київського князівства216. Те, що кожне князівство мало свого баскака, видно на прикладі Ахмата — «баскака Курського»217. Баскакам було підпорядковано цілу команду дрібніших чиновників, які спеціалізувалися на окремих обов’язках. Тут бачимо і писарів-бітекчі, перекладачів-толмачів218, прикордонних урядників — караульників219, чиновників, що відповідали замобілізацію війська — танмачіїв, митників тощо. Як уже зазначалося, чиновники набиралися з підкореного населення (причому нерідко з колишніх місцевих чиновників). Яскравим прикладом є біографія Ісмаїла, який прославився тим, що після Калки доставив Мстислава Київського до двору Джучи. Спершу він був баскаком у огузького правителя, згодом перейшов до монголів і став чиновником на посилах. Потім його було підвищено до бітекчі. На цій посаді Ісмаїл завідував дауругами — військовими структурами в округах (туменах і тисячах). У 1232–1233 рр. він стає даругачи- баскаком Хуайменчжоу і отримує золоту пацзу(спеціальний знак на одяг). Дещо пізніше додатково стає яргучи-суддею. А у 1240–1241 рр. Ісмаїла підвищено до старшого даругачи Хуайменчжоу та інших 28 міст Хенані. Він провів додатковий перепис у тих місцевостях, де існували суперечності у переписних документах. Його двом синам віддано старі посади дарагучи і бітекчі220. Такий строкатий і потужний державний апарат, діяльність якого охоплювала до того ж великий масив земель, віддалених на тисячі кілометрів, вимагав вирішення питання оперативної передачі інформації, без якої управління імперією було б неможливим. Для цього ще Чингізханом було створено спеціальну поштову службу — ями. Саме наявність зв’язку давала можливість Тимучину розділяти військо при потребі на кілька частин і координувати їх дії на великих територіях. Наскільки важливою справою став поштовий зв’язок видно з того, що про нього сказано у ясі Чингізхана: «Він наказав заснувати постійні пошти, аби швидко дізнаватися про всі події в державі». Характерним прикладом ефективної дії поштової служби служить похід Субедея-Джебе у 1221–1224 рр., коли, згідно з даними Рашид-ад-діна, обмін інформацією між експедиційним корпусом і ставкою по суті не припинявся. Безперервно в обидва кінці їздили гінці. Особливістю була лише велика кількість «почту» у 300–400 чоловік з огляду на небезпеку з боку ще непідкорених народів221. Більш чітку і стабільну систему ямів було створено вже наступником Чингізхана — Угедеєм. Рашид-ад-дін повідомляє,що після курултаю 1236 року, коли остаточно почався Західний похід, каан наказав: «Задля безперервного прибуття гінців як від царевичів, так і його величності каана в інтересах важливих справ, в усіх країнах поставили ями і назвали це „таян ям“. Еміри відправилися і у всіх областях і країнах зобов’язаний користуватися ямськими конями і [їм] не дозволяється проїжджати по місцях кочування народу225. Причому мова йшла про територію всієї імперії. Відповідальність за створення і управління службою було покладено на спеціально визначених посадовців224. В одному з указів тих років було сказано: «Вісники направляються по всіх місцях кочування народу, справи уповільнюються, а народ не в змозі терпіти це. нехай від всіх тисяч кибиток кожна [тисяча] виділить людей і коней і встановить поштові станції-ями. 3.Особливості розвитку степового регіони України у складі улусу Джучі. (середини ХІІІ ст.) Темник Ногай і перший розкол у Золотій Орди. жүктеу/скачать 0.84 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|