Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Бджолина отрута має пряму гемолітичну і гангліоблокуючу дію, підвищує секрецію глюкокортикоїдів, діє як протизапальне, спазмолітичне, розширює судини, знижує рівень холестерину. Вводять її безпосереднім жалінням, втиранням у шкіру в області хворого органу за допомогою електрофорезу, ін’єкцій. Препарати бджолиної отрути застосовуються при лікуванні ревматизму, поліартритів, міозитів, радикулітів, невралгій, бронхіальної астми, мігрені, трофічних виразок, гіпертонії, тиреоксикозів, хвороб очей.

Загальним протипоказанням до лікування є алергії.
4.9. Лікування мумійом

У неочищеному виді мумійо являє собою речовину смолоподібної консистенції з дуже складним хімічним складом, що через особливості походження ніколи не буває однорідним. У зв’язку із цим існує кілька видів даної копалини, що відрізняються друг від друга головним чином ом кольором. Так, виділяють золоте (червоне), срібне (біле або мідно-синє), темне (коричневе або чорне) мумійо. Цвіт речовини залежить у першу чергу від процентного співвідношення компонентів, а останнє визначається умовами його утворення.Натуральне мумійо, що добувається в природі, не є готовим до вживання продуктом. Це всього лише сировина, з якого шляхом складної хімічної обробки виділяється концентрат - лікарська речовина в чистому виді. Причому в первісному складі мумійо його в кілька разів менше, ніж баласту.

Природне мумійо - це складна суміш органічних і неорганічних з’єднань. У процесі обробки, що містить у собі фільтрування й випарювання, його склад істотно міняється. Речовина очищається від домішок щебенів і піску, від частини неорганічних елементів (мінерали кальцію, калію, натрію, магнію, алюмінію, рубідію, барію, цезію, сурми, олова й ін.) і збагачується органікою (вуглець, кисень, водень, азот). Після очищення мумійо здобуває вид однорідної маси з еластичною консистенцією й гладкою поверхнею. Речовина має гіркуватий смак, специфічним, але досить приємним ароматом, добре розчиняється у воді й плавиться при температурі 80°С.

Мумійо в чистому виді має тривалий строк зберігання й протягом довгого часу не втрачає своїх якостей, однак втрачає значну частину вологи й стає більше твердим. Але якщо опустити речовину у воду, воно достатньо швидко повністю розчиниться. Останнім часом інтерес до мумійо сильно зріс. Це не дивно, адже люди завжди мріяли знайти якийсь універсальний засіб, здатний раз і назавжди позбавити їх від всіх хвороб. У різні часи роль такої панацеї грали різні препарати як природного походження, так і створені штучним шляхом. Але в остаточному підсумку всі ці «чудодійні» зілля не виправдували надій, що покладали на них, і розчароване людство кидалося на пошуки нової панацеї.

Відомо, що більшість лікарських препаратів роблять терапевтичну дію, тільки якщо приймати їх у дуже малих кількостях. Мумійо не є в цьому змісті виключенням. З погляду як народної, так і традиційної медицини максимальна терапевтична доза мумійо становить не більше 1 г за добу. При цьому вважається, що пацієнтам з масою тіла до 70 кг варто вживати не більше 20 мг препарату за один прийом. При вазі 70-80 кг оптимальна однократна доза мумійо дорівнює 25 мг, при вазі 90 кг і більше - 50 мг. Тільки в цьому випадку препарат не приводить до виникнення побічних ефектів, не робить негативного впливу на серцево-судинну систему, органи подиху, не змінює тонусу гладкої мускулатури й не сприяє розвитку злоякісних новотворів.

Таким чином мумійо має загальний вплив на усі обмінні процеси, підвищує регенерацію тканин, діє як протизапальна, антитоксична, загальнозміцнююча речовина, сприяє швидкому заживленю поранень і переломів, встановленню функцій перефирійної та центральної нервової системи, нормалізує кров людини. Дози муміє для дорослих 0,15 – 0,2 грама за добу, курс лікування 10 діб, потім перерва 10 діб і повторення курсу лікування . Пропонується проведення 3 – 4 курси лікування. Можливе використовування муміє для внутрішньовенних і підшкірних ін’єкцій у 4 % розчині на фізіологічному розчині. Чи існують протипоказання до застосування мумійо? На цей рахунок є різні думки. Деякі затверджують, що, оскільки даний препарат є натуральним регулятором біохімічних процесів в організмі, приймати його в оптимальних дозах можна всім і кожному. Незважаючи на те, що є дані про відсутність ембриотоксичного й тератогенного дії мумійо, не слід приймати його під час вагітності й грудного вигодовування.Під час лікування за допомогою мумійо категорично забороняється вживати алкоголь. Не слід також сполучити його прийом із застосуванням хімічних лікарських препаратів. Його успішно використовували при нашкірних хворобах, ранах, опіках, що довго не гояться виразках, переломах костей, остеомиелітах. Ці дослідження підтвердили, що мумійо дійсно сприяє регенерації тканин, забезпечує швидке загоєння ран, стимулює здатність печінки знешкоджувати токсини, відновлює ушкоджені периферичні нервові стовбури.

Побічних ефектів від застосування мумійо виявлено не були, тому вчені вирішили продовжити клінічні дослідження. Але ціль експериментів тепер полягала в тім, щоб вивчити дія мумійо на людський організм. Клінічні дослідження й експерименти, що проводилися протягом декількох років, показали, що мумійо дійсно стимулює процес регенерації кісткової тканини й сприяє якнайшвидшому загоєнню переломів. Крім того, вдалося встановити, що це біологічно активна речовина придушує мутацію клітин. Прекрасні результати дало використання препарату при лікуванні хворих тромбофлебітом глибоких вен нижніх кінцівок. Пацієнти контрольної групи приймали мумійо в дозі 30 мг 1 раз у день протягом 10 днів. Інші медикаментозні препарати при цьому не призначалися. Протягом усього курсу лікування за станом хворих велося ретельне спостереження. По закінченні 3-5 доби з’ясувалося, що в пацієнтів значно зменшилися болючі відчуття в області уражених кінцівок і скоротилися набряки. На 6-й день прийому мумійо зникла місцева гіпертермія, інші симптоми захворювання стали проявлятися набагато слабкіше. Аналіз крові, проведений після закінчення курсу лікування, показав практично повну відсутність патології. У порівнянні з вихідними даними в крові хворих на 1,5% підвищився рівень гемоглобіну, а також зріс зміст еритроцитів і нормалізувалося процентне співвідношення різних форм лейкоцитів.

Позитивні зміни відбулися й у системі коагуляції крові: істотно знизилася швидкість згортання, підсилився процес розщеплення фібрину. А оскільки при всіх цих результатах у пацієнтів не виникло побічних ефектів з боку бруньок і печінки, лікарі готові були визнати мумійо ефективним і безпечним препаратом для лікування тромбофлебіту глибоких вен нижніх кінцівок. Випробовувана дія мумійо при лікуванні переломів трубчастих костей у дітей від 2 до 16 років. Препарат призначався в дозі 10-50 мг (залежно від віку хворих) 2 рази в день перед їжею.

По закінченні курсу лікування був відзначено загальний позитивний вплив мумійо на стан пацієнтів. Лише в 2 з 52 дітей виникли побічні ефекти у вигляді діареї, нудоти, блювоти. Також застосованно мумійо у пацієнтів з виразковою хворобою шлунка й дванадцятипалої кишки. Щодня протягом 30 днів хворі приймали по 500 мл. препарату у вигляді водяного розчину. Пацієнтам з виразковим колітом призначалися мікроклізми з мумійо. Результати дослідження перевершили самі сміливі очікування лікарів: у хворих істотно покращився загальний стан організму, швидко відновилися функції слизової оболонки шлунка й дванадцятипалої кишки, у найкоротший термін відбулося загоєння виразок.

Деякі вчені вживали спроби використовувати мумійо для лікування захворювань периферичних нервових стовбурів опорно-рухового апарата, у хворих радикулітом, плекситом, нейродермітом і невралгією. У шкіру пацієнтів в області уражених ділянок протягом 5 мінут утирали водяний розчин мумійо, після чого проводили сеанс легкого масажу. Загальна тривалість курсу лікування склала 2 тижні. Уже через кілька днів застосування мумійо у хворих зменшилися симптоми запалення м’язів, зникли болючі відчуття й шкірна сверблячка. А після завершення процедур пацієнти повністю поправилися. Мумійо запропановано для лікування пацієнтів з опіками важкого ступеня. Препарат застосовувався місцево у вигляді 3%-ного водяного розчину й мазі, що містить 0,5%-ний новокаїн, і перорально в дозі 50 мг 1 раз у день. У результаті в потерпілих зменшилися болі, практично зникли запальні явища, прискорився процес відторгнення зони некрозу й утворення на ушкодженій поверхні рожевої грануляційної тканини й епітелію. У хворих, яким потрібно було хірургічне втручанні, завдяки застосуванню мумійо скоротився строк передопераційної підготовки. Сухий екстракт мумійо застосовано для післяопераційної терапії хворих кістковим туберкульозом. Препарат призначався в комплексі з іншими лікарськими засобами. Хворі приймали по 10 мг сухого екстракту мумійо 2 рази в добу протягом 20 днів, далі була тижнева перерва, а потім курс лікування повторювався. У результаті у пацієнтів зникли порушення сну, покращився апетит, збільшилася маса тіла. Аналізи крові дозволили встановити повну нормалізацію складу формених елементів (еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів), ШОЕ, біохімічного складу.

Мумійо, як лікарський засіб, відоме східній народній медицині понад три тисячі років. Мумійо відноситься до групи адаптогенів, що сприяють пристосуванню організму до різних екстремальних, шкідливих умов. Безумовно, мумійо не є панацеєю від всіх недуг Однак практика показала, що дана речовина може з успіхом використовуватися для лікування багатьох хвороб. Спектр показань до застосування мумійо досить широкий. У першу чергу це всілякі захворювання й травми опорно-рухового апарата (артрози, артрити, радикуліт, ревматизм, переломи костей, забиті місця, розтягання, вивихи й ін.), а також ушкодження шкірного покриву (опіки різного походження, рани, що довгостроково не гояться виразки).

Досить ефективний даний препарат при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (у тому числі при виразковій хворобі шлунка й дванадцятипалої кишки), органів подиху, сечостатевої системи. Багато лікарів і народних цілителів рекомендують приймати мумійо при алергії, зниженні імунітету, стресах, синдромі хронічної утоми й деяких інших патологічних станах. Як профілактичний засіб: при порушенні ліпідного обміну (в тому числі осіб літнього віку); для підвищення загальної резистентності організму, поліпшення процесів адаптації і підвищення опірності організму до несприятливих факторів довкілля.

Для зміцнення організму, підвищення імунітету корисно приготувати такі ліки з мумійо: розчинити два грами в десяти столових ложках теплої кип’яченої води і пити розчин по столовій ложці вранці натщесерце впродовж десяти днів. Потім зробити перерву на п’ять днів і продовжити курс лікування.
4.10. Водолікування

Вода має дуже важливу роль у житті людини. Вміст воли у людині складає до 75%, у здорової людини це структурована вода, у хворих –не структурована.

1. Зовнішній спосіб використання у вигляді ванн, купання, душів, компресів, примочок, обливання, обмивання, використання пари, льоду (снігу), обгортання;

2. Внутрішній спосіб – використання мінеральної воли, «живої», «мертвої» води, структурованої води, кластерної (талої) води, іонізованої води, магнітної води, використання «зарядженої» воли.

Ванни, в залежності від температури, мають бути : холодні (20 градусів і нижче), прохолодні (21° - 30°), теплі (38° - 39°), гарячі (40° і вище), індиферентні ( 36° -37°). В залежності від складу води розподіляють: прісні, морські, газовані, ароматичні, лікарські, радонові, рослинні.

Техніка проведення ванн передбачає: у першу процедуру не більш 15 хвилин, потім 20 – 30. Окрім того, визначають ванни загальні та локальні.

Загальні показання до ванн

Теплі та індиферентні ванни застосовуються для профілактики та лікування наступних патологій: неврозів, безсоння, шкіряних хвороб із свербінням.

Гарячі ванни застосовуються для лікування: хронічних патологій суглобів, подагри, радикулітів, бронхіальної астми, хронічних хвороб жіночих статевих органів, порушень обміну речовин.

Прохолодні ванни застосовують для профілактики та лікування: неврозів, психоневрозів, при втраті апетиту, депресіях.

Ванни пропонується проводити щоденно через дві години після харчування. Курс лікування 1,5 місяці.

Очні ванни

Показання: ангіопатії, пресбіопія, легкі форми міопатії, гіперметропії, хореорініт, хронічні форми іритів, іридоциклітів.

Технологія прведення:

Занурити обличчя в холодну воду (20° і нижче) відкрити очі на 15 секунд, потім зажмурити очі та підняти обличчя із води, через 15 – 30 секунд знову занурити обличчя і повторювати процедуру 3 – 4 раза 2 рази на день (вранці в ввечері). Курс лікування 2 тижні.

Розподіляють: загальні: парильна баня –вологість до 100%, температура 50 - 60°, головні, ніжні, спеціальні, локальні ванни.

Парові ванни призначають для гігієнічних, профілактичних цілей, для відновлення порушень водно – сольового обміну, для лікування хвороб носа, горла, бронхітів та трахеобронхітів, для лікування наслідків травм, радикулітів, люмбаго, подагри, гіпертонічної хвороби 1 – 2 ст А. Тривалість процедури 10 – 20 хвилин.Протипоказання

до ванн: стенокардії, ендокардити, міокардити, перикардити, тахікардія, серцева недостатність, хвороби Боткіна, травми головного мозку, епілепсія, гостра лихоманка, анемії, обширні запалення шкіри.

Позитивна дія ванн зміцнюється, якщо додати рослинні речовини( липові квіти, ромашку, шавлію, череду, чистотіл, хвою та інші).

Душ

Водолікувальна процедура при якій на тіло діють струї води.

Види душу: дощовий, струйний, вільний, холодний, прохолодний, теплий, гарячий, контрастний, підводний, загальний, локальний.

Показання до душу: збудження, депресії, неврози, підвищення тонусу судин, зниження реактивності, чутливих і рухових нервів, регуляція обміну речовин, регуляція імунітету, поліпшення функції дихання.

Тривалість процедури 5 -15 хвилин 1 – 2 рази на добу. Курс 1 мічяць.

Обмивання, обливання.

Проводиться 1 – 2 рази на добу водою кімнатної температури, загальна тривалість до 2 хвилин. До обмивання використовують рушник (типу вафельного). Один кінець рушника змочують водою, другий – сухий для протирання. Деякі автори пропонують обмивання проводити способом вбирання послідовно: спочатку обличчя, шию, грудну клітину, живіт, таз, в послідовну чергу – органи проміжності. Друга частина догляду, після обмивання – застосовується протирання у тій же послідовності.

Проводиться згідно правил для компресу. Перше правило – пошаровості: на шкіру накладається бавовняна тканина змочена теплою водою, зверху неї компресний папір або поліетилен, або церата, поверх неї – ватно – марлева пов’язка. Друге правило - це кожний під лежачим шаром шар ширший за попередній на 2 см. Третє правило - компрес зроблено вірно, якщо під нього можливо підсунути один палець. Як правило компрес накладають на всю ніч.

Показання до компресу: для зігрівання, розсмоктування, для знеболювання, як протизапальне.

Обгортання

Види обгортання: ніжне обгортання (ноги та живіт) ,коротке обгортання (від колін до плеча), обгортання голови, шиї, ніг, обгортання до колін, мокра рубаха, іспанський плащ.

Показання до обгортання : при болях, для відносного гомеостазу, при запаленнях з підвищенням температури тіла, при ревматизмі, вздуттях живота, набряках, хворобах серця та шлунку, як заспокійливе, сприяє виведенню шлаків та шкідливих речовин.

Тривалість процедури 1 – 1,5 години. Курс лікування 1 – 2 процедури.

Показання: перші три години після травми, при гострих лихоманках, запаленнях, при внутрішніх та зовнішніх кровотечах, для гомеостазу, при апендициті, перитоніті.

Тривалість процедури не більш 30 хвилин. Для збору конденсатної атмосферної води використовують прошарок з бавовняної тканини або рушника.

Внутрішній спосіб використання води

Використання мінеральної води

Види мінеральних вод з мінералізації: слабка мінералізація, мала, середня, висока, расона, рапна мінералізація. Вміст хімічних речовин у мінеральній воді з переважністю: сульфідних, арсенихових, залізистих, бромних, йодних, кремінистих, радонових, лужних, індиферентних, кислотних, магнієвих, змішаних мінеральних компонентів.

Мінеральна вода, прийнята внутрішньо за 15 – 20 хвилин до прийому їжі, стимулює секрецію шлунково – кишкового тракту, а прийнята за 1 – 1,5 години – гальмує усю секрецію.Показання для карбонатних мінеральних вод: захворювання шлунково – кишкового тракту, хвороби печінки, захворювання жовчовивідних шляхів і сечовивідної статевої системи.

Показання для сульфідних мінеральних вод: усі форми гіпотонічної дискенезії жовчних шляхів: жовчного міхуру; усі форми закрену, усі форми радикулітів, дистрофічні поліартрити, ревматоїдні поліартрити, хвороба Бектерева, хронічна екзема, нейродерміти.

Показання для залізистих мінеральних вод: усі форми анемії, тромбоцитопенії, дуоденіти.

Показання для іодних мінеральних вод: загальний атеросклероз, патологія щитоподібної залози з гіпофункцією або з еутиріоідною функцією, порушення обміну речовин.

Показання для бромних мінеральних вод: усі хвороби нервово – психічної сфери, вегето-судинні дистонії, нейродерміти.

Показання для застосування кремнієвих мінеральних вод:як загальне знеболююче, антитоксичне( протиотруйне ), протизапальне, при наслідках травм.

Показання для застосування радонової води внутрішньо: усі форми пієлонефриту, усі форми порушень функції шлунково – кишкового шляху, системні патології колагенової тканини, гіпертиреозах, наслідках травм, кардіосклерозу.

Показання для застосування змішаних (органічних) мінеральних вод: сечо – кам’яна хвороба, діатез, хвороби сечо-статевої системи у хронічній стадії, хвороби обміну речовин.

Показання для застосування арсеникових мінеральних вод: хронічні гіпопластичні анемії, агранулоцитози, усі форми лейкопенії, хронічна патологія кісток, хребців та суглобів, явища хронічного бронхоспазму, хронічних пухірцевих хворобоах (дерматит Дюрінга).

Механізм дії не зрозумілий, є гіпотеза, що структура молекули талої води близька до молекули живого клітинного білка, тому прийом талої воли сприяє встановленню структури клітин і відповідно функції органів, тканин. У талої води дві різновидності: льодяна та сніжна. Сніжна вода містить дрібні пухирці газу, не містить солей і тому швиденько всмоктується.

Техніка застосування талої води.

Пропонуються дві схеми застосування талої води.

Перша схема: 4 – 6 грамів води на 1 кілограм маси тіла на добу. Курс – протягом життя.

Друга схема: з 200 мілілітрів – приймати 4 рази за добу. Курс 1 місяць з перервою на 1 місяць. З повторюванням 3 курсів.

Оптимальна температура талої води для лікування та профілактики +10 градусів.

«Жива вода» це лужна вода (-) з рН 10 – 11одиниць, створюється біля катоду (+), «мертва вода» це кислотна вода (+) з рН 4 – 4 одиниць, створюється біля аноду. (–)

Показання для застосування «живої води»: аденома присечникової залози використають на протязі 5 діб 4 раза на день за 30 хвилин до їжі 0,5 склянці жівої води, друга частина лікування ангіни вживають ¼ склянці живої води 5 разів після їжі на протязі 3 діб, друга частина лікування запалення печінки вживання на протязі 4 днів приймати 0,5 склянки 4 рази живу воду, також використають живу воду для лікування у другої частини лікування гнійних поранень, лікування кашлю та печії, другої частини лікування екземи, лікування опіків, радикулітів.

«Жива» вода – католіт, має лужне середовище (рН +10 +11 ед) та застосовується як репаративна, відновлююча речовина. «Жива» вода має бути застосована для лікування та профілактики порушень обміну речовин, лікування гіпер та гіпофункції залоз людини, за живлення ран і виразків, лікування доброякісних пухлин, лікування невритів, радикулітів, внутрішніх запаленях. При застосуванні «живої» води можлива наявність спраги.

« Мертва » вода – аноліт, має кисле середовище ( рН – 4 –5 ед) та застосовується як міцна дезінфікуюча, стерилізуючи, знезаражуюча речовина. «Мертва» вода має бути застосована для лікування та профілактики шкіряних хвороб, а також в гастроентерології, гінекології, офтальмології, стоматології, при ЛОР – захворюваннях, лікування поранень та опіків, для лікування та профілактики захворювань в урології.

Показання для застосування «мертвої води»: перша частина лікування ангіни на протязі 3 діб 5 разів за день полоскати горло мертвою водою після їжі, при запаленні печінки використають мертву воду тільки в перший день вживають воду 4 раза вдень 0,5 склянки перед їжєю, усі гострі, шкіряні, запальні процеси, лікування гіпертоній та полі артралгій, головних болей, зубних болей, перша частина лікування геморою, грипу, гнійних поранень, жіночих захворювань, для особистої гігієни, дезінфекції, для лікування пухлин, набряків, поранень, для компресів, для лікування захворювань вен, зовнішніх кровотеч, для лікування гіперкератозів.

Нащерсерце 3 – 5 разів за добу - ¼ - ½ склянки. Курс лікування чи профілактики 2-5 діб.

Зовнішньо «жива» або «мертва» вода застосовується як: компрес, слоікі, ванночки, полоскання, змочування, для полоскань, промивань, протирань, закапування крапель, мікроклізм та інши..

При чередуванні у лікуванні мертвою-живою водою має рацію дотримуватися інтервалу від 5 хвилин до 2 годин.

Структурована вода

Структурована вода це вода,у якій є наявність одного вільного електрону на зовнішній орбіті та забезпечує стабільність складу. І взаємодію з живими об’єктами природи. Різновидністю структурованої води є іонізована чи зверх іонізована вода. Для іонізованої води характерно 2 електрона, а зверх іонізованій воді 3 електрона на зовнішній орбіті. До будь – якої структурованої води характерний значний потенціал дії, наприклад в екології дезінфекції та стерилізації. Використання внутрішнього прийому такої води не проводилось.

«Заряджена» вода, як свідчать науковці, має пам'ять і піддається зароджуванню. Тільки природну (струмкову) воду можливо «заряджувати», з розрахунком на її дію, інша вода не відповідає вимогам до раціональної дії.
4.11. Су Джок терапія (масаж)

Пак Чже Ву, розробив оригінальний метод самозцілення, який отримав назву «Су Джок» (у перекладі з корейського «су» – кисть, а «джок» – стопа). З його допомогою можна лікувати будь-яку частину тіла, будь-який орган, не вдаючись до допомоги лікаря. Головне ж полягало в тім, що неправильне застосування цього методу не здатне нанести організму людини ніякої шкоди, воно просто не дає бажаного результату. В основі методу Су Джок лежить система відповідності, або подоби, кистей і стоп всьому організму в цілому. У чому ж полягає ця подоба? Тіло людини має 5 умовно окремих частин: голова, дві руки й дві ноги. І в кисті руки, і в стопі ноги - по 5 пальців, які відповідають 5 частинам тіла. Цю подібність наочно можна представити, розглянувши власну кисть. Максимально відставлений великий палець - це голова, мізинець і вказівний пальці – руки, а середній й безіменний – ноги. Піднесення долонної поверхні, розташоване під великим пальцем – грудна клітина, інша її частина – черевна порожнина. Тильна сторона кисті – спина, а поздовжня лінія, що умовно ділить кисть навпіл – хребет.Особливе місце в методиці Су Джок приділяється великому пальцю, на якому «обличчя» перебуває на долонній поверхні, а «потилиця», відповідно, - на тильній стороні руки. Що стосується стопи, то її система відповідності визначається по аналогічному принципу.І кисті, і стопи – єдині частини людського тіла, для яких така структурна подоба характерна. Вони є, на думку самого автора системи Су Джок, «пультами дистанційного керування» здоров'ям людини. Ці лікувальні системи функціонують, як свого роду маленькі клініки, що природно виліковують хвороби тіла». На кистях і стопах у строгому порядку розташовуються біологічно активні точки, що відповідають всім органам і ділянкам тіла.При будь-якому виниклому захворюванні «сигнальна» хвиля з ураженого органа або ділянки направляється в точку відповідності й приводить її в збуджений стан – точка стає різко хворобливою. При стимуляції цієї точки виникає відповідна, лікувальна хвиля, що нормалізує діяльність ураженого органа. Візуально цю точку розглянути на поверхні шкіри неможливо, але при натисненні на неї можна нащупати ямку,ущільнення або тонічне хворобливе місце. І якщо така точка знайдена, то половину шляху до видужання можна вважати вже пройденим.

Су Джок – це той метод лікування, який можуть застосовувати не тільки лікарі, але й люди далекі від медицини, іншими словами, його здатна освоїти абсолютно будь-яка людина для підтримки здоров'я й зняття болючих синдромів, як при хронічних, так і при гострих формах захворювання.

Переваги. Метод містить у собі кілька напрямків: діагностику, лікування, профілактику й оздоровлення. Незаперечними достоїнствами Су Джок є: Висока ефективність – при правильному визначенні точок впливу ефект наступає протягом кількох хвилин.Повна безпека – неправильне застосування методу не викликає побічних реакцій і ускладнень. Універсальність – лікуванню піддаються буквально всі хвороби, особливо в комплексі із традиційними фармакологічними методами лікування, у кілька разів збільшує його результативність. Простота – для одержання результату зазвичай використовують спеціальні інструменти, розроблені для Су Джок-терапії, але якщо під рукою їх нема, то почати стимуляцію біоактивних точок можна за допомогою зубочистки або злегка заточеного сірника.

Альтернативні системи. Найбільш популярною серед них є система відповідності «комахи». При цій незалежній системі, здатної забезпечити гарний лікувальний результат, вплив вказується на ті точки, які розташовані тільки на пальцях кистей або стоп. Своєю назвою ця система зобов'язана подобі людського пальця, що має 3 фаланги, тілу комахи, що так само ділиться на 3 частині: голову, купку й черевце. Для правильного пошуку точки відповідності необхідно повернути кисть тильною поверхнею до себе, пальці підняти вгору. Нігтьова фаланга кожного окремого пальця буде відповідати голові, середня – грудній клітині й органам грудної порожнини, нижня - животу й органам черевної порожнини. Права сторона пальця відповідає правій стороні тіла, ліва, відповідно – лівій. Крім того, тильна сторона кисті або стопи – це «двійник» задньої поверхні тіла, а долонна й підошовна -передньої. Складка між нігтьовою й середньою фалангами є границею між головою й грудною клітиною, а складка між середньою й нижньою фалангами вказує на місцезнаходження діафрагми. На бічних поверхнях кожного пальця в системі «комахи» варто шукати точки відповідності рук і ніг.

Крім системи «комахи», досить поширена також міні-система відповідності, при якій вплив на точки здійснюється тільки на нігтьовій фаланзі пальців кистей і стоп, адже відповідно до основної системи подоби саме вони відповідають кистям і стопам, а виходить, подібні й всьому тілу людини в цілому. Точки відповідності в міні-системі максимально чутливі, а тому визначаються без особливої складності. Так, наприклад, якщо за основу відбору береться форма, то вибирають насіння, що зовні нагадують уражений орган, на який необхідно зробити лікувальний вплив. Для лікування нирок найкраще підійдуть насіння квасолі, серця – калини або гречки, очей – гороху або чорного перцю, підшлункової залози – виноградної кісточки. Якщо ж лікування засновувати на кольорі, то для захворювання легенів найкраще підходять коричневі насіннячка груші, а при атоніях кишечника - темно-зелені насіння тиміну. Якщо ж мова йде про лікувальний вплив рослин, то для лікування цукрового діабету використовують насіння кукурудзи, при хворобах печінки й жовчного міхура – плоди шипшини, а при серцевій недостатності – конвалії. Аплікації звичайно накладають або безпосередньо на крапку відповідності, або ж покривають ними всю зону відповідності. При такому виді лікування дуже ефективним буває вплив на стопу, тому що під час ходьби ефекти крапкового масажу багаторазово збільшується.