Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара


Поглажування. 2. Розтирання. 3.Розминання. 4. Вібрація



бет19/23
Дата18.07.2016
өлшемі4.69 Mb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23

1.Поглажування. 2. Розтирання. 3.Розминання. 4. Вібрація.

Починається і закінчується кожен вид масажу зі сеансу поглажування. Починається кожен сеанс масажу з більш легкої дії з поступовим підсиленням дії до середини сеансу із поступовим зменшення дії до кінця сеансу. Точно так проводиться і курс масажу: з поступовим збільшення до середини і зменшенням до кінця курсу. Масаж по видам розділяється на: збуджуючий, заспокійливий, розсмоктуючий.



Таблиця 6.

Прийоми масажу


Основні прийоми

Види основних прийомів

Додаткові прийоми

1. Поглажування

Плоскостне: поверхневе

Гребнеподібне




глибоке

Граблеподібне




Обхоплююче:без перерв.

Поглажування




переривчасте

Хрестоподібне

2. Розтирання

Продовжне

Гребнеподібне




Поперечне

Граблеподібне







Пилення







Стругання







Пересікання







Кругове і спіралевидне

розтирання подушечками пальців



3. Розминання

Продовжне

Валяння




Поперечне

Накатування




Безперервне

Надавлювання




Відривчасте

Зміщення







Стягування







Розтягування

4. Вібрації

Безперервне

Похлопування




Відривчасте

Постукування







Рублення

Встряхування




Дія масажу на організм. Діючим фізичним фактором масажа на організм є механічне подразнення, яке нанноситься тканинам спеціальними прийомами. Прийоми масажу діючи на тканини, викликають збудження механорецепторів, перетворюючих енергію механічних подразників в спецефічну активність нервової системи – сигнали, які йдуть до нервових центрів. Механорецептори розподіляються по всьому тілу. До них відносяться:

рецептори шкіри;

рецептори м'язево-суглобного механізму;

рецептори внутрішніх органів.

Масаж має вплив на шкіру, очищаючи її від злущившихся клітин, стимулює функцію потових і сальних залоз, покращує пружність, еластичність. Дія масажу на нервову систему: підвищує або понижує нервову збудженість. Відновлює втрачені рефлекси, покращує діяльність окремих внутрішніх органів і тканин. Масаж позитивно впливає на серцево-судинну систему. Дякуючи масажу кров відтікає від внутрішніх органів шкіри і м'язів. Полегшується робота серця. Масаж благодійно відбивається на функціях суглобів і сухожильно-зв'язуючого апарата, збільшуючи їх еластичність і рухомість, легко знімається біль після фізичних перевантажень. Збільшуєтьсязів і змінюється окислювальні-відновлювані процеси.
4.16.2. Лікувальний масаж

Показання до застосування масажу в майбутньому напевно розширюватися не будуть, але масштаби його використання мають зрости безперечно. Щодо "спектра" лікування захворювань, то він дуже широкий.Масаж, який застосовується для лікування серцево-судинних захворювань, має бути помірним, обережним, регулярним. Не рекомендується робити його у другій половині дня, тоді, коли у хворого поганий настрій чи самопочуття, за несприятливих метеофакторів. При захворюваннях серцево-судинної системи дія масажних маніпуляцій спрямована на регуляцію капілярного кровообігу з метою нормалізації гемодинамічних розладів. Правильно виконаний курс масажу є активним адапогеном до несприятливих факторів, які викликали захворювання. У результаті' його застосування поліпшуються показники дихання тканин і газообміну в серцево-судинній системі.



Як метод лікування масаж найбільше "відзначився" саме у випадках захворювань опорно-рухового апарату. Його переваги тут настільки очевидні, що уже ніхто не насмілюється їх заперечувати. Досвід лікування тяжких недугів, пов'язаних із патологією опорно-рухового апарату, свідчить про можливість повного відновлення втрачених функцій у хворих, які були надовго приковані до ліжка. Зупинимося детальніше на лікуванні дегенеративно-дистрофічних захворювань опорно-рухового апарату, серед яких чільне місце посідає остеохондроз. Для його лікування масаж є практично універсальним лікувальним засобом за дотримання певних умов. Як відомо, остеохондроз — це дегенеративно-дистрофічний процес, що характеризується ураженням хрящової тканини зв'язкового апарату хребта. Схильність до такого захворювання може передаватися у спадок. З цієї причини число тих, які страждають від остеохондрозу, і тих, які хворіли ним лише недавно, постійно зростає. На превеликий жаль, хвороба ця дуже помолодішала, однак хворі певний час можуть і не підозрювати про її присутність у себе. І тільки тоді, коли резервні можливості організму починають зменшуватися, а патологічні процеси поглиблюватися, з'являються перші симптоми захворювання. Під впливом дегенеративно-дистрофічного процесу хрящова тканина хребта втрачає свою еластичність і "вапйякується". Настає так звана нейроортопедична стадія, коли під дією ваги власного тіла хребці вклинюються один в одного. Найменша деформація посилює цей процес: здавлюються нервові корінці, порушується мікроциркуляція у хребцях, наростає лімфостаз, нагромаджуються недоокислені продукти. Так виникають передумови неврологічного етапу остеохондрозу. Хвороба не примушує себе довго чекати: різке піднімання вантажу, нахиляння чи випрямлення тулуба можуть призвести до защемлення нервового корінця. Гострий біль пронизує усе тіло. Він буває таким, що не знімається навіть за допомогою сильних знеболюючих препаратів. Застосування звичайного масажу у таких випадках є малоефективним. Полегшити або усунути гострий біль може лише вчасна ліквідація деформації зміщених хребців. Однак за допомогою простого знеболювання позбутися її неможливо. У ділянці корінця виникають явища набрякання. Потім настає повторне здавлювання ураженого корінця. Біль стає мінливим, характеризується відчуттям оніміння, "повзання мурашок" і т.п. Такий хворий потребує допомоги мануального терапевта, тобто спеціаліста, який може руками вправити зміщені хребці. Як наука мануальна терапія існує відносно недавно, з середини XIX століття. Цей термін означає "лікування руками". Стародавні лікарі вміли добре вправляти вивихи і зіставляти зламані кістки. Старовинні індійські, персидські, китацські фрески переконують нас у тому, що прийоми мануальної терапії були відомі давно, але в ті часи вона вважалася різновидом масажу.Нині мануальна терапія визнана лікувальною дисципліною. Нею займаються професійно підготовлені лікарі по техніці виконання маніпуляцій руками, яка вимагає від них підготовки, швидкої реакції, високої точності та швидкості рухів. Це, на жаль, вдається далеко не всім. Виражений синдром болю не дозволяє хворому розслабитися. Техніці застосування мануальної терапії лікарі навчаються на спеціальних курсах у Києві, Харкові, Запоріжжі та інших містах України. На думку багатьох спеціалістів мануальна терапія у поєднанні з масажем може дати чудові результати одужання. Прикро, що порушується зв'язок між поколіннями. Дослідження вітчизняних медиків щодо питання поліпшення лікувальної дії масажу не підтримуються молоддю. Так відходять у небуття здобуті за життя знання, які позбавили б від страждань багатьох хворих.
4.16.3. Точковий масаж

У східній медицині точковий масаж входить до системи лікування як рівноправний метод поряд з голковколюванням, припіканням полиновою сигаретою, а також іншими різновидами масажу. Поглажування, розтирання, розминання, постукування вдало доповнюються прийомами натискування пальцем і обертання його в ділянках так званих "точок життя". Всього їх описано майже 700. Китайською академією народної медицини налічується майже 1000 точок, але такими, на які впливають найчастіше, є 150."Точки життя" називаються біологічно активними, або точками акупунктури і припікання, але це не має принципового значення. В основі їх застосування лежить метод складної рефлекторної багатокомпонентної дії на патологічний процес. Спосіб впливу може бути різним — від натискування пальцем до припікання сигаретою. Його вибирає той, хто лікує. Він визначає силу впливу, послідовність, періодичність, вибір місця і часу, виконання маніпуляцій, враховує фактори, які сприяють одужанню, і фактори, які є причиною захворювання.У давнину лікарі опиралися на медичні та філософсько-етичні концепції того часу. Вони виробили і сформулювали основні положення, методи і засоби лікування стародавньої східної медицини. Вважалося, наприклад, що лікування повинне бути комплексним і поєднувати односпрямовані дії. Воно не повинне бути поспішним за винятком особливих випадків, коли для врятування життя людини дорога кожна хвилина. Лікування має бути індивідуальним для кожної людини та її хвороби. Такий підхід не тільки дає знання у боротьбі з хворобою, він формує начебто "бачення" боротьби сил дії і протидії в організмі, який бореться. "Точки життя" — це своєрідна клавіатура, з якої звучить музика одужання, створена тим, хто лікує. Без знання законів розвитку хвороби і одужання, законів синтезу і розладу, утворення холоду і тепла, напрямків течії венозної та артеріальної крові, процесів, які відбуваються у темний і світлий період доби, вплив на "точки життя" може бути не тільки неефективним, а й недоцільним. Дуже важливою особливістю, йа наш погляд, є дивовижна здатність стародавніх цілителів відчувати гармонію одужання, їх незвичайне відчуття міри часу і міри впливу, а також видима легкість застосування методів і способів лікування, за якою криється цінний досвід і дуже висока інтуїція. Відзначаючи переваги точкового масажу порівняно з іншими методами, хочется вказати на його простоту, швидкість і ефективність. Короткочасність ефекту, у якому "звинувачують" цей метод, може стати незаперечною перевагою тоді, коли під рукою немає необхідних інструментів і медикаментів. Крім того, він не вносить в організм інфекцію із зовнішнього середовища. У випадках порушення легеневої вентиляції, цукрового діабету, різних проявів атеросклерозу у поєднанні з гіпертонічною хворобою доцільно застосовувати точковий масаж. Акцентуація точковим масажем найбільш ефективна для лікування значних органічних порушень серцево-судинної та легеневої систем у поєднанні з іншими подібними захворюваннями. Східні мудреці твердять: "Знати — значить вміти". Це якнайкраще характеризує істинність знань у цьому розділі східної медицини. Мистецтво лікування натискуванням певної точки вимагає знань топографії біологічно активних точок, сили і глибини впливу певного режиму, повторюваності впливу до зникнення патологічних реакцій. Правила маніпуляцій з "точками життя" основані на уявленнях східних медиків про "енергію життя" — Чі, а також про рух цієї енергії по її невидимих "каналах" — життєвих "меридіанах". Налічується 12 парних і 2 непарних основних канали.Протипоказаннями до застосування точкового масажу є: злоякісні та доброякісні новоутворення будь-якої локалізації, у тому числі мастопатія, аденома, гострі гарячкові захворювання, активні форми туберкульозу, виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки, різке виснаження, глибоке ураження внутрішніх органів з тяжким розладом їх функцій, захворюваня крові, стан психічного напруження, вагітність тощо. Забороняється виконувати точковий масаж у стані навіть легкого сп'яніння, при високій температурі, під час менструації, при різких перепадах атмосферного тиску. Протягом проходження курсу точкового масажу не можна пити каву, міцний чай, алкоголь, а також вживати гострі приправи. Не рекомендується приймати ванну. Слід окремо мити руки, ноги, обличчя, тулуб. Можна рекомендувати теплий душ. Якщо людина має декілька хвороб, то починають лікування з тієї, яка турбує найменше. Несистематичне масажування дає мінімальні результати.

Техніка виконання точкового масажу

У основі точкового масажу лежить механічна дія пальцем (пальцями) на біологічно активні точки (БАТ), що мають рефлекторний зв'язок (через нервову систему) з різними внутрішніми органами і функціональними системами. Про правильність знаходження крапки свідчить відчуття ломоти, розпирання, оніміння. Дуже часто крапка відгукується болем. По хворобливості якої-небудь крапки (зони) можна іноді припустити захворювання того або іншого органу.

Техніка точкового масажу включає різні прийоми: розтирання, погладжування, тиск (натискання), вібрацію, захоплення і ін. Погладжування виконується подушечкою великого (або середнього) пальця з обертальними рухами. Застосовують в основному в області голови, особи, шиї, рук і, крім того, в кінці всієї процедури.

Розтирання виконується подушечкою великого або середнього пальця за годинниковою стрілкою. Прийом розтирання використовується самостійно і, як правило, після всіх інших прийомів точкового масажу.

Розминка (натискання) виконується кінчиком великого пальця або двома великими пальцями (на симетричних крапках), а також середнім або вказівним пальцем. При цьому проводять кругові обертальні рухи пальцем — спочатку поволі і слабо, поступово підсилюючи тиск до появи відчуття розпирання в місці дії, потім ослабляють натискання.

Захоплення ("щипок") виконується трьома пальцями правої кисті (вказівним, великим і середнім). У місці розташування БАТ захоплюють шкіру в складку і розминають — стискають, обертають її. Рух виконують швидко, уривисто 3—4 рази. У місці дії зазвичай з'являється відчуття оніміння, розпирання. Прийом "укол" виконується кінчиком вказівного або великого пальця в швидкому темпі.

Вібрація виконується великим або середнім пальцем. Коливальні рухи робити швидко, не відриваючи палець від масажованої крапки. Цей прийом можна застосовувати з тим, що обтяжило, коли на масажуючу кисть накладається інша для посилення тиску (на великих м'язах).

Від характеру роздратування залежить його заспокійливий або збудливий ефект. Заспокійливий варіант точкового масажу здійснюється безперервним, повільним, глибоким натисканням. Обертальні рухи роблять рівномірно, без зрушення шкіри. Вібрація кінчиком пальця виконується з поступово наростаючою силою дії на крапку, потім пауза, не відриваючи пальця від шкіри, і знову вібрація. Гальмівний варіант точкового масажу застосовують при різних контрактурах, болях, деяких порушеннях кровообігу, для розслаблення м'язів, при масажуванні дітей. Тривалість дії на одну крапку до 1,5 хв.

Тонізуючий варіант точкового масажу характеризується сильнішою і короткочасною дією в кожній крапці (20—30 с) у поєднанні з глибоким розтиранням (розминкою) і швидким відняттям пальця після кожного прийому. Так повторюють 3—4 рази. Можна робити і переривисту вібрацію. Тонізуючий масаж застосовують перед уранішньою зарядкою, для підвищення життєвого тонусу і за свідченнями.

Треба відзначити, що описані прийоми масажу вельми умовні.

Важко, наприклад, сказати, яке буде дія — гальмівне або збудливе, якщо застосувати прийом "укол" або натискання, оскільки сила, глибина дії у кожного масажиста різні. Має значення розташування пальця, напрям тиску на крапку, шкіряний-жировий шар і т.п. Це тим більше істотно при самомасажі. Неоднакова також реакція на дію у різних людей, вона залежить від характеру болю, стадії захворювання, індивідуальних особливостей людини, Впливати на крапки у чоловіків потрібно сильніше, ніж у жінок. Людям із зниженим угодованням, ослабленим, з збудженою нервовою системою роздратування наносяться швидко і поверхнево.

Не можна застосовувати масажні прийоми в пахвовій і паховій областях, на молочних залозах, у місць залягання крупних судин, лімфатичних вузлів.

При масажі живота натискання проводиться під час видиху. Для масажу крапок на спині пацієнт повинен нахилитися або лягти, підклавши під живіт подушку.

Перед початком масажу необхідно вимити руки, розтерти їх, щоб зігрілися долоні і посилилася циркуляція крові. Масажованому слід спорожнити сечовий міхур і кишечник, зайняти зручну позу сидячи або лежачи, щоб м'язи розслабилися. Спостереження показують, що при безсонни, попереково-крижовому радикуліті масаж краще проводити вечірньої пори. При бронхіальній астмі — вранці, при мігрені — за декілька днів до менструації. Гострі захворювання слід лікувати щодня, а хронічні — через день або два.

Лікування повинне бути курсовим по 10—15 сеансів, з перервами між курсами 1—2 місяці. Для повторних курсів буває достатньо 5—10 процедур. Курс треба проводити повністю, навіть якщо неприємні симптоми вже зняті.

У перші дні для дії вибирається 3—5 крапок, не більш. Кожен подальший раз їх поєднання міняють, щоб не було звикання.



Точковий масаж при деяких захворюваннях

Гіпертонічна хвороба. У основі захворювання лежить звуження артеріол функціонального характеру. Високий артеріальний тиск викликає головні болі (частіше в потилиці), шум у вухах, серцебиття, порушується сон, знижується працездатність. На додаток до призначеного лікарем лікування можна проводити дію на крапки: 3, 103, 126, 129, 130, 133. Масаж проводиться щодня, дія на крапки слабка.

Артеріальна гіпотонія. Падіння тиску систоли нижче 100 мм рт. ст. обумовлено порушенням функції регулюючого судинний тонус нерв-но-гуморального апарату. Чоловік відчуває слабкість, сонливість, запаморочення, його турбує головний біль, спостерігається реакція на зміну положення тіла (мушки в очах). При гіпотонії треба обов'язково звернутися до лікаря. Часто може бути корисний точковий масаж. Проводять дію на крапки: 3,24,30,98,103,126. Дія гальмівним методом.

Гострий бронхіт. Гостре запалення трахеобронхіального дерева викликається вірусами. Сприяючим чинником є переохолодження, куріння, постійні осередки інфекції в носоглотці, порушення носового дихання і ін. Людина відчуває подразнення, саднення за грудиною, в горлі, часто нежить, фарингіт. Разом з лікарськими засобами корисний точковий масаж. Дія на загальні крапки: 46,98,103,113. Відповідно до перебігу захворювання вибираються додаткові крапки. Так, при бронхіті, що супроводжується підвищенням температури, кашлем, головними болями, масажувати крапки 30, 39, 98. При роздратуванні дихального горла — крапки 28,133. Точковий масаж проводиться щодня.

Хронічний бронхіт. Для хронічного бронхіту характерний кашель вранці з відходженям слизистої мокроти. Кашель з'являється вдень і вночі, частійши загострення захворювання при холодній, сирій погоді. Крапки для дії: 28, 32,36,46,68,73, 87, 89,125, 126. Масаж проводиться не більше ніж по 3—5 крапкам одночасно, щодня міняється їх комбінація. Курс 3—10 днів, далі ефект дії зменшується. Точковий масаж необхідно поєднувати із застосуванням лікарських засобів. Крім того, на ніч слід робити теплі компреси з різними мазями (ефкамон, золота зірка, тигрова мазь, фіналгон).

Бронхіальна астма. Відноситься до алергічних захворювань, основний прояв — напад задухи, обумовлений порушенням прохідності бронхів.Захворювання нерідко починається нападоподібним кашлем, що супроводжується задишкою з відходженям мізерної кількості склоподібної мокроти. Перебіг захворювання циклічний: фаза загострення змінялася зазвичай ремісією. Точковий масаж проводиться в період ремісії. Впливають на наступні крапки: 12, 13, 88, 103, 65, 63, 68, 36, 38,44,46,126.

Нежить (гострий риніт) — запалення слизистої оболонки носа може бути самостійним захворюванням або симптомом гострих інфекційних хвороб (грип, ГРЗ і ін.). Характерне легке нездужання, чхання, сльозотеча, рясні рідкі виділення з носа. Точки дії: 1, 18, 30, 38, 103, 107, 113. Додаткові крапки: 12,11. Масаж починають з дії на загальні крапки, переходячи надалі на крапки в області особи, і поєднання їх з сегментарними.

Ангіна (гострий тонзиліт) — інфекційне захворювання з переважною поразкою піднебінних мигдалин. Чоловік випробовує нездужання, болі при ковтанні, підвищується температура. Нерідкі скарги на головний біль, періодичний озноб. Спочатку проводять дію на головні крапки: 30, 86, а потім на додаткові: 46, 85,106.

Хронічний тонзиліт — запалення піднебінних мигдалин. Причиною служать повторні ангіни, рідше — інші гострі інфекційні захворювання

( ГРЗ, грип, скарлатина). Розвитку хвороби сприяють стійке порушення носового дихання (викривлення носової перегородки, аденоїди), захворювання додаткових пазух носа, каріозні зуби, хронічний риніт, переохолодження. При цьому захворюванні людина відчуває саднення в глотці в області мигдалин, відкашлювання пробок. Нерідко наголошується головний біль, іноді з нападами кашлю рефлекторного походження.Точки дії: 28,30,32,37,44,46,96,137,139. Масаж проводиться щодня або через день. Курс 2—3 тижні.

Ларингіт — запалення слизистої оболонки гортані, протікає зазвичай як один з проявів гострого катару верхніх дихальних шляхів, грипу. Його розвитку сприяють загальні або місцеві переохолодження, куріння, вдихання запиленого повітря. За несприятливих умов хвороба може перейти в хронічну.При гострому ларингіті дію здійснюють на наступні крапки: 18,28,19,30,35,88,99,103.За одну процедуру використовують не більше 3—4 крапок.При хронічному ларингіті додатково можна масажувати крапки 29,30,38,89,102.

Носова кровотеча. Кровотеча з носа виникає при травмі його, гострих інфекційних захворюваннях, артеріальній гіпертонії і ін. Застосовують гальмівний метод точкового масажу. Крапки для масажу: 1,18, 30, 32, 35, 36,38, 74,107,103, 106,142 і натискання в центр кінчика носа. Метод дії гальмівної.

Зубний біль. Основна точка дії 116. Виконується також масаж крапок 103,104,108,122,138. Впливають і на крапки в області голови і шиї: 15,16, 20, 23,25,26,29.

Головний біль. Переважна частина головних болів обумовлена спазмами артерій. Нерідко вони виникають при захворюваннях очей, гаймориті, шийному остеохондрозі. Для зняття головного болю використовують крапки залежно від локалізації хворій: при болях в лобовій області: 1,24,122,125; при болях в тім'яній області: 1,3,5,108; при болях в скроневій області: 5,24,116; при болях в потиличній області: 4,30,32,147. Сила дії середньої інтенсивності, щодня або через день. Спочатку можна проводити сеанси кілька разів в день до зникнення болю.

Для остаточного лікування необхідно з'ясувати у лікаря причину основного захворювання і лікувати його.

Розлад сну. Безсоння, важке засипання, тривожний сон, кошмарні сновидіння можуть викликатися зовнішніми і внутрішніми подразниками (сильний шум, свербіння, метеоризм). При усуненні цих чинників сон швидко відновлюється. Але розлад сну може бути одним з проявів невротичних реакцій, різних захворювань. При тривалому і стійкому безсонні треба перш за все лікувати основне захворювання, використовувати рослинні ліки (настоянки, відвари) і проводити точковий масаж, впливаючи на наступні крапки: 13,3,88,98,113,126,137,121, 61.

Невралгія потиличного нерва. Причиною невралгії потиличного нерва може бути травма потиличної області, остеохондроз шийного відділу хребта, переохолодження, грип, ГРЗ і ін. Болі з'являються в області іннервації потиличного нерва і розповсюджуються по області шиї і тім'яної кістки. При пальпації больові крапки визначаються в області смочкуватого відростка і у верхньому шийному відділі хребта. Точки дії: 17,29,30,32,106,4,3,6.

Ішіас (невралгія сідничого нерва). Ішіас розвивається після травми, охолоджування, запальних процесів в м'яких тканинах, що оточують нерв. Найхарактернішою ознакою є болі в спині і нозі по ходу сідничого нерва, обмеження тильного розгинання стопи, рухи пальців. Стає скрутною ходьба, важко підійматися навшпиньки і сідати, порушується чутливість на задній поверхні стегна, гомілки, тильної поверхні стопи і пальців. Точки дії: 51, 53, 54, 55, 119, 126, 142, 144, 147. Точковий масаж проводять щодня або через день, дія середньої інтенсивності.

Подагра. У основі захворювання лежить порушення білкового обміну, що веде до збільшення змісту сечової кислоти в крові і відкладення сечокислих солей в суглобах. Точковий масаж застосовується з метою регуляції порушеного обміну, зняття запального процесу в суглобах. Для цього впливають на загальні крапки, хребтови і сегментарні. Використовуються крапки: 53, 54, 56, 68, 74, 107, 133, 123, 126, які поєднують з крапками навколо хворого місця. Якщо, наприклад, болить суглоб великого пальця ноги, то використовують крапки: 122,229,135,138.

При цьому в місцевих крапках застосовують точковий масаж збудливим методом, у віддалених крапках використовують гальмівний варіант точкового масажу. При дії на крапки спини і живота застосовують гальмівний метод дії.

Попереково-крижовий радикуліт. Захворювання обумовлено переважно природженими або придбаними змінами хребетного стовпа і його зв'язкового апарату. Біль, який періодично посилюється при загостренні захворювання, локалізується в попереково-крижовій області, зазвичай на одній стороні, з віддачою в сідницю, задню поверхню стегна, зовнішню поверхню гомілки. Іноді виникає оніміння і порушення шкірної чутливості. Дію здійснюють на крапки поясниці, крижів, а якщо біль віддає в нижню кінцівку, то і на ній 40,41,42, 43, 52, 53, 54, 55, 56,57,58, 59, 60, 62,141,142, 143,144,147.

Міозит — запалення м'язової тканини. При пальпації м'яза болючі, в них виникають ущільнення у вигляді вузликів або зморшкувань. Рухи обмежуються із-за болів і зниження еластичності м'язів. Загальні крапки для дії: 30, 32,33, 35. При болях в області поясниці і крижів використовують з обох боків крапки: 40, 41, 42, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59,60,62.

При болях в плечі: 34, 35, 36, 37, 61,111, 112, 113,115, 148, а також хворобливі крапки в області плечей і лопаток. При болях в спині використовують крапки: 29, 35, 37, 38,39,46 47.

При болях в руках використовують крапки: 107,108,110,113, 114,115. При болях в ногах використовують крапки: 118,119,120,126,127.

Починати масаж слід з хворобливих ділянок і поблизу них, потім — віддалені крапки. Метод дії тонізуючий, а при атрофії м'язів застосовують збудливий метод.

Плече-лопаточний періартрит. Захворювання пов'язане з пошкодженням або захворюванням хребта (остеохондроз). При пальпації визначаються хворобливі крапки на плечі. Дія здійснюється на наступні крапки: 34, 35,36,37,38,39,44,45, а також на хворобливі крапки, розташовані на передній поверхні плечового суглоба.

Судоми литкових м'язів. Надають дію на наступні крапки (на спазмований стороні): 52, 53, 54,144,143,142,140,136,137. Тендовагініт — запалення сухожильних піхв, що виникає при великих фізичних навантаженнях, пошкодженнях, переохолодженні і т.д. Характерні припухлість по ходу сухожилля, хворобливість, особливо при рухах стопою або кистю, Проводять дію на наступні крапки: 87, 88, 97, 103, 104, 107, 113, а також біля хворого місця Розтягування гомілковостопного суглоба. Проводять масаж наступних крапок: 117,124,138,147. Пошкодження сумочно-зв'язкового апарату суглобів. Для такої травми характерний біль, припухлість. У комплексному лікуванні застосовується і точковий масаж. Масажують крапки нижче і вище за місце травми, а також сегментарні точки хребта.

При травмі ліктьового суглоба дію надають на крапки: 89, 94, 101, 106, 107, а також на точки шийногрудного відділу хребта: 36,44,45, 61. При травмах колінного суглоба впливають на крапки-119,125,126,131. Удари м'язів. Дію надають на крапки вище і нижче за удар, а також на симетричні точки здорової кінцівки.

Захворювання шлунку. При захворюваннях шлунку використовуються основні точки дії: 98,122,126,135. Допоміжні крапки: 50,68.Кроме того, проводять масаж відповідно до проявів конкретного порушення функції шлунково-кишкового тракту.

Гострий гастрит. Захворювання виникає із-за погрішностей в живленні, інфекції, дії деяких ліків і т. д., що викликають запалення слизистої оболонки шлунку. Характерне відчуття тяжкості і повноти в підкладковій області, нудота, блювота, пронос, слабкість, запаморочення.

Крапки для дії: 28,44,50, 68, 98,106,126,135. Курс лікування 10—15 днів. Дія на крапки, розташовані на кінцівках, повинна бути інтенсивною, а в крапці 68 — слабким. В останню чергу впливати на точки живота.

Хронічний гастрит. Впливають на наступні точки: 48,49,50,51,67,68, 107,126,135. Масаж проводять щодня або через день, сила дії на крапку середньої інтенсивності. При лікуванні гастриту слід виключити з живлення гострі блюда, дотримувати наказану лікарем дієту, застосовувати фармакологічні ліки, віддаючи перевагу рослинним.

Геморой. Причинами захворювання є тривала сидяча або стояча робота, великі фізичні навантаження, замки при проктітах, вагітності, зловживання гострою їжею, алкоголем. Характерне виділення яскраво-червоної крові, болі і випадання вузлів назовні при дефекації, періодично з'являється гостре запалення і тромбоз вузлів, свербіння.Крапка для дії: 23,59,126, 133,141, 3. Точковий масаж виконується щодня сильній інтенсивності.

Кропив'янка — алергічне захворювання, що характеризується утворенням на шкірі і слизистих оболонках висипань (пухирів). Однією з причин патології є алергічні реакції на прийом лікарських препаратів, деяких продуктів харчування. Масажують наступні крапки: 103, 107, 126, 54, 133,113,61,50,60,91,а також крапки поблизу висипань. Використовують гальмівний варіант дії.

Пневмонія — гостре або хронічне запалення легенів, що супроводжується появою кашлю, підвищенням температури і іншими симптомами.

Після точкового масажу необхідно виконати ще і зігріваючий масаж (розтирання і розминка м'язів спини і грудей з розігріваючими мазями; у дітей — підігрітою оливковою або соняшниковою олією). Потім грудну клітку хворого потрібно обернути махровим рушником (заздалегідь прогрітою праскою).

Масажують крапки: 103,88, 45, 98, 113,126, 5, 61, 46,69, 64, 66 (крапки на спині масажують з обох боків). У дорослих застосовують гальмівний метод, у дітей — тонізуючий.

Точковий масаж в перші 3—5 днів проводять кілька разів в добу. Якщо наголошується підвищення температури, то масажують ще крапки: 129, 5, 61 (з обох боків). При кашлі і мокроті надають дію (хворий сам може це зробити) на крапки: 103,88. Точковий масаж проводять в комплексі з лікарською терапією, призначеною лікарем, що лікує.

Артроз — це хронічно протікаючі захворювання суглобів, що викликає дистрофічні зміни в суглобовому хрящі. У початковій фазі розвитку захворювання характерні швидко наступаюча втома в суглобі, тупі або ниючі болі. Вони обумовлені, мабуть, рефлекторними змінами в м'язах, порушенням кровообігу. Причиною артрозу є мікротравми, систематична дія перевантажень, гіпоксія, порушення іннервації тканин суглоба, пошкодження хрящів і пр.При артрозі колінного суглоба масажують крапки: 119, 125,126, 120,143,131, При артрозі гомілковостопного суглоба впливають на крапки: 117, 124, 138, 120, 119, 126, а також на точки попереково-крижового відділу хребта: 51,52,53,54,55,56,59 (з обох боків).

При артрозі ліктьового суглоба масажують крапки: 89, 93, 94, 101, 106, 107, 113, а також точки шийний-грудного відділу хребта: 35,44,45,61.

При артрозі застосовують тонізуючий метод дії, а в області самого суглоба — гальмівною.

Остеохондроз хребетного стовпа — це дегенеративний процес в


міжхребцевому диску, що виникає як в результаті фізіологічного невро- ендокринного процесу старіння, так і унаслідок зношування під впливом одноразових травм або повторних мікротравм. Характерним є біль, вона носить тупий, ниючий характер, часом затихає, а потім виникає знов, загострюється зазвичай вранці, при вставанні з ліжка, після уранішньої зарядки слабшає або зникає. Біль посилюється при форсованих фізичних навантаженнях, переохолодженні, інфекційних захворюваннях (ГРЗ, грип і ін.). При пальпації м'язів спини (особливо м'язів надпліччя, області лопаток, виходу потиличних нервів) наголошуються хворобливі крапки.

Мета точкового масажу — розслаблення м'язових контрактур, поліпшення трофіки (живлення) міжхребцевих дисків, зменшення болю.

Вибір БАТ повинен відповідати локалізації поразки (корінці, сплетення, нервові стовбури або їх поєднання), рівню поразки (шийний, грудний, попереково-крижовий) і стадії захворювання (гострою або хронічною).

Масажують крапки, розташовані по середній, першій і другій бічній лініям спини (на рівні шийного, грудного і попереково-крижового відділів хребта), в області надпліччя і крапки на верхній (якщо уражений шийний-грудний відділ) і нижній (при попереково-крижовому радикуліті) кінцівці.

При остеохондрозі шийний-грудного відділу хребта дію надають на крапки: 32, 30, 44, 38, 37, 36, 107,106,113,103 (натискають симетрично), 39,45,46, 47,61. При остеохондрозі поперекового відділу хребта масажують такі точки:50,51,40,52,62,53,41,54,58,55, 56, 59, 60, 42. При болях в нижній кінцівці надають дію ще і на крапки: 144, 143, 142, 141, 145, 146, 147. Використовують гальмівний метод дії.

4.16.4. Вакуумна терапія

Під терміном «вакуумна терапія» розуміють локальну дію на тканині організму повітрям з тиском нижче атмосферного. Локальну (місцеву) дію розрідженим повітрям називають також вакуумним масажем. Необхідно диференціювати вакуумну терапію в традиційному розумінні — у вигляді застосування медичних банок, зокрема для вакуумного масажу, і вакуум – градієнтну терапію — науково обгрунтований метод дії на систему тканинної мікроциркуляції за допомогою дозованої дії вакууму. Вакуумна терапія — це один з найефективніших і фізіологічних методів не медикаментозного оздоровлення організму, який діє за рахунок мобілізації власних ресурсів, один з дієвих способів попередження цілого ряду захворювань, який дозволяє швидко і безпечно купірувати больові синдроми при цілому ряду захворювань, активізуючий мікроциркуляцію всіх рідинних засобів в організмі, що особливо важливе для оновлення і омолоджування тканин, що дозволяє швидко і якісно очистити організм від шлаків, що накопичилися.



Баночний масаж. Під впливом банок створюється достатньо сильні перепади тиск, який впливає на організм. Шкіра і м'які тканини втягуються всередину банки, де відбувається дуже глибоке опрацьовування м'яких тканин на великій площі одночасно. Поліпшується циркуляція крові і лімфи, усуваються застійні явища, виводяться токсини і шкідливі речовини, поліпшується обмін речовин, прискорюються процеси регенерації тканин. Організм забезпечується кров'ю, киснем і живильними речовинами. Роль плям, що виникають після дії вакуумом, дуже важлива. Можна сказати, що речовини, що містяться в плямах, надають на організм винятковий, лікувальний ефект. За допомогою плям можна точно оцінити процеси, що відбуваються в глибинних м'яких тканинах. Процес утворення плям відбувається протягом перших чотирьох сеансів. У подальші сеанси йде зворотний їх розвиток, тобто плями повністю розсмоктуються і більше не утворюються.

Методика проведення вакуумного масажу. Перед проведенням вакуумного масажу потрібно провести ряд елементів класичного масажу, який сприятливо позначається на самопочутті, розслабляє м'язи і зв'язки. При динамічному масажі (банка в русі) використовують масажне масло або крем. Рух банок повинен співпадати з ходом венозний-лімфатичного відтоку. Завершують сеанс вакуумної терапії легкими погладжуючими і вібруючими рухами класичного масажу. Тривалість всієї процедури складає в середньому 10-30 хвилин, залежно від площі дії. Курс вакуумного масажу 10-15 процедур. При необхідності повтор через місяць. Протипоказання : Пухлини як доброякісні, так і злоякісні, при гострих інфекційних захворюваннях, при вираженому склерозі судин, при схильності до тромбозів, при тромбофлебіті, варикозному розширенні вен 2 – 3 ступеня, при судорожних станах, при пороках серця, інфаркті миокарда в гострому періоді, гіпертонічна хвороба- III ступені, гострих запальних процесах серцевого м'яза, частих нападах стенокардії, гнійничкових і грибкових ураженнях шкіри, друга половина вагітності, стані алкогольного сп'яніння і психічних розладах. Банки не ставляться на ділянку серця, очей, вух, сосків молочних залоз і вагітним на живіт. Процедури вакуумного масажу призначаються і проводяться медичним персоналом.

Вакуумна терапія спини. Свідчення: остеохондроз грудного і попереково-крижового відділу, напруга м'язів спини, міалгії, плечолопатковий синдром, радикуліти, люмбаго, хронічна втома, хронічний бронхіт, бронхіальна астма, бронхоектатична хвороба, гіпертонічна хвороба I-II стадії, стенокардія, нейроціркуляторна дистонія, виразкова хвороба шлунку, післяопераційний і посттравматичний період з метою реабілітації, міогелози (ущільнення) і горби, корекція постави у дітей. Положення пацієнта на животі. Після елементів погладжування вакуумні банки різного калібру залежно від товщини м'язового шару в певній послідовності накладають на надплеччя і лопатках, паравертебральний в грудному, поперековому і сідницею відділах хребта, протягом 10-15 хвилин (у дітей 5-10 хвилин). Кількість банок одночасно може бути від 5 і більше, що залежить від статури пацієнта і розмірів банок. Ступінь розрядки повітря збільшується від сеансу до сеансу, починаючи з 3 до 8 рівнів розрядки. Враховується індивідуальна переносимість.

Вакуумна терапія живота. Свідчення: замки, хронічний коліт, виразкова хвороба поза загостренням, ожиріння, розсмоктування післяопераційних рубців, зміцнення м'язів черевного преса. За допомогою прийомів класичного масажу розігріти м'язи живота в положенні пацієнта на спині. На живіт накладають одночасно 5-7 банок великого і середнього калібру. Ступінь розрядки повітря від 4 до 10 рівнів. Час процедури від 10 до 20 хвилин (дітям 3-10 хвилин). Динамічний прийом: ковзаючими рухами за годинниковою стрілкою опрацьовують тканини живота в течії 2-5 хвилин, при цьому роблячи акцент на проблемні ділянки жирові відкладення, целюліт, рубцюваті зміни шкіри.

Вакуумна терапія грудної клітки. Свідчення: міжреберна невралгія, вегетосудинна дистонія, хронічний трахеобронхіт, хронічна пневмонія, застійні явища в легенів, остеохондроз грудного відділу хребта, ішемічна хвороба серця, стенокардія, бронхіальна астма, в реабілітаційному періоді після інфаркту міокарда (за свідченнями лікаря). На область великого грудного м'яза і по її краях накладають 3-5 банок середнього і малого калібру. Рівень розрядки від 3 до 5 од., після чого проводять прийоми динамічного масажу маленькою банкою, спіралевидними рухами по грудині, грудниннореберному зчленовуванню зверху вниз і навпаки. Особливий акцент робиться на область радіальної зв'язки і великого грудного м'яза. Закінчують масаж погладжуванням і накладенням бальзаму, кремів, компресів на особливо хворобливі ділянки. Забороняється ставити банки безпосередньо на ділянку серця і на молочні залози.

Вакуумна терапія шийного відділу. Свідчення: міозити, мігрень, головні болі, остеохондроз шийного відділу хребта, цервікалгія, корінцевий синдром, цервікобрахіалгія з м,язово - тонічним або вегетосудиннимі проявами. Особливої обережності необхідно дотримуватися при проведенні вакуум – терапії у літніх людей з склеротичними зміненими судинами. Пацієнт знаходиться в положенні сидячи або лежачи на животі. Підготовчий етап: погладжування, розтирання з акцентом на область смочкуватих відростків, а також за всією площею трапецієвидного м'яза і комірної зони. Потім на задню поверхню і заднебокови відділи шиї накладають 2-3 банки діаметром від 3-5 див.

Величина вакууму при перших 3-4 процедурах не повинна перевищувати 3-4 рівнів розрядки. При подальших рівень вакууму збільшується по самопочуттю. Час проведення від 5 до 10 хвилин. Динамічний масаж шиї проводиться ковзаючими рухами відповідні ходу венозного і лімфатичного відтоку крові.



Вакуумна терапія нижніх кінцівок. Свідчення люмбоішіалгії судорожний синдром і спазм гомілки, синдром грушовидного м'яза, артроз, артрити, контрактури суглобів, шпора п'яти, плоскостопість, посттравматичні стани. Вакуум – терапію нижніх кінцівок проводять після підготовчого періоду, що включає використання прийомів класичного масажу. Спочатку виконують масаж рефлексогенних зон, які відповідають кряжевому, поперековому, ніжнегрудному сегментам хребта і далі областей сідниць, крижів, гребенів клубових кісток, ребрових дуг. Положення пацієнта лежачи на животі. М'язи тулуба і ніг розслаблені. Одночасно накладають банки на поперековому - крижовий, поперековий, ніжнегрудної відділи хребта, область сідниці і тазостегнової . Спочатку використовують статичну вакуум - терапію з рівнем розрядки 3-5 од., від 10 до 15 хвилин. Далі проводять динамічний масаж банкою малого розміру, ретельно обробляють м'язи, друга серія банок ставиться на область сідниць, в підсиднічну складку, внутрішню і зовнішню поверхню стегна до підколінної ямки, задню і зовнішню поверхню гомілки до ахилова сухожилля. Калібр банок повинен відповідати розмірам м'язів. Закінчують сеанс погладжуванням і струшуванням кінцівок.

Вакуумна терапія передньої поверхні стегна і колінного суглоба. Свідчення: перенапруження м'язів, ревматоїдний артрит, артроз колінного суглоба, болі в суглобі неясної етіології, пошкодження меніска або зв'язкового апарату колінного суглоба у фазі ремісії, реабілітація в операційному для поста і посттравматичному періодах. Спочатку підготовчий масаж з використанням щипкообразних прийомів. Положення пацієнта - лежачи на спині або сидячи. На передню і бічні поверхні стегна накладають вакуумні банки великого і середнього калібрів. Рівень розрядки від 4 до 8 од., час проведення 5-10 хвилин. Після цього провести динамічний масаж маленькою банкою по напряму від колінного суглоба вгору. Вакуумну терапію на область гомілковостопного суглоба, тильній поверхні стопи і підошовної області ставлять з найменшими банками з достатньо сильною розрядкою 7-10 од., по 10-15 хвилин (дітям 5-10), курс лікування 10 процедур. Закінчують процедуру погладжуваннями і струшуванням стопи.

Вакуумна терапія при целюліті і ожирінні. Підготовчий етап: класичний масаж на особливо проблемних ділянках тіла, після чого на ці ділянки накладають вакуумні банки великого і середнього калібру, одночасні до 8 банок. Рівень розрядки від 5 до 9 од., залежно від ступеня жирових відкладень. Час проведення 10-15 хвилин. Далі проводять динамічний масаж цих же зон із спеціальними кремами. Закінчують сеанс погладжуваннями. Курс вакуумної терапії може складати від 10 до 20 сеансів. У перші сеанси на проблемних місцях утворюються плями з дрібноточечними геморагії, які від сеансу до сеансу розсмоктуються. Після декількох курсів відбувається видиме зменшення об'ємів тіла, збільшується тонус м'язів, поліпшується загальне самопочуття, фізична працездатність, шкіра стає м'якою і пружною. Бажано одночасно дотримувати дієту.

Вакуумний масаж обличчя. Свідчення: порушення обмінних процесів в шкірі, надмірному саловідділенні, затримці шкірного сала в протоках сальних залоз, при сухій шкірі, що лущиться, в'ялій, зморшкуватій шкірі, одутлості особи, наявності подвійного підборіддя, пониженні м'язового тонусу, схильності до застійних явищ, червоності особи, при рубцюватих змінах шкіри, при висипі угрів, а також при стресі, хронічній перевтомі, невритах і невралгіях трійчастого і лицьового нервів, мігрені, безсонні. Положення пацієнта - лежачи на спині або напівсидячи з відкинутою назад головою. Підготовчий етап: різні зігріваючі компреси, елементи класичної особи. Потім проводять динамічний масаж банками малого калібру. Рівень розрядки від 2 до 5 од., час проведення процедури від 2 до 8 хвилин. Ковзаючими рухами по масажних лініях опрацьовують тканини по всій поверхні особи, передній частині шиї, лоба, підборіддя. Прийоми повторюють кілька разів. Закінчують процедуру легкими погладжуваннями.

Локальна вакуум – градієнтна терапія. Локальна вакуум - градієнтна терапія ( gradientis — що крокує це величина, що відбиває кількісну зміну властивостей ) — лікувальний вплив вакууму, здійснюваний шляхом одночасного використання декількох вакуумних банок діаметром 10 - 180 мм. У них створюють тиск, на 100 - 760 мм рт. ст. знижене в порівнянні з атмосферним (від помірного до практично повного вакууму). Інтенсивність дії негативного тиску на тканині залежить в основному від двох параметрів: величини вживаного вакууму і часу експозиції. Крім того, емпірично встановлено, що на інтенсивність дії роблять вплив лінійні розміри банок: із збільшенням їх діаметру вираженість ефектів істотно зростає, очевидно, унаслідок більшої глибини дії. Банки створюють перепад тиску в поверхневих і глибинних шарах тканин. З одного боку, шкіра і що підлягають тканині стискаються краями банок, а з іншої — одночасно з цим різні шари м'яких тканин втягуються силою вакууму всередину банки. Вертикальний градієнт тиску між порожниною банки і її бортом практично рівномірний за всім обсягом, про що свідчить рівномірна вираженість екстравазатів, що виникають під банками . Одночасно між інтактнимі ділянками тканин і зонами підвищеного (під бортом) і зниженого (у порожнині банки) тиску утворюється горизонтальний градієнт тиску. В результаті виникає горизонтально-вертикальний перепад тиску на тканинних сегментах як за площею, так і по глибині дії. Напрям і вираженість градієнтів тиску ускладнюються при одночасному використанні на сусідніх ділянках тіла двох банок, зокрема з різною силою дії. Лікувальний вплив локальної вакуум – градієнтній терапії на патологічно змінені тканини вельми умовно можна підрозділити на декілька взаємопов,язаних фаз, кожна з котрих має свої особливості реакції тканин: 1 – я фаза це тканинною метаболічний «мікровибух» ( перші 5 процедур ). 2 – я фаза — терапевтична (приблизно з 6-ою по 13-у процедуру). 3 - я фаза — реконструктивно-відновна ( подальші процедури ). Необхідно підкреслити, що зазвичай дистрофічни змінені ділянки м'язової тканини є достатньо жорсткі конгломерати, що включаючі деформовані і щільно спаялися між собою і з м,язово – сполучною тканиною тканинні елементи — м,язовофасціальни пучки і окремі міофібрили, сукупність яких імбібірована запальним ексудатом, фібрином, форменими елементами крові, мінеральними солями.
Каталог: metodi -> fsocgum
metodi -> Методические рекомендации о порядке оформления и представления документов
metodi -> Занятие №17 Тема занятия: Расчеты по термохимическим уравнениям Тип занятия: урок изучения нового материала
metodi -> Гоу прогимназия №1723 зао г. Москвы Методическое объединение учителей английского языка
metodi -> Определение экономического ущерба, наносимого болезнями животных и расчет величин базовых коэффициентов. Ветеринария в рыночной экономике. Лицензирование ветеринарной деятельности
metodi -> Сабақтың тақырыбы: Қазақстанның пайдалы қазбалары Сабақтың мақсаты: Білімділігі
metodi -> 2007 ж. 14 маусымдағы №6 нх
fsocgum -> 2 орієнтований перелік питань, які визначаються як питання поточного та семестрового контролю


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23


©dereksiz.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет