На правах рукопису


Когнітивний компонент (КК)



бет48/67
Дата28.01.2024
өлшемі1.46 Mb.
#490080
1   ...   44   45   46   47   48   49   50   51   ...   67
dys Myronchak (1)

Когнітивний компонент (КК) ілюструє те, як людина оцінює, уявляє, мислить, наділяє певним концептуальним значенням подію смерті. До цього елементу моделі увійшли такі показники:

  • суб’єктивна значущість події смерті (К1),

  • міра наближення (К2),

  • концептуальне значення смерті (К3),

  • ставлення людини до смерті (К4) та

  • рівень усвідомлення (К5).

До емоційного компоненту (ЕК) увійшли показники:

  • інтенсивність переживання страху смерті (Е1),

  • спосіб вираження емоцій та (Е2)

  • дотичні емоційні переживання (відчуття) (Е3).

Щодо поведінкового компоненту (ПК), то його поповнили наступні показники:

  • стратегія взаємодії, (П1)

  • поведінковий сюжет та (П2)

  • практики подолання страху смерті (П3).

Згруповані навколо елементу моделі «Наслідки» (Н), що фіксують особливості змін після ситуації зіткнення зі смертю, стали такі показники:

  • динаміка змін, (Н1)

  • специфіка змін, (Н2)

  • валентність змін, (Н3)

  • рівень реалізації змін та (Н4)

  • функціональність (Н5).

Виділення цих параметрів дозволило встановити чіткі інтерпретативні межі, в яких здійснювався якісний аналіз Я-текстів.
Робота з текстами мала три стадії. Перша стадія полягала у зборі інформації, обсяг якої поступово нарощувався з метою отримання перших узагальнень. На другій стадії роботи з матеріалом відбувалася деталізація, уточнення, специфікація, виправлення масиву даних відповідно до розробленої моделі з метою підвищення її теоретичної спроможності та практичної цінності.
Наведемо приклад роботи із текстом, за допомогою якого проілюструємо як відбувалося кодування змісту відповідно до виділених параметрів у розгорнутому представлені фіксації кодів. Спершу позначався параметр, потім категорія та її вимір. Напівжирним шрифтом були виділені ключові слова (словосполучення, речення), які слугували індикаторами аналізу.
Для прикладу ми обрали один із різновидів текстів дослідження – особистісний наратив одного із респондентів про ситуацію зіткнення зі смертю (Валентин, 27 років, менеджер), :
«Це відбулося минулої осені [СЗС: часова локалізація], коли я вперше [СЗД: особливості досвіду зіткнення: первинний досвід], мабуть, в житті задумався, що життя не таке вже й довге і що воно може закінчитися у будь-яку мить [КК: рівень усвідомлення]. Смерть була так близько, що інколи я і досі відчуваю її присутність [КК: міра наближення]. Це була аварія[СЗС: контекст: особистісно-індивідуальний вимір]. Я був за кермом [СЗС: особливості досвіду: безпосередній]. Йшов дощ, дорога була слизькою, я їхав на дуже великій швидкості. Навіть не пам’ятаю як все відбулося (все було дуже швидко, якісь секунди часу): машину занесло, я не впорався з кермом, з’їхав з траси і врізався у дерево. У той момент я взагалі не встиг нічого зрозуміти чи про щось подумати, абсолютно ніяких думок. Було таке відчуття, що час зупинився, що це відбувається не зі мною. [КК: міра наближення: дистанціювання]. Це важко описати чи пояснити словами. Як не дивно ніяких особливих думок, лише страх…[ЕК: модальність емоційного переживання]. Так страшно ще ніколи мені не було – якийсь повільний, ніби у рапіді пролонгований жах [ЕК: модальність емоцій: дотичні емоційні переживання] від розуміння [КК: рівень усвідомлення], що ось і прийшов кінець [КК: концептуальне значення: смерть як кінець], а я безпорадний будь-що зробити [ЕК: модальність емоцій: дотичні емоційні переживання]… Я ніколи не забуду той день [СЗС: статус події: значуща подія]. Та подія круто змінила мене [Н: специфіка змін:зміни у баченні і розумінні себе]. Одразу після аварії я багато думав про смерть [ПК: практика подолання страху: раціоналізація], що було б якби мені все таки тоді не пощастило. Всі казали, що я щасливчик, що шансів майже не було, а я ось, живий, здоровий. Коли чую про аварію зі смертельними наслідками, одразу згадую про цей випадок. До того дня я особливо не вірив у Бога, тепер знаю точно, що щось чи хтось мене уберіг того дня [Н: специфіка змін:зміни у баченні і розумінні світу]. Я вдячний за шанс [КК: концептуальне значення: смерть як шанс] і не хочу ним знехтувати. Думаю такий урок [КК: концептуальне значення: смерть як урок] дають не просто так» [ПК: поведінковий сюжет: пошук сенсу].
Що ж стосується заключного етапу, то на третій стадії відбувалися інтеграція і об‘єднання отриманого матеріалу та побудова типології моделей страху смерті як способу організації життєвого досвіду особистості.
Таким чином ми отримали 3 типи моделей організації життєвого досвіду в ситуації зіткнення зі смертю.




Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   44   45   46   47   48   49   50   51   ...   67




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет