Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів



бет26/45
Дата03.07.2016
өлшемі9.52 Mb.
#173570
түріНавчальний посібник
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   45

Контрольні питання


  1. Що таке порода?

  2. Як класифікуються породи?

  3. Яка структура породи?

  4. Назвати породи великої рогатої худоби молочного і м’ясо-молочного напрямку?

  5. Назвати породи свиней.

  6. Назвати породи коней.

  7. Назвати породи овець.

  8. Дати характеристику молочної і м’ясної продуктивності тварин.

  9. Назвати шкуркові і пухові породи кролів, їх значення.

  10. Назвати породи птиці та показники її несучості.


Екстер’єр і конституція сільськогосподарських тварин
Мета і завдання роботи. Ознайомитися з методами оцінки тварин за екстер’єром, вивчити топографію статей тіла тварин.

Знання уміння і практичні навички, які повинен одержати студент. Навчитись оцінювати окомірно сільськогосподарських тварин, відрізняти статі тіла тварини.

Опис лабораторного обладнання: малюнки, альбоми, схеми, фотографії, муляжі, моделі тварин різних видів.

Об’єм і методика проведення дослідження: студенти за роздатковим матеріалом з карток племінних тварин, таблиць, макетів вивчають екстер’єр та конституцію сільськогосподарських тварин.

Завдання на самостійне опрацювання: студенти повинні вивчити матеріал підручника, конспектів лекцій, практикуму, а також відповісти на контрольні запитання.

Порядок оформлення звіту: виконати завдання № 1. Екстер’єр і конституція сільськогосподарських тварин.

Форма запису результатів у вигляді схеми, яка наведена в кінці роботи.

Теоретична підготовка до роботи. Необхідність вивчення екстер’єру зумовлена тим, що він є зовнішнім проявом конституції. Оцінка за екстер’єром має велике значення при вивченні біологічних і господарських особливостей тварин.

Тваринний організм являє собою єдиний організм певного розвитку і конституційного типу (зумовлених впливом генотипу і фенотипу).

Статями називають окремі частини тіла тварини: голова, шия, спина, черево тощо.

Опис і оцінка статей має важливе значення для правильних висновків про екстер’єр і конституцію тварини.

Є кілька методів оцінки зовнішніх форм будови тіла:

а) окомірний, при якому описуються статі і вади екстер’єру тварин;

б) оцінка розвитку статей у балах;

в) обмір тварин;

г) вирахування індексів будови тіла;

д) фотографування тварин.

З метою вивчення і оцінки екстер’єру сільськогосподарських тварин у тваринництві, як правило, користуються окомірною оцінкою і промірами.

Щоб окомірно оцінити екстер’єр, необхідно добре знати назву і топографію статей тварин, а також взаємозв’язок екстер’єру з конституцією і напрямком продуктивності тварин.

Щоб правильно оцінити екстер’єр тварини, розглядаючи її зовні, треба добре уявляти ідеальний склад будови тіла тварини, враховуючи: породу, стать, вік, а також найважливіші їх вади.

Загальними вадами екстер’єру сільськогосподарських тварин є:



  • неправильна будова і розвиток голови, шиї, холки, попереку і крижів;

  • вузькогрудість;

  • перехват грудей за лопатками;

  • неправильний розвиток черепа, а також різні вади в будові і постановці кінцівок.


Хід роботи

1.Ознайомитися з основними статями тіла корови, коня, свині, вівці.

Нанести на контури корови основні статі, перелічити їх.

2. Користуючись моделлю (муляжем) корови, описати її статі згідно з наведеною схемою.



Голова: важка бичача, легка, середня.

Профіль: ввігнутий, опуклий, прямий.

Шия: товста, тонка, середня, рівна, висока, роздвоєна.

Холка: гостра, широка, середня, рівна, висока, роздвоєна.

Груднина: виступає вперед, сильно, слабко; широка, вузька, середня.

Ребра: широкі, вузькі, середні; округлі, плоскі, середні.

Спина: широка, вузька, середня; довга, коротка, середня; рівна, провисла, м’яка, опукла, горбата.

Поперек: широкий, вузький, середній; довгий, короткий, середній; плоский, дахоподібний; прямий, провислий, опуклий.

Черево: округле, відвисле, підібране.

Зад: піднятий, звислий, рівний; широкий, вузький, середній; плоский, дахоподібний.

Ноги: довгі, короткі, середні.

Постановка ніг:

а) передніх – правильна, зближена в зап’ясті;

б) задніх – правильна, кривоногість, шаблюватість, слонова постановка.



Хвіст: товстий, тонкий, середній, довгий, короткий.

Вим’я: велике, мале, середнє; з великою, малою і середньою основою; чашоподібне, відвисле.

Соски: довгі, короткі, середні; товсті, тонкі, середні; зближені, широко поставлені, циліндричні, конічні, грушоподібні.

Кістяк: грубий, ніжний, міцний.

Загальний вигляд тварини: нормальна, недорозвинена, перерозвинена.



Контрольні питання

1.Яким чином оцінюють сільськогосподарських тварин при розведенні та використанні?

2.Які особливості будови тіла та життєдіяльності сільськогосподарських тварин розуміють під конституцією?

3. Назвати основні типи конституції сільськогосподарських тварин.

4.Від чого залежить співвідношення типів конституції у сільськогосподарських тварин різних порід?

5. Що необхідно брати до уваги для оцінки тварин за екстер’єром ?

6. Які загальні вади екстер’єру сільськогосподарських тварин?

7. Дати визначення статі тварин.

8. Як оцінюють статі сільськогосподарських тварин?

9.Чим відрізняються статі у тварин різного напрямку продуктивності?

10. Які методи визначення зовнішніх форм тіла тварин?

11. Як оцінюють екстер’єр тварин окомірно (візуально)?

Облік росту і мічення сільськогосподарських тварин
Мета і завдання роботи: сформувати у студентів поняття про техніку зняття основних промірів, ознайомити з інструментами для обліку і мічення сільськогосподарських тварин.

Знання уміння і практичні навички, які повинен одержати студент. Вивчити техніку зняття основних промірів.

Опис лабораторного обладнання: щипці для татуювання, набір цифр до них, металеві серги і обладнання до них для набивання номерів, щипці для вищипів, пластини з номерами для кільцювання птахів, макети паперових вух. Моделі тварин з вадами. Вимірювальна універсальна палка, мірний циркуль, мірна стрічка.

Об’єм і методика проведення дослідження: студенти за роздатковим матеріалом з карток племінних тварин, таблиць, макетів, муляжів вивчають облік росту та знайомляться з способами мічення сільськогосподарських тварин.

Завдання на самостійне опрацювання: студенти повинні вивчити матеріал підручника, конспектів лекцій, практикуму, а також відповісти на контрольні запитання.

Порядок оформлення звіту:

1. Виконати завдання № 1. Ознайомлення з інструментами для мічення тварин.

2. Виконати завдання № 2. Ознайомлення з інструментами для вимірювання тварин.
Завдання 1. Ознайомлення з інструментами для мічення тварин

Для обліку і правильного ведення племінної роботи тваринам привласнюють клички і проводять їх мічення. Великій рогатій худобі, коням і свиням привласнюють відповідні номери і клички, а вівцям, кролям і птахам – лише інвентарні номери. Клички повинні бути простими, лаконічними і не співпадати з іменами, прізвищами і суспільно-політичними термінами.




Мал. 99. Щипці для татуювання
Деколи клички дають потомству з початкової літери клички матері, що вказує на належність тварин до однієї родини.

Велику рогату худобу, свиней, овець, кролів мітять за допомогою щипців для татуювання, металічних і пластмасових серг або виконують вищипи на вухах.

Щипці для татуювання мають спеціальні гнізда, в які вставляють пластинки з голчатими цифрами номера, що присвоюють тварині. Цей номер ставлять на вухо тварині (мал. 99).

Мічення металічними сережками проводять за допомогою спеціальних щипців (мал. 100). Попередньо на металічній серзі набивають потрібні номери. Перед тим, як сергу вставити в щипці, її необхідно відрегулювати так, щоб стовпчик знаходився проти отвору на другому кінці сережки. Швидким рухом стовпчик пробиває вухо і закріплюється в отворі другого кінця серги.



Мал. 100. Мічення металевими сергами:

1 – сережка; 2 – щипці; 3 – наковальня; 4 – цифри; 5 – вухо з сергою


Мічення вищипами проводять особливими щипцями (мал. 101). Для цього роблять трикутні вирізки по краях вуха, а дироколом (мал. 102) пробивають вуха і круглий отвір означає певну цифру, а їх сума дає номер, що привласнений тварині (табл. 35).






Мал. 101. Щипці для вищипів на вухах

Мал. 102. Щипці для пробивання круглих отворів


Табл. 35. Позначення вищипів на вухах для мічення

Великої рогатої худоби і свиней

Праве вухо

Ліве вухо

Вищип на верхньому кінці

1

10

Вищип на нижньому кінці

3

30

Вищип на кінці вуха

100

200

Круглий вищип в середині

400

800

Круглий вищип ближче до кінця

1000

2000




Овець

Ліве вухо

Праве вухо

Вищип на нижньому кінці

1

10

Вищип на верхньому кінці

3

30

Вищип на кінці вуха

100

200

Круглий вищип в середині

400

800

На мал. 103 показано, як виглядає номер 1544, який позначений на вухах вівці вищипами.


Праве Ліве



Мал. 103. Позначення вищипів на вухах у овець

Випалюванням номерів на рогах мітять велику рогату худобу і рогатих баранів за допомогою спеціального набору цифр, вирізаних (вибитих) на кінцях залізних стержнів, які мають дерев’яні ручки (мал. 104).





Мал. 104. Випалювання номерів на рогах

Цифри нагрівають паяльною лампою і, прикладаючи потрібні із них до ріг, випалюють привласнений тварині номер.

Для мічення тварин користуються і холодом. Спеціальні металічні цифри (тавр) охолоджують рідким азотом і прикладають їх в області тазу, стегна або лопатки. В місцях прикладання охолоджених тавр з набраними номерами виростає більш світле волосся, такі номера добре видно.

Птахів мітять в племінних господарствах. У контрольно-племінних групах (молодняк) протягом першого року яйцекладки враховують індивідуальну яйценосність. Для обліку яйценосності племінний молодняк в кінці 4,5-5 місяців кільцюють номерними кільцями. Кільця являть собою алюмінієві пластинки з різними зажимами.

Кільцювання птахів проводять на правій нозі. Для цього, притиснувши птаха до себе, витягають йому праву ногу, а потім зігнувши пластинку з номерним знаком напівколом, надівають у вигляді кільця на нижню частину плюсна. Після цього замок кільця затискають плоскогубцями. Кільце повинно вільно лежати навколо ноги і не спадати на пальці птаха.

Хід роботи

1. Ознайомитися з будовою інструментів для мічення тварин і технікою користування ним.

2. Скласти із пластинок з голчатими цифрами необхідний номер, вкласти його в щипці для татуювання і наколоти його на макеті картонного вуха (в лабораторних умовах).

3. Вставити картонну сергу з набитим на ній номером за допомогою щипців в макет картонного вуха.

4. Користуючись ключами для мічення вищипами на вухах, поставити щипцями заданий номер на макеті картонних вух.

5. Розглянути пристосування для випалювання номерів на рогах і мічення холодом.

6. Замалювати результати мічення на макетах.

Завдання 2. Ознайомлення з інструментами для вимірювання тварин

При відборі тварин їх оцінювання здійснюють за екстер’єром (окомірно і за промірами).

О
Мал. 105. Вимірювальна палка універсальна:

1 – футляр; 2 – висувний квадратний стрижень; 3 – карболітова ручка; 4 – відкидні планки; 5 – повзунок
комірно оцінюють загальний вигляд і розвиток тварин (пропорційність складу тіла, виразність породи, типу, розвиток м’язів, міцність скелету) і статі екстер’єру (голова і шия, груди, спина, поперек, середня частина тулуба, кінцівки), при цьому виявляють вади і недоліки будови тіла.

Для об’єктивної оцінки екстер’єру користуються вимірювальними інструментами: вимірювальною універсальною палкою, мірним циркулем і мірною стрічкою. Цифрові показники не характеризують якості тієї чи іншої статі, а лише доповнюють і уточнюють окомірну оцінку екстер’єру і конституції тварини.

Вимірювальна палка універсальна призначена для вимірювання висоти, довжини і ширини великих і малих тварин (мал. 105).

Складається вона з футляра, на якому нанесена шкала для виміру висоти низьких тварин, висувного квадратного стрижня, який жорстко з'єднаний з карболітовою ручкою, знімної й відкидної планок і повзунка.

На трьох гранях квадратного стержня нанесені шкали для виміру висоти високих тварин. Обидві планки в неробочому стані містяться в прорізах квадратного стрижня. Повзунок встановлений на футлярі палки й може вільно переміщатися по ньому. На торці верхнього ковпачка футляра зазначене призначення шкал висувного стрижня.

Вимірювання висоти низьких тварин проводять в такій послідовності: виймають нижню палку із паза квадратного стрижня, встановлюють її перпендикулярно до палки і закріплюють натискуванням на рукоятку ексцентрика боковим гвинтом.

Потім, відкрутивши гвинт повзунка, вимірюють тварину, переміщаючи повзунок по футляру до потрібної висоти. Границі вимірювання – від 1 до 94 см по шкалі футляра.


Мал.106 . Мірний циркуль


При вимірюванні високих тварин відкривають верхню відкидну планку й щільно заклинюють її перпендикулярно до стрижня. Висуваючи стрижень за ручку, торкаються тварини горизонтально поставленою планкою в точці виміру й проводять вимір висоти. Відраховують показники за шкалою стрижня з написом на торці верхнього ковпачка футляра "висота". Межі вимірювання від 97 до 187 см.

При вимірюванні довжини великих тварин повзун переміщають по футляру до нижнього положення й закріплюють гвинтом. Знімну планку закріплюють у повзуні, а відкидну заклинюють на стрижні. Висуваючи стрижень за ручку, вимірюють тварину. Відраховують показники по шкалі стрижня з написом на ковпачку "довжина". Межі вимірювання високих тварин – від 94 до 184 см.

Для вимірювання ширини великих і дрібних тварин, а також довжини дрібних тварин повзун встановлюють на футлярі в крайнє верхнє положення й закріплюють гвинтом. Знімну планку вставляють і закріплюють у повзунку, а відкидну заклинюють у стрижні. Висуваючи стрижень за ручку, вимірюють ширину або довжину тварини. Відраховують показники за шкалою стрижня з написом на ковпачку "ширина". Межі вимірювання – від 2 до 94 см.



Мірний циркуль (мал. 106) має напівкруглі ніжки, кінці яких закінчуються кульками. При основі циркуля знаходиться диск або дуга з поділками, за якими і проводять підрахунок. Для вимірювання циркуль повертають шкалою поділок до себе, розводять його ніжки і, беручись за кульки, ставлять їх в потрібні місця вимірювальної частини тіла тварини. Проводять підрахунок.

У великої рогатої худоби вимірюють універсальною мірною палкою: висоту в холці (відстань від землі до вищої точки холки), висоти спини – від заднього краю остистого відростка останнього спинного хребця до землі), висоту попереку (від точки, що лежить на лінії, дотичній до крайніх передніх виступів підвздошніх кісток, до землі), висоту хрестця (крижа) (від найвищої точки крижової кістки до землі), висоту сідничного бугра (від крайнього заднього виступу сідничного бугра до землі), глибину грудей (від холки по вертикалі, дотичній до заднього кута лопатки, до грудної кістки), косу довжину тулуба (від крайньої передньої точки виступу плечової кістки до крайнього заднього внутрішнього виступу сідничного горба); циркулем – довжину голови (від середини потиличного гребеня до носового дзеркала), найбільшу ширину лоба (у крайніх точках очних орбіт), ширину заду – у зовнішніх горбах підвздошніх кісток, у маклаках), ширину заду в сідничних горбах (у їх крайніх зовнішніх виступах); стрічкою – обхват грудей за лопатками (у площині, дотичній до заднього кута лопатки), обхват п'ястка (у нижньому кінці верхньої третини кінцівки), косу довжину тулуба (цей вимір виконують і універсальною мірною палкою).


Хід роботи

1. Вивчити будову вимірювальної палиці універсальної, мірного циркуля, стрічки і техніку користування цими інструментами.

2. Використовуючи моделі тварин, визначити точки і способи зняття промірів.

3. За моделями тварин вивчити основні вади складу тіла.


Завдання 3. Визначення молочної продуктивності корів за даними виробничо-зоотехнічного обліку на фермі.

Матеріали та обладнання:картки та книги виробничо-зоотехнічного та племінного обліку, рахункова техніка.

Пояснення до завдання. Племінних тварин за продуктивністю оцінюють на підставі даних виробничо-зоотехнічного і племінного обліку, який ведуть на фермі з часу народження тварини і до її вибуття. Всі дані про походження, розвиток, продуктивність записують в картку племінної тварини. Первинними документами для цього слугують книги, журнали, відомості встановленої форми.

Молочну продуктивність корів оцінюють за удоєм, жирністю і білковості молока за лактацію (надій за перші 305 днів після отелення або закінчену лактацію).

Враховують надоєне молоко на племінних фермах щоденно або по контрольних удоях — один раз в 10 днів. Для визначення удою за місяць підсумовують контрольні удої за всі три декади і множать на 10 (на число днів між контрольними зважуваннями). Удій за лактацію підсумовується з удоїв за всі місяці лактації.

Вміст жиру і білка в молоці визначають один раз в місяць. При визначенні середніх показників вмісту жиру і білка в молоці за лактацію потрібно удій за кожен місяць множити на відсоток жиру або білка за цей же місяць, тобто перевести його в 1-відсоткове молоко. Потім підсумовувати 1-відсоткове молоко за всі місяці лактації і поділити суму 1-відсоткового молока на удій за лактацію. Поділивши суму 1-відсоткового молока за лактацію на 100, отримаємо кількість молочного жиру або білка за лактацію в кілограмах.


Хід роботи

За показниками молочної продуктивності корів Зорька 71 і Вєтка 124 (табл. 36):


Табл. 36. Показники молочної продуктивності корів

Місяці лактації

Зорька 71

Вєтка 124

Контрольні удої за декаду, кг

Удій за місяць, кг

% жиру

% білка

1-відсоткового молока, кг

Контрольні удої за декаду, кг

Удій за місяць, кг

% жиру

% білка

1-відсоткового молока, кг

І

ІІ

ІІІ

І

ІІ

ІІІ

І

ІІ

ІІІ



IV

V

VI



VII

VIII


IX

X


18

28

29



26

23

14



12

9

6



4

20

28

28



26

20

14



10

7

5



3

22

30

27



26

16

12



10

6

5



3




4,3

4,4


4,5

4,5


4,6

4,6


4,7

4,7


4,7

4,8


3,8

3,8


3,8

3,7


3,6

3,6


3,6

3,5


3,5

3,6





24

36

34



28

23

18



14

9

4



3

28

36

32



26

22

18



12

6

4



3

36

36

30



26

20

18



10

5

4



2




3,0

3,0


3,1

3,1


3,2

3,1


3,3

3,4


3,3

3,3


2,9

2,9


3,0

3,0


3,1

3,1


3,1

3,2


3,3

3,3





Разом

Удій за лактацію, кг………………………...

Середня жирність морлока, %......................

Кількість молочного жиру, кг……………...

Середня білковість молока, %......................

Кількість молочного білка, кг……………..



Разом

Удій за лактацію, кг………………….

Середня жирність морлока, %............

Кількість молочного жиру, кг………

Середня білковість молока, %............

Кількість молочного білка, кг………



  1. Вирахувати удої за кожен місяць і всю лактацію.

  2. Обчислити середній відсоток жиру в молоці за лактацію за даними контрольних щомісячних визначень.

  3. Обчислити середній відсоток білка в молоці за лактацію за даними контрольних щомісячних визначень.

  4. Порівняти молочну продуктивність корів за кількістю жиру і білка.




Контрольні питання

  1. Назвати основні інструменти для мічення тварин, пояснити, як ними користуватися.

  2. Чим користуються для об’єктивної оцінки екстер’єру тварин?

  3. Як відбувається мічення тварин щипцями для татуювання?

  4. Назвіть позначення вищипів на вухах для мічення великої рогатої худоби, свиней і овець.

  5. Як мітять велику рогату худобу і рогатих баранів методом випалювання?

  6. Як мітять птахів у племінних господарствах?

  7. З якою метою кільцюють племінний молодняк?

  8. Назвіть прилади для вимірювання тварин.

  9. Як користуватися універсальною вимірювальною палкою?

  10. Назвати основні проміри великої рогатої худоби.


Корми, їх хімічний склад і поживність. Раціони і норми годівлі



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   45




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет