Табл. 49. Норми годівлі дійних корів живою маслю 500 кг при вмісті в молоці 3,8-4,0% жиру

Табл. 49. Норми годівлі дійних корів живою маслю 500 кг при вмісті в молоці 3,8-4,0% жиру

Обчислюють витрати поживних речовин (кормових одиниць і перетравного протеїну) на одиницю продукції за даними производственного обліку валового надою молока за рік (за зимовий або літній період). Для цього фактично витрачену кількість кормів перераховують в кормові одиниці і перетравний протеїн. Отримані результати ділять на валовий надій молока за той самий період і визначають кількість кормових одиниць і перетравного протеїну, витрачених на 1 кг (або 1 ц) молока. У зразковому раціоні (табл. 47) можна обчислити витрати поживних речовин лише за даними добового надою і витрати кормів на одну тварину за добу. На отримання 16 кг молока витрачається 12,6 кг к. од. і 1260 г перетравного протеїну, а на 1 кг молока 12,6: 16 = 0,79 кг к. од. і 1260: 16 = 79,2 г перетравного протеїну.

Оплату кормів продукцією визначають як кількість молока, отриманого на 1 кг (або на 1 ц) кормових одиниць витраченого корму. Для цього валова кількість молока, отриманого за обліковий період (за рік або за зиму), ділять на кількість витрачених кормових одиниць за той же час. Наприклад для отримання 16 кг молока в день витрачено 12,6 кормової одиниці, або на кожну витрачену кормову одиницю отримано 1,27 кг молока (16:12,6=1,27).

Фактичні витрати кормів будуть вищі розрахункових, оскільки в господарстві протягом року (зими або літа) бувають втрати кормов, частина кормів псується, інколи корми з'їдаються не повністю; все це збільшує фактичні витрати кормів на продукцію. До того ж і удій корів протягом року непостійний, а в період сухостою корів не доять зовсім. Все це знижує оплату корму продукцією (молоком) за рік в порівнянні з розрахунковим за добу.

Складати раціони на великих фермах для кожної корови з урахуванням зміни продуктивності протягом лактації практично неможливо. Тому в господарстві розробляють систему раціонів або план нормованого годування, який передбачає використання заздалегідь розроблених раціонів для корів певної живої маси (400, 450, 500 кг і т. д.) і удою (6–8, 9–11, 12–14, 15–17, 18–20, 21–23 кг). Такі раціони призначають для групи тварин схожої продуктивності.
Хід роботи

1. За результатами, отриманими при виконанні завдання 1, визначити витрати поживних речовин (кормових одиниць і перетравного протеїну) на 1 кг молока при добових удоях 24 кг молока жирністю 3,9% і 12 кг молока жирностью 3,8%.

2. Визначити оплату корму продукцією для тих же добових удоїв (24 і 12 кг молока).
Завдання 4. Визначення норм годівлі і складання раціонів для дійних корів

Хід роботи

1. Визначити норму годівлі і скласти раціон для групи повновікових дійних корів середньою живою масою 500 кг, при добовому надої 20 кг молока жирністю 3,9%, угодованість середня (за даними табл. 46 та Довідника поживності кормів / Уклад. М.Т.Ноздрін, К.: Сільгоспвидав, 1986) за зразком (табл. 50).

2. Визначити норму годівлі і скласти раціон для групи дійних корів живою масою 500 кг, при середньому добовому надої 13 кг молока жирністю 4,6%, угодованість середня.

Добову норму годівлі і раціон записати за формою табл. 48 та 49.

Молодняк ферми складається із 27 телят поточного року народження і семи нетелей, двох бугаїв-плідників.

Збалансовані раціони для телят до 6-місячного віку розроблені у вигляді схем годування, розрахованих для різного приросту і призначення молодняка. При вирощуванні телят на ЗЦМ витрата молока може бути обмежена 50–60 кг. Виробляють ЗЦМ на підприємствах молочної промисловості за спеціальними рецептами. Наприклад, рецепт ОСТУ 4971-71 на 1 т включає наступні компоненты: сухе знежирене молоко – 800 кг, саломас рослинний – 150, фосфатидный концентрат – 50 кг. До цього додають; антибіотики, вітаміни А і D₃. У 1 кг ЗЦМ міститься 2,3 к. од. і 270 г сирого протеїну. Це сухий порошок. Перед згодовуванням його розводять водою (відтворюють). Для приготування 10 л ЗЦМ беруть 1,2 кг сухого порошку і 8,8 л води. 1,1 кг ЗЦМ замінює 1 кг незбираного молока.

Для визначення середньодобового приросту маси потрібно знати живу масу теляти при народженні (або на початку періоду, що враховується), його живу масу в кінці періоду і число днів періоду. Середньодобовий приріст визначають за формулою:

С=(Б–А)/М,
де З – добовий приріст живої маси, кг;

А – маса тварини на початку періоду, кг;

Б – в кінці періоду, кг;

М – тривалість періоду, днів.

1. Користуючись схемою годування телиць (додаток Д), визначити добові норми кормів для телят у віці 25, 85 і 145 днів.

2. Визначити середньодобовий приріст маси телят, що вирощуються за вказаною схемою, за перші 3 місяці і за період з 3 до 6 місяців (жива маса при народженні 30 кг).

3. Визначити витрату кормів за перші 4 місяці годування телиць. При дотриманні схеми кількість витраченого корму, вказаного в схемі, множать на 10 (днів в декаді) і подекадні витрати кожного корму підсумовують за період, що враховується (1 місяць, 2 місяці і т. д.).

1. 
   Молочний, тривалістю 60–90 днів. Основні корми – молоко або ЗЦМ, доповнені комбікормом, сіном, тра'вяною нарізкою. Всі корми даються окремо.
   
2. 
   Післямолочний, тривалістю 60–90 днів. Основа раціону – рослинні корми (сіно, силос, сінаж, концентрати). Їх згодовують у вигляді кормосуміші, де комбікорми балансують раціон по протеїновому, мінеральному і вітамінному комплексу.
   
3. 
   Період інтенсивного зростання, тривалістю 4–8 місяці. Рівень середньодобового приросту маси тварин 800–1200 г на добу. Годування стабільне і повноцінне, у вигляді кормосумішей.
   
4. 
   Завершальна відгодівля на кормах з високою концентрацією енергії, з приростом 900–1300 г на добу.