Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів


Завдання 6. Визначення білка в молоці формальним титруванням



бет31/45
Дата03.07.2016
өлшемі9.52 Mb.
#173570
түріНавчальний посібник
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   45

Завдання 6. Визначення білка в молоці формальним титруванням

Матеріали та обладнання: колба на 150–200 мл, стаканчик на 100 мл, бюретка, скляна паличка, автомат-дзьобик на 1 мл

Реактиви. 1. 0,1 н. розчин лугу (NаOH).

2. 1%-ий спиртовий розчин фенолфталеїну.

3. Нейтральний 37–40%-ий розчин формаліну. До 37–40%-му розчину формаліну (100 мл) додають 3–4 краплі 1%-ого спиртового розчину фенолфталеїну і при постійному збовтуванні підливають з бюретки 0,1 н. розчин лугу до появи слабо-рожевого забарвлення.
Хід роботи

1. У стаканчик з 10 мл свіжого коров'ячого молока (кислотністю не вище 22°Т) додати 10–12 крапель 1%-ого спиртового розчину фенолфталеїну і титрувати 0,1 н. розчином NаOH до появи не зникаючого при взбовтуванні слабо-рожевого забарвлення.

2. Після цього в ту саму склянку підлити за допомогою автомата-дзьобика (або з бюретки) 2 мл нейтрального формаліну. Вміст розмішати скляною паличкою. Рожеве забарвлення, що з'явилося при початковому титруванні, зникає.

3. Продовжити титрування проби лугом до появи такого ж слабо-рожевого забарвлення.

4. Підрахувати вміст білка в молоці (у відсотках), для цього кількість мілілітрів 0,1 н. лугу, що пішло на титрування 10 мл молока після додавання нейтрального формаліну, помножити на коефіцієнт 1,92.

Наприклад: на титрування 10 мл молока (після додавання 2 мл нейтрального формаліну) витрачено 1,7 мл 0,1 н. лугу; вміст білка складатиме: 1,7–1,94 = 3,298% (заокруглено 3,3%).


Завдання 7. Визначення сухої речовини в молоці

Знаючи щільність молока і вміст в ньому жиру, можна розрахувати кількість сухої речовини у відсотках, користуючись формулою:


,
де С – вміст сухої речовини %;

Ж – вміст жиру %;

А – щільність молока, А.

Кількість сухого знежиреного молочного залишку в досліджуваному молоці можна вирахувати по різниці між кількістю сухої речовини і вмістом жиру (у відсотках):


.
Завдання 8. Визначення натуральності досліджуваного молока

Натуральність молока визначають, порівнюючи досліджуване молоко з молоком, узятим на фермі (стійлова проба). Кількість доданого знежиреного молока або міру підзняття вершків (у відсотках) можна визначити розрахунковим способом за формулою:


,
де Ж – вміст жиру в стійловій пробі %;

Ж1 – вміст жиру в досліджуваному молоці %.

Кількість води (у відсотках), доданої до молока, можна визначити розрахунком за формулою:
,
де О –сухий знежирений молочний залишок в стійловій пробі %;

О1 – сухий знежирений молочний залишок в досліджуваному молоці %.


Завдання 9. Перерахунок фактичної жирності молока на базисну

Для перерахунку фактичної жирності молока на базисну потрібно кількість молока (у літрах) помножити на його фактичну жирність і отриманий витвір (кількість одновідсоткового молока) поділити на базисну жирність.

Для перерахунку в кілограми потрібно кількість літрів молока помножити на його фактичну щільність.
Хід роботи

1. Визначити кількість молока (кг), яку буде зараховано господарству при реалізації через молокозавод, якщо фактично відправлено молока: вранці – 320 кг жирністю 3,4 %; в обід – 156 кг жирністю 3,8 %;


ввечері – 145 кг жирністю 4,1 %.

Розрахунок виконувати з урахуванням базисної жирності за формулою:


Мб = (Мф  Жф) / Жб,
де: Мб – кількість молока базисної жирності, кг;

Мф – кількість молока, зданого з фактичною жирністю, кг;

Жф – жирність молока фактична, %;

Жб – базисна жирність, % (для України = 3,4 %).

2. Визначити кількість зарахованого молока, якщо було реалізовано 58 кг вершків жирністю 29 %. Вміст жиру в перегоні при сепаруванні – 0,1 %.

Розрахунок виконувати з урахуванням базисної жирності та кількості одержаної продукції (кг або л) за формулою:

Мб = (Мв  Жв – Жп) / (Жб – Жп),

де: Мв – кількість фактично зданих вершків, кг;



Жв, Жп – жирність відповідно вершків та перегону, %.

  1. Дати аналіз молока корів різних порід відповідно до основного напряму їх продуктивності за даними табл. 54.


Табл. 54. Хімічний склад молока різних порід великої рогатої худоби

Порода

Кількість сухої речовини, %

Сухий молочний залишок, %

Молочний жир, %

Молочний білок, %

Голштинська

12,83

9,05

3,28

3,25

Симентальська

12,84

9,04

3,80

3,48

Білоголова українська

12,84

9,12

3,75

3,40

Швіцька

12,56

9,00

3,56

3,36

Сичівська

12,10

8,47

3,63

3,19

Джерсейська

15,46

9,71

5,75

3,88

Чорно-ряба

12,28

8,89

3,39

3,30

Холмогорська

12,44

8,96

3,48

3,32

Червона степова

11,96

8,66

3,30

3,22


Завдання 10. Визначити ступінь фальсифікації молока (водою, перегоном), якщо встановлено розбіжність у даних аналізу на фермі та молокозаводі. Дані звести в табл. 55.
Показники_якості_молока,_реалізованого_на_молокозавод'>Табл. 55. Показники якості молока, реалізованого на молокозавод

Показник

Результати на фермі

Результати на молокозаводі

П

В

Д

Молочний жир, %

3,9

3,8










Суха речовина молока, %

13,2

13,1










Густина молока, в градусах лактоденсиметра

1,029

1,025










Кислотність молока, °Т*

16

17










Температура, °С

9

10










* Градус по Тернеру
Ступінь фальсифікації визначають з урахуванням вмісту жиру (Жф, Жз – жирність молока відповідно на фермі та молокозаводі), кількості СЗМЗ у пробах (СЗМЗф, СЗМЗз – сухий знежирений молочний залишокпроби молока відповідно на фермі та молокозаводі); Рм – густини молока; С – вмісту сухої речовини.

Сухий знежириний молочний залишок визначається двома способами:


1 спосіб)
де Ж – вміст жиру (в %);

а – густина молока;

2 спосіб) ,


де С – вміст сухої речовини молока, %;

Ж – вміст жиру, %;
Відсоток долитого перегону (або вершків) розраховують за формулою:
П=[100·(Жф–Жз)]/Жф
Кількість долитої води:
В=[100·(СЗМЗф–СЗМЗз)]/СЗМЗф
Подвійна фальсифікація (вода+перегін):
Д=[100–(100·Жз)]/Жф
у тому числі долитої води:
В=[100–(100·СЗМЗз)]/СЗМЗф
та знежиреного молока:
П=Д–В




Контрольні питання

  1. Назвати ознаки якості молока.

  2. Яка кислотність молока першого сорту?

  3. На скільки груп поділяють молоко за ступенем забруднення?

  4. Яким чином визначають густину молока?

  5. Яку кількість жирових кульок нараховують в 1 мл незбираного коров’ячого молока?

  6. Який відсоток жиру міститься у молоці?

  7. Як визначають кслотність молока?

  8. Перерахувати правила охорони праці при визначенні вмісту жиру в молоці.

  9. Вказати послідовність операцій при визначенні вмісту жиру в молоці.

  10. Який хімічний склад молока корів різних порід?

Розділ XIV. СВИНАРСТВО




ОзНАЙОМЛЕННЯ З ОСНОВНИМИ ПОРОДАМИ СВИНЕЙ. СКЛАДАННЯ РАЦІОНІВ
Важлива роль у вирішенні проблеми виробництва м'яса у нашій країні належить галузі свинарства як одній з найбільш скоростиглих і високопродуктивних галузей тваринництва. Оскільки лише від однієї свиноматки за рік можна отримати 18-20 поросят, які при відгодівлі дадуть 1,5-2,0 т свинини при витратах 5-6 корм. од. на 1 кг приросту (табл. 56).
Табл. 56. Продуктивність свиней та їх допустимий технологічний відхід

Показники

Біологічний потенціал

Середньо фактичні показники у виробничих умовах

Маса кнурів, кг

300-500 і більше

280-360

Жива маса свиноматок, кг

250-300 і більше

220-260

Багатоплідність дорослих маток, гол.

14-18 і більше

10-12 і більше

Жива маса поросяти при народженні, кг

1,5-2,0 і більше

1,0-1,4

Жива маса поросяти в 60 днів, кг

22-28 і більше

16-18

Жива маса поросяти у 120 днів, кг

48-60 більше

32-36

Середньодобовий приріст до 60 днів, г

360-470 і більше

260-300

Середньодобовий приріст від 60 до 120 днів, г

430-530 і більше

300-360

Середньодобовий приріст на відгодівлі, г

1100-1400

450-550

Вік досягнення 100 кг

150-155

200-230

Затрати кормів на 1 кг приросту від на­родження до досягнення живої маси 100 кг, кг

2,2-3,0

5,5-6,5




Допустимий технологічний відхід, % :




поросят до 60 днів

12

поросят на дорощуванні від 60 до 120 днів

6

молодняк на відгодівлі

2


Годівля свиней

Для забезпечення повноцінної годівлі свиней потрібно заготовляти щорічно з розрахунку на основну свиноматку з приплодом і подальшою його відгодівлею орієнтовно:



зернофуражу

11т

у тому числі: ячменю



кукурудзи

3 т

пшениці



зернобобових (сої, гороху)



соковитих та зелених кормів

3 т

сіно бобових

0,25-0,30 т

Для свиней різних вікових груп потреба в кормах така:

– поросяті до 60-денного віку необхідно згодовувати:

стартерних комбікормів

20 кг

або: зерносумішів (краще 70% ячної дерті)

16 кг

відвійків

25 кг

соковитих та зелених кормів

5 кг

сіна бобових

0,2 кг

– підсвинку на вирощуванні та відгодівлі до 9-місячного віку живою масою 110-125 кг необхідно згодовувати:

концентратів

0,6 т

соковитих і зелених кормів

0,05 т

В залежності від фізіологічного стану свиноматок щоденна витрата комбікорму (кормосумішей) приблизно така:

– для холостих та поросних свиноматок – 2,5-2,8 кг;

– для підсисних свиноматок – 4,5-5,5 кг.

Для кнурів-плідників добова дача комбікорму залежить від інтенсивності статевого використання і складає 3,0-3,6 кг.



Примірний склад комбікормів для свиней наведено у таблиці 57.
Табл. 57. Примірний склад комбікормів

для свиней різних вікових груп, %

Корми

Поросята-сисуни

Поросята

2-4 міс.

Молодняк 4-9 міс.

Свино-матки та кнури

Ячмінь

59

47

38

25

Кукурудза

20

20

25

23

Пшениця

-

-

10

13

Горох, соя (екстру-довані)

-

10

10

10

Висівки пшеничні

10

10

7,5

10

Макуха

3,5

5

5

5

Дріжджі кормові

2

2

2

5

Сухі відвійки

3,0

3,5

-

4,5

Сінне борошно (січка)

-

-

-

2

Крейда

1,0

1,0

1,0

1,0

Сіль

0,4

0,5

0,5

0,5

Премікс

1,0

1,0

1,0

1,0

У зв'язку з дефіцитом у раціонах свиней кормів тваринного походження та збільшення у них питомої ваги кормів багатих на клітковину і неструктурні вуглеводи, доцільно використовувати в годівлі свиней ферментні препарати гриндазим ГП 5000 та порзим 9300, кормовий про-біотик Біоо Плюс 2Б, пребіотики біоацід і техномос, підкислювачі кормів (біацид і фумарола кислота), а також цілий ряд відповідних преміксів для різних віково-статевих груп, багатих на мінеральні речовини та вітаміни.

При організації годівлі свиней слід враховувати певні обмеження, а саме:

– горох, соя, люпин – не більше 15% раціону;

– соняшникова макуха та шрот – 8-10% в залежності від віку та ваги свиней;

– трав'яне та сінне борошно (січку) вводять в раціон до 10%;

– кухонна сіль згодовується в раціоні обов'язково, в кількості 0,5-0,8% (15-20 грам на одну голову живою вагою 100 кг);

– крейду згодовують від 10 до 40 г в залежності від ваги свиней;

– премікси (вітамінно-мінеральні добавки) вводяться в раціон до 1%.

Помел зерна для свиней проводять через решето діаметром 3 мм до середньої величини 1,2 мм.

Різні корма по-різному впливають на якість м'яса та сала, зокрема:

– покращують якість свинини: ячмінь, пшениця, жито, горох, просо, морква, буряки, гарбузи, трава конюшини, люцерни, відвійки та си­роватка;

– якщо довгий час свиням згодовувати більше норми гречку, кукуру­дзу, пшеничні висівки, картоплю, бурякову патоку – одержимо м'яке сало, рихле не смачне м'ясо;

– різко погіршують якість м'яса та сала, соя, овес, шроти та макуха, барда, риба та їх відходи.

Годівлю свиней проводять згідно добових потреб поживних та біоло­гічно активних речовин в залежності від віку, статі, фізіологічного стану та спланованої продуктивності (норма годівлі):

– підсисних свиноматок годують раціоном, де на одну корм. од. приходиться 120 грам перетравного протеїну і згодовують молокогінні корма: буряки (8-Ю %), зелена маса бобових, вівсяне молоко, висівки;

– кнурам за 15 днів до парування та під час парування до комбікормів
добавляють 5 % макухи соняшникової, 5 % кормових дріжджів, 3 % рибного чи м'ясо-кісткового борошна, 5 % трав'яного борошна, перегін, моркву, овес, свіжі яйця;

– ремонтному молодняку забезпечують такий рівень годівлі, щоб у 9-10 місяців жива маса становила 125-130 кг. Для цього в перерахунку на 100 кг маси свинкам дають 4,4 корм, од.; кнурцям – 5 корм.од. і 105-110 г перетравного протеїну.

Для напування свиней передбачені норми використання води за добу:

– кнури та матки – 12 л;

– матки підсисні – 15 л;

– поросята 2-4 міс. – 2 л;

– ремонтний молодняк – 8-10 л;

– свині на відгодівлі – 6-8 л.



Умови утримання

Для забезпечення нормальних умов утримання у приміщеннях необ­хідно дотримуватись таких параметрів (табл. 58):



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   45




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет