Табл. 58. Основні параметри утримання свиней

**/ – При індивідуальному утриманні – 7 м2 на кнура, при дрібногру­повому – 4 м2 на голову;

***/ – У перші дні життя температурний режим у зоні лігва поросят -28-32°С у 2-місячному віці.
Важливо провести своєчасну кастрацію кнурів. Принципово її можна здійснити у будь-якому віці тварин.

Проте, доцільніше їх каструвати в період з 10-го по 30-й день від дня народження.

Здоров'я тварин визначається також систематичним проведенням ветеринарно-санітарних заходів по очищенню, дезінфекції, дезінсекції, дезакаритизації і дератизації приміщень.

Добрим оздоровчим заходом є утримання тварин у літніх таборах з їх випасанням.

Свиноматок з поросятами, холостих та першої половини поросності у літній час випасають у ранкові та вечірні години.

Для ремонтного молодняку в літній час бажаний вільний вигул біля приміщень, або його утримання в літніх таборах.

Для обігріву поросят використовують лампи різних модифікацій, а та­кож обігрів поросят у лігвах-берліжках у вигляді ящиків з кришками з застосуванням глибокої підстилки.

Для поліпшення мікроклімату приміщень застосовують підстилку, ви­користовуючи для цієї мети солому злакових культур.

Проходи у приміщенні посипають негашеним вапном.

Для санітарно-ветеринарного оздоровлення приміщень здійснюють їх побілку вапном, а на входах у приміщення встановлюють дезінфікуючі килимки.

Періодично проводять загальне оздоровлення приміщень за системою "пусто-зайнято" та їх дезінфекцію.

Діагностичні дослідження (на бруцельоз, туберкульоз, гельмінтози та ін.) здійснюються спеціалістами лабораторій ветеринарної медицини. Профілактичні щеплення проти чуми, бешихи та інших інфекцій викону­ють фахівці ветеринарної медицини з урахуванням епізоотичного стану території, де утримуються тварини і суміжній до неї.

Важливе місце в системі ведення галузі свинарства має відповідна ор­ганізація роботи і чітке виконання розпорядку дня. Для догляду за під-сисними свиноматками (при туровій системі опоросу) організовується двозмінна робота свинарок протягом дня та закріплюється нічна свинарка. Годівлю тварин проводять в один і той же час доби, не допускаються до­даткові стресові фактори та порушення технологічного режиму.

Збільшення й здешевлення виробництва свинини, поліпшення її якості визначається породою й повноцінною годівлею.

Детальні норми годівлі для свиней розроблені з урахуванням породи, віку, живої маси, фізіологічного стану (періоду супоросності або підсисності), кількості підсисних поросят і планового добового приросту при вирощуванні й відгодівлі. Норми й раціони годівлі виражаються в кількості кормових одиниць, обмінної енергії, сухої речовини, сирого й перетравного протеїну, амінокислот (лізину, метіоніну й цистину), сирої клітковини, солі повареної, макро- і мікроелементів, каротину або вітаміну А, вітамінів D, Е і групи В. Готують спеціальні комбікорми, збалансовані за всіма зазначеними елементами годівлі. Оцінюються вони за концентрацією поживних речовин (кормові одиниці, обмінна енергія, протеїн й ін.) в 1 кг корму (вологістю 14%) або в 1 кг сухої речовини.

Залежно від співвідношення основних груп кормів розрізняють типи годівлі свиней: концентратно-картопляний, концентратно-коренеплідний, концентратно-трав'яний і концентратний.

Ознайомитися з основними породами свиней. У робочих зошитах зробити записи, що характеризують породу: походження, масть, плідність, молочність, проміри, живу масу, м'ясні якості.

Визначивши норму годівлі, вибирають із урахуванням наявних кормів приблизний раціон однієї тварини. Приклади раціонів для поросних свиноматок зазначені в табл. 60. Вони можуть бути основою для конкретної групи поросних свиноматок певної живої маси, з наступним коректуванням поживності за рахунок зміни співвідношення окремих кормів і введення кормових добавок. За показником макро- і мікроелементів, вітамінів дефіцит збалансовується за рахунок мінеральних солей і премікса.

Поросних свинок у віці до двох років незалежно від їхньої живої маси рекомендується годувати за нормами дорослих свиноматок живою масою 180-200 кг.

У лактуючих (підсисних) свиноматок потреба в енергії й поживних речовинах різко зростає, і в раціони для них включають високопоживні корми, які містять велику кількість протеїну.

1. Визначити норму годівлі й скласти раціон для свиноматки у віці до двох років, живою масою 210 кг, у перший період супоросності.

2. Визначити норму годівлі й скласти раціон для свиноматки, старшої двох років, в останні 30 днів поросності, живою масою 225 кг.

Тип годівлі концентратно-коренеплідний. У господарстві є корми: ячмінь, кукурудза, горох, макуха соняшникова, борошно трав'яне, буряк, тваринні й мінеральні корми.

За основу нормованої годівлі беруть потребу в поживних речовинах та енергії, виражену в кормових одиницях, обмінній енергії, сухій речовині, сирому й перетравному протеїні, амінокислотах (лізині, метіоніні, цистині), кількості клітковини, а також у повареній солі, макро- і мікроелементах та вітамінах.

У нашій країні прийняті два типи відгодівлі: 1) м'ясна відгодівля молодняку і її різновид – беконна і 2) відгодівля дорослих свиней до жирних кондицій.

Для виробництва м'ясної свинини на відгодівлю ставлять тварин у 3-місячному віці живою масою 25-30 кг. Найбільш прибуткова м'ясна відгодівля, коли приріст живої маси свиней становить 600-700 г за добу і вони досягають маси 100-120 кг в 6,5-7,5-місячному віці, при витраті на 1 кг приросту не більше 4-4,2 к. од. або 30-35 МДж обмінної енергії. Чим повноцінніша годівля, тим швидше свині досягають планової маси і тим менше вони витрачають кормів на одиницю приросту. Для вирощування відгодівельних свиней використовують різноманітні корми, за наявністю яких у господарстві складаються типові раціони.

Для складання раціону на групу відгодівельних підсвинків беруть за основу приклад раціону відповідного типу годівлі (табл. 62) і, збалансовуючи, послідовно наближають поживність раціону до норми. Дефіцит за протеїном, мінеральними елементами і вітамінами збалансовується за рахунок кормів, що містять велику кількість протеїну, кормових добавок і преміксів.
Табл. 62. Приклад раціону для свиней при плановому добовому приросту 650 г на відгодівлі (на одну голову на добу)

При беконній відгодівлі до тварин ставлять такі вимоги: жива маса їх у 8-місячному віці – 80-105 кг, товщина шпику над остистими відростками 6-7-го грудних хребців (не рахуючи товщини шкіри) – 1,5-3,5 см. Для одержання високоякісного бекону в раціон включають у подрібненому вигляді зерно ячменю, жита (30-40% за енергетичною поживністю), проса, гороху, люпину, вики, перегін, м'ясне й м'ясо-кісткове борошно. У той же час за місяць до кінця відгодівлі з раціону виключають макуху, рибні відходи й риб’яче борошно, мелясу, висівки, сою, кукурудзу.

На комплексах відгодівлю свиней проводять, як правило, повнораціонним комбікормом, в 1 кг сухої речовини якого міститься (для середньодобового приросту 650-700 г): кормових одиниць 1,22 кг, обмінної енергії 13,6 МДж, перетравного протеїну 122 г.

Раціони для відгодівельних свиней складають, виходячи із середньої живої маси групи й планового середньодобового приросту маси однієї тварини. Потім розраховують потребу кожного виду кормів на всю групу відгодівельних свиней на день і на будь-який інший період.

Для визначення затрат поживних речовин на 1 ц приросту маси, потрібно знати загальну кількість кормових одиниць, обмінної енергії й перетравного протеїну. Потім цей показник поділити на загальний приріст, який отриманий за той же період.
Хід роботи

1. Скласти раціон і підрахувати потребу в кормах на день і на місяць для групи 500 голів підсвинків, які поставлені на м'ясну відгодівлю із середньою живою масою 50 кг, при плановому середньодобовому прирості 600 г.

2. Розрахувати потребу в повнораціонних комбікормах для підсвинків на відгодівлі живою масою 70 кг і середньодобовому прирості 700 г на добу й на місяць.

3. Визначити затрати поживних речовин і енергії (кормових одиниць, обмінної енергії й перетравного протеїну) на 1 ц приросту за місяць для 500 голів свиней із середньодобовим приростом 600 г (завдання 1) і для 1000 голів свиней із середньодобовим приростом 700 г (завдання 2).