О. І. Цибульська Юридичні терміни. Тлумачний словник
ВИЗНАННЯ ГРОМАДЯНИНА БЕЗВІСНО ВІДСУТ
жүктеу/скачать 1.67 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- ВИЗНАННЯ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ
- 72 ІН. ВИКОНАННЯ ВИРОКУ
- зе=== 43 =====
- ВИНЯТКОВА МІРА ПОКАРАННЯ
- ВИПАДОК
- ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА
- ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ
- ВІДМИВАННЯ (ЛЕГАЛІЗАЦІЯ) ГРОШЕЙ
- ВІДНОВЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ У ЗВЯЗКУ З НОВОВЙЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ
- ВІДПУСТКИ У ЗВЯЗКУ З ВАГІТНІСТЮ, ПОЛОГА МИ І ДЛЯ ДОГЛЯДУ ЗА ДИТИНОЮ
- ВІДСТРОЧКА ВИКОНАННЯ ВИРОКУ
ВИЗНАННЯ ГРОМАДЯНИНА БЕЗВІСНО ВІДСУТНІМ — ситуація, за якої протягом року за місцем проживання громадянина немає відомостей про місце його перебування. Визнати його безвісно відсутнім може суд за заявою заінтересованих осіб. Якщо немає можливостей встановити день одержання останніх відомостей про відсутнього, початком безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані відомості про нього, а в разі неможливості встановити цей місяць — перше січня наступного року. Порядок визнання громадянина безвісно відсутнім визначається ЦПК України. ВИЗНАННЯ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ - офіційний, дипломатичний акт, яким існуючі держави роблять заяву про визнання нових держав чи урядів, інших органів. Різновидами визнання є: визнання держав, визнання урядів, визнання органів опору, визнання національно-визвольного руху, визнання статусу воюючої сторони тощо. Традиційними формами визнання є визнання де-юре і визнання де-факто. Визнання де-юре— повне і остаточне, що тягне за собою, напр., встановлення дипломатичних та інших відносин, укладання міжнародних договорів, створення міжнародних організацій та ін. Визнання де-факто має тимчасовий, умовний характер і може у будь-який час витребуване назад. ВИЇМКА — процесуальна дія, що полягає у вилученні предметів і документів, які мають значення для справи, коли слідчому точно відомо, у якої особи чи в якому місці вони знаходяться. В. здійснюється за постановою слідчого. Особливим видом В. є накладення арешту на кореспонденцію і виїмка її в установах зв'язку. В. кореспонденції може проводитись тільки за рішенням суду. Із санкції прокурора і в порядку, погодженому з керівником відповідної установи, проводиться В. документів, що становлять державну таємницю. ВИКЛИЧНЕ ПРОВАДЖЕННЯ (назва походить від необхідної у цих справах публікації про виклик держателя цінних паперів) — судовий порядок поновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника. В. п. — один із видів окремого провадження в цивільному процесі. Особа, яка втратила документ на пред'явника, у випадках, вказа- ВИКОНАННЯ ВИРОКУ законі, може просити суд про визнання втраченого -угнта недійсним і про відновлення її прав на нього, ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ - сукупність проце-ільких дій державних виконавців та всіх осіб, що бе-участь у виконанні, спрямованих як на примусову, на добровільну реалізацію суб'єктивних прав та за-шх інтересів, які підтверджуються відповідними позовами судових та інших юрисдикційних органів. ВИКОНАВЧИЙ НАПИС - передбачена законом фор- надання документам, які встановлюють заборго- :-::сть, виконавчої сили, що дає змогу використовувати . як виконавчі документи. В. н. вчиняється відповідно до ашг Закону України "Про нотаріат" державними і при- Ьями нотаріусами та консульськими установами на гїгіналі наданого документа, який має належати до пе-
мови, що з дня виникнення права вимоги минуло не -~ьше трьох років і надані документи підтверджують -•;:спірність заборгованості або іншої відповідальності >:?жника перед стягувачем. ВИКОНАВЧІ ДОКУМЕНТИ - письмові документи встановленої форми і змісту, що є підставою для порушення виконавчого провадження і діяльності державних : тьюнавців, перелік яких визначається Законом України Про виконавче провадження" та міжнародними угодами. До В. д. належать виконавчі листи, виконавчі написи -:таріусів, накази господарських судів, рішення Міжна-голного комерційного арбітражного суду та Морської =гбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті Ук-гдїни, посвідчення комісій з трудових спорів підприємств 72 ІН. ВИКОНАННЯ ВИРОКУ - в Україні діяльність суду та :нших правозастосовчих органів, яка полягає у практичній реалізації приписів вироку, що .набрав законної сили; стадія українського кримінального процесу, яка розпочинається з моменту набрання вироком законної сили і в якій втілюються в життя судові рішення, зафіксовані цим «роком. На стадії В. в. суд звертає вирок до виконання, тобто повідомляє органи, уповноважені виконувати вирок, про необхідність виконання вироку, після чого ці ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ВИНА
 органи приводять вирок до виконання. Умовою В. в. є набрання вироком законної сили, хоча за певних умов суд першої інстанції може виконати вирок безпосередньо після його проголошення у частині звільнення підсудного з-під варти. Див. також Вирок, Відстрочка виконання вироку.
ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ - це здійснення кредитором і боржником дій по вчиненню прав та обов'язків, що випливають із зобов'язання. Дії, які мають бути вчинені одним учасником зобов'язання на користь іншого, називаються предметом виконання. Законодавством забороняється одностороння відмова від виконання зобов'язання або його одностороння зміна, за винятком випадків, передбачених угодою сторін або вказаних безпосередньо в законі. ВИМАГАТЕЛЬСТВО — за кримінальним законодавством України — злочин проти власності. В. посягає також на особу. В. полягає у вимозі передати майно чи майнові права або вчинення дій майнового характеру з погрозою скоєння насильницьких дій щодо особи, у віданні, під охороною або у власності якої це майно знаходиться, а також щодо близьких їй осіб; розголошення відомостей, які потерпілий або його близькі бажають зберегти в таємниці; пошкодження або знищення їхнього майна або майна, яке знаходиться в їхньому віданні або під їхньою охороною. ВИМОРОЧНЕ МАЙНО — майно померлого, на яке ніхто не претендує чи не може претендувати ні за заповітом, ні за правом спадкоємства за законом. Якщо в разі відсутності спадкоємців за законом заповідана частина майна, то В. м. визнається незаповідана частина майна. За системи виморочності майно померлого переходить до держави, на території якої воно знаходиться, незалежно від того, чи був померлий громадянином цієї держави. Згідно з ЦК України В. м. переходить до держави за правом спадкування. ВИМУШЕНИЙ ПРОГУЛ - у трудовому праві час, протягом якого працівник з вини роботодавця не мав змоги виконувати трудові функції, обумовлені трудовим договором. Працівникові, незаконно звільненому з роботи -:езаконно переведеному на іншу роботу, за рішенням • виплачують середній заробіток за час В. п., але не _е як за рік. Суд виносить рішення про виплату се-иього заробітку за увесь час В. п., якщо: заява про по-нення на роботі розглядалася понад один рік не з ви-"гзиівника; В. п. стався через незаконну відмову в інятті на роботу або несвоєчасне укладення трудово-оговору з працівником, у трудовій книжці якого несильно сформульовані причини звільнення, що пере-• гукали працевлаштуванню його на іншу роботу; був г затримки видачі трудової книжки; власником або нноваженим ним органом затримувалось виконання _ення органу, який розглядав трудовий спір про ловлення на роботі незаконно звільненого або незаконно "ггеведеного на іншу роботу працівника. ВИНА — психічне ставлення особи до свого проти- гвного діяння та його суспільно небезпечних наслідків. ;^<раїнському кримінальному праві В. є головною озна- з суб'єктивної сторони складу злочину та однією з ідстав кримінальної відповідальності. В. виступає у формі числу чи необережності. "Чгасна форма В. — це така форма В., коли злочин вва-иєгься скоєним умисно, тобто особа, яка його вчинила, риомлювала суспільно небезпечний характер свого яння (дії чи бездіяльності), передбачала його шкідливі пслідки і хотіла їх настання або свідомо це допускала. Ншсел характеризується двома моментами: інтелектуальнім (усвідомлення суб'єктом суспільно небезпечного ха-икгеру свого діяння та передбачення його шкідливих -:глідків) та вольовим (прагнення настання шкідливих —слідків свого діяння чи свідоме їх допущення). Залеж-
ізрактер свого діяння; передбачає настання суспільно не-сжзпечних наслідків свого діяння; хоче їх настання. За :-прямого умислу особа: усвідомлює суспільно небез-"гчний характер свого діяння; передбачає настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння; не хоче, _:е свідомо допускає настання таких наслідків. Необережна форма В. — у теорії українського кримінального права поділяється на два види: злочинна само- зе=== 43 ===== ВИНАГОРОДА ВИПРАВДАННЯ  впевненість та злочинна недбалість. Інтелектуальний момент злочинної самовпевненості полягає в тому, що суб'єкт передбачає настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, а вольовий момент характеризується тим, що особа легковажно розраховує на відвернення цих наслідків. Психологічним підґрунтям вольового моменту злочинної самовпевненості є невиправдане перебільшення власних здібностей, навичок, фізичної сили тощо й неадекватна оцінка обставин, за яких особа приймає рішення та діє. При злочинній недбалості особа: не передбачає можливості настання суспільно небезпечних наслідків своєї дії чи бездіяльності; може їх передбачити (поле цього передбачення окреслюється психофізіологічними даними особи); повинна була передбачити такі наслідки (що визначається наявністю спеціальних правил поведінки, зафіксованих у актах законодавства, спеціальних нормах тощо). В разі відсутності у діях особи В. йдеться про казус (випадок), що виключає притягнення до кримінальної відповідальності. В українському цивільному праві В. визнається умовою відповідальності за порушення зобов'язань. За загальним правилом особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином, несе відповідальність лише за наявності В. у формі умислу чи необережності. Винятки з цього правила встановлюються законом чи договором. Відсутність В. доводиться особою, яка порушила зобов'язання.
У міжнародному публічному праві В. тлумачиться як факт учинення суб'єктом міжнародного права протиправного діяння, яке тягне міжнародно-правову відповідальність. ВИНАГОРОДА — грошова сума, що виплачується у випадках, передбачених законодавством або договорами, за надання різного роду послуг авторам відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій; робітникам і службовцям з фондів матеріального заохочення за підсумками роботи за рік; за роботу на підприємствах, в установах та організаціях, сільськогосподарських організаціях. Грошова сума, що виплачується, визначається у формі обумовленого нормативним актом або договором відсотка, твердої суми, або в формі додаткової винагороди з чистого прибутку. ВИНАХІД — технічне рішення в будь-якій галузі суспільно корисної діяльності, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим, має винахідницький рівень і придатне для промислового використання. Право на В. охороняється державою і засвідчується патентом. Суб'єкт права на В. набуває особистих майнових прав. ВИНЯТКОВА МІРА ПОКАРАННЯ - в Україні тривалий час існувала за кримінальним законодавством смертна кара у формі розстрілу як В. м. п., що застосовувалась за особливо небезпечні злочини у випадках, спеціально передбачених Особливою частиною Кримінального кодексу України. її вилучено з системи покарань Законом України від 22 лютого 2000 р., що знайшло відображення в Кримінальному кодексі України 2001 р. Застосування смертної кари є порушенням фундаментального права людини на життя, зафіксованого у ст. З Загальної декларації прав людини. Відповідно до Протоколу № 6 до Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, що стосується смертної кари, смертна кара скасовується як вид покарання у державах-членах Ради Європи, які приєдналися до цього Протоколу, і жодна людина не може бути засуджена до такого покарання або страчена. Згідно з цим Протоколом у національних законодавствах держав-членів Ради Європи може передбачатись смертна кара лише за діяння, вчинені під час війни або неминучої загрози війни, і застосовуватись лише у випадках, передбачених законом. При цьому про положення такого закону відповідна держава має повідомити Генерального секретаря Ради Європи. ВИПАДОК — юридичний факт, за якого особа може бути звільнена від майнової відповід&іьності, оскільки відсутня її вина. ВИПРАВДАННЯ — постановлення судом виправдувального вироку. Підсудного виправдовують, якщо: не встановлено подію злочину, тобто коли в судовому засіданні було доведено, що діяння, у скоєнні якого звинувачувався підсудний, взагалі не виявлено або між цим діянням і настанням суспільно небезпечних наслідків не існувало причинного зв'язку; у діянні підсудного немає складу злочину; участь підсудного у вчиненні злочину в ВИПРАВНІ РОБОТИ ВИСЛУГА РОКІВ судовому засіданні не доведено. У разі коли В. особи відбувається за недоведеністю її участі у скоєнні злочину і особа, яка вчинила цей злочин, залишається не виявленою, суд після набрання виправдувальним вироком законної сили виносить ухвалу про направлення справи прокурору для вжиття заходів до встановлення особи, винної у вчиненні цього злочину. Особа, яку виправдано, має право на оскарження виправдувального вироку в частині мотивів і підстав В., а також на відшкодування шкоди, завданої їй незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, затриманням, застосуванням запобіжного заходу. ВИПРАВНІ РОБОТИ — за законодавством України вид покарання, не пов'язаний з позбавленням волі. Призначається на строк від шести місяців до двох років. Відбувається за місцем роботи засудженого. Із заробітку засудженого до В. р. здійснюється відрахування до державного бюджету в розмірі, визначеному вироком суду, від 10 до 20 відсотків. В. р. можуть бути замінені непрацездатним особам на штраф у розмірі трьох установлених законодавством неоподаткованих мінімумів доходів громадян за один місяць В. р. Вони не застосовуються до вагітних жінок і жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних, до осіб, що не до-сягли шістнадцяти років, та тих, що досягли пенсійного віку, і деяких інших осіб (ст. 57 КК України). ВИРОБНИЧА МАРКА — штамп, який ставиться на виробах або упаковці для можливості ідентифікувати підприємство-виробника і містить повну чи скорочену інформацію про якість, кількість, відповідність продукції певним стандартам тощо. За кордоном здебільшого використовується поняття торгової марки. В. м. (як і торгову) слід відрізняти від товарного знака, який, на відміну від неї, підлягає державній реєстрації та правовій охороні. ВИРОБНИЧИЙ ПРОСТІЙ - за трудовим правом тимчасове припинення роботи з вини працівника чи з причин, які від нього не залежать (напр., відсутність сировини, електроенергії тощо). За час В. п. не з вини працівника зарплата сплачується в розмірі 2/3 тарифної ставки погодинної оплати працівника відповідної кваліфікації. Час В. п. з вини працівника не оплачується. В разі В. п. працівники переводяться на іншу роботу на тому самому підприємстві або на інше підприємство з урахуванням їхньої спеціальності терміном до одного місяця. При переведенні на нижчеоплачувану роботу у зв'язку з В. п. за працівником, що виконує норму виробітку, зберігається середній заробіток; працівникам, переведеним на погодинну роботу, сплачується їхня тарифна ставка. Не дозволяється переводити кваліфікованих працівників на не-кваліфіковану роботу. ВИРОК — рішення суду у кримінальних справах щодо винуватості чи невинуватості підсудного та' його відповідальності. Згідно з Конституцією України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами (ст. 124). Суди постановляють В. іменем України. В постановленні В. суд керується принципами законності та обгрунтованості, причому обгрунтуванням В. можуть бути лише ті докази, які були розглянуті в судовому засіданні. В. суду може бути обвинувальний або виправдувальний. ВИСЕЛЕННЯ — примусове припинення права користування житловим приміщенням, що допускається на підставах, установлених законом. В. здійснюється в судовому порядку. В. з житлових будинків державного, комунального і громадського житлових фондів допускають у випадках, передбачених законодавством. В. допускається з наданням іншого житлового приміщення, з наданням іншого впорядкованого приміщення та без надання житлового приміщення. В. без надання житлового приміщення можливе, коли наймач систематично псує житлове приміщення, використовує його не за призначенням або систематично порушує правила співжиття і цим робить неможливим для інших проживання з ним в одному будинку чи одній квартирі, а також у разі самостійного заселення. ВИСЛУГА РОКІВ — тривалість виконання певної професійної роботи, яка дає підстави для призначення пенсій, а також різних надбавок до зарплати та інших пільг у трудових відносинах. Розмір В. р. може бути конкретизований законодавством та колективним договором. ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА - обгрунтований висновок особи, що має певні спеціальні знання, який випливає з проведених досліджень фактичних даних, наданих у розпорядження цього спеціаліста слідчим, судом, іншими особами та органами, і який у встановленій законодавством формі є процесуальним доказом. ВИХІДНІ ДНІ — вид відпочинку: дні, вільні від роботи. В. д. надаються щотижня для відпочинку. За законодавством України при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідні дні на тиждень, а при шестиденному — один. Загальним В. д. є неділя. Другий В. д. при п'ятиденному робочому тижні визначається графіком роботи підприємства і, як правило, має надаватися разом із загальним. На безперервно діючих підприємствах В. д. надають у різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності. За роботу у В. д. працівникові за згодою сторін сплачується подвійна оплата або надається інший день для відпочинку. ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ - землевпорядна дія (або їх сукупність), спрямована на виникнення права власності на земельну ділянку або права користування нею. До таких дій належать: складання проекту В. з. д. у власність або користування; відмежування в натурі (на місцевості) земельних ділянок, що відводяться; підготовка документа, що посвідчує право власності або право постійного користування земельною ділянкою; державна реєстрація цього документа. В. з. д. здійснюється компетентними землевпорядними органами України як державними, так і комерційними. ВІДВІД СУДДІ — усунення чи самоусунення суддів від участі у розгляді кримінальних або цивільних справ, якщо є сумніви в їхній неупередженості. Підставами для В. с, є наявність родинних стосунків у осіб, що входять до складу суду, між собою, з сторонами у справі, обвинуваченим або потерпілим, участь їх у цій самій справі на попередніх стадіях процесу як свідків, експертів, слідчих. Судді не можуть брати участь у перегляді вироків, рішень, ухвал, постановлених за їх участі. ВІДГУЛ — за трудовим законодавством надається працівникам як компенсація за роботу чи чергування в ====н 48 ====== ВІДМОВА ВІД СПАДЩИНИ неробочий час. За роботу у вихідний день В. надається за згодою сторін. Якщо надати В. неможливо, то робота у. вихідний день оплачується в подвійному розмірі. За бажанням працівника за роботу в святковий день замість підвищеної оплати йому також може бути наданий В. ВІДДАННЯ ДО СУДУ — за минулим законодавством самостійна (третя) стадія кримінального процесу, під час якої суддя одноособово або суд у розпорядчому засіданні перевіряв достатність підстав для розгляду справи в судовому засіданні. У редакції Закону України від 21.06.2001 р. ця стадія одержала назву ''Попередній розгляд справи суддею". ВІДКРИТТЯ СПАДЩИНИ — настання певних обставин, за яких у відповідних осіб виникає право спадкоємства. Законом передбачено такі обставини: смерть громадянина; оголошення громадянина померлим. Днем В. с. є день смерті спадкодавця або день, від якого він вважається померлим. Якщо протягом календарної доби померли особи, які б могли спадкувати одна після одної, спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з них. Місцем В. с. є останнє місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме, — місце знаходження нерухомого майна чи його основної частини, або основної частини рухомого майна. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається від дня В. с. ВІДМИВАННЯ (ЛЕГАЛІЗАЦІЯ) ГРОШЕЙ - проведення фінансових операцій та інших угод з грошовими коштами та іншим майном, здобутих завідомо злочинним шляхом, використання цих коштів і майна в підприємницькій та іншій господарській діяльності. Україна 17 грудня 1997 р. ратифікувала Закон про приєднання до Конвенції Ради Європи від 8 листопада 1990 р. про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом. ВІДМОВА ВІД СПАДЩИНИ - односторонній пра-вочин, який здійснюється спадкоємцем шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори, або неприйняттям протягом шестимісячного строку спадщини, про відкриття якої спадкоємцю відомо. В цьому разі діятиме ===== 49 ===== ВІДНОВЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ ВІДПУСТКИ У ЗВ'ЯЗКУ З ВАГІТНІСТЮ правило, яке застосовується і до випадків, коли спадкоємець позбавлений права спадкування — його частка переходить до спадкоємців за законом і поділяється між ними у рівних частках. Спадкоємець може відмовитися від спадщини на користь кого-небудь з інших осіб з числа спадкоємців за законом чи за заповітом, на користь держави, окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Акт В. від с. є безумовним і беззастережним. ВІДНОВЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ У ЗВ'ЯЗКУ З НОВОВЙЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ - виняткова стадія кримінального процесу, в якій відбувається перевірка вироку, що набрав законної сили, або іншого судового рішення у зв'язку зі встановленням нових обставин, які свідчать про незаконність і необґрунтованість цих рішень і про які нічого не було відомо під час розслідування, розгляду і вирішення справи. Нововиявле-ними обставинами вважаються фальшивість доказів, неправильні показання свідка, потерпілого, обвинуваченого, підсудного або неправильний висновок експерта, на яких грунтується вирок, зловживання суддів, прокурора, слідчого, особи, що провадила дізнання, а також інші обставини, які доводять неправильність засудження або виправдання підсудного. Для проведення розслідування новови-явлених обставин прокурор виносить постанову. За наявності підстав для відновлення справи результати розслідування або вирок суду, що набрав законної сили, за яким винні у фальсифікації доказів засуджені, прокурор зі своїм висновком передає вищестоящому прокурору, який приймає рішення про принесення подання до апеляційного суду. Останній і вирішує питання щодо відновлення справ за нововиявленими обставинами. ВІДНОСНІ ПРАВА — права, які належать особі щодо іншої конкретно визначеної зобов'язаної особи (осіб), на відміну від абсолютних прав, коли носієві прав протистоїть невизначене коло осіб. В. п. є зобов'язальними правами, які виникають з договорів, із заподіяння шкоди майну і здоров'ю, з безпідставного придбання або збереження майна та з інших юридичних фактів, через які виникають зобов'язальні правовідношення між конкретними особами. 50 ВІДПОВІДАЛЬНЕ ЗБЕРІГАННЯ - зобов язання щодо зберігання. В. з. виникає в разі відмови одержувача від акцепту платіжної вимоги чи від прийняття продукції, за-бракованої як такої, що не відповідає стандартам, зразкам. В. з. регулюється ЦК України. Продукція, що прийнята на В. з., може бути використана лише після оплати. ВІДПОВІДАЧ — сторона в цивільному процесі, якій пред'явлено позов. В. може бути як громадянин, так і юридична особа В. є та із сторін у процесі, яка притягається судом до відповіді за позовом, тому що на неї вказує позивач як на порушника свого права. В. має • право пред'явити зустрічний позов, визнати позов повністю або частково, або не визнавати. У цивільній справі може бути кілька В. ВІДПУСТКА — встановлений законом час відпочинку, який щорічно надається працівникам зі збереженням місця роботи (посади) й середньої заробітної платні протягом певної кількості днів. Розрізняють щорічні основні й додаткові В. Основна щорічна В. надається тривалістю не менш як 24 дні. Для працівників, які не досяглії 18-річного віку, — не менш як 31 календарний день. Додаткову В. надають у певних галузях народного господарства або в інших випадках, передбачених законодавством. До щорічних основних і додаткових відпусток не включають інші види відпусток, що їх надають відповідно до законодавства (напр. відпустка у зв'язку з вагітністю, творча відпустка тощо). За перший рік роботи В., як правило, надають після закінчення 6 місяців безперервної роботи на цьому робочому місці, за наступні роки роботи В. можна надавати у будь-який час відповідного робочого року. Заборонено звільняти працівника під час його В., крім деяких особливих випадків (повна ліквідація підприємства чи установи тощо). За заявою працівника адміністрація може надати йому короткочасну В. без збереження заробітної плати. ВІДПУСТКИ У ЗВ'ЯЗКУ З ВАГІТНІСТЮ, ПОЛОГАМИ І ДЛЯ ДОГЛЯДУ ЗА ДИТИНОЮ - оплачувана відпустка, яка надається жінкам на підставі медичного висновку у зв'язку з вагітністю й пологами. Тривалість відпустки: до пологів — 70 кшіендарних днів; після пологів — 56 календарних днів (70 календарних днів — ВІДРЯДЖЕННЯ ВІНДИКАЦІЯ у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів. Жінкам, які всиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку, надається додаткова відпустка з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів — при всиновленні двох і більше дітей). За бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі необхідності домашнього догляду за дитиною на підставі медичного висновку — й триваліша, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку. ВІДРЯДЖЕННЯ — у трудовому праві поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства для виконання службового доручення поза місцем роботи. На весь період В., у т. ч. часу перебування в дорозі, за працівником зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток і сплачуються добові за кожен день перебування у В., вартість проїзду до місця призначення й назад та витрати за найм житла. ВІДСТРОЧКА ВИКОНАННЯ ВИРОКУ - за старим законодавством України могла застосовуватися судом у разі призначення покарання за наявності певних умов на точно визначені строки. Цей інститут скасовано Законом України від 12 липня 2001 р. ВІДЧУЖЕННЯ МАЙНА — у цивільному праві передача майна у власність іншій особі. Розрізняють В. м. платне (купівля-продаж) і безоплатне (дарування). В. м. може здійснюватися на основі договору або в примусовому порядку (напр., конфіскація майна за вироком суду). В. м. пов'язане з припиненням права власності. ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ - право особи вимагати повного відшкодування завданих їй збитків, якщо законом або договором не передбачено відшкодування в меншому чи більшому розмірі. Під збитками розуміють витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані ним доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконане боржником. Збитки, які завдані громадянину або юридичній особі в результаті незаконних дій державних та інших органів або посадових осіб цих органів, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів держави або відповідних органів. ВІЗА (фр. уіза, від лат. уіш§ — побачений, переглянутий) — дозвіл на в'їзд, виїзд, тимчасове проживання на території певної держави або проїзд через неї (В. в'їзні, зиїзні, транзитні). В. видаються відповідними державними органами на визначений термін, оформлюються дозвільною відміткою у закордонному паспорті. Практично у всіх державах в'їзд дозволяється за наявності В. У деяких країнах здійснюється спрощений порядок видачі вїзних віз — в аеропортах, морських портах, на прикордонних переходах. Групам туристів, екіпажам морських суден, відрядженим та ін. в окремих випадках візи видаються за списками. Транзитним пасажирам, якщо вони не залишають територію вокзалу, аеропорту, транзитна віза не потрібна. Міждержавні угоди можуть встановлювати безвізовий режим пересування в межах цих держав. ВІЙСЬКОВА ПРОКУРАТУРА - належить до органів прокуратури України. В Україні діють В. п.: гарнізонів, регіонів, ВМС та Управління нагляду за додержанням законів у Збройних Силах України та оборонній промисловості, підпорядковане Генеральній прокуратурі України. В своїй роботі В. п. керуються Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру» та іншими законодавчими актами, які регулюють повноваження прокуратури. ВІЙСЬКОВИЙ СУД — в Україні діють В. с. гарнізонів, регіонів, ВМС та військова колегія Верховного Суду України. В. с. входять до*системи загальних судів України. В. с. здійснюють правосуддя у Збройних Силах та інших військових формуваннях, передбачених законодавством України. ВІНДИКАЦІЯ (лат. уіпалсаііо, від уіпсіісо — захищаю, заявляю претензію, вимагаю) — витребування майна власником із чужого незаконного володіння. Від недобросовісного набувача власник може витребувати майно в усіх випадках без будь-яких обмежень. Від добросовісного набувача майно може бути витребуване власником у двох випадках: якщо майно було одержане добросовісним набувачем безоплатно; якщо майно вибуло із володіння власника поза його волею (загублене власником або осо- ВКЛАДИ ВОЄННІ ЗЛОЧИНЦІ  бою, якій майно було передане власником у володіння, наприклад орендарем, охоронцем; викрадене у того чи іншого; вибуло з їх володіння іншим шляхом поза їх волею). Гроші та цінні папери на пред'явника не можуть бути витребувані від добросовісного набувача.
ВКЛАДИ — грошові суми, внесені в банк юридичними чи фізичними особами на зберігання на певних умовах. По закінченні встановленого терміну зберігання В. підлягають поверненню власнику або іншій особі за його вказівкою. Власники В. одержують прибуток у вигляді встановлених відсотків від вкладеної суми та в іншій формі, здійснюють безготівкові розрахунки. Доходи від В. не підлягають оподаткуванню. В. бувають таких видів: безстрокові, строкові, на пред'явника, виграшні, іменні та ін. ВЛАДА — у загальному розумінні здатність і можливість вирішальним чином впливати на діяльність і поведінку людей за допомогою волі, авторитету, права, насильства. Політична влада в суспільстві принципово належить народу і може здійснюватись безпосередньо (сход, віче, референдум) або через представницькі органи. Саме ступінь і характер участі населення у формуванні представницьких органів і контролі за їхньою діяльністю визначають рівень демократії в суспільстві. Конституція України проголосила принцип розподілу влади на законодавчу, виконавчу й судову. Цей принцип слід сприймати дещо умовно, в розумінні намагання закріпити систему стримувань і противаг як гарантію від узурпації влади, бо влада має розглядатись як категорія ■ неподільна, для здійснення якої використовуються різні функції, що надаються певним органам і особам. До речі, цілком слушним є твердження, що, крім названих, можуть бути й інші функції влади, напр. контрольна.
і користання вод. Ведення державного В. к. покладено з Міністерство екології та природних ресурсів України разом з іншими спеціально уповноваженими органами игнтральної виконавчої влади. Фінансування робіт для ;:лення державного В. к. здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. ВОДНИЙ КОДЕКС — систематизований законодавчий акт, завданням якого є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження науково обгрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування. Чинний В. к. України введено в дію 6 червня 1995 р. ВОЄННИЙ СТАН — особливий стан у державі чи окремих її місцевостях, що вводиться за рішенням Президента України, затвердженим Верховною Радою України. Підставами для введення В. с. можуть бути оголошення війни або загроза воєнного нападу. Під час В. с. обмежуються права громадян, установ і розширюються повноваження відповідних правоохоронних органів. Режим В. с. визначається Законом України «Про воєнний стан». ВОЄННІ ЗЛОЧИНЦІ — особи, що індивідуально чи як члени організації вчинили будь-який з таких злочинів: злочини проти миру (підготовка чи ведення агресивної війни або ведення війни на порушення міжнародних договорів, участь у змові з метою вчинення таких дій); воєнні злочини (порушення законів та звичаїв війни, тобто вбивства, катування чи вигнання цивільного населення окупованої території для примусових робіт, жорстоке поводження з військовополоненими, вбивства заручників, пограбування суспільної чи приватної власності, безглузде руйнування міст чи сіл та ін.); злочини проти людяності (вбивства, поневолення, заслання та інші жорстокості, вчинені щодо цивільного населення до чи під час війни), а також переслідування з політичних, расових чи релігійних мотивів з метою скоєння чи у зв'язку зі скоєнням наведених вище злочинів. Поняття В. з. визна- ======н 55 ===== ВКЛАДИ ВОЄННІ ЗЛОЧИНЦІ бою, якій майно було передане власником у володіння, наприклад орендарем, охоронцем; викрадене у того чи іншого; вибуло з їх володіння іншим шляхом поза їх волею). Гроші та цінні папери на пред'явника не можуть бути витребувані від добросовісного набувача.
ВКЛАДИ — грошові суми, внесені в банк юридичними чи фізичними особами на зберігання на певних умовах. По закінченні встановленого терміну зберігання В. підлягають поверненню власнику або іншій особі за його вказівкою. Власники В. одержують прибуток у вигляді встановлених відсотків від вкладеної суми та в іншій формі, здійснюють безготівкові розрахунки. Доходи від В. не підлягають оподаткуванню. В. бувають таких видів: безстрокові, строкові, на пред'явника, виграшні, іменні та ін. ВЛАДА — у загальному розумінні здатність і можливість вирішальним чином впливати на діяльність і поведінку людей за допомогою волі, авторитету, права, насильства. Політична влада в суспільстві принципово належить народу і може здійснюватись безпосередньо (сход, віче, референдум) або через представницькі органи. Саме ступінь і характер участі населення у формуванні представницьких органів і контролі за їхньою діяльністю визначають рівень демократії в суспільстві. Конституція України проголосила принцип розподілу влади на законодавчу, виконавчу й судову. Цей принцип слід сприймати дещо умовно, в розумінні намагання закріпити систему стримувань і противаг як гарантію від узурпації влади, бо влада має розглядатись як категорія ■ неподільна, для здійснення якої використовуються різні функції, що надаються певним органам і особам. До речі, цілком слушним є твердження, що, крім названих, можуть бути й інші функції влади, напр. контрольна.
і користання вод. Ведення державного В. к. покладено з Міністерство екології та природних ресурсів України разом з іншими спеціально уповноваженими органами игнтральної виконавчої влади. Фінансування робіт для ;:лення державного В. к. здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. ВОДНИЙ КОДЕКС — систематизований законодавчий акт, завданням якого є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження науково обгрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування. Чинний В. к. України введено в дію 6 червня 1995 р. ВОЄННИЙ СТАН — особливий стан у державі чи окремих її місцевостях, що вводиться за рішенням Президента України, затвердженим Верховною Радою України. Підставами для введення В. с. можуть бути оголошення війни або загроза воєнного нападу. Під час В. с. обмежуються права громадян, установ і розширюються повноваження відповідних правоохоронних органів. Режим В. с. визначається Законом України «Про воєнний стан». ВОЄННІ ЗЛОЧИНЦІ — особи, що індивідуально чи як члени організації вчинили будь-який з таких злочинів: злочини проти миру (підготовка чи ведення агресивної війни або ведення війни на порушення міжнародних договорів, участь у змові з метою вчинення таких дій); воєнні злочини (порушення законів та звичаїв війни, тобто вбивства, катування чи вигнання цивільного населення окупованої території для примусових робіт, жорстоке поводження з військовополоненими, вбивства заручників, пограбування суспільної чи приватної власності, безглузде руйнування міст чи сіл та ін.); злочини проти людяності (вбивства, поневолення, заслання та інші жорстокості, вчинені щодо цивільного населення до чи під час війни), а також переслідування з політичних, расових чи релігійних мотивів з метою скоєння чи у зв'язку зі скоєнням наведених вище злочинів. Поняття В. з. визна- ======н 55 ===== ВТРАЧЕНА ВИГОДА  ВТРАЧЕНА ВИГОДА — доходи або інше благо, які не одержані особою через порушення її права невиконанням зобов'язання, за яким вона була кредитором. В цивільному праві В. в. являє собою неодержані прибутки і підлягає здебільшого відшкодуванню як складова частина збитків.
Г ГАЛУЗЬ ПРАВА — самостійна група правових норм та інститутів, які регулюють певну сферу суспільних відносин специфічними методами правового регулювання. Для кожної Г. п. характерним є свій предмет і метод. Основними Г. п. є конституційне, адміністративне, цивільне, сімейне, господарське, трудове, фінансове, земельне, цивільне процесуальне, кримінальне, кримінально-процесу-шаьне, кримінально-виконавче та ін. ГАРАНТІЙНИЙ СТРОК — встановлений законодавством у цивільному праві строк, протягом якого боржник відповідає перед кредитором за якість переданої речі або виконаної роботи. Г. с. використовується в договорах купівлі-продажу, підряду, поставки та ін. За загальним правилом Г. с. починається з моменту продажу речі. Однак сторони можуть встановити інший момент перебігу Г. с, а також продовжити його тривалість. ГАРАНТІЯ (фр. §агапїіе) — один із засобів забезпечення виконання зобов'язань. Застосовується між юридичними особами. За договором Г. організація-гарант зобов'язується перед організацією-кредитором погасити заборгованість організації-боржника, якщо та цього не зробить. Під загрозою визнання недійсним договір Г. має укладатися у письмовій формі. ГЕНЕРАЛЬНА ДОВІРЕНІСТЬ - письмове уповноваження, яке видається однією особою другій особі для представництва її інтересів перед третіми особами. Г. д. — термін, який не має законодавчого закріплення (існує лише довіреність), але поширений на практиці, коли довіри- ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДбГОВІР ГЛАВА УРЯДУ  тель намагається надати особливого значення дорученню. Помилково вважається, що Г. д. надає особливих прав представнику, навіть право власності та пов'язані з ним права — дарувати, розпоряджатися майном, здійснювати всі передбачені законом для власника або довірителя дії.
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДОГОВІР - один із видів договорів, що укладається між учасниками інвестиційного процесу — замовником і підрядчиком. Г. д. укладається замовником на підставі титульного списку будівлі на весь період будівництва з однією будівельною організацією — генеральним підрядчиком. За рішенням замовників і підрядчиків, як виняток, можна укласти договір підряду з двома або більше генеральними підрядчиками на спорудження великих будівель і комплексів. Г. д. визначає загальну вартість будівельно-монтажних робіт, строки початку й закінчення будівництва. ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПІДРЯДЧИК - один із головних учасників інвестиційного процесу, який на підставі договору підряду зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника і бере на себе відповідальність перед замовником за роботу субпідряд-чика, якщо Г. п. залучає до виконання робіт інших осіб. У цьому разі підрядчик виступає перед замовником як Г. п., а перед субпідрядчиком — як замовник. Г. п. відповідає перед субпідрядчиком за невиконання або неналежне виконання замовником своїх зобов'язань, забезпечує будівництво матеріалами, несе матеріальну відповідальність за дефекти, допущені з власної провини, тощо. На кожній будові один Г. п. ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПРОКУРОР - найвища посадова особа в єдиній системі органів прокуратури України. Г. п. очолює і спрямовує роботу органів прокуратури та здійснює контроль за їхньою діяльністю на території України. Г. п. України призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади. Строк повноважень Генерального прокурора України — п'ять років. ГЕНОЦИД (від гр. §епо5 — рід, плем'я і лат. саесіо — вбиваю) — дії, спрямовані на часткове або повне вини- _:ення будь-якої національної, етнічної, расової чи зелігійної групи. Є міжнародним злочином. Генеральна Асамблея ООН у 1948 р. ухвалила Конвенцію про попередження злочину Г. й покарання за нього. ГІПОТЕЗА (гр. піроїпезіз — підстава, припущення) — пруктурна частина норми права, у котрій містяться вказівки на умови, за наявності яких ця норма мусить ІІЯТИ.
ГІРНИЧИЙ ВІДВІД — в Україні це частина надр, що лана користувачам (підприємствам, установам, організаціям і громадянам) для промислової розробки родо-еищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Користування копалинами за межами Г. в. забороняється. Екологічним законодавством України передбачаються випадки користування надрами без надання Г. в. чи спеціального дозволу {ліцензії). жүктеу/скачать 1.67 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|