Що ж таке екзистенціалізм? Екзистенціалізм — це
ірраціоналі- і стична філософія, предметом вивчення
якої є не об'єктивна ре-1альність, а
внутрішній світ
людини. Основне завдання екзистенціалізму полягає у
встановленні змісту людського існування. Централь- ]ними
проблемами цієї філософії є:
\.
Проблема
існування
(екзистенції)людини.
Екзистенціальна філософія стверджує, що не все, чим
людина живе, що вона переживає, є справжнім існуванням.
Коли людина працює, вчиться, відпочиває, радіє тому чи
іншому випадку — це існування зовнішнє. У
такому
існуванні втрачається неповторна єдність, єдність кожної
окремої особи, зникають ті первісні, внутрішні, інтимні,
начебто незалежні від зовнішнього світу, від інших людей
переживання, які й становлять існування. Для позначення
існування в цьому розумінні й користуються терміном
«екзистенція». Екзистенція виражає глибинну основу,
сутність
існування, неповторність, унікальність людини
та її долі. Якщо існування показує людину такою, якою
вона є, то екзистенція вказує на можливості, які містяться
в ній. Екзистенція означає здатність людини здійснити
свій вибір, розкрити свої можливості, бути собою.
2.
Проблема буття людини та буття світу. Це
центральна проблема екзистенціальної філософії. Про
це свідчать навіть назви
творів основоположників
екзистенціалізму. У Хайдеггера — основна праця «Буття і
час», у Сартра — «Буття і ніщо» та ін. Як же розуміють
буття екзистенціалісти, і як це поєднується з проблемою
людини? На відміну від класичних філософських вчень
про буття, які розглядають його як об'єктивний,
незалежний від свідомості світ, екзистенціалісти
вважають, що філософія стоятиме на позиціях
життєвого реалізму лише тоді, коли об'єктом її
досліджень буде людина, її життя. Світ для людини існує
оскільки, остільки вона йде від свого буття,
надає світу
певного значення та змісту. Людина творить світ таким,
яким вона хоче його бачити, виходячи зі своїх пе-
реживань, створює свою емоційну картину світу. І тому,
як стверджують екзистенціалісти, нема сенсу говорити
про якийсь особливий, об'єктивний, світ позалюдського.
В їх концепціях об'єктивна дійсність існує як
суб'єктивна, як продукт переживань суб'єкта, як
існування його сприйняття, його свідомості.
^.Проблема
свободи
людини.
Екзистенціалізм
називають філософією свободи. І справді,
проблема
свободи посідає в екзистенціалізмі важливе місце. Але ж у
чому сутність свободи? Як її розуміють екзистенціалісти?
Екзистенціалізм визначає свободу як вибір людиною
самого себе: людина така, якою вона сама себе вільно
вибирає. ^Свобода трактується не як свобода діяльності,
а лише як свобода вибору або ставлення суб'єкта до
незалежного від нього оточення. Він може або вільно
погодитися зі своїм станом, або теж вільно не приймати
свого стану. Об'єктивна ситуація не сама по собі обмежує
нашу свободу, а лише в
якості переживання її як
обмеження. Наприклад, в'язень або ж раб теж може бути
«вільним», відповідним
чином самовизначаючи своє ставлення до свого
становища. Звідси висновок: завдання людини полягає не в
тому, щоб змінити світ, а в тому, щоб насамперед змінити
своє ставлення до нього.
Ідеї екзистенціалізму мали і мають великий вплив
на різноманітні течії сучасної філософської думки (схема
3-3).
Під
впливом
цієї
філософії
розвивалась
Достарыңызбен бөлісу: