Лiтературознавчих



Pdf көрінісі
бет12/80
Дата30.03.2024
өлшемі1.44 Mb.
#497047
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   80
Словник-довідник літературознавчих термінів

Анти чна літерату ра – література одного з найдавніших 
етапів у розвитку світової культури, що зародилася в Давній 
Греції у VШ ст. до н. е., а потім поширилася в Римі. Вона 
поклала початок розвитку таких жанрів, як епічна поема, 
трагедія, комедія, ода, елегія, епіграма та ін. Пізніше 
європейські літератури епохи Відродження і класицизму 
розвивалися під гаслами орієнтації на А.л. Найвидатнішими 
письменниками античності були Гомер, Есхіл, Софокл, 
Евріпід, Арістофан, Плавт, Вергілій, Горацій. Найвидатнішим 
теоретиком літератури античності був Арістотель. 
Анто німи (від грец. anti – префікс із значенням 
протилежності та onoma – ім’я, назва) – пари слів, протилежні 
за своїм значенням, які використовуються в поезії як лексична 
антитеза (бідність – багатство, смутний – веселий і т. д.). А. 
письменники називають свої твори (Л. Первомайський 
«Гіркий мед», В. Симоненко «Тиша і грім»), використовують 
їх у своїх віршах («Засміялося серце у тузі» – П. Тичина, 
«Жива і скошена тече в мені трава» – А. Кичинський). 
У поетичній мові А. шляхом використання антитези здатні 
посилювати експресію вірша, як бачимо у поданій нижче 
«Молитві» невідомого автора в перекладі з італійської мови 
І. Качуровського: 
 
До Господа – благання молитовне. 
 
 
Вчини мене знаряддям Твого миру: 
 
 
Де є ненависть – хай би ніс любов я
 
 
Де є образа – прощення приносив, 
 
 
Де є незгода – щоб приніс я єдність, 
 
 
Де сумніви – хай би приніс я віру
 
 
Де помилка – щоб істину приніс, 
 
 
Де відчай, щоб туди приніс надію, 
 
 
Туди де смуток, хай би ніс я радість
 
 
Де темрява – туди приніс би світло… 



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   80




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет