Підручник
Захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу
жүктеу/скачать 3.64 Mb. Pdf көрінісі
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Випробування
| Захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу
передбачає ч. 1 ст. 22 КЗпП України. Наука трудового права цій проблемі завжди приділяла увагу, тому визначень цього поняття чимало. Необґрунтованою є відмова без будь-яких мотивів, а також за підставами, що не стосуються ділових якостей працівника, а також незаконна відмова, тобто відмова з мотивів, заборонених чинним законодавством, або неприпустимих з точки зору загальних принципів трудового права (О.Н. Волкова). На наш погляд, визнання відмови у прийнятті на роботу необґрунтованою, повинно мати нині розумні межі. Перш за все, необхідно виходити з того, що трудовий договір – це угода, спільне волевиявлення, яке породжує юридичні наслідки. Коли йдеться про окремі категорії працівників, для яких закон встановлює додаткові гарантії на ринку праці, обмеження свободи вибору роботодавцем контрагента можливе. У всіх інших випадках ставитись до роботодавця як до засобу, в якого відсутні власні інтереси щодо відбору кадрів, не можна. Процес відбору необхідного роботодавцеві працівника супроводжується для останнього не тільки певними зусиллями фізичного і морального характеру, психологічними переживаннями, але й певними фінансовими витратами (на проїзд до місця розташування кадрової служби, плата за отримання документів чи інформації тощо). У законодавстві ФРН є цікаві гарантії для особи, яка працевлаштовується. ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ 214 У цій країні роботодавець, що запросив кандидата на співбесіду, зобов’язаний сплатити його дорожні витрати, виплатити добові, компенсувати витрати на житло, втрату заробітної плати незалежно від укладення з ним трудового договору. У ході співбесіди роботодавець не повинен викликати в особи, що працевлаштовується, помилкових надій на укладення з нею трудового договору. Якщо в результаті обіцянок роботодавця особа звільняється з попередньої роботи, але не одержує обіцяну роботу, вона має право вимагати відшкодування шкоди. У ФРН суди вимагають, щоб роботодавець попередив працівника про важкий економічний стан підприємства та про наявність ризику невиплат заробітної плати в майбутньому чи навіть банкрутства, якщо стан підприємства не покращиться (І.Я. Кисельов). Подібну норму містила ст. 8 КЗпП УРСР 1922 р., згідно з якою, наймач зобов’язаний був відшкодувати запрошеному на роботу понесені ним збитки: а) у випадку відмови з боку наймача без достатніх підстав у прийомі на роботу; б) у разі відмови прибулого від поступлення на роботу внаслідок невідповідності дійсних умов роботи з тими, які були запропоновані наймачем. На наш погляд, такі норми у ТК України виступили б суттєвою юридичною гарантією для працівників при укладенні трудового договору. Випробування – традиційний спосіб визначення професійної придатності працівника, що застосовується у всіх країнах із ринковою економікою. жүктеу/скачать 3.64 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|