Модуль 3. РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ТА ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ НИМИ ВІДНОСИН
209
педагогічних працівників можуть заміщуватися за трудовим договором
до проведення конкурсного заміщення цих посад у поточному
навчальному році (ч. 12. ст. 55 Закону України «Про вищу освіту»).
2. Посади педагогічних і науково-педагогічних
працівників, які
підвищують кваліфікацію або проходять стажування з відривом від
виробництва, на цей період можуть заміщуватися іншими особами без
проведення конкурсу на умовах строкового трудового договору
(контракту) (ч. 6 ст. 60 Закону України «Про вищу освіту»).
У ч. 3 ст. 21 КЗпП України зазначається, що особливою формою
трудового договору є
контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки
і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального
забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в
тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера
застосування контракту визначається законами України. Це
означає, що
контракт може бути укладено тільки з працівниками робота або
посада яких передбачена в законах України. В абз. 4 п. 7 постанови
Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про
практику розгляду судами трудових спорів» зазначається, що
роботодавець може вимагати від працівника, який працює за трудовим
договором, укладення
контракту в тому разі, коли він відноситься до
працівників, які згідно з законом працюють за контрактом. Порушення
цих вимог може бути підставою для визнання відповідно до ст. 9 КЗпП
України недійсними умов праці за контрактом, які погіршують
становище порівняно з законодавством України. Так, відповідно до ч. 1
ст. 43 Закону України «Про вищу освіту», керівник закладу вищої освіти
укладає з керівником факультету (навчально-наукового інституту)
контракт.
Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті
(найманні) на роботу працівників, затверджене
постановою Кабінету
Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 170, визначає сутність
контракту, як особливого виду строкового трудового договору. Типова
форма контракту з працівником, затверджена наказом Міністерства праці
України від 15 квітня 1994 р. № 23.
Контракт відрізняється від звичайного письмового трудового
договору не формою, а
сутністю. Контракт є вираженням
індивідуального правового регулювання трудових відносин. Підставою
для такого твердження є норма ч. 3 ст. 21 КЗпП України, де зазначається,
що відповідальність сторін (у
тому числі матеріальна, умови
матеріального забезпечення (н-д, оплати праці) і організації праці
працівника (н-д, встановлення режиму роботи), умови розірвання
договору (тобто, можуть передбачатися додаткові підстави, ніж у законі),
у тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Із
цього випливає, що йдеться не про умови трудового договору, а
про
ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
210
встановлення індивідуальних правил поведінки, наприклад, додаткових
підстав припинення трудового договору.
Правові основи застосування контракту для регулювання трудових
відносин визначені трудовим законодавством України. У п. 4 Положення
про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу
працівників встановлено: «Контракт, як особлива форма трудового
договору, повинен спрямовуватися на забезпечення умов для проявлення
ініціативності
та
самостійності
працівника,
враховуючи
його
індивідуальні
здібності й професійні навички, підвищення взаємної
відповідальності сторін, правову і соціальну захищеність працівника».
Контракт, як особливий вид трудового договору, дозволяє людині
виявити свої індивідуальні, непересічні здібності, а як наслідок, отримати
за це гідну винагороду від роботодавця.
За
формою трудові договори підрозділяються на договори укладені
в усній або письмовій формі.
За ч. 1 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається,
як
Достарыңызбен бөлісу: