Підручник
Договірне регулювання оплати праці
жүктеу/скачать 3.64 Mb. Pdf көрінісі
|
| Договірне регулювання оплати праці виявляється через систему
угод, які укладаються суб’єктами соціального діалогу на різних рівнях. Тому не допустимо повністю віддавати питання визначення розміру оплати праці на відкуп виключно угоді сторін. Знайти аргументи для її мінімізації роботодавець знайде завжди. Деякі вчені вважають, що колективно-договірне регулювання оплати праці, а не державне втручання, вирішить конкретні соціально-економічні питання трудових відносин (А.В. Рочко). На наш погляд, таке твердження досить дискусійне, бо ефективність регулювання відносин із оплати праці залежить від багатьох факторів: структури економіки, кількості працюючих, рівня бажання державних інститутів втручатися у ці процеси тощо. Стаття 14 Закону України «Про оплату праці» визначає систему договірного регулювання оплати праці. Воно здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів. Норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених генеральною, галузевою (міжгалузевою) або територіальною угодами, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових Модуль 3. РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ТА ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ НИМИ ВІДНОСИН 337 окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оплату праці». У країнах Західної Європи колективні договори в питаннях оплати праці передбачають: 1. На рівні національних та секторальних угод це: 1) мінімальна зарплата у масштабах країни або за секторами економіки; 2) загальний порядок індексації зарплати. 2. На рівні галузевих угод це: 1) мінімальні тарифні ставки по основних професійно-кваліфікаційних групах; 2) форми і системи зарплати; 3) надбавки і доплати; 4) механізм індексації зарплати; 5) розміри соціальних виплат і пільг. 3. На рівні підприємств, фірм і компаній це: 1) тарифні ставки; 2) розміри надбавок і доплат; 3) порядок індексації; 4) системи участі у прибутках та акціонерному капіталі; 5) розміри соціальних виплат і пільг (С.А. Іванова). Положення КЗпП України і Закону України «Про оплату праці» в частині договірного регулювання оплати праці цілком відповідають ринковим підходам до визначення розміру заробітної плати працівників через механізми соціального партнерства. жүктеу/скачать 3.64 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|