Підручник

ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
332 
b) рішень компетентного органу влади із включенням або без 
включення формального положення щодо врахування рекомендацій, які 
надходять від інших органів; 
c) рішень рад або комісій з питань заробітної плати; 
d) рішень промислових або трудових судів чи трибуналів; 
e) набуття чинності положеннями колективних договорів. 
Частина 3 ст. 95 КЗпП України передбачає, що розмір мінімальної 
заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 
і 10 Закону України «Про оплату праці» та не може бути нижчим від 
розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. А ч. 4 цієї статті 
вказує на те, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною 
гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, 
установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних 
осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою 
системою оплати праці. 
Стаття 9 Закону України «Про оплату праці» у ч. 1 називає умови 
визначення розміру мінімальної заробітної плати. Розмір мінімальної 
заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх 
сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального 
функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров’я 
набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих 
товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення 
основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального 
рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня 
зайнятості. Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не 
нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 
ст. 9 цього Закону). Незрозуміло чому законодавець фактори, які 
необхідно враховувати при визначенні розміру мінімальної заробітної 
плати, називає умови. Умовою може бути наявність чи відсутність 
необхідних для виплати коштів, наприклад, у державному чи місцевих 
бюджетах. 
На наш погляд, положення ст. 95 КЗпП України та ст. 9 і 10 Закону 
України «Про оплату праці» не повною мірою узгоджуються з 
положеннями ст. 48 Конституції України та міжнародно-правових актів 
про визначення розміру мінімальної заробітної плати. 
Відповідно до ст. 48 Конституції України кожен має право на 
достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє 
харчування, одяг, житло. Конституційний Суд України витлумачив 
термін «достатній життєвий рівень» в розрізі конституційного права на 
соціальний захист, передбаченого ст. 46 Конституції. Однак тлумачення 
цього терміну важливе й у розрізі тлумачення положень законів України 
в частині визначення розміру мінімальної заробітної плати. 

Модуль 3. РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ТА ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ НИМИ ВІДНОСИН 
333 
У абз. 3 підп. 4.1 п. 4 мотивувальної частини Рішення 
Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 47 
народних депутатів України щодо відповідності Конституції України 
(конституційності) положень частин першої, другої статті 2 Закону 
України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового 
державного соціального страхування» (справа про надання допомоги по 
тимчасовій непрацездатності) від 17 березня 2005 р. № 1-рп/2005 
зазначається, що згідно з Конституцією України ознаками України як 
соціальної держави є соціальна спрямованість економіки, закріплення та 
державні гарантії реалізації соціальних прав громадян, зокрема їх прав на 
соціальний захист і достатній життєвий рівень (статті 46, 48), тощо. Це 
зобов’язує державу відповідним чином регулювати економічні процеси, 

жүктеу/скачать 3.64 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: