Підручник



Pdf көрінісі
бет240/330
Дата19.05.2022
өлшемі3.64 Mb.
#457839
түріПротокол
1   ...   236   237   238   239   240   241   242   243   ...   330
інституційна
Зважаючи на різноманітність у підходах до цього явища, актуальною 
є проблема визначення прерогатив роботодавця і здійснення 
господарської влади. На параметри обмеження господарської влади 
Л.С. Таль указував ще на початку ХХ ст. Ці постулати актуальні й нині:
1. Господарська влада – інститут приватного права. Тому 
підпорядкування їй можливе тільки в тих межах, взагалі в яких 
допустимо обмеження свободи і самовизначення особи на основі 
приватноправових відносин. Підпорядкування робітника господарській 
владі ніколи не може мати характеру відторгнення його особистості чи 
його робочої сили. Воно обов’язкове для нього лише до тих пір, поки 
вимоги господаря не порушують його невід’ємних прав і їх виконання не 
загрожує невід’ємним благам особистості. 
2. Влада – державна чи приватноправова – повинна діяти 
правомірно; інакше її дії є не актами влади, а актами свавілля її носіїв. 
Вона не повинна впадати у протиріччя зі своїми завданнями; інакше вона 
з точки зору права не виконує функцій влади, а зловживає ними». 
Разом з тим існують позиції, що заперечують термін «господарська 
влада роботодавця» (А.М. Лушников, М.В. Лушникова). Стверджується, 
що цей термін був ще актуальним на початку ХХ ст., нині ж необхідно 
говорити про «владу роботодавця». По суті, на наш погляд, нічого не 
змінюється, а лише акцентується суб’єкт – носій влади. 
В радянський період розвитку трудового права відбулася фактична 
«заміна» господарської влади «правилами внутрішнього розпорядку». Це 
відразу 
стали 
відзначати 
вчені-трудовики 
(В.М. Догадов, 
К.М. Варшавський). Нині таку позицію також підтримує частина 
вітчизняних учених (В.Я. Гоц, В.С. Венедіктов та ін.). 
Працею держава, з формальної точки зору, переважно не управляє, 
але працю вона активно регулює правовими засобами. Суб’єктом же 
управління працею в сучасних умовах став роботодавець (Ю.В. Пенов). 
У всі часи ефективне управління процесами у державі і суспільстві 
неможливе без високої злагодженості, дисципліни та організованості. 
Дисципліна об’єктивно необхідна для функціонування будь-якої 


Модуль 3. РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ТА ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ НИМИ ВІДНОСИН 
407 
соціальної спільноти. Вона направлена на забезпечення єдності дій членів 
організації та досягнення поставлених цілей, виступає як необхідна умова 
спільної роботи, гарантує необхідну систему відносин усередині 
суспільного організму та забезпечує стабільність цих відносин 
(Д.А. Гавриленко). 
Дисципліна праці – явище багатопланове, яке можна розглядати з 
декількох точок зору. Як соціальне явище, дисципліна є сукупністю 
морально-правових відносин, з безумовного підпорядкування певному 
встановленому в суспільстві порядку. Дисципліна необхідна при 
здійсненні будь-якої організованої діяльності. Особливого значення вона 
відіграє для функціонування формалізованих організацій (трудових 
колективів, військових формувань, громадських об’єднань тощо). 
В юридичній літературі є різні точки зору на поняття дисципліни у 
трудовому праві. Однак, за всієї різноманітності точок зору, загальним 
для переважної їх більшості, є наявність у них ознаки необхідності 
дотримання працівниками встановленого трудового розпорядку. 
Трудовий розпорядок – це система правових норм, що регламентують 
порядок трудової діяльності працівників конкретного підприємства, 
установи, організації (А.В. Пятаков). 
Поняття дисципліни праці виражається в трьох основних групах 
наукових визначень, які: 
а) підкреслюють її моральні основи; 
б) розкривають виключно юридичний зміст; 
в) мають морально-юридичне підґрунтя. 
Сутність дисципліни праці можна виявити лише на основі визнання 
її комплексного характеру. Тому дисципліну праці слід розглядати у двох 
аспектах: 
1) як сукупність правових норм, що встановлюють порядок 
виконання трудових обов’язків і прав працівниками – тобто в 
об’єктивному сенсі. Вже на етапі формування фабрично-заводського 
законодавства цим питанням приділялась певна увага. 
2) як фактичне дотримання цих норм або правомірна поведінка 
працівників під час виконання ними трудових функцій, тобто в 
суб’єктивному сенсі. Поведінка суб’єктів у суспільних відносинах може 
бути протиправною, правомірною і юридичною індиферентною 
(нейтральною). 
Таким чином, дисципліна праці – це явище багатопланове і 
визначаючи її узагальнююче поняття, необхідно відзначати, що вона 
об’єктивна передумова дисциплінарної відповідальності. 


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   236   237   238   239   240   241   242   243   ...   330




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет