Коментар робочої групи:
Є дані щодо застосування лікарського засобу з міжнародною непатентованою назвою Еверолімус (торгова назва Афінітор), який схвалено та рекомендовано до застосування FDA, EMA, а також деякими професійними співтовариствами онкологів, в тому числі NCCN, при лікуванні прогресуючого гормон-рецептор-позитивного, HER2 негативного раку молочної залози у комбінації з екземестаном у жінок у постменопаузному періоді, у яких відсутні швидко прогресуючі захворювання внутрішніх органів, якщо попередня терапія нестероїдними інгібіторами ароматази призвела до рецидиву або прогресування. Ці показання для застосування лікарського засобу зазначені і в інструкції для медичного застосування Еверолімусу (Афінітору), затвердженій Міністерством охорони здоров’я України.
Слід зазначити, що ці рекомендації базуються, в основному, на результатах міжнародних багатоцентрових рандомізованих контрольованих досліджень, BOLERO-2 (ІІІ фаза, за участю 724 пацієнтів), TAMRAD (II фаза, за участю 111 пацієнтів). Отримані дані показали, що Еверолімус у комбінації з екземестаном підвищує виживаність без прогресії пацієнток у постменопаузному періоді, у яких попередня терапія нестероїдними інгібіторами ароматази була неефективною.
1. Дослідження BOLERO-2, ІІІ фаза
Кількість – 720 пацієнтів із гормон-рецептор позитивним HER2-негативним метастатичним раком молочної залози після рецидиву або прогресування захворювання.
Середній вік 62 роки, у 84% пацієнтів – гормон-чутливе захворювання,. Отримували попереднє лікування: етрозол аба анастрозол (100%), тамоксіфен (48%), фулвестрант (16%) та хіміотерапія (68%).
Період спостереження 18 місяців .
Застосована схема лікування
|
Кількість пацієнтів
|
Медіана виживаності без прогресування
|
Несприятливі події впродовж лікування
|
Еверолімус 10 мг/доб + екземестан 25 мг/доб
|
482
|
10,6 місяців
|
Стоматит 8%
Анемія 6%
Задишка 4%
Гіперглікемія 4%
Втома 4%
Пневмоніт 3%
|
плацебо + екземестан 25 мг/доб
|
238
|
4,1 місяців
|
Стоматит 1%
Анемія 1%
Задишка 1%
Гіперглікемія 1%
Втома 1%
Пневмоніт 0%
|
2. Дослідження TAMRAD, ІІ фаза
Кількість пацієнтів – 111 із гормон-рецептор позитивним HER2-негативним метастатичним раком молочної залози після рецидиву або прогресування захворювання.
Середній вік 64 роки, до включення у дослідження 34 пацієнти (31%) отримували ад’ювантну терапію, у 67 пацієнтів (60%) були метастази, 10 пацієнтів (9%) з метастазами отримували ад’ювантну терапію.
Період спостереження 13 місяців.
Група дослідження
|
Кількість пацієнтів
|
Медіана часу до прогресії
|
Померли протягом періоду спостереження
|
Відповідь на лікування
|
RAD+TAM (еверолімус 10 мг/добу; тамоксифен 20мг/добу).
|
54
|
8,5 місяців
|
5
|
61,1%
|
TAM (тамоксифен 20 мг/день)
|
57
|
4,5 місяців
|
17
|
42,1%
|
Інформаційні джерела (ст. 131, 8.Rugo HS; 9. Yargley DA; 10. Campone M., 11. Baselga J., 12. T Bachelot).
5.4.2. Трастузумаб у ад’ювантній терапії
Кілька великих міжнародних випробувань проводяться для перевірки користі від цього препарату на ранніх стадіях раку молочної залози, і попередні доповіді деяких показують, що лікування протягом одного року призводить до отримання користі.
У випробуванні HERA рандомізовано жінок з завершеною місцево-регіонарною терапією та ад'ювантною хіміотерапією протягом року трьома тижневими курсами трастузумабу або протягом двох років лікування трастузумабом або спостереження127. Є проміжні дані, які порівнюють результати між групою спостереженням і групою лікуванням протягом одного року. В цілому було зареєстровано 127 подій у групі лікування трастузумабом протягом року і 220 у групі спостереження. Нескоректований коефіцієнт ризику в групі трастузумабу протягом одного року у порівнянні з групою спостереженням був 0,54 (95%-ДІ від 0,43 до 0,67, р<0,0001), що відповідало абсолютній безрецидивній виживаності 8,4% на другому році. Приблизно 2/3 хворих повідомили, що першою подією були віддалені метастази. Коефіцієнт ризиків стосовно часу віддалених рецидивів в групі трастузумабу протягом одного року в порівнянні з групою спостереження склав 0,49 (95% -ДІ від 0,38 до 0.63, р<0,0001).
|
1+
|
Були опубліковані результати двох випробувань, які порівнювали ад'ювантну хіміотерапію з застосуванням або без одночасного застосування трастузумабу у жінок з хірургічно видаленим HER2-позитивним раком молочної залози128. Випробування за Національним проектом Surgical Adjuvant Breast and Bowel B -31 порівнювало застосування доксорубіцину і циклофосфаміду після паклітакселу кожні 3 тижні (група 1) з таким же режимом 52 тижні трастузумабу одночасно з паклітакселем (група 2). Випробування North Central Cancer Treatment Group N9831 порівнювало доксорубіцин і циклофосфамід після щотижневого застосування паклітаксела (група А), з тим же режимом + 52 тижні трастузумаб одночасно з паклітакселем (група С). В ці дослідження було включено спільний аналіз порівняльних груп 1 і А (контрольна група n=1679) з групами 2 і С (група з трастузумабом n=1672). Проміжний аналіз показав, що група трастузумабу мала близько половини зареєстрованих подій (рецидив раку, другий первинний рак або смерть до появи рецидиву) в контрольній групі; (261 проти 133 подій; коефіцієнт ризиків 0,48; 95% ДІ, від 0.39 до 0,59, р <0,0001).
В групі з трастузумабом було зареєстровано приблизно на третину менше смертей, ніж у контрольній групі (92 проти 62; коефіцієнт ризику 0,67 95% ДІ від 0,48 до 0,93, р = 0,015). Час до виникнення рецидиву в групі трастузумабу складав майже половину від часу в контрольній групі (193 проти 96 хворих з рецидивом; коефіцієнт ризику 0,47; 95%-ДІ від 0,37 до 0,61; р<0,0001).
|
1+
|
У даний час недостатньо доказів довготривалих результатів для оцінки балансу токсичність—користь для різних груп пацієнтів або різних схем лікування. Попередні результати підбадьорюють, але поки є проміжні дані про користь і відсутність побічних реакцій з боку серця, які не дають можливості давати будь-які чіткі рекомендації на користь або проти використання цього препарату в ад'ювантній терапії. Це дослідження в даний час продовжується. Будь-які оновлення будуть представлені на сайті SIGN.
ESMO
2013
|
трастузумаб в поєднанні з хіміотерапією у пацієнток з надлишковою експресією HER2/посиленням, приблизно вдвічі знижує ризик рецидиву, в порівнянні з застосуванням лише хіміотерапії, це виражається в ~ 10% абсолютному поліпшенні 3-річної безрецидивної виживаності і 3% збільшенні 3-річної загальної виживаності [I, A] [87-89]. Трастузумаб затверджений для застосування у хворих з ураженням лімфовузлів і у пацієнтів з N0 з пухлинами > 1 см, хоча через відносно високий ризик невдачі навіть у пацієнток з пухлинами N0 < 1 см - він повинен також розглядатися в цій групі пацієнток, зокрема при EР негативному захворюванні [IV, B] [90].
У більшості досліджень трастузумаб застосовували протягом 1 року, хоча у випробуванні FinHER аналогічне поліпшення було отримано тільки при лікуванні впродовж 9 тижнів [II, A] [91]. Ніякої додаткової користі не було продемонстровано при застосуванні трастузумабу протягом 2 років [92] в дослідженні HERA. Випробування PHARE порівнювало 6 і 12 місяців трастузумабу: При 6 місяцях застосування трастузумабу не наступило покращення, отже, застосування протягом 1 року повинно залишатися стандартом [93]. Трастузумаб звичайно добре переноситься, хоча (зазвичай зворотня) серцева дисфункція може виникнути, тому відбір пацієнток повинен бути на основі базової серцевої функції (виражена фракція викиду лівого шлуночка) та періодичний контроль під час лікування необхідні.
Через свою кардіотоксичність трастузумаб не повинен рутинно застосовуватися паралельно з антрациклінами [I, B]. Комбінація з таксанами є безпечною і ефективнішою, ніж послідовне лікування [I, A] [88]. Трастузумаб також може бути безпечним в поєднанні з ПТ і ГТ.
|
Достарыңызбен бөлісу: |
