Розведення тварин актуальні проблеми
жүктеу/скачать 5.64 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Основні показники молочної продуктивності корів, які належать до різних заводських ліній (2008 рік)
- ДО ПИТАННЯ РОЗРОБКИ МЕТОДІВ ОЦІНКИ ВПЛИВУ ГЕНО- І ПАРАТИПІЧНИХ ФАКТОРІВ НА МОЛОЧНУ ПРОДУКТИВНІСТЬ КОРІВ Тарасенко В.В.
- Коваленко Б.П.
- 2. Вік корів за кількістю отелень
- 3. Молочність і жирномолочність корів
- 5. Форми вимя та інтенсивність молоковіддачі корів 1-ої лактації
|
знаходяться приблизно на одному рівні – 5653 кг (3 лактація)...5625 кг (6 лактація). Середній вміст жиру в молоці корів в умовах господарства також має свої особливості – він поступово збільшується до 9 лактації і дещо зменшується у наступні вікові періоди. В зв’язку з цим, маючи в умовах господарства таку закономірність вікової мінливості молочної продуктивності корів, необхідно у віковій структурі гурту максимально збільшувати кількість корів з 4, 5 та 6 лактаціями і поступово зменшувати кількість корів віком старше 7-8 лактацій, що дозволить при характерних для господарства умовах годівлі та утримання значно збільшити надій на 1 корову і валове виробництво молока в цілому по господарству. Основним способом перетворення найбільш цінних якостей окремих племінних тварин в якості, властивих достатньо великій групі тварин є розведення за лініями, мета якого – насичення родоводів кличками найбільш видатних предків, спадковість яких витісняє спадковість їх посередніх або невдалих партнерів. Це дає більшу стійкість передачі спадковості і можливість лінії прогресувати в певному напрямі. Основні показники молочної продуктивності корів, які належать до різних заводських ліній, представлені в табл. 6. Молочна продуктивність корів детермінована генотипом, тобто кожна заводська лінія характеризується тільки притаманними їй характерними особливостями. Кращими були представниці лінії Пакламар Бутмакер – їх перевага над ровесницями інших ліній склала 907 кг (лінія Уєс Бурке Ідеал)...500 кг (лінія Вубуен Інка Рефлектор). Кращими за жирномолочністю були представниці лінії Вубуен Інка Рефлектор -3,77%, але їх перевага над представницями інших ліній була не вірогідною.
Висновки. 1. Проводити добір корів в основне стадо за живою масою, залишаючи для подальшого відтворення тварин, у яких висока жива маса поєднується з заводською кондицією; 2. Інтенсивніше використовувати корів заводської лінії Пакламар Бутмакер, як краще адаптованих до умов господарства. Література: 1. Надіїна В.М., Головко В.О., Сокол О.І. та ін. Основні концептуальні положення розробки комплексної програми відродження тваринництва Дергачівського району Харківської області // Проблеми зооінженерія та ветеринарної медицини: Зб. наук. пр. Харк. держ. зоовет. акад. –Х.: РВВ ХДЗВА, 2004. –Вип. 12. –Ч. 1. –С. 3-19. 2. Рубан Ю.Д. Породообразовательный процесс в скотоводстве в различные периоды развития зоотехнической науки // Основоположник зоотехнической науки П.Н. Кулешов и перспектива развития специальностей по зоотехнии и ветеринарии: Материалы международной научно-практической конференции. -Харьков, 1995. –С. 46-62. 3. Петруша Є.3., Нагорний С.А., Чигрин О.А., Вовк М.О. Технологічні аспекти планування молочних фермі нового покоління // Проблеми зооінженерія та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць. –Випуск 18, ч.1. Сільськогосподарські науки. / М-во аграр.політики України; Харк.держ.зоовет.акад. –Х.:РВВ ХДЗВА, 2009. –С.189-194. 4. Хмельничий Л. М. Оцінка екстер'єру тварин в системі селекції молочні худоби. Монографія / Л. М. Хмельничий. - Суми: ВВП «Мрія-1» ТОВ, 2007. 260 с. 5. Котенджи Г.П., Свердліков О.В., Левченко І.В. Відтворювальні якості корів симентальської породи відчизняної та зарубіжної селекції // Проблеми зооінженерія та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць. –Випуск 18, ч.1. Сільськогосподарські науки. / М-во аграр.політики України; Харк.держ.зоовет.акад. –Х.:РВВ ХДЗВА, 2009. –С.96-103. УДК 636.1.082 ДО ПИТАННЯ РОЗРОБКИ МЕТОДІВ ОЦІНКИ ВПЛИВУ ГЕНО- І ПАРАТИПІЧНИХ ФАКТОРІВ НА МОЛОЧНУ ПРОДУКТИВНІСТЬ КОРІВ Тарасенко В.В., студент 6 курсу технологічного відділення ФЗН Коваленко Б.П., професор ХДЗВА, науковий керівник Харківська державна зооветеринарна академія Актуальність досліджень. Економічний і соціальний стан країни в значній мірі залежить від стану продовольчого забезпечення населення, від розвитку тваринництва – основного постачальника цінних продуктів харчування – молока і м’яса. Нині тваринництво України, як і вся економіка, перебуває у глибокій кризі. Виробництво продуктів на душу населення доведено до такого рівня, коли під загрозою опинилось існування держави. Здоров’я людей різко погіршилося недоїданням, збільшилася кількість захворювань, що характеризують соціальний стан [1]. Інтенсифікація галузі скотарства вимагає збільшення капіталовкладень, значного, поліпшення породності худоби, а також забезпечення тварин повноцінними кормами. У формуванні бажаного типу худоби та підвищенні її продуктивних якостей вирішальне значення має поліпшення спадкової структури методами розведення та селекції в сприятливих умовах годівлі, утримання і догляду [2-4]. Мета досліджень. В зв’язку з наведеним перед нами була поставлена мета – розробити напрями племінної роботи з гуртом української чорно-рябої молочної породи. Результати досліджень. При організації племінної роботи з породою в цілому і з гуртом, як частиною породи, особливу увагу необхідно приділяти їх структурі. Структура гурту – це співвідношення статево-вікових груп, виражене у відсотках до загального поголів’я. Вона залежить від напряму спеціалізації галузі. У виробництві продукції скотарства важливе значення має структура стада (табл. 1). 1. Структура стада
Помітне зниження відсотка корів, яке відбувалося за останні три роки у стаді господарства, необхідно припинити і у майбутньому підтримувати у межах 40-55%. Загальна закономірність вікової мінливості молочної продуктивності виражається в тому, що надої рівномірно збільшуються до певного максимуму, а потім поступово зменшуються. У молодих корів першого і другого отелень, як правило, надої бувають меншими, ніж у повновікових, які закінчили свій ріст. Вік корів за кількістю отелень наведений у табл. 2. 2. Вік корів за кількістю отелень
Необхідно зазначити, що кількість первісток у стаді зменшилася на 8,3%; корів з другим отеленням у стаді стало більше - 3,7%, тобто кількість молодих корів за триріччя, що аналізується, зменшилася тільки на 5,1%. Ця невелика зміна позитивно позначилася на віці перебування корів у стаді - він подовжився на 0,21 отелень. Визначення племінної цінності корови у стаді, головним чином у молочному скотарстві, відбувається за даними її молочної продуктивності (табл. 3). 3. Молочність і жирномолочність корів
За останнє триріччя надій корів стада за даними бонітування зменшився на 10,5%, кількість молочного жиру на 12,5%. За цей період значно погіршилась якість первісток. Так, у 2006 році надій первісток на 30,9% перевищував вимоги стандарту породи, в 2008 році цей показник був на 7,8% нижче стандарту. Висока молочна продуктивність корів за першу лактацію можлива тільки в нормально розвинених, добре підготовлених до отелення нетелів. Встановлено, що надій корів за першу лактацію позитивно корелює з їх живою масою. Але це завжди найбільш крупні первістки відрізняються найбільшими надоями, особливо у комбінованих, молочно-м'ясних порід. У молочних порід ця кореляція позитивна (табл. 4). 4. Жива маса корів, M±m
За останні три роки жива маса первісток збільшилася на 14,0%, корів з другим отеленням на 3,1%, а повновікових зменшилася на 5,9%. Жива маса повновікових корів стада у 2008 році підвищилася на 7,8%. Для молочних корів характерна не тільки правильна форма вим’я, але і добра швидкість молоковіддачі. Величина, форма вимені, рівномірність розвитку вим’я і сосків, швидкість молоковіддачі є головним селекційним показником на придатність до машинного доїння в умовах великих молочних ферм. Форма вим'я та інтенсивність молоковіддачі (табл. 5) відповідають вимогам стандарту породи.
На молочну продуктивність великий вплив має тривалість сухостійного періоду, тому що в цей період іде підготовка молочної залози до майбутньої лактації. Вплив тривалості сухостійного періоду на молочну продуктивність корів в наступну лактацію вивчали різні дослідники. Матеріали досліджень по господарству показані в табл. 6. жүктеу/скачать 5.64 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||