Тарас чухліб іван мазепа київ 2012 Зміст

Можна сказати, що західноєвропейські часописи початку XVIII ст. були переповнені різними повідомленнями про події в Україні. Англійська щотижнева газета “The Daily Courant” в номері від 29 грудня 1708 р. майже всю першу сторінку присвятила розкриттю змісту підписаної угоди між шведським королем Карлом ХІІ Густавом та гетьманом Іваном Мазепою. А вже 16 серпня наступного року кореспонденти тижневика повідомляють про те, що Мазепі вдалося уникнути московського полону. Урядова газета “The London Gazzete ” 3 січня 1709 р. вміщує наступну інформацію: “...Мазепа, генерал козаків, перейшов на бік короля шведів”. У серпневому номері змальовуються фрагменти битви під Полтавою й говориться про перемогу царя Петра І та втечу козаків на чолі з гетьманом Мазепою.

В одній із німецьких газет, яка виходила в містечку Галле і мала назву “Wochentliche Relation”, у номері за 14 вересня 1709 р. читаємо такі рядки: “Мазепа - вождь козаків, планував звільнити Україну з-під московського ярма, щоб володіти як суверенний володар під шведською короною”. Однак ще 1704 р. гамбургський тижневик “Historische Remarques” видрукував на своїх шпальтах грунтовну політичну біографію українського гетьмана. У ній, зокрема, писалося: “Йоганес Мазепа – начальний вождь козаків – польський шляхтич з України, що народився у своїй посілості Мазепинці, недалеко Білої Церкви... Козацька армія одноголосно вибрала Мазепу гетьманом у 1685 році... У 1695 р. Мазепа щасливо здобув сильну укріплену твердиню Газі-Керман. По здобутті тієї твердині, Мазепа того ж року здобув ще інші фортеці...”. І хоча німецький часопис помилявся в окремих біографічних деталях, все ж слід віддати належне поінформованості його авторів.

Значну площу для висвітлення місця та ролі Мазепи в тогочасних подіях відвів і поважний франкфуртський журнал “Theatrum Europaeum”. Окрім біографії гетьмана та аналізу причин переходу українського правителя під зверхність шведів, німецький друкований орган подає окремі цікаві висловлювання І.Мазепи та Карла ХІІ Густава. Яким чином могли кореспонденти часопису дізнаватись про деталі спілкування цих політичних діячів, лише Богу відомо, але в одному з чисел журналу читаємо наступне. Коли шведський король, замість того, щоб йти на Москву, повернув на Україну, гетьман мовив генеральному писареві Пилипу Орликові: “Чорт його сюди несе. Він зруйнував усі мої плани і наведе сюди російське військо. Тепер Україна буде зруйнована – і все пропало”. Ці слова мали б засвідчувати прагнення Мазепи здійснити свій план відходу від царської зверхності шляхом вичікування результату шведсько-російської війни. Натомість після укладення українсько-шведської коаліції та її поразки під Полтавою вже Карл ХІІ Густав відзначав провину гетьмана: “Мазепа, Мазепа, ви нас завели! Коли б ми були послухали нашого вірного генерала Реншельда”. Тут король звинувачував гетьмана в тому, що той змусив його продовжувати облогу Полтави, а не відійти вчасно на інші позиції.

Мало чим від німецької відрізнялася інформація, яка подавалася в австрійській пресі. На сторінках віденського двотижневика “Wiennerishes Diarium” відзначалося про знищення росіянами Батурина та повішення ними манекена, який нагадував особу гетьмана. 3 серпня 1709 року віденська “Der Post-tagliche Mercurius” повідомляла про хід Полтавської битви, а в номері від 21 серпня її кореспонденти дописують про перехід Мазепи через Дніпро.

На відміну від французької чи англійської преси, не досить правдива інформація про події в Україні вміщувалося на сторінках голландської газети “Oprechte Haerlemse Saturdaegse Courant”. Так, зокрема, в одному з номерів зазначалося: “...Мазепу, якого видав татарський хан, перевезено тепер до Києва, де йому готують важкий процес”, у другому йшлося про те, що турки видали гетьмана цареві. Як бачимо, ні перше, ні друге твердження не відповідали історичній дійсності: в 1709 році український гетьман помер власною смертю на чужині .

А що писали про Мазепу за океаном, в Америці? З великою увагою стежив за подіями, що відбувалися за участю українського гетьмана, бостонський щотижневик “The Boston News Letter”, який з короткими перервами виходив з 1704 до 1776 рр. Вже у перший рік виходу, в інформації від 25 червня 1704 р., один з кореспондентів газети повідомляв про похід козацьких полків, очолюваних І.Мазепою, на Правобережну Україну для надання допомоги королю Августу ІІ Саксонському. Наступного року часопис відзначав про зєднання українських і польських військ “неподалік Яворова”. У номері від 15 липня 1706 р. знаходимо коротке повідомлення про те, що “Мазепа є в дорозі до своєї головної квартири та про нього немає інших відомостей”. Через рік американські журналісти пишуть про похід “небожа генерала Мазепи” Войнаровського до польського містечка Любліна. Ця звістка подається у номерах від 2 лютого і 1 березня 1707 р. Натомість вченим не вдалося розшукати в американській пресі початку XVIII ст. інформації про союз Івана Мазепи з Карлом ХІІ Густавом.