Тематичний номер про вплив української кризи на церкву та християнське служіння
Українські християнські спільноти по регіонах та головних конфесіях (2013)
жүктеу/скачать 443.5 Kb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Вплив української кризи на релігійне життя в Україні та Росії
- Обнадійливі тенденції під загрозою
- Спадщина українсько-російських протиріч
Українські християнські спільноти по регіонах та головних конфесіях (2013)
Джерело: Katherine Peisker, “Mapping Religion and Politics in Ukraine,” Table 1, data from the Ukrainian State Committee on Nationalities and Religions; http://isites.harvard.edu/fs/docs/icb.topic923280.files/finalproject.pdf. Вплив української кризи на релігійне життя в Україні та РосіїМарк Р. Еліот Від редактора: автор висловлює подяку Полу Стівсу (Рашн Реліджіон Ньюс), Дарлін Еліот, Джой Айрленд та Катрін Браун за їх вклад в цю статтю. Наприкінці листопада 2013 український Президент Віктор Янукович відмовився підписати угоду з Європейським Союзом, замість цього схилившись до більш тісних зв’язків з Росією. Цей крок, в свою чергу, спровокував демонстрації на Майдані (Площа Незалежності), які позбавили Януковича посади та призвели до появи прозахідного уряду в Києві. У відповідь, російський президент Володимир Путін, дуже розлютований втратою впливу на Київ, в березні окупував та анексував Крим. З того часу жорстокість на міжетнічному ґрунті прокотилась східною та південною Україною. Тільки з часом можна буде сказати, чи зможе новий Президент України, шоколадний міліардер Петро Порошенко, загасити сепаратистські тенденції та повернути мир. Обнадійливі тенденції під загрозоюВсе згадане вище має безліч наслідків для релігійного життя як в Україні, так і в Росії. Події в розірванім ворожнечею Слов’янську у східній Україні можуть слугувати ілюстрацією колись обнадійливих тенденцій в християнському служінні, яким зараз загрожують етнічні пристрасті. Протягом останніх років в цьому місті з населенням близько 130 тисяч мешканців, євангелічна церква, місцева місія та міжнародні служіння працювали разом задля дітей-безхатченків, але зараз вони бачать, що їх кооперація під загрозою внаслідок емоційних міжнаціональних протиріч. В червні 2010 я відвідав богослужіння в Московській п’ятидесятницькій церкві “Слово життя”. Тим ранком говорив запрошений з України пастор. Сергій Демідович розповідав, як він, його дружина та інші родини з їх церкви в Слов’янську відчули покликання до усиновлювання. Їх Церква Доброї звістки (600 членів та близько 1000 відвідувачів) очолила в своїй спільноті рух, котрий на той момент призвів до всиновлення 100 сиріт.1 З того часу члени Церкви Доброї звістки та їх однодумці з Києва та Маріуполя, котрі також були занепокоєні долею українських дітей вулиці, разом ініціювали служіння, що отримало назву “Україна без сиріт” (УБС). Ця кампанія з заохочення всиновлення серед християнських сімей зараз поширилася не тільки в Росії, а й по всьому світу. Тільки в одній Україні близько 120 парацерковних організацій, що працюють з дітьми групи риску, об’єднані тим чи іншим чином з УБС.2 В самому Слов’янську на цей час завдяки “Україні без сиріт” сотні сиріт були всиновлені або живуть у християнських опікунських будинках. Трагічно, що в цьому місті, розділеному між проросійськими сепаратистами та тими, хто бажає залишатися частиною України, тепер дехто не довіряє місцевим активістам “України без сиріт” через їх зв’язки з захисниками усиновлювання з Росії та за кордоном. Їх навіть обзивали зрадниками. Зараз проросійські сили в Слов’янську окупували Церкву Доброї звістки як базу для своїх операцій, а 16 травня брат Сергія Демідовича, Олексій, єпископ Українського об’єднання “Церква Божа” був викрадений та сім годин утримувався, після чого був звільнений.3 Спадщина українсько-російських протирічХтось може запитати: наскільки глибоко в минуле йдуть суперечки між Україною та Росією? Чи можливо пояснити сучасний конфлікт лише подіями минулої зими, усуненням Віктора Януковича від влади, його заміщення сильним прозахідним урядом і вторгненням Росії в Крим? Чи може він сягає Помаранчевої революції 2004-2005? В цьому разі, публічний протест проти сфальшованої перемоги Януковича в президентських виборах призвів до нових виборів, котрі виграв Віктор Ющенко. Чи може коріння сучасної кризи сягають Російської революції 1917 та Громадянської війни (1918-1921)? Тоді Україна миттєво проголосила свою незалежність, щоб потім бути знову абсорбованою новою радянської версією старої царистської Російської імперії. Чи, можливо, сучасну кризу можна прослідити до відторгнення Московією українських земель від Польщі та Оттоманської імперії у XVII та XVIII століттях? Під час цих перемог Москва не надала культурного простору своїм новим українським підданим, принизливо називаючи їх “малоросами” та придушуючи використання української мови. жүктеу/скачать 443.5 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|