Не встиг Іван вернутися додому, а вже слуги пана зна йшли у хащі хижчину і почали вимагати в діда податок за шкури. Вони грозили йому тюрмою, коли не заплатить дід за всі роки. Петро платити не хотів, і слуги дуже побили його і його жону. Коли ж Іван повернувся з Сігета, його нянько помер. Наступного дня знову з'явилися слуги, а з ними й пан Люблінський. Як і вчора, він почав вимагати податок, а слу ги хапали шкури. Іван так розсердився, що одного слугу нараз убив. Пан наказав запалити хижчину і забрати все майно. Після цього Іван утік угори і вступив у загін Шугая. Опришки напали на маєток пана Люблінського і спалили його, а гроші роздали бідним селянам. ЛЕГЕНДА ПРО МАНДРІВНИКА
У баби Гелени зростала дівчина, яка була найгарнішою в селі. До неї залицялися всі хлопці. Але вдова була бідна й посагу не могла дати. — Ех, узяв би я вашу Марійку,— говорив один за можній парубок, — якби мені хоч сорок тисяч крон дали. — Синку, — відповіла йому мати, — звідки ж мені узяти таку купу грошей, коли я й сама ледве живу? А тобі як треба тих тисяч, то і шукай собі багату дівчину. Нема чого до моєї бідної доріжку топтати. Одного вечора до вдови зайшов гарно одягнений чо ловік і попросився на ніч, а стара одразу ж почала перед ним хвалитися дочкою. Мандрівник, побачивши дівчину, сказав її матері: — Хай вона одружується з тим, хто від вас грошей не вимагає. Як будуть любити одне одного, то всього собі на живуть. Багатому грошей треба, а не дочки вашої. — 137 —
