Кирила і Мефодія Відділ наукової інформації та бібліографії



Дата09.06.2016
өлшемі333.21 Kb.
#123733

Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека імені Первоучителів слов’янських

Кирила і Мефодія

Відділ наукової інформації та бібліографії

Відділ зберігання основного фонду

Сектор рідкісних і цінних документів

До джерел слов’янської писемності

Дніпропетровськ

2011

СЛОВО ДО ЧИТАЧА


Бібліографічний покажчик «До джерел слов’янської писемності» містить довідковий матеріал про життя і діяльність просвітителів слов’янських Кирила і Мефодія, бібліографічну інформацію про літературу щодо їх діяльності, наявну у фонді нашої бібліотеки.

Структурно покажчик поділено на три частини:



  • «Кирило і Мефодій. Сторінки біографії» - нарис про життєвий шлях та діяльність Первоучителів слов’янських.

  • «Шляхами роздумів і звершень» - бібліографічний список літератури з фондів ДОУНБ про їх життя і діяльність.

  • «Життєвий і творчий шлях Кирила і Мефодія" – інформація з мережі Інтернет.

Покажчик має за мету поширити знання щодо спадщини Кирила і Мефодія. Він стане у пригоді бібліотекарям, викладачам, учителям, журналістам, студентам, а також всім, хто цікавиться величезним надбанням великих просвітителів слов’янських.

Матеріали покажчика допоможуть у відзначенні Дня слов’янської культури і писемності, оформленні книжкових виставок, проведенні популяризаторських заходів та переглядів літератури, виконанні фактографічних довідок, складанні бібліографічних списків, розширенні світогляду та обізнаності.


КИРИЛО І МЕФОДІЙ. СТОРІНКИ БІОГРАФІЇ





Кирило і Мефодій – слов’янські просвітителі та проповідники християнства, творці слов'янської азбуки, перші перекладачі богослужбових книг на слов'янську мову, брати.

Життя і діяльність
Кирило (мирське ім'я – Костянтин; близько 827 р. – 14 лютого 869 р.) і його старший брат Мефодій (мирське ім'я – Михайло; близько 815 р. – помер між 6 і 19 квітня 885 р.) народились у місті Солунь (нині Салоніки, Греція) в сім'ї друнгарія (командира військового підрозділу у візантійській армії). Батька Кирила і Мефодія звали Лев, за походженням він був греком; матір – Марія, походження її не визначене – за одними відомостями вона була слов’янкою, за іншими – з аристократичного грецького роду. У сім’ї, вірогідно, було семеро дітей (що не доведено), з яких Мефодій – найстарший, а Кирило – найменший. За походженням – болгари (за менш популярною версією – слов'яномовні греки). Зважаючи на те, що у IX ст. Перше Болгарське царство було багатонаціональною державою, визначити достеменно, були вони слов’янами чи протоболгарами, або навіть мали інше коріння, неможливо.

Місто Салоніки, де народилися брати, у той час входило до складу слов'янської (болгарської) території і було культурним центром Македонії. Стародавній Солунь був двомовним містом, у якому, окрім грецької мови, звучав слов'янський говір. До постриження в ченці Михайло, користуючись підтримкою друга і заступника сім'ї, великого логофета євнуха Феоктиста, зробив непогану військово-адміністративну кар'єру, що увінчалася постом стратига Славінії, провінції, розташованої на території Македонії.

Костянтин був дуже освіченою для свого часу людиною. Ще до поїздки до Моравії він склав слов'янську азбуку і почав перекладати Євангеліє слов'янською мовою.

З 843 р. Кирило навчався у Константинополі при дворі візантійського імператора Михайла III філософії, діалектиці, геометрії, арифметиці, риториці, астрономії, а також різним мовам. Одним із його вчителів був патріарх Фотій. Саме під керівництвом Фотія відбувалося становлення Кирила як найвидатнішого вченого-філолога та теолога свого часу. Він добре знав слов'янську, грецьку, латинську, єврейську та арабську мови. Після закінчення навчання, відмовившись укласти вельми вигідний шлюб із хрещеницею логофета Феоктиста – начальника імператорської канцелярії, фактичного правителя Візантії, Кирило прийняв сан ієрея і поступив на службу хартофілаксом – патріаршим бібліотекарем (що тоді дорівнювало сучасному званню академіка) при соборі Святої Софії у Константинополі. Але, знехтувавши перевагами свого стану, віддалився в один з монастирів на чорноморському узбережжі. Деякий час жив самотньо. Потім майже насильно був повернений до Константинополя і призначений викладати філософію, а згодом отримав посаду завідуючого кафедрою філософії у тому ж Магнаврському університеті, де нещодавно навчався сам (з тих пір за ним і закріпилося прізвисько Костянтин Філософ). На одному з богословських диспутів Кирило отримав блискучу перемогу над великодосвідченим вождем іконоборців, колишнім патріархом Аннієм, що принесло йому широку популярність у столиці. В 40-60-х рр. 9 ст. він брав участь у диспутах з іконоборцями і мусульманами в Сирії. Приблизно у 850 р. імператор Михайло III і патріарх Фотій направляють Кирила до Болгарії, де на річці Брегальніце він обертає в християнство багато болгар. Наступного року Кирило разом з Георгієм, митрополитом Никомідійським, вирушає до двору еміра мілітенського, щоб ознайомити його з основами християнства. У 856 р. логофет Феоктист, що був заступником Костянтина, був убитий. Костянтин разом зі своїми учнями Климентом, Наумом і Ангеларієм прийшов до монастиря, настоятелем якого був його брат Мефодій. У цьому монастирі довкола Кирила і Мефодія склалася група однодумців і зародилася думка про створення слов'янської азбуки.

Мефодій рано вступив на військову службу. Протягом 10 років керував заселеною слов'янами областю Македонії. Постригшись у ченці, став ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря.

У 860 р. на Кирила була покладена місія показати переваги християнства над іудаїзмом та мусульманством в Хазарії. Сучасні дослідники піддають сумнівам мету подорожі Кирила і Мефодія до Хазарії. Дехто вважає, що Візантія шукала політичної підтримки з Хазарією перед слов’янськими племенами. Місія скінчилась восени 861 року. Мефодій по поверненню отримав чин настоятеля монастиря Поліхрон на Олімпі. Кирило жив ченцем при церкві Дванадцяти Апостолів. Вірогідно, саме у цей період він почав складати слов’янську абетку. Відомо, що у 863 р., згідно з Олександрійським літочисленням, за допомогою брата Мефодія і учнів Кирило склав старослов'янську азбуку (у науці немає єдиної думки про те, яку ж азбуку створив Кирило – кирилицю чи глаголицю) і переклав на болгарську мову з грецької основні богослужебні книги – вибрані місця з Євангелія, Псалтиря, Апостольські послання. Про час винаходу слов'янської азбуки свідчить оповідь «Про письмена» болгарського ченця-чорноризця Хоробра, сучасника царя Сімеона. Перед Костянтином Філософом і Мефодієм стояли важкі завдання. Треба було не лише вигадати нові букви, в тому числі й для специфічних слов'янських звуків, необхідно було продумати будову писемної мови, оскільки вона не могла не відрізнятися від розмовної слов'янської мови, а також від будови грецької й латинської книжкової мови. У слов'ян не було достатньої кількості слів і понять, необхідних для правильної передачі Священного Писання. Вони мали бути спеціально створені. До того ж, треба було в короткий термін перекласти значний обсяг тексту мовою, у якої ніколи не було писемної літературної традиції.

Костянтином була створена азбука, яку згодом назвали «глаголицею». Вона враховувала всі особливості звуків слов'янської мови. Творцями нової писемної мови були знайдені можливості для передачі властивої грецьким текстам складної структури речень засобами живої слов'янської мови. У основу перекладу був покладений той слов'янський діалект, який був відомий Костянтину і Мефодію, - діалект слов'ян, що жили у великому грецькому місті Фессалоніки. Частина термінів була запозичена з грецької мови, а частина – була створена спеціально для слов'янських перекладів. До від'їзду до Моравії були зроблені переклади короткого Евангелія-апракоса, яке вживалося у богослужінні.

Влітку 863 р. Кирило і Мефодій на запрошення князя Ростислава переселилися до Моравії, щоб проповідувати християнство.

У Моравії Кирило і Мефодій продовжували перекладати церковні книги з грецької на слов'янську мову, навчали слов'ян читанню, письму і веденню богослужіння на слов'янській мові. Брати пробули в Моравії більше трьох років, а потім відправилися з учнями до Риму, до папи римського. Серед частини богословів Західної Церкви склалася думка, що хвала Богові може виголошуватися лише на трьох мовах, на яких був зроблений напис на Хресті Господньому: єврейській, грецькій і латинській. Тому Кирило і Мефодій, що проповідували християнство в Моравії, були сприйняті як єретики і викликані до Риму. Там вони сподівалися знайти підтримку в боротьбі проти німецького духівництва, що не бажало здавати свої позиції в Моравії і перешкоджало поширенню слов'янської писемності. По дорозі до Риму вони відвідали ще одну слов'янську країну – Паннонію, де знаходилося Блатенське князівство. Тут, в Блатнограді, за дорученням князя Коцела брати навчали слов'ян книжковій справі та богослужінню на слов'янській мові. Після того, як Кирило передав папі Римському Адріану II знайдені їм у своїй херсонеській подорожі мощі святого Климента, той затвердив богослужіння на слов'янській мові, і перекладені книги наказав покласти в римських церквах та дозволив розповсюджувати. Мефодій був рукопокладений в єпископський сан.

Після приїзду до Риму Костянтин (Кирило) тяжко захворів. На початку лютого 869 року остаточно зліг, прийняв схиму та нове чернече ім’я Кирило, та через 50 днів (14 лютого) помер. Похований у Базиліці Святого Климента у Римі. Перед смертю Кирило сказав Мефодію: «Ми з тобою, як два воли; від важкої ноші один впав, другий повинен продовжувати дорогу». Мефодій був висвячений на архієпископа Моравії і Панонії, і в 870 р. повернувся до Панонії.

До цього часу внутрішній стан в Моравії різко змінився. Після того, як Ростислав потерпів поразку від Людовика Німецького і в 870 р. помер в баварській в'язниці, моравським князем став його племінник Святополк, який підкорявся німецькому політичному впливу. Діяльність Мефодія і його учнів тривала в дуже складних умовах. Латинсько-німецьке духівництво всіляко заважало поширенню слов'янської мови як мови церкви. Їм навіть вдалося на три роки ув'язнити Мефодія в один з швабських монастирів – Райхенау. Дізнавшись про це, папа Іоанн VIII заборонив німецьким єпископам здійснювати літургію, поки Мефодій не буде звільнений. Правда, він же заборонив богослужіння на слов'янській мові, дозволивши лише проповіді. Відновившись у 874 р. в правах архієпископа, Мефодій, незважаючи на заборону, продовжував богослужіння на слов'янській мові, хрестив чеського князя Борівоя і його дружину Людмилу. У 879 р. німецькі єпископи організували новий процес проти Мефодія. Проте Мефодій у Римі блискуче виправдався і навіть отримав папську буллу, що дозволяла богослужіння на слов'янській мові. У 881 р. Мефодій на запрошення імператора Василя I Македонянина приїхав до Константинополя. Там він провів три роки, після чого разом з учнями повернувся до Моравії. В останні роки свого життя святитель Мефодій за допомогою двох учнів-священиків переклав слов'янською мовою весь Старий Завіт, окрім Макавейських книг, а також Номоканон (Правила святих отців) і святоотецькі книги (Патерик). У 885 р. Мефодій тяжко захворів. Перед смертю своїм наступником призначив учня Горазда. 19 квітня, у Вербне воскресіння, він попросив віднести його в храм, де прочитав проповідь. Того ж дня він і помер. Відспівування Мефодія відбувалося на трьох мовах – слов'янській, грецькій та латинській.

Після смерті Мефодія його противникам удалося добитися заборони слов'янської писемності в Моравії. Багато учнів було страчено, деякі перебралися до Болгарії і Хорватії. У 885 р., в рік смерті Мефодія, Папа римський заборонив слов'янське богослужіння. У Болгарії і згодом в Хорватії, Сербії і Київській Русі слов'янська азбука, створена братами, набула поширення. У деяких регіонах Хорватії до середини XX ст. літургія латинського обряду правилася слов'янською мовою. Оскільки богослужебні книги писалися глаголицею, цей обряд отримав назву глаголічного. Папа Адріан II писав до Праги князеві Ростиславу, що якщо будь-хто стане зневажливо ставитися до книг, писаних по-слов’янськи, то хай він буде відлучений і відданий під суд Церкви, бо такі люди «вовки». А папа Іоанн VIII в 880 р. пише князеві Святополку, наказуючи, щоб проповіді виголошувалися по-слов’янськи.

Таким чином, Кирило і Мефодій заклали основи слов'янської писемності і літератури. Оригінали творів Кирила і Мефодія не збереглися. Твором Кирила вчені вважають «Молитва Григорію Богослову». Спільним твором Кирила і Мефодія вважають «Слово на перенесення мощей Климента Римського». Мефодія називають автором гімну на честь Дмитра Солунського.

Учні Кирила і Мефодія



Костянтин Преславський – єпископ, болгарський книжник IXX ст., представник Преславської книжкової школи, головний твір – збірка проповідей «Учительське євангеліє (893894 рр.), яке супроводжується поетичним вступом «Абеткова молитва».

Горазд Охридськийучень Мефодія, перший архієпископ слов’янин-слoвак Великої Моравії.

Климент Охридський (близько 840 – 17 липня 916 р.) – болгарський та всеслов’янський просвітник, святий, жив у місті Охрид; учасник Моравської місії Кирила і Мефодія; засновник Охридської книжкової школи, яка стала одним із найдавніших культурних центрів Болгарії. На даний момент в науці переважає теорія про те, що Кирило і Мефодій створили глаголицю, а кирилиця була створена пізніше, можливо, їх учнями; існує точка зору, що кирилицю створив саме Климент Охридський, до числа прибічників цієї теорії входять І. В. Ягич, В. Н. Щепкін, А. М. Селіщев та ін.

Вшанування пам'яті Кирила і Мефодія

Болгарська церква встановила день пам'яті Кирила і Мефодія, який згодом став святом національної освіти й культури. В Болгарії запроваджено орден «Кирило і Мефодій» та Міжнародну премію імені братів Кирила і Мефодія за визначні праці з давньоболгаристики й славістики.

Ім'я Кирила і Мефодія носила перша українська політична організація в Києві – Кирило-Мефодіївське братство.

Обидва брати були канонізовані Східною (православною) Церквою та названі «рівноапостольними», а також причислені до лику святих Західною (католицькою) Церквою.

У 1980 році Папа Іван Павло II оголосив святих Кирила та Мефодія «покровителями» Європи.

День святих Кирила і Мефодія відзначається католиками та англіканами 14 лютого, православними та католиками східного обряду – 24 травня.



У слов’янському православ’ї вони вшановуються як святі рівноапостольні «учителі слов’янські»; прийнята черга при виголошенні – «Мефодій і Кирило».

ШЛЯХАМИ РОЗДУМІВ І ЗВЕРШЕНЬ:

Бібліографічний список літератури про життя і діяльність Кирила і Мефодія з фондів Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія




Життя і діяльність


Книги

  1. Белоусов Е. В. Как Кирилл и Мефодий азбуку писали [Текст] / Евгений Васильевич Белоусов. - Симферополь: Таврия, 1996. - 14 с. - Б. ц. Шифр 84(4РОС)6-4 Б 43 Инв. номер ф1388943кп мп

  2. Бернштейн С. Б. Константин-философ и Мефодий. Начальные главы из истории славянской письменности [Текст]: монография / С. Б. Бернштейн. - М.: Издательство Московского университета, 1984. - 167 с. - Библиогр.: с. 162. - Указ. имен: с. 163-165. Шифр 40 Б 51 Інв. номер 1100493кп хр

  3. Бестужев-Рюмин К. Русская история. Т.1. – СПб.:Типография Траншеля, 1872. – 480 с. [О значении Кирилла и Мефодия для русского просвещении. – С.123-126]

  4. Білоусов Є. В. Як віра Христа в нашу землю прийшла [Текст]: Для молодшого і серед. віку / Євген Васильович Білоусов. - Дн-ськ: Дніпрокнига, 2001. - 136 с. - (Пізнавай і шануй свій край). Шифр 86.37 Б 61 Інв. номер Фкр1426169 хр ФКР1426171аб Фкр1426170к-п мп Фкр1426172 аб

  5. Богданов И. Безсмертные предтечи Кирил и Методий [на болгарском языке]. – София: Просвита, 1963. – 78 с. Шифр 001Б75 Инв. номер 458889 [Хронология жизни Кирилла и Мефодия. – С.67-70]

  6. Вернадский Г.В. Древняя Русь. – Тверь: ЛЕАН, 1996. – 448 с. [Раздел «Миссия Константина Философа в Хазарии и первое обращение Руси» – С.348-355; Раздел «Миссия Константина и Мефодия в Паннонии и зарождение словянской письменности» - С. 355 -360] Шифр 9(с)1 В 35 Инв. номер Р1388085

  7. Византийский временник [Текст] / Академия наук СССР, Институт истории. - М.: Издательство Академии наук СССР Т. XXV. - 1964. - 287 с. Konstantin i Metodije Solunjani. Izvori, prirdili F. Grivec i F. Tomisшс [Текст] // Византийский временник. Том XXV. - М.: Наука, 1964. - С. 261-262. – Аннотация Шифр 9(3) В 42 Інв. номер 490451 хр

  8. Власов В. Г. Славянская азбука и славянские просветители [Текст] / В. Г. Власов. - М.: Знание, 1989. - 64 с. - (Новое в жизни, науке, технике: Сер. "Научный атеизм"; № 6). - ISBN 5-07-000554-5 Шифр 81.41г В 58 Інв. номер 1276515кп хр 1276516 аб

  9. Грот К.Я. Карпато-Дунайская земли в судьбах славянства и в русских исторических изучениях. – СПб.: Типография Министерства Путей Сообщения, 1905. – 72 с. [Кирилл и Мефодий в Моравии. – С.18]

  10. Замалеев А. Ф. Мыслители Киевской Руси [Текст] / А. Ф. Замалеев, В. А. Зоц. - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: Вища школа, 1987. - 181,[2] с. : ил. + 25 см. - Библиогр.: с. 182. - ISBN (В пер.) (В п ер.): 2 р. 50 к. р. Шифр 87.3 З-26 Інв. номер 1216077кп хр

  11. Жития Кирилла и Мефодия / Вступ. ст. акад. П.Н.Динекова, акад. Д.С. Лихачева, акад. И.С.Дуйчева, д.и.н. Б.Н.Фроля; науч. Ред. О.А. Князевская. – М.: Книга. – София: Наука и искусство, 1986. – 266 с. Шифр 83.3 (0941) Ж74 Инв. номер РВ1207339 Состав издания: Пространное житие Константина-Кирилла Философа (последняя четверть 15 века); Пространное житие Константина-Кирилла Философа (начало 15 века); Пространное житие Мефодия (середина 12 века); Похвальное слово Кириллу и Мефодию (середина 12 века); Краткое житие Константина-Кирилла Философа (конец 14-начало 15 века); Краткое житие Мефодия (начало 15 века).

  12. Значення внеску св. рівноапостольних Кирила і Мефодія в розвиток слов'янської та світової писемності і культури [Текст]: Матер. науково-практич. конф. 23 травня 1996 р. (З фонду ініціатив Дніпропетровської обл. наук. біб-ки). - Дн-ск: ДОУНБ, 1996. - 42 с. - 2.00 р. Шифр 81.411.1-0 З-76 Інв. номер 1438913кп хр

  13. Избранные жития Святых. ІІІ-ІX вв. [Текст]. - М.: Мол. гвардия, 1992. - 412с. - Б. ц. Шифр 86.372.24 И32 Інв. номер 1362186кп рф

  14. Іларіон Кирило й Методій – апостоли всеслов'янські [Текст]: 1100-літній всеслов'янський ювілей / Іларіон. - Вінніпег: [б. и.], 1963. - 15 с. Шифр 86.37-3 І-43 Інв. номер Д 1110 КУЦ

  15. Ісаєвич Я.Д. Літературна спадщина Івана Федорова. – Львів: Ви-во при Львовському державному університеті видавничого об’єднання «Вища школа», 1989. – 191 с. [Згадка при Кирила – С. 46, 50, 111, 113. 114; згадка про Мефодія – С. 46, 50, 113, 11, 138] Шифр 76.113 І-85 Інв. номер Ф1279209

  16. Караславов С. Х. Солунские братья [Текст]: Трилогия / С. Х. Караславов; пер. А. А. Косорукова; Пер. с болг. - М.: Прогресс, 1982. - 623 с. Шифр И (Болг) К 21 Інв. номер 1022163 хр 1024381 хр

  17. Караславов С. Х. Кирилл и Мефодий [Текст] / Слав Христов Караславов; [Перевод с болг. А. А. Косорукова; Послесл. Б. Л. Рахманина; Ил. А. И. Анно]; Пер. с болг. - М. : Правда, 1987. - 736 с.: ил. + 21 см. - ISBN (В пер.) (В п ер.): 4 р. 60 к. р. Шифр 886.7-31 К 21 Інв. номер 1224927кп хр

  18. Немировский Е.Л. Начало славянского книгопечатания. – М.: Книга, 1971. – 266 с. [Спор о начале книгопечатания кирилловским шрифтом в Болгарии. – С. 45 ]

  19. Очерк истории Чехии. – 2-е изд. – Петроград: Типография В.Д.Смирнова, 1915. – 162 с. Шифр 9(И)(Чех) О-95 Інв. Номер 23122 [О деятельности Кирилла и Мефодия в Моравии – С. 16]

  20. Погодин А. Л. История Болгарии [Текст]. – СПб.: Издание «Брокгауз-Ефрон», 1910. – 224 с. Шифр 9(ИБолг) П43 Інв. номер 23021[О проповеди Кирилла и Мефодия в Моравии 863 г. и влиянии на религиозную ситуацию в Болгарии – С. 21]

  21. Риттих А. Ф. Славянский мир: Историко-географическое исследование [Текст]. – Варшава: Варшавский учебный округ, 1885. – 336 с. Шифр 9 (4) слав Р 55 Инв. номер Рф23042

  22. Ростовский Д. Святые русского православия [Текст]. – М.: Эксмо, 2008. – 928 с. [Раздел «Житие и труды преподобных отцов нашихСМефодия и Константина, в монашестве Кирилла, учителей славянских» - С. 674-694] Шифр 2Р78 Инв. номер Ф1482867

  23. Славянска филология [Текст]: Материали от V Международен конгрес на славистите. Том 6. - София: Издателство на Бан, 1965. - 177 с. Шифр 41 Сл 47 Інв. номер 927330 оил

  24. Славянские культуры в эпоху формирования и развития славянских наций 18-19 вв. [Текст]: материалы международной конференции ЮНЕСКО. – М.: Наука, 1978. – 398 с. Шифр 9(И)3 С47 Инв. номер 900143 [С.109 – Кирилл и Мефодий в великой Моравии]

  25. Українські письменника: Біо-бібліографічний словник. У 5 т. Т.1 Давня українська література (ХІ – XVIII ст..)/ Уклав Л.Є. Махновець. – перероб. вид. – Харків: Прапор, 2005. – 976 с. [Кирило (Костянтин) і Мефодій – короткі біографічні відомості та бібліографія – С. 716-723] Шифр 91.9:83(4 Укр)-8У45 Інв. номер 1459360

  26. Филарет преосв. Жития святых. – М.:Эксмо, 2008. – 928 с. Шифр293 Ж74 Инв. номер 1490535 [Краткое жизнеописание Кирилла – С. 123-125; краткое жизнеописание Мефодия – С.223-224]

  27. Чехия и Моравия. – СПб.: Печатня В.И.Головина, 1871. – 208 с. Шифр 9(И)(Чех)Ч-56 Інв. номер 23147 [О деятельности Кирилла и Мефодия в Моравии в период княжения Ростислава – С. 192-193]


Матеріали з періодичних видань

  1. Глинская И. Л. Солунские братья Кирилл и Мефодий / И.Л. Глинская // Культурология: Дайджест. - 1999. - С. 253-258

  2. Грибов Ю. В гостях у Кирилла и Мефодия [Текст] / Ю. Грибов. // Преступление и наказание. - 2007. - № 5. - С. . 70-71. - Ил.: 2 фот.

  3. Журавский В. Дар Кирилла и Мефодия / В. Журавский // Эхо планеты. - 1992. - № 19/20. - С. 30-35.

  4. Кадашевский А. А. Под сенью креста первоучителей [Текст] / А. А. Кадашевский. - (Славянский мир) // Русский Дом. - 2007. - №5. - С. . 40

  5. Каким словом жив человек: (Просветители Кирилл и Мефодий) // Литература (Первое сентября) . - 2008. - № 10. - С. 4-5

  6. Кріль М. Святі Кирило та Мефодій у духовному і культурному житті слов’янських народів // Історія України. - 2003. - №14. - С. 4-9

  7. Крогнгауз М. Откуда есть пошла славянская письменность: [Из истории деятельности славянских первоучителей] / М. Кронгауз // Русский язык (Первое сентября). - 1997. - № 20. - С. 1-4.

  8. Лебединцев Ф. Первоучителі слов’янські // Київська старовина. – 1992. - №6. – С. 118-126.

  9. Пименова В. Кирилл и Мефодий - основоположники славянской письменности, "Учители словенские" / В. Пименова // Лицейское и гимназическое образование. - 2003. - №6-7. - С. 99-103

  10. Цимпилова Е.М. О братьях Солунских - с теплом и любовью [Текст] / Е. М. Цимпилова // Библиотека. - 2008. - №12. - С. 3-4 : 1 фот.



Вплив на розвиток писемності


Книги

  1. Айплатов Г. Н. Русская палеография [Текст]: Учеб. пособ. для студ. вузов / Геннадий Николаевич Айплатов, Иванов А.Г. - М.: Логос, 2003. - 344 с. - ISBN 5-94010-261-1: 51.95 р. Шифр 63.223(4РОС)я73 А 36 Інв. номер Ф1436889кп рф

  2. Альманах библиофила [Текст] / Всесоюзное добровольное общество любителей книги; ред. Е. И. Осетров. - М.: Книга, 1973 - Вып. 26: Тысячелетие русской письменной культуры (988-1988) / Сост.: П. Г. Горелов, В. В. Кожиков. - 1989. - 255 с.: ил. - Рез. ст. англ. - Библиогр. в конце ст. Шифр 76.106 А 57 Інв. номер 1293723кп рф

  3. Бернштейн С. Б. Константин-философ и Мефодий. Начальные главы из истории славянской письменности [Текст]: Монография / С. Б. Бернштейн. - М.: Издательство Московского университета, 1984. - 167 с. - Библиогр.: с. 162. - Указ. имен: с. 163-165. Шифр 40 Б 51 Інв. номер 1100493кп хр

  4. Брайчевський М. Походження слов’янської писемності. – 2-е вид. – К.: «КМ Академія», 2002. – 150 с. [Кирило й Методій. – С. 87-110;Що винайшов Кирило? – С. 111-129] Шифр 81.41-0 Б 87 Інв. номер м1428959 кп хр м1428960 рф

  5. Гаряева М. А. Эпохи в зеркале письма [Текст] / М. А. Гаряева. - М.: Знание, 1990. - 64 с. - (Новое в жизни, науке, технике: сер. "История"; № 12/1990). - Библиогр.: с. 63-64. - ISBN 5-07-001546-Х: Б. ц. Шифр 63.223 Г 21 Інв. номер1320447кп хр

  6. Гильфердинг А. Собрание сочинений. Т.1 [О Кирилле и Мефодии – С. 299–343] – СПб.: Печатня В.Головина,1868. – 440 с. Шифр 9 Г47 Инв. номер 36793

  7. Глаголица [Текст]: Подготовлено по материалам видеолекций Асгардского училища Древнерусской Инглиистической Церкви Православных Староверов-Инглингов. - Краснодар: Копи-Принт, 2006. - 39 с. - (Древняя письменность Славян и Ариев). - 26.20 р. Шифр 81.41Г 52 Інв. номер ф1496514кп

  8. Добиаш-Рождественская О. А. История письма в средние века [Текст]: Руководство к изучению латинской палеографии / О. А. Добиаш-Рождественская; [Авт. послесл. и коммент. Л. Киселева]. - 3-е изд., доп. - М.: Книга, 1987. - 317 с.: ил., факс. ил. + 26 см. - (История книжного искусства. Монографии и очерки). - ISBN (В пер.) (В п ер.): 13 р. Шифр 76.115.3 Д 55 Інв. номер ф1225117кп хр

  9. Додонов И. Ю. Истоки славянской письменности [Текст] / И. Додонов. - М.: Вече, 2008. - 384 с. - (Тайны Земли Русской). - Библиогр.: с. 376-379. - ISBN 978-5-9533-2837-1: 106.12 грн. Шифр 81.41-0 Д 60 Інв. номер 1490218кп хр [Кириллица и глаголица: возникновение и взаимодействие. – С. 17-70; Существование письменности у славян до св. Кирилла. – С. 71-100]

  10. Жуковская Л. П. Развитие славяно-русской палеографии (В дореволюционной России и в СССР) [Текст] / Л. П. Жуковская; Академия наук СССР, Институт русского языка. - М.: Издательство Академии наук СССР, 1963. - 142 с. - Указ. имен: с. 138. Шифр 4 Ж 86 Інв. номер 443558 хр

  11. Зиндер Л. Р. Очерк общей теории письма [Текст] / Л. Р. Зиндер. - Л. : Наука, 1987. - 110 с. Шифр 81.0 З-63 Інв. номер 1222285кп хр

  12. Зиновьев А. Тайнопись кириллицы. – Владимир: ТОО издательство «Покрова», 1998. – 320 с. Шифр 81.41-0 З-63 Инв. номер 1410323кп рф

  13. Истрин В. А. Развитие письма [Текст] / В. А. Истрин. - М.: Издательство Академии наук СССР, 1961. - 396 с.: ил., табл. - Библиогр.: с. 371-383. - Именной указ.: с. 384-388. - Предм. указ.: с. 389-395. Шифр 4 И 91 Інв. номер 409020 хр

  14. Карский Е. Ф. Славянская кириллическая палеография [Текст] / Е. Ф. Карский; авт. предисл. В. И. Борковский; Академия наук СССР, Отделение литературы и языка. - М.: Наука, 1979. - 494 с.: ил., портр. - Библиогр.: с. 478-494. Шифр 40 К 26 Інв. номер ф918998 рф

  15. Кацпржак Е. И. История письменности и книги [Текст] / Е. И. Кацпржак. - М.: Искусство, 1955. - 356 с.: ил. - Библиогр.: с. 351-352. Шифр 655(09) К 30 Інв. номер 239033 рф

  16. Котляревский А.А. Древняя русская письменность. Опыт библиологического изложения истории ее изучения : Общее историческое изложение. История изучения древнеславянского и древнерусского языков и письма. – М.: КРАСАНД, 2011. – 224 с. [О Кирилле и Мефодии – С.37; 41-56; 73-86]. Шифр 4Р К73 Инв. номер 1514084

  17. Леонтьева Г. А. Ключи к тайнам Клио [Книга для учащихся и студентов]: Палеография. Метрология. Хронология. Геральдика. Нумизматика. Ономастика. Генеалогия. / Г. А. Леонтьева, П. А. Шорин, В. Б. Кобрин. - М.: Просвещение, 1994. - 284,[2] , [8] л. ил. с.: ил. + 22 см. - Библиогр.: с. 283-285. - ISBN 5-09-004292-6 (В пер.) Шифр 63.2 Л 47 Інв. номер 1373077кп хр

  18. Молчанов А. А. Памятники древнейшей греческой письменности (введение в микенологию) [Текст]: Монография / А. А. Молчанов, В. П. Нерознак, С. Я. Шарыпкин ; Академия наук СССР, Институт языкознания. - М. : Наука, 1988. - 188,[3] с.: ил. + 22 см. - Указ. имен и геогр. назв. и этнонимов: с. 185-189; Библиогр.: с. 177-183. - ISBN 5-02-010895-2 (В пер.): 1 р. 80 к. р. Рез.: англ. Шифр 81.451-8 М 76 Інв. номер 1260252кп хр

  19. Молчанов А. А. Таинственные письмена первых европейцев [Текст] / А. А. Молчанов; Академия наук СССР. - М.: Наука, 1980. - 119 с.: ил. - (Из истории мировой культуры). - Библиогр.: с. 117-118. Шифр 902.6 М 76 Інв. номер 974373 хр

  20. Осетров Е. И. Аз – свет миру: Повесть в новеллах о Руси изустной, письменной и печатной [Текст] / Е. И. Осетров; худож. Г. Ордынский. - М.: Детская литература, 1989. - 303 с.: Цв. ил. + 20 см. - ISBN 5-08-000877-6 (В пер.) : 2 р. 90 к. р. Шифр 84(2=Рус)7-4 О-72 Інв. номер 1283624кп хр

  21. Папина А. Ф. Происхождение славянской письменности [Текст] / А. Ф.Папина.- 2-е изд., исп. – М.: Едиториал УССР, 2004. - 204 с. Шифр 81.41-0 П 17 Інв. номер 1444159 кп рф

  22. Приготовление к чтению по-славянски: [Происхождение славянского языка и славянской письменности; Славянские азбуки: Происхождение кириллицы, особенности кириллицы. – С. 42-50]. – Б м.,1894. – 130 с. Шифр 4 (слав) П 75 Инв.номер Рф52838

  23. Сказания о начале славянской письменности [Текст]. - М.: Наука, 1981. - 198 с. - (Памятники средневековой истории народов Центральной и Восточной Европы). Шифр 41 С 42 Інв. номер 993375 рф

  24. Славяноведение в дореволюционной России: Изучение южных и западных славян / Отв. ред. Акад. Д.Ф.Марков, д.и.н. В.А. Дьяков. – Наука: Москва, 1988. – 400 с. Шифр 80.4 С 47 Інв. номер 1232204

  25. Словенска писменост. 1050-годишнина на Климент Охридски [Текст]: Сборник научных трудов. - Скопйе: Народен музей Охрид, 1966. - 150 с. Шифр 81.416.1-0 С 48 Інв. номер 862654 оил

  26. Срезневский И.И. Древние памятники русского письма и языка (X - XIV): Общее повременное обозрение. – М.: КРАСАНД, 2011. - 200 с. [О Кирилле – С.1, 10, 45; о Мефодии – С.10, 45, 81-82] Шифр 4Р С75 Инв. номер 1514083

  27. Уханова Е.В. У истоков славянской письменности. – М.: ИД «Муравей», 1998. – 240 с. [Создатели азбуки – С. 32-97] Шифр 81.416.1 г У 89 Инв. номер 1403337

  28. Хроповский Б. Славяне: Историческое, политическое, культурное развитие и значение. – Прага: АП «Орбис», 1988. – 343 с. [Возникновение славянской письменности и просвещения и их значение для исторического развития – С. 316 – 329; Историческое значение византийской миссии – С. 332 - 337] Шифр 63.3(49) сл. Х-94 Инв. номер Ф1431165кп рф

  29. Щепкин В. Н. Русская палеография [Текст] / В. Н. Щепкин; Академия наук СССР, Отделение литературы и языка. - М.: Наука, 1967. - 224 с. - Библиогр.: с. 216-220. Шифр 902.95 Щ 58 Інв. номер 571259 хр


Матеріали з періодичних видань

  1. Байбурова Н. Как появилась письменность у древних славян / Н. Байбурова // Наука и жизнь. - 2002 . - Ст. 5. - С. 48-57.

  2. Прискока О. В. Кирило-Мефодіївські традиції в мові давньоруської писемності / О. В. Прискока // Мовознавство. - 2008. - № 2/3. - С. 111-113



Вплив на розвиток мови


Книги

  1. Белоусов Е. В. Как Кирилл и Мефодий азбуку писали [Текст] / Евгений Васильевич Белоусов. - Симферополь: Таврия, 1996. - 14 с. Шифр 84(4РОС)6-4 Б 43 Інв. номер ф1388943кп мп

  2. Бондалетов В. Д. Старославянский язык [Текст]: Таблицы. Тексты. Учебный словарь / В. Д. Бондалетов, Н. Г. Самсонов, Л. Н. Самсонова. - 2-е изд., испр. - М.: Флинта: Наука, 2007. - 296 с. - ISBN 978-5-89349-408-2. - ISBN 978-5-002804-3: 48.60 грн. Шифр 81.416.1-923 Б 81 Інв. номер 1473322кп хр

  3. Ван-Вейк Н. История старославянского языка [Текст] / Н. Ван-Вейк; пер. с нем. В. В. Бородич; авт. предисл. Н. А. Кондрашов. - М.: Иностранная литература, 1957. - 368 с. Шифр 49(Слав)(09) В 17 Інв. Номер 295873 хр

  4. Василенко И. А. Историческая грамматика русского языка (сборник упражнений [Текст]: учебное пособие для вузов / И. А. Василенко. - М.: Учпедгиз, 1956. - 272 с. - Библиогр.: с. 270-271. Шифр 4(С)Р В 19 Інв. номер 266349 хр

  5. Верещагин Е. М. Из истории возникновения первого литературного языка славян [Варьирование средств выражения в переводческой технике Кирилла и Мефодия] / Е. М. Верещагин. - М.: Издательство Московского университета, 1972. - 199 с. - Библиогр.: с. 179-197. Шифр 41 В 31 Інв. номер703747 рф

  6. Власов В. Г. Славянская азбука и славянские просветители [Текст] / В. Г. Власов. - М.: Знание, 1989. - 64 с. - (Новое в жизни, науке, технике: Сер. "Научный атеизм"; № 6). - ISBN 5-07-000554-5 Шифр 81.41г В 58 Інв. номер1276515кп хр 1276516 аб (Розділ 1. Історія старослов’янської мови. – С. 5-20.)

  7. Громик Ю. В. Сторослов’янська мова: Збірник вправ та завдань: Навчальний посібник для студ. вищ. навч. закл. – Луцьк: Волин. Нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. – 188 с. Шифр 81.416.1-923 Г 87 Инв. номер 1515963

  8. Древнерусский язык домонгольской поры [Текст]: межвузовский сборник / Ред. В. В. Колесов. - Л.: Издательство Ленинградского университета, 1991. - 216 с. - Библиогр.: с. 209-215. - ISBN 5-288-00597-4 Шифр 81.411.2-01 Д 73 Інв. номер 1339005кп хр

  9. Жуковская Л. П. Текстология и язык древнейших славянских памятников [Текст] / Л. П. Жуковская; Академия наук СССР, Институт русского языка. - М.: Наука, 1976. - 368 с. Шифр 4 Ж 85 Інв. номер 820403 хр

  10. Истрин В. А. 1100 лет славянской азбуки [Текст] / В. А. Истрин. - М. : Издательство Академии наук СССР, 1963. - 180 с.: ил. - Библиогр.: с. 174-179. Шифр 4 И 91 Інв. номер 448537 хр

  11. Історична граматика української мови [Текст]: Навчальний посібник для вузів / М. А. Жовтобрюх [и др.]. - К.: Вища школа, 1980. - 319 с. Шифр 4У-02(075.3) І-90 Інв. номер 983814 хр

  12. Карский Е. Ф. Белорусы. Язык белорусского народа [Текст] / Е. Ф. Карский; Академия наук БССР, Институт языкознания. - М.: Издательство Академии наук СССР, 1955 – 1956 Вып. 1: Исторический очерк звуков белорусского языка. - 1955. - 475 с. Шифр 49(Бел) К 26 Інв. номер 250481 хр

  13. Карский Е. Ф. Белорусы. Язык белорусского народа [Текст] / Е. Ф. Карский; Академия наук БССР, Институт языкознания. - М.: Издательство Академии наук СССР, 1955 – 1956 Вып. 2: Исторический очерк словообразования и словоизменения в белорусском языке, Вып. 3: Очерки синтаксиса белорусского языка. - 1956. - 518 с. Шифр 49(Бел) К 26 Інв. номер 275548 хр

  14. Памятные книжные даты. 1988 [Текст]. - М.: Книга, 1988. - 288 с. Аннотация: 1125 лет славянской азбуки. Великие просветители славянских народов братья Кирилл и Мефодий в 863 году создали славянскую азбуку. с. 208-211 Шифр 76.11П 15 Інв. Номер 1237014кп хр 1235041 бф

  15. Структурная и прикладная лингвистика [Текст]: межвузовский сборник. Вып.1. - Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1978. - 113 с. - 1,07 руб. Шифр 40 С 87 Інв. номер 918799 оил

  16. Толстой Н.И. История и структура славянских литературных языков. – М.: Наука, 1988. – 239 с. [Ранняя славянская письменность и ее традиции- С. 128-140. Роль кирилло-мефодиевской традиции в истории восточно- и южнославянской письменности- С.140-153] Шифр 81.41 г Т 53 Инв. номер 1248827

  17. Улуханов И. С. О языке Древней Руси [Текст] / И. С. Улуханов; Академия наук СССР. - М.: Наука, 1972. - 135 с.: ил. - (Из истории мировой культуры). - Библиогр.: с. 131-134. Шифр 4А У 49 Инв. номер 716806 хр

  18. Хабургаев Г. А. Становление русского языка (пособие по исторической грамматике) [Текст]: Учебное пособие для вузов / Г. А. Хабургаев. - М.: Высшая школа, 1980. - 191 с. Шифр 4Р-02(075.3) Х 12 Інв. номер 980724 хр

  19. Хабургаев Г. А. Старославянский язык [Текст]: Учебник для вузов / Г. А. Хабургаев. - М. : Просвещение, 1986. - 288 с. : ил. - Библиогр. в конце глав. Шифр 81.416.1-923 Х 12 Инв. номер 1187542кп хр


Матеріали з періодичних видань

  1. Андреева М. С. Откуда есть пошла грамота на Руси [Текст] / М. С. Андреева // Читаем, учимся, играем. - 2004. - №2. - С.50-55

  2. Арапов М. Латиница для русского языка / М. Арапов // Энергия. - 2003. - №12. - С. 62-67

  3. Богомолов Ф. Язык мировой научной элиты ХХІ века - русский? / Ф. Богомолов // Знание-сила. – 2004. - №7. - С. 11-17

  4. Губернадчук С. "Виходить, іменем Незалежної України, українська мово, згинь?!" // Молодь України . - 2008. - № 95. - С. 4-5

  5. Казарин В. П. Глобализация и проблема сохранения языкового многообразия современного мира (Являемся ли мы истинными наследниками Кирилла и Мефодия) / В.П. Казарин // Русский язык и литература в учебных заведениях. - 2005. - №1/2. - С. 2-11

  6. Лавров А. "Свет разумения книжного": В 863 г. братья Кирилл и Мефодий создали славянскую азбуку / А. Лавров // Библиотека. – 1993. – №10. - С. 60-61.

  7. Михеева Т. А. Язык моих предков [Текст]: Сценарий / Т. А. Михеева // Читаем, учимся, играем. - 2009. - № 2. - С. 8-9.

  8. Селезнев В. Правда истории и мифы языкознания: Как формировались славянские языки? / В. Селезнев // День. Всеукраинская общественно-политическая газета. - 2006. - №211(2.12). - С. 7

  9. Успенский Б. А. О происхождении глаголицы / Б.А. Успенский // Вопросы языкознания. - 2005. - №1. - С. 63-77

  10. Харитонова Ю. В. Любослав о русском языке / Ю.В. Харитонова // Русская речь. - 2001. - №6. - С. 87-93


Вплив на розвиток літератури




  1. Библиография работ по древнерусской литературе, опубликованных в СССР (России) 1988-1992 гг. [Текст]: Библиография / Ред.: Т. Г. Иванов, С. А. Семячко, О. В. Творогов. - СПб.: "Дмитрий Буланин", 1998. - 336 с. - (Пушкинская библиотека). - ISBN 5-86007-135-3: 18-80 р. Шифр 83.3(4Рос)3Я1 Б 59 Инв. номер 1413993кп хр

  2. Бороздин А. К. Учебная книга по истории русской литературы [Текст]. Ч. I-я. Русская народная словесность и древняя русская письменность / А. К. Бороздин. - 2-е изд., испр. - ПГ.; К.: Издательство "Сотрудникъ", 1915. - 268 с. Шифр 8Р1 Б 83 Інв. номер 38487 рф

  3. Дробленкова Н. Ф. Библиография работ по древнерусской литературе, опубликованных в СССР 1958-1967 гг. [Текст]. Ч. II. (1963-1967) / Академия наук СССР, Институт русской литературы (Пушкинский дом). - Л.: Наука. Ленинградское отделение, 1979. - 278 с. - Б. ц. Шифр 0-16 Д 75 Інв. номер 945671 хр

  4. Дробленкова Н. Ф. Библиография работ по древнерусской литературе, опубликованных в СССР 1958-1967 гг. [Текст]. Ч. 1. (1958-1965 гг.) / Академия наук СССР, Институт русской литературы (Пушкинский дом). - Л.: Наука. Ленинградское отделение, 1978. - 206 с. Шифр 0-16 Д 75 Инв. номер 896682 хр

  5. Каждан А. П. Книга и писатель в Византии [Текст] / А. П. Каждан; Академия наук СССР. - М.: Наука, 1973. - 152 с. - (Из истории мировой культуры). - Библиогр.: с. 146. - Указ. имен: с. 148. Шифр 002.3(09) К 13 Інв. номер 733535 хр

  6. Родник златоструйный: Памятники болгарской литературы IX-XVIII веков [Текст]: Сборник / Пер., сост. И. Калагинов, пер., сост. Д. Полывянный. - М. : Художественная литература, 1990. - 526,[1] , [16] л. ил., цв. ил. с. + 21 см. - Библиогр. в примеч.: с. 450-522. - ISBN 5-280-00631-9 (В пер.) : 2 р. 90 к. р. Шифр 886.7-3 Р 60 Інв. номер 1310341кп хр Содержание: Пространное житие Кирилла. - С.110 Повесть о Мефодии. - С.127 Краткое житие Кирилла. - С.134 Охридская легенда. - С.137 Житие Наума Охридского. - С.140 Козьма, (Пресвитер). Солунская легенда / (Пресвитер) Козьма. - С.266 Константин-Кирилл. Молитва Григорию Богослову / Константин-Кирилл. - С.310 Мефодий. Из канона Димитрию Солунскому / Мефодий. - С.310 Кирилл. Слово на перенесение мощей Климента Римского / Кирилл, Мефодий. - С.311 Климент, Охридский. Слово похвальное Кириллу / Охридский Климент. - С.316

  7. Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания. Былины. Летописи [Текст] / Б. А. Рыбаков. - М.: Академия наук СССР, 1963. - 358 с. Шифр 63.3(4РОС)414 Р 93 Инв. номер 452566 хр

  8. Славянска филология [Текст]: Материали от V Международен конгрес на славистите. Том 6. - София: Издателство на Бан, 1965. - 177 с. Шифр 41 С 47 Инв. номер 927330 оил

  9. Славянские литературы [Текст]: доклады советской делегации / Академия наук СССР, Отделение литературы и языка. Х Международный съезд славистов (сентябрь 1988 г.; София); ред. П. А. Николаев. - М.: Наука, 1988. - 373 с. Шифр 83.3(0)941 С 47 Інв. номер 1251802кп хр

  10. Славянские литературы в процессе становлення и развития [Текст]: От древности до середины 19 века / Отв. ред. А.В. Липатов. - М.: Наука, 1987. – 334 с. [С.301 – о происхождении Кирилла и Мефодия; С.24 – роль Кирилла в письменности] Шифр 83.3 (0)941 С 47 Инв. номер 1212181


Вплив на розвиток книгодруку





  1. Владимиров Л.И. Всеобщая история книги. – М.: Книга, 1988. – 310 с. [Раздел «Книга у южных и западных славян» - С. 48-51] Шифр 76.113В57 Инв. номер В1261607

  2. Глухов А. Г. Приключения книг [Текст] / А. Г. Глухов. - М.: Советская Россия, 1985. - 240 с.: ил. Шифр 002.3(09) Г 55 Інв. номер м1136133кп хр

  3. Гнатенко Л. А. Слов'янська кирилична рукописна книга XV ст. з фондів інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського [Текст]: Каталог / Л.Гнатенко. - К.: НАН України. НБУВ, 2003. - ISBN 966-02-2977-1: 15.28 грн. Шифр 91 Г 56 Інв. номер ф1445678кп рф ф1446936 хр

  4. Завадская, Е. В. Японское искусство книги (VII-XIX века) [Текст] / Е.В. Завадская. - М.: Книга, 1986. - 222 с. - 10.0 0 р. Шифр 76.11 З-13 Інв. номер 1190770 иск ф1194135 иск

  5. Издания кириллической печати XV-XVІІ вв. (1494-1688гг) для южных славян и румын [Текст]: Каталог книг из собрания Государственной Публичной библиотеки им. М. Е. Салтыкова-Щедрина. - Л.: Гос. публичная биб-ка им. М.Е.Салтыкова-Щедрина, 1979. – 186 с. Шифр 91 И36 Інв. номер 1401600кп РФ

  6. Ісаєвич Я. Українське книговидання: Витоки. Проблеми. Розвиток. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2002. – 520 с. [Внесок Кирила – С.44, 118, 121,326,337,400; внесок Мефодія – С. 44, 337, 400] Шифр 76.173 Ы85 Инв. номер ФР1430516

  7. Каталог белорусских изданий кирилловского шрифта XVІ-XVІІ в.в. [Текст]. - Л., 1975. - 266с. - Б. ц. Шифр 91 К29 Інв. номер 1401503кп рф

  8. Каталог белорусских изданий кирилловского шрифта XVІ-XVІІ в.в. [Текст]. - Л.: Гос. публичная биб-ка им.М.Е.Салтыкова-Щедрина, 1973. - 196с. - Б. ц. Шифр 91 К29 Інв. номер 1401500кп рф

  9. Каталог белорусских кириллических изданий конца XVІІ-XVІІІ в. в. [Текст]. - СПб., 1993. – 103 с. - Б. ц. Шифр 91 К29 Інв. номер 1401498кп рф

  10. Каталог изданий кириллической печати московской типографии XVІІІ века [Текст]. - Л., 1986. – 199 с. - Б. ц. Шифр 91 К23 Інв. номер 1401554кп рф

  11. Каталог изданий кириллической печати московской типографии XVІІІ века [Текст]. - Л., 1987. - 288с. - Б. ц. Шифр 91 К23 Інв. номер 1401555кп рф

  12. Каталог русской книги кирилловской печати петербургских типографий XVІІІ века (1715-1800) [Текст]. - Л. 1971. - 178с. - Б. ц. Шифр 91 К29 Інв. номер 1401586кп рф

  13. Кацпржак Е. И. История письменности и книги [Текст] / Е. И. Кацпржак. - М.: Искусство, 1955. - 356 с.: ил. - Библиогр.: с. 351-352. Шифр 655(09) К 30 Інв. номер 239033 рф

  14. Кацпржак Е. И. Первопечатник Иван Федоров [Текст] / Е. И. Кацпржак. - М.: Книга, 1964. - 96 с. Шифр 002(09) К 30 Інв. номер 470516 хр

  15. История славянского кирилловского книгопечатания XV – начала XVII в. Кн.1: Немировский Е.Л. Возникновение славянского книгопечатания. – М.: Наука, 2003. - 531 с. Шифр 002.3 (09)И 90 Инв. номер Ф1488548 [Вклад Кирилла и Мефодия – С. 299-4300, 404, 408, 469]

  16. Овчінніков В. С. Історія книги: Еволюція книжкової структури [Текст]: навчальний посібник для вузів. Кн. 1. Від піктографії до манускрипту; Кн. 2. Винайдення європейського способу книгодрукування; Кн. 3. Книгодрукування в XVI - XVIII ст. / В. С. Овчінніков. - Львів: Світ, 2005. - 420 с. - Бібліогр.: с. 414-416. - ISBN 966-603-169-8: 58.00 гр, 86.40 гр Шифр 76.113я73 І-90 Інв. номер ф1458866кп рф ф1464887 хр

  17. Описание изданий, напечатанных при Петре І: Описание изданий, напечатанных кириллицей 1689-январь 1725г. [Текст]: Сводный каталог / Сост. Т. А. Быкова, М. М. Гуревич. - М.-Л.: Изд-во Академии наук СССР, 1958. - 402с. - Б. ц. Шифр 91 О61 Інв. номер 1401576кп рф

  18. Старопечатные кириллические издания в Днепропетровском историческом музее 1574-1800 гг. Каталог [Текст]. - Днепропетровск: Облполиграфиздат, 1988. - 44 с. - Б. ц. Шифр 002.4 С-77 Інв. номер 1387153 край

  19. Фрис В. Історія кириличної рукописної книги в Україні X-XVIII ст. [Текст] / Віра Фрис. - Львів: Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2003. - 188 с.: 8 кольор. іл. - ISBN 966-613-279-6: 35.20 р. Шифр 76.115.3 Ф 88 Інв. номер Ф1436369 кп рф



Сценарії до відзначення свята «День слов’янської писемності»





  1. Алешина Г. Н. Аз и буки - основа науки [Текст]: [Сценарий, посвященный Дню славянской письменности и культуры] / Г. Н. Алешина // Читаем, учимся, играем. - 2007. - №3. - С. . 18-23.

  2. Богатырева И. В. Сценарий мероприятия "Аз, буки, веди... " [Текст] / И. В. Богатырева. - (Я научу тебя читать) // Внешкольник. - 2009. - № 6.

  3. Боголюбова Г. В. Праздник славянской письменности и культуры [Текст] / Г. В. Боголюбова // Этносфера. - 2009. - N 5 (128). - С. 7

  4. Василев И. 24 мая – День Кирилла и Мефодия, болгарского просвещения, культуры и славянской письменности / Илиян Василев // Коммерсант. - 2002. - 24 мая. - №87. - С. 11

  5. Виноградова Г. Откуда азбука пришла: Сценарий об истории письменности // Читаем, учимся, играем. - 2000. - №2. - С. 8-12.

  6. Волошина В. П. Славянское письмо: Тест к Дню славянской письменности / В. П. Волошина // Чем развлечь гостей. - 2008. - №2. - С. 5-6.

  7. Галиева И. М. День славянской письменности и культуры / И. М. Галиева // Последний звонок. - 2007. - №8. - С. 12-16.

  8. День славянской письменности и культуры [Текст]. - // Культура: управление, экономика, право. - 2009. - №1. - С. 43.

  9. Завьялова Е. А. "Бегущая словесная строка": Мероприятие, посвященное Дню славянской письменности и культуры / Е. А. Завьялова // Читаем, учимся, играем. - 2008. - №2. - С. 15-22.

  10. Карнизова Н. В. Открывая новую веху истории... [Текст] : сценарий / Н. В. Карнизова // Читаем, учимся, играем. - 2009. - №2. - С. 4-7.

  11. Коваленко Б. Озвався словом: (Сценарій свята до Дня слов’янської писемності) / Б. Коваленко // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2003. - №2. - С. 124-132

  12. Комолова Н. В. К Дню славянской письменности [Текст] / Н. В. Комолова, З. А. Мяльдзина. - (Русские национальные традиции) // Классный руководитель. - 2009. - №3. - С. 67-88.

  13. Ларикова И. Е. День славянской письменности. Устный журнал. 8-9 классы / И.Е. Ларикова // Русская словесность. - 2003. - №6. - С. 71-76.

  14. Лыжова Л. К. Праздник славянской письменности и культуры: Материалы к устному журналу // Русский язык. - 1995.- №2. - С. 65-71.

  15. Михеева Т. А. Язык моих предков [Текст]: Сценарий / Т. А. Михеева // Читаем, учимся, играем. - 2009. - №2. - С. 8-9.

  16. Олифорова Л. Праздник славянской письменности и культуры // Дошкольное воспитание. - 1996. - №4. - С. 117 – 126.

  17. Пименова В.Кирилл и Мефодий - основоположники славянской письменности, "Учители словенские" / В. Пименова // Лицейское и гимназическое образование. - 2003. - №6-7. - С. 99-103.

  18. Плекаймо рідне слово: Сценарій до Дня української писемності та мови // Дивослово. - 2007. - № 11. - С. 17-19.

  19. Проект плана праздничных мероприятий в рамках Всероссийского дня славянской письменности и культуры [Текст] // Культура: управление, экономика, право. - 2009. - №1. - С. 43-44.

  20. Раков А. Сказать друг другу слово правды и любви / А. Раков // Встреча. - 2003. - №8. - С. 13-20.

  21. Рогальова О. "...Наново літери створили": усний журнал до Дня слов'янської писемності та культури / О. Рогальова, С. Розінко, Ю. Тяжкун // Українська мова та література. (Шкільний світ). - 2007. - №17. - С. 17-20

  22. Семенюк Л. Живи и здравствуй, Русь святая!: Сценарий праздника, посвященного Дню славянской письменности и культуры / Л. Семенюк // Сценарии и репертуар. - 2007. - №10. - С. 2-7.

  23. Сидорова М. Ф. Заветное слово [Текст]: [Сценарий празднования Дня славянской письменности и культуры] / М. Ф. Сидорова // Читаем, учимся, играем. - 2004. - №2. - С.56-58.

  24. Цимпилова Е. М. О братьях Солунских – с теплом и любовью [Текст] / Е. М. Цимпилова // Библиотека. - 2008. - №12. - С. 3-4: 1 фот.

  25. Шматкова Н. Равноапостольные просветители славянства: Сценарий игры "Умницы и умники", посвященной Дню славянской письменности и культуры (24 мая) / Наталья Шматкова // Библиотека. – 2008. - №3. - С. 66-70.



ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ КИРИЛА І МЕФОДІЯ (Інформація з мережі Інтернет)



http://ru.wikipedia.org/ Сайт «Википедия». Статья «Кирилл и Мефодий». Ссылки на полнотекстовый Интернет-ресурс.

http://newciv.relarn.ru/work/2-09/bukvi/book.htm Сайт «Откуда есть пошла славянская письменность?» Матеріали з історії походження слов’янської писемності; життєпис Кирила та Мефодія; кирилиця та глаголиця – питання походження.

http://www.saints.ru/k/Kirill_i_Mefodii.html Сайт «Русские святые». Матеріал щодо життя і діяльності Кирила та Мефодія.

http://krotov.info/spravki/persons/09person/kir_mefo.html Сайт «Бібліотека Яківа Кротова» - сайт священика Я. Кротова, з матеріалами релігійного характеру. Окремий розділ присвячено Кирилу та Мефодію. Є доступ до електронних повнотекстових видань ХІХ та ХХ ст.

http://slawianie.narod.ru/str/pismo/km.html Сайт «Славяне». Раздел «Просветительская деятельность Константина (Кирилла) и Мефодия» - полнотекстовый ресурс.

http://www.bogoslov.ru/text/302174.html Сайт «Богослов.ru». Доклад заведующего Греческим кабинетом МДА игумена Дионисия (Шленова) на научно-практической конференции, проходившей 26 мая 2008 г. в г. Хабаровск «Святые равноапостольные Кирилл и Мефодий у истоков духовного просвещения Руси» - полнотекстовый ресурс. 

http://azbuka.webzone.ru/km.htm Сайт «Аз есьм» Оригинальный текст работы "Жития святых, на русском языке изложенные по руководству четьих-миней св. Дмитрия Ростовского". Кн. 9. – М.: Издание Московской Синодальной типографии, 1908. Раздел «Жизнь и труды преподобных отец наших Мефодия и Константина, в монашестве Кирилла, учителей словенских» - полнотекстовый ресурс.

http://www.otechestvo.org.ua/main/20105/2443.htm Сайт «Единое отечество» Раздел «Кириллица и глаголица. Страницы книги «Кирилл и Мефодий» - полнотекстовый ресурс.

http://www.cerkva.od.ua/ Сайт «Католическая церковь в Одессе». Раздел «Досье». Подраздел «Св. Кирилл и Мефодий». Полнотекстовые ресурсы «Кирилл и Мефодий в истории славянской культуры», «Апостольское послание Иоанна Павла ІІ».

http://www.sedmitza.ru/text/997324.html Сайт «Седмица». Полнотекстовый ресурс «Житие святых равноапостольных Кирилла и Мефодия, учителей Словенских»; «Сказания о начале славянской письменности и современная им эпоха»; «Просветительская деятельность Константина (Кирилла) и Мефодия»; «Азбучная молитва»; «Тропарь святым равноапостольным Кириллу и Мефодию».
ЗМІСТ


Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека імені Первоучителів слов’янських 2

Кирила і Мефодія 2

Відділ наукової інформації та бібліографії 2

Відділ зберігання основного фонду 2

Сектор рідкісних і цінних документів 2

До джерел слов’янської писемності 2

Дніпропетровськ 2

2011 2

СЛОВО ДО ЧИТАЧА 3

3



КИРИЛО І МЕФОДІЙ. СТОРІНКИ БІОГРАФІЇ 4

Учні Кирила і Мефодія 9

Вшанування пам'яті Кирила і Мефодія 10

ШЛЯХАМИ РОЗДУМІВ І ЗВЕРШЕНЬ: 11

Бібліографічний список літератури про життя і діяльність Кирила і Мефодія з фондів Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія 11

Життя і діяльність 11

Вплив на розвиток писемності 16

Вплив на розвиток мови 20

Вплив на розвиток літератури 24

Вплив на розвиток книгодруку 26

Сценарії до відзначення свята «День слов’янської писемності» 28

ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ КИРИЛА І МЕФОДІЯ (Інформація з мережі Інтернет) 30




До джерел слов’янської писемності: Бібліографічний покажчик літератури [Текст] // Укладачі: Піскун В.А., Лєсканова М.Л., Гурай Л.Г. – Дніпропетровськ: Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія, 2011.

Укладачі Піскун Віра Анатоліївна, Лєсканова Марина Леонідівна, Гурай Людмила Георгіївна



Відповідальна за випуск: Абраїмова Т.О.



Достарыңызбен бөлісу:




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет