Меліоративні системи та споруди дбн в 4-1-99 Видання офіційне Держбуд України


Додаток Ф (рекомендований) Способи захисту дрен від завохрення



бет18/25
Дата24.07.2016
өлшемі2.54 Mb.
#218993
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   25

Додаток Ф

(рекомендований)



Способи захисту дрен від завохрення

Таблиця Ф.1

Ступінь не­безпеки заво­хрення


Вміст закисного заліза в грунтовій воді, мг/л


Спосіб захисту дренажних систем


Відсутній

3

Не потрібний

Слабкий

3-5

Перехоплення ґрунтових вод та джерел каналами; поверхневе вапнування грунтів з глибоким розпушуванням або кротуванням; улаштування потайних колодязів

Середній

5-8

Збільшення мінімальних уклонів дрен (до 0,006) та колекторів (до 0,002); затоплення гирла колекторів; збільшення діаметра дрен до 75-100 мм у мінеральних і до 100-150 мм у торфових грунтах; внесення у траншеї інгібіторів: вапняку - до 1,5 кг/.м. або фосфорного борошна (при слабокислих грунтах) - не менше 1 кг/м

Сильний

8-14

Застосування активних речовин - інгібіторів

Дуже сильний

14

Інтенсивне попереднє осушення з наступним переходом на дренаж залежно від залишкового вмісту заліза; пристрої для промивання дрен

Примітка. Додаткові заходи: зменшення відстаней між дренами на 10% при  = 5-8 мг/л і

на 15% при = 8мг/л.


Залежно від уклону визначається довжина дрен (таблиця Ф.2).



Таблиця Ф.2

Дрена

Довжина дрени, м




уклон




0,003

0,005

0,010

Керамічна, пластмасова

200

250

320

Кротова

150

200

-

Щілинна

200

250

250

Граничну довжину безуклонних дрен при двосторонньому виході у відкриті канали наведено у таблиці Ф.З.



Таблиця Ф.З




Гранична довжина дрени, м

Умови закладання дрен

діаметр дрени, мм




75

100

125

150

У разі відсутності залізистих сполук у

400

700

1000

1200

ґрунтових водах У разі наявності залізистих сполук у ґрунтових водах

300

500

800

1000


Додаток X

(рекомендований)

Таблиця Х.1 - Класифікація умов застосування вертикального дренажу (ВД) в гумідній зоні

Категорія (умови за­стосування

ВД)

Геоморфологічне

положення

Геологічний розріз


Середній

коефіцієнт

фільтрації,

м/добу

Глибина залягання

регіонального

водоупору, тип

породи

Можливий де­біт свердло­вини, м3/год


Тип

дренажу


Джерело водного

живлення об’єкта


Взаємозв 'язок

грунтових та

напірних вод








Водопровід-ність,

м2/добу




Площа осушен­ня однією свер-дловиною,га








1 Дуже

Заплави річок

Торф та заторфовані піски,

>8

Понад 50 м, крейда,

>200

Системати­

Атмосферні опади. Грун­

Тісний

сприятливі




m < 3 м. Кіски середньо- та крупнозернист! з незначними прошарками суглинків та глин, т=40 -100м

>600


щільні глини, мерге-лі, щільні вапняки, кристалічні породи


>80


чний (май­данчиковий)


тові та напірні води (до 50% прибуткової частини вод­ного балансу)


повсюдний гідравлічний зв'язок





Плоскі низини в межах

Торф та легкі мінеральні гру­-

>8

Понад 25 м, породи

>200

Те саме

Атмосферні опади. Підземні

Те саме



перших та надзаплавних терас

нти. m < 2,5 м. Піски різнозер-нисті, т= 20 - 100м

>500

такі мі

>80




води (від 25% до 50% прибуткової частини водного балансу)



2 Добрі

Плоскі лревньоалювіальні

Торф, заторфовані піски та

>8

Понад ЗО м, породи

>150

Те саме

Атмосферні опади. Підземні

Гідравлічний



рівнини в межах другої та третьої надзаплавних терас зі зниженнями до 1,5 м

супіски, m < 2 м . Різнозернисті піски з малопотужними про­шарками глин та суглинків, m= О - 90 м.

>250


за типом 1

>50



води (від 10% до 25% прибуткової частини водного балансу)

зв'язок неповсюдний


3 Задо-

Моренно-зондрові та зонд-

Торф та легкі мінеральні

>6

25-30 м, глини, море­

>70

Майданчи-­

Те саме

Гідравлічний

вільні


зові рівнини з понижен­нями до 2 м


грунти, m < 2 м. Піски різно-зернисті з прошарками глин та суглинків, m > 25 м


>150


ни, мергелі, кора вивітрювання крис­талічних та інших порід

>30


ковий не­системати­чний



зв'язок є в місцях, розри­ву моренних суглинків

4 Допу­-

Крайові утворення москов­-

Пилуваті супіски та легкі

>5

Понад 15м, породи

>50

Вибірковий

Атмосферні опади. Підземні

Гідравлічний

стимі


ського, дніпровського та інших зледенінь

суглинки, m < 1,5 м. Піски різ-нозернисті, що чергуються із суглинками, m > 15м

>100


за типом 3

>20

ВД та ком­бінований


води (до 10% прибуткової частини водного балансу)


зв'язок мож­ливий в окре­мих "вікнах"

5 Непри­-

Вододіли, рівнини та

Торф, піски, суглинки на мо-

<5

Менше ніж 15 м,

-

Горизон­-

-

-

датні

долини рік

эенних або малопотужних піщаних відкладах

<100

породи за типом 3





тальний








ДБН В.2.4 - 1-99 С. 112

Додаток Ц

(рекомендований)

Розрахунок відстані між елементами регулювальної мережі при підґрунтовому зволоженні

Для осушувально-зволожувальних систем, в яких для зволоження використовується осушувальна мережа, шукану відстань вибирають виходячи з вимог забезпечення заданої інтенсивності подачі вологи у грунт, оскільки ефективність дії дренажу в режимі зволоження є нижчою, ніж при осушенні. У випадку систем з роздільними мережами, які виконують функції осушення та зволоження незалежно одне від одного, міждренні відстані розраховуються окремо для осушувальної та зволожувальної мереж.

При ньому оптимальними приймаються такі міждренні відстані, за яких дренаж здатний створити найкращі для рос­ту та розвитку сільськогосподарських культур водно-фізичні умови у кореневмісному шарі в необхідні терміни.

В меліоративних системах двосторонньої дії за проектні відстані між елементами регулювальної мережі приймають менше із значень, обчислене у режимах осушення та зволоження.

Розрахунковим періодом с літній посушливий, тривалість якого визначається чутливістю даної культури до нестачі вологи у кореневмісному шарі (від 3 до 7діб, від 3 до 5діб).

Розрахункове випаровування визначається за біокліматичним методом (орієнтовні значення - від 2 до 6 мм/добу), опади - від 0 до 2 мм/добу. Коефіцієнт нестачі насичення приймають таким, що дорівнює коефіцієнту водовіддачі грунту.

Перевищення п'єзометричного напору в дренах при підґрунтовому зволоженні приймають таким, що дорівнює від 0,4 до 0,8 м.

Для визначення міждренної відстані L,м, при зволоженні двошарового грунту (рисунки Ц.1, Ц.2) без урахування живлення та випаровування, при якому забезпечується підняття РГВ до глибини H* у заданий строк (до моменту часу t+), необхідно використовувати формули, наведені в прикладах Ц.1, Ц.2.

Приклад Ц.1. Початковий рівень ґрунтових вод повністю розміщується у верхньому шарі двошарового грунту (рису­нок Ц.1), якщо т>т2

(Ц.1)

де - коефіцієнт осередненої водовіддачі грунту в зоні зміни РГВ у верхньому шарі,



(Ц.2)


Приклад Ц.2. Початковий РГВ розміщений у нижньому шарі двошарового грунту (рисунок Ц.2), якщо ( т>т2)

за умови Н* m l



(Ц.З)

де - коефіцієнт водовіддачі грунту в зоні зміни РГВ у нижньому шарі;



( Ц.4)

(Ц.5)

При Н*



(Ц.6)

( Ц.7)

( Ц.8)

ДБН В.2.4 - 1-99 С. 113

Рисунок Ц.1. Підґрунтове зволоження двошарового грунту при початковому рівні ґрунтових вод (РГВ) у верхньому шарі



Рисунок Ц.2. Підгрунтове зволоження двошарового грунту при початковому (РГВ) у нижньому шарі

Позначення, наведені на рисунках Ц.1 та Ц.2:


т, - потужність фільтраційного потоку

двошарового грунту, м;



т1 - потужність фільтраційного потоку

першого шару грунту, м;



т2 - те саме, другого шару грунту, м;

k1, k2 - коефіцієнти фільтрації першого та

другого шарів грунту, м/добу;


- коефіцієнти водовіддачі першого і другого шарів грунту;

2L - міждренна відстань, м,

Hk - норма осушення, м;

t - час зниження рівня грунтових вод,

діб.

ДБН В.2.4-1-99 С. 114
ЧАСТИНА II ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВНИЦТВА. ВИКОНАННЯ РОБІТ

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 При розробленні проектів організації будівництва меліоративних систем і споруд терміни будівництва об'єктів повинні узгоджуватися з термінами виконання робіт з сільськогосподарського освоєння та використання меліорованих земель.

1.2 При реконструкції діючих меліоративних систем і споруд будівельні роботи слід організовувати таким чином, щоб уникнути пошкоджень існуючих споруд і підземних ко­мунікацій, що розміщені у зоні будівництва і не підлягають знесенню або перенесенню.

1.3 Повне або часткове виведення меліорованих земель з сільськогосподарського обо­роту на період виконання робіт з реконструкції меліоративної системи повністю або частково повинні бути погоджені з землекористувачем і відображається в проекті виконання робіт.

1.4 До початку будівництва меліоративної системи слід виконати роботи з улаш­тування постійних та тимчасових внутрішньомайданчикових доріг, тимчасових будівель і споруд та інженерних мереж (водо-, тепло-, електропостачання), потрібних на час будівництва і передбачених проектом організації будівництва та проектами на виконання робіт.

1.5 Забороняється починати роботи, пов'язані з будівництвом надземних конст­рукцій будівлі (споруди) або її частини (секції, яруса, прогону, ділянки, захватки), до повного закінчення влаштування підземних конструкцій та зворотної засипки котло­ванів, траншей та пазух з ущільненням грунту до щільності, що відповідає природному стану або заданому проектом (за винятком конструкцій, спорудження яких проектами виконання робіт передбачено в інші терміни).

1.6 Якщо будівельний майданчик розміщено на території, що зазнає впливу не­сприятливих природних явищ і геологічних процесів (зсуви, обвали, селі, лавини, забо­лоченість, підтоплення тощо), після створення геодезичної розбивочної основи до почат­ку виконання підготовчих внутрішньомайданчикових робіт потрібно виконати за спеціальними проектами першочергові заходи і роботи для захисту території від зазна­чених процесів.

1.7 Закінчення всіх підготовчих робіт в обсязі, що забезпечує дотримання перед­бачених проектом темпів будівництва об'єкта, підтверджується актом, складеним замов­ником і генпідрядником за участю субпідрядної (субпідрядних) організації та профспілкового комітету генпідрядника за формою, наведеною у додатку А.

1.8 Будівництво великих меліоративних систем повинно здійснюватись згідно з пусковими комплексами відповідно до їх складу та черговості, передбачених проектами.

1.9 У процесі будівництва об'єкта необхідно дотримуватись будівельних норм, правил і стандартів, а при виконанні складних об'єктів — додаткових спеціальних вказівок і технічних умов проекту (робочого проекту).



ДБН В.2.4 -1-99 С. 115
1.10 При організації будівництва меліоративних систем і споруд повинно перед­бачатись своєчасне будівництво під'їзних шляхів і причалів, створення складського гос­подарства, розвиток виробничої бази будівельних організацій і підготовка приміщень житлового та соціально-побутового призначення і комунального господарства, не­обхідних для потреб будівництва, з урахуванням можливостей тимчасового використан­ня запроектованих постійних будівель і споруд.

1.11 На кожному об'єкті будівництва потрібно:

• вести загальний журнал робіт за формою, наведеною у додатку Б, спеціальні журнали для окремих видів робіт, перелік яких встановлюється генпідрядником за уз­годженням з субпідрядними організаціями і замовником, та журнали авторського нагля­ду проектних організацій;

• складати акти обстеження прихованих робіт, проміжного приймання відпові­дальних конструкцій, випробування устаткування, систем, мереж і пристроїв;

• оформляти іншу виробничу документацію для окремих видів робіт та виконавчу документацію - комплект робочих креслень з написами про відповідність фактично ви­конаних робіт цим кресленням або внесеним до них, за узгодженням з проектною ор­ганізацією, змінам, зробленими особами, відповідальними за виконання будівельно-монтажних робіт.

Примітка. Потреба у здійсненні авторського нагляду проектними організаціями визначається проектом (робочим проектом) на будівництво меліоративних систем і споруд.

1.12 Ліцензування будівельно-монтажних робіт регламентується чинним законо­давством.



2 ПІДГОТОВКА БУДІВНИЦТВА МЕЛІОРАТИВНИХ СИСТЕМ
2.1 Підготовка будівництва меліоративних систем і споруд має здійснюватись з дотриманням вимог ДБН А.3.1-5 і цього розділу.

2.2 До початку виконання робіт потрібно:

• оформити відчуження земель під постійні та тимчасові лінійні споруди (магістральні, міжгосподарські та інші канали, лінії електропередачі, повітряні лінії зв'язку, магістральні, міжгосподарські та внутрішньогосподарські трубопроводи) - у терміни, передбачені проектом виконання робіт і календарним планом будівництва об'єктів; під насосні станції та інші гідротехнічні споруди меліоративної системи, якщо вони не входять у смугу відчуження під лінійні споруди;

• передати та прийняти закріплені на місцевості знаки геодезичної розбивки спо­руд у терміни, передбачені календарним планом будівництва об'єктів (елементів) меліоративної системи. Геодезичні роботи слід виконувати в обсязі й з точністю у відповідності з вимогами СНіП 3.01.03;



ДБН В.2.4-1-99 С. 116
• розвідати і передати генпідрядній організації кар'єри землі для будівництва зем­ляних гідротехнічних споруд;

• визначити потребу та джерела надходження робочої сили;

• визначити потребу та джерела отримання кам'яно-щебеневої продукції та збірного залізобетону;

• перевірити можливість забезпечення будівництва бетонною сумішшю заводами або вузлами, якщо це передбачено проектом виконання робіт.

2.3 До складу підготовчих робіт, що передують будівництву складного й унікального об'єкта, повинні входити роботи, пов'язані з організацією режимних спосте­режень (сейсмометричних, гідрологічних, гідрогеологічних, геохімічних, геодезичних тощо) за спеціальними програмами, а також створення, у разі потреби, випробних полігонів, метрологічних пунктів та вимірювальних станцій. Програми дослідних робіт, випробувань конструкцій і елементів споруд та режимних спостережень повинні розроб­лятися замовником і генеральною проектною організацією одночасно з розробкою про­ектів організації будівництва і проектів виконання робіт.

2.4 Згідно з ДБН А.3.1-5 у процесі підготовки до виконання будівельно-монтажних робіт потрібно:

• розробити проекти виконання робіт, передати й прийняти закріплені на місцевості знаки геодезичної розбивки стосовно частин будівель (споруд) і видів робіт;

• розробити й здійснити заходи щодо організації праці;

• організувати інструментальне господарство для забезпечення бригад необхід­ними засобами малої механізації, інструментом, засобами вимірювання й контролю, за­собами підмощування, огородженням і монтажною оснасткою;

• створити необхідний запас будівельних конструкцій, матеріалів і готових ви­робів;

• поставити або перебазувати на робоче місце будівельні машини і пересувні ме­ханізовані установки.



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   25




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет