Методичні рекомендації до вивчення творчості Шарля Бодлера у загальноосвітніх навчальних закладах

Досвід вивчення поетичного спадку митців ХІХ століття, що стали знаковими постатями національних літератур та літературного процесу в цілому показує, що опанування специфічної поезії Шарля Бодлера викликає найбільше труднощів як у старшокласників, так і у вчителів зарубіжної літератури. Дані методичні рекомендації адресовані усім, хто вперше глибоко відкриває для себе феномен Шарля Бодлера.

Якщо старшокласники усвідомлять, у чому полягає геніальність і трагедія Шарля Бодлера, його новаторство та вплив на подальший розвиток не тільки сучасної йому французької поезії, а й на формування і розквіт модернізму як суб’єктивованої системи художнього відтворення світу і образу людини, вони успішно опановують усю складність літературного процесу у багатоманітності модернізму і постмодернізму, активніше відбувається формування критичного мислення молодої людини та її власного пакету життєвих цінностей.

З якими складностями стикається вчитель, який має ввести десятикласників у світ поезії Шарля Бодлера? Як і при вивченні будь-якої теми у курсі зарубіжної літератури, до знайомства з творчим спадком Бодлера вчитель має підходити цілісно і системно. Він має бачити і чітко усвідомлювати всю систему уроків з вивчення творчості Шарля Бодлера відповідно до Державної програми у взаємозв’язку з іншими монографічними темами, розуміти особливості світоглядно-естетичних позицій митця та своєрідність їх втілення у поетичному спадку, бачити зв’язок «больових точок» життя Бодлера та специфіки розвитку суспільства на даному конкретному суспільно-історичному етапі і, це найголовніше, показати учням новаторство, неповторність, глибину і красу поетичного доробку людини, яка прожила на лезі між «захватом» та «жахом життя», шукаючи єдності світу і самої себе.

В якому обсязі й у якій послідовності це здійснити? Пропонуємо орієнтовне планування вивчення творчості Шарля Бодлера відповідно до Програм для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів (К: Грамота, 2009).


Академічний рівень (орієнтовне планування навчального часу)

Урок 1. Між «захватом» і «жахом життя»

(Система відповідностей у поетичному спадку Шарля Бодлера. Аналітичне дослідження віршів «Відповідності» та «Вечорова гармонія»)

Урок 2. Краса як центр філософсько-естетичної концепції Шарля Бодлера. Аналітичне дослідження вірша «Гімн Красі»

Урок 3. Традиції і новаторство вирішення проблеми «поет і натовп» у поезії Шарля Бодлера «Альбатрос»

Урок 4. Розвиток зв’язного мовлення. Співвідношення життя і смерті в художній моделі світу Бодлера (підготовка до написання есе за віршем «Падло»)

(Система відповідностей у поетичному спадку Шарля Бодлера. Аналітичне дослідження віршів «Відповідності» та «Вечорова гармонія»)

Урок 2. Традиції та новаторство у вирішенні проблеми «поет і натовп» (за поезією Шарля Бодлера «Альбатрос»)

Урок 3. Розвиток зв’язного мовлення. Підготовка до написання есе за віршами Шарля Бодлера (на основі вірша «Гімн Красі»)

4. Позакласний захід, присвячений життєвому і творчому шляху Шарля Бодлера

Далі спробуємо надати коментар до структурування уроків, відбору науково-методичного матеріалу, запропонувати основні шляхи аналітико-інтерпретаційних досліджень за текстами віршів Шарля Бодлера, наблизитись до осмислення авторського задуму збірки «Квіти Зла» та усвідомлення новаторства і знаковості творчого доробку поета, його впливу на розвиток світової поезії символізму зокрема і модернізму в цілому.

Важливим аспектом у плануванні системи уроків є визначення діяльності учнів безпосередньо у навчальному процесі та при підготовці домашніх завдань. Спираючись на прогресивні інтерактивні технології сучасної методики викладання літератури у школі, в першу чергу на методику навчального діалогу, розпочнемо цілісне вивчення поезії Шарля Бодлера як художнього втілення його світоглядно-естетичних позицій в контексті розвитку світового літературного процесу у ХІХ столітті.

Використовуючи можливості проектної діяльності старшокласників, визначимо завдання, які передуватимуть вивченню монографічної теми «Шарль Бодлер» (1821-1867). «Альбатрос», «Вечорова гармонія», «Відповідності» як складової розділу «Традиції і новаторські зрушення в поезії».

1. Волощук Є. Зарубіжна література: Хрестоматія-посібник для 10-го кл. загальноосвіт. навч . закл . – К.: Видавничий дім «Світ знань», 2004, с 355-364.

2. Зарубіжна література: Хрестоматія для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл./ Упоряд. В.Я. Звиняцьковський, Т.Г. Свербілова. – К.: Освіта, 2005, с. 372-381.

3. Зарубіжна література ХІХ століття: Хрестоматія.- Навч. посіб. для 10 кл. загальноосвіт. шк./Упоряд., автор дидактич. матеріалу О.В. Пронкевич.– 2-ге вид., перероб. і доп . – К.: Пед. преса, 2003, с. 326-342.

4. Звиняцьковський В.Я. Зарубіжна література: Підручник для 10–го кл. загальноосвіт. навч. закладів.– К.: Освіта, 2005.

5. Наливайко Д.С., Шахова К.О., Нагорна Н.М., Кисельова Л.О. Зарубіжна література: Підручник для 10-го класу загальноосвіт. навч. закладів.– К.: Видавничий дім «Світ знань», 2004, с. 225-234.

6. Пронкевич О.В. Зарубіжна література: Підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закладів – 4-те вид., перероб. і доп. – К.: Пед. преса, 2003, с. 298-307.

Особливу увагу при цьому старшокласники звертають на світогляд та естетичні ідеали поета. Учні мають ознайомитися зі змістом віршів, текстуальне вивчення яких передбачене Програмою профільної освіти («Альбатрос», «Вечорова гармонія», «Відповідності»). Проте вчитель має обов’язково зазначити, що це буде тільки первинне інтерпретаційне осмислення, яке буде поглиблюватись і досягати своєї цілісності безпосередньо у ході аналітико-інтерпретаційних досліджень на уроках.

Далі варто запропонувати десятикласникам об’єднатись у динамічні пошуково-дослідницькі групи, які обирають собі завдання для досліджень, що допоможуть зрозуміти феномен Шарля Бодлера як людини і як митця, підготують учнів усього класу до ефективної практичної роботи безпосередньо на уроках та в подальшій інтелектуально-творчій діяльності старшокласників.

Варіанти завдань для дослідження динамічним пошуково- дослідницьким групам ( у групи може об’єднуватись від 4-х до 8-и учнів залежно від кількісної наповнюваності класів ).

Завдання для першої динамічної групи :

1. Підготувати підбірку портретів Шарля Бодлера з мистецтвознавчими коментарями (у вигляді слайдової презентації за наявності мультимедійних засобів навчання чи у вигляді роздрукованих матеріалів, які потім можна розмістити на дошці як портретну галерею).

Для підготовки вчитель радить членам даної динамічної групи використати можливості інтернету та видання :

1. Мак Герстл. Гюстав Курбе/Серія «Життя в мистецтві».– М.: Мистецтво, 1980.

2. Ніколенко О.М. Поезія французького символізму. Шарль Бодлер, Поль Верлен, Артюр Рембо: Посібник для вчителя: - Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003, с. 12-24.

Доречно, щоб в результаті виконання даного завдання на уроці були представлені автопортрети Шарля Бодлера, включаючи й карикатури на самого себе, портрети роботи Г. Курбе, Е. Мане, А. Матісса (Матіссове бачення Бодлера має бути представлене для учнівського розгляду останнім.)

Я чую-стогне череп скрушно:

«Чи не прийшла пора?

Коли скінчиться ця бездушна

І сміховинна гра?

Бо кожна з кульок цих надутих,

Що лопаються знов, –

То мозок мій, о вбивце лютий,

То плоть моя і кров!»

(Ш. Бодлер. «Амур і череп»

Переклад Д. Павличка)

(Підбірка портретів Шарля Бодлера представлена у додатках до даних методичних матеріалів.)

«Культ живопису – моя велика, моя перша пристрасть!»

Ш. Бодлер

«У той час (1842-1844) Бодлер захоплювався живописом не менше, ніж поезією. Бувало, я супроводжував його до Лувру, повз який він рідко коли проходив, не зазирнувши туди. Особливо часто він зупинявся в Іспанському залі, на той час куди багатшому, ніж нині. Він мав пристрасті: його приваблював Теотокопуллос. Бодлер приходив туди заради двох-трьох картин. Він сперечався про сучасних художників. Зайве казати про його захоплення Делакруа. Часом він перебував у полоні упередження: з рисувальників обожнював Домьє і відчував відразу до Гаварні».

(Прарон у листі до Е . Крепе)

«Якби Бодлер володів лише вихованим оком і розумом, відшліфованими трактатами з живопису, він би, звісно, не відрізнявся від натовпу мистецтвознавців. Але Бодлер умів також малювати. В історії літератури не багато випадків, коли письменник – ще й талановитий художник. Не перехвалюючи Бодлера-художника, можна сказати: лише художник-професіонал міг помітити в інших живописцях та рисувальниках те, що помітив Бодлер у Гойї, Мане, Ропса, Делакруа, Гіса – одне слово, в усіх, про кого писав. І тільки справжній художник міг створити поезії, побудовані або на кольорових плямах, або на грі ліній, або на півтонах».

(І . Карабутенко )

«В роботі «Художник сучасності», присвяченій Гісу, Бодлер розвинув найпарадоксальнішу із своїх теорій – «Оду макіяжу». Поет віддає перевагу красі мистецтва над красою природи; моральності філософії – «аморальність» природи … «Зло коїться без зусилля, натурально, фатально. Добро – завжди результат мистецтва»… Неважко помітити, наскільки бодлерівська теорія близька Уайльду … і Тулуз-Лотреку»

(І . Карабутенко )

«Я віддаю перевагу чудиськам власної фантазії над позитивними банальностями»

(Ш . Бодлер )

«Мені спала думка про створення нових істот за своєю власною волею … Примусити жити неправдоподібні істоти за законами правдоподібності .»

(Редон про вплив Бодлера)

Завдання ІІ динамічній групі:

Підготувати повідомлення про чинники, що сформували світоглядні позиції Шарля Бодлера та його естетичні ідеали.

Література:

1. Ніколенко О.М. Поезія французького символізму. Шарль Бодлер, Поль Верлен, Артюр Рембо: Посібник для вчителя. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003, с.12-23.

2. Валери Поль. Положение Бодлера/Статья в кн.: Бодлер Ш. Стихотворения. – Хорьков: Фолио, 2001, с. 15-16.

3. Косиков Г. К. Шарль Бодлер между «васторгом жизни» и «ужасом жизни» (за матеріалами інтернету)

4. П. Антокольский. Шарль Бодлер/Вступ. статья в кн.: Бодлер Шарль. Лирика. – М. : «Худож. лит.», 1965, с. 5–17.

5. Наливайко Д.С. Шарль Бодлер – поет скорботи і протесту/Передмова до книги: Шарль Бодлер. Поезії. – К.: «Дніпро», 1989, с. 5–30.

Повідомлення може бути представлене як схема










Завдання ІІІ динамічній групі:

Підготувати стисле повідомлення про мистецтвознавчу діяльність Шарля Бодлера та його зв'язок з поетами угрупування «Парнас», їх вплив на естетичні ідеали поета.

Рекомендована література :

1. Ніколенко О. М. Поезія французького символізму. Шарль Бодлер, Поль Верлен, Артюр Рембо: Посібник для вчителя – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003, с. 12-23 .

2. Косиков Г.К. Шарль Бодлер между «восторгом жизни» и «ужасом жизни» (за матеріалами інтернету).

3. Валери Поль. Положение Бодлера/Статья в кн.: Бодлер Ш. Стихотворения. – Харьков: Фолио, 2001, с. 5–16.

План повідомлення

1. Парнасизм як літературно-естетичне явище та художня опозиція романтизму.

Настанова на «об’єктивну поезію», неоклацистичні тенденції, зв`язок з «живописним романтизмом» (поширеною течією у французькій літературі кінця 20-40х рр.), живописно-пластична форма поезії парнасців.

2. Зв`язок Ш. Бодлера з поетами «групи бузенго» (П. Борель, Ш. Ласайї, А.Ескірос, Ф. О’Недді). Неприйняття дійсності, поетиззація негативних емоцій, сучасність як світ, де панує зло.

3. Діяльність Бодлера як критика.

(Науковець А. Михайлов вважає, що «спадок Бодлера-критика достатньо великий і різноманітний. Він писав і про літературу, і про музику Вагнера, але головну увагу приділяв живопису і графіці свого часу. З багатьма художниками він був знайомий і товаришував – Домьє, Курбе, Мане, хоча не завжди розділяв їхні творчі позиції. Сформувавшись за доби романтизму, він схилявся перед його вождем у живописі – Еженом Делакруа, захоплюючись неприборканістю його кольорів і ліній. Віддавав належне й холодному класицизму Енгра, він зрозумів смисл художніх шукань таких різних художників, як Коро, Курбе чи Мане. Обстоюючи правду в мистецтві, Бодлер розумів її достатньо широко, вірив у перетворюючі можливості генія.»

Талант Бодлера-мистецтвознавця і критика представлений у його збірці художньої критики « Про мистецтво», ознайомившись з якою читач відкриє для себе ще одну сторінку в культурній спадщині Франції та невідому загалу грань інтересів Бодлера. Бодлерівські статті про мистецтво дадуть можливість зустрітись з творчістю художників відомих і не заслужено забутих, його сучасників, що зіграли помітну роль у розвитку художньої культури XІX століття.

(За матеріалами статті А. Михайлова «Шарль Бодлер про мистецтво», див. газета «Книжное обозрение», 1968. - №41, с. 15. Переклад українською мовою О. Гузь ).

Відзначаючи роль Ш. Бодлера як критика живопису, Поль Валері писав; «… я маю зараз нагадати, чим був він як критик живопису. Він знав Делакруа й Мане. Він здійснив спробу зважити достоїнство заслуг Енгра, його суперника, так само зумів порівняти, у їхньому несхожому «реалізмі, витвори Курбе й Мане. Він виказав до великого Домьє захват, який розділяють нащадки. Можливо, він перебільшив цінність Константина Гіса… Але у сукупності судження його, завжди обґрунтовані й обставлені найтоншими й найміцнішими роздумами про живопис, залишаються вищими взірцями жахливо легкого й, відповідно, жахливо важкого жанру художньої критики.

Висновок: Зближення з молодими поетами та художниками, яким були притаманні романтично-бунтарські настрої, сформувало антибуржуазність як одну із визначальних рис світогляду й творчості Бодлера, як одну з їхніх констант.
Завдання ІV динамічній групі :

Створити опорно-інформаційну схему (таблицю) «Художній світ Шарля Бодлера»

(Д. Наливайко)

Підготувати виразне читання вірша Ш. Бодлера «До читача» та його смислорозуміння (для опори варто порекомендувати систему завдань і запитань, запропоновану Хроменко І.А у розробці уроку «Квіти Зла» Бодлера – аморальна книжка чи «жорстокий моральний урок» людству?» (див. матеріали у журналі «Зарубіжна література в школах України». - 2008. - №1, с. 23-24)

Над плоттю нашою й над нашими умами

Панують глупота, брехня, скупарство, гріх;

Ми любим докори сумління й живим їх,

Ми ними з`їдені, як жебраки кліщами.
Ми щедро платимо за наше зізнавання,

Затяті в злочині та підлі в каятті,

Ми повертаємось на зрадницьки путі,

Слізьми відмитися плануючи зарання.

Могутній Трісмегіст – верховний Сатана;

Є в хіміка того їдка речовина,

Що волі сталь міцну переробляє в пару.

Що нами рухають і силу нам дають;

Щодня будуємо собі до Пекла путь

Крізь просмерділу тьму й вогні несамовиті.

Старої шльондри грудь, до нас подібний! Ми

Всолоду крадемо й , не знаючи страми,

Стискаємо її, як висохлу цитрину.

Справляють гульбища і ходять шкереберть

У наших мозках! Ми в собі плекаєм Смерть

Та обертаємось поволі в купу мерви.

Пожежі підступи, ножі, отруйний газ,

Не стали долями банальними для нас,

То це тому, що ми – біда! – не досить мужні.

Серед потвор, які плазують і ричать,

І жалять нас на смерть, немов холодна гадь,

В звіринці людських вад, що володіють нами,

Воно ні повзати не вміє, ні ревти,

Та, позіхаючи, ковтнуло б три світи,

Бо жити вже йому й самому остогидло.

Покурює кальян, не відаючи сну;

Читачу, знаєш ти потвору цю жахну,

О лицемірний мій, на мене схожий брате!

(Переклад Д .Павличка )

(Текст надано за виданням: Шарль Бодлер. Поезії: Пер. з. фр.( Передм. Д.С.Наливайка. Післямова І.І. Карабутенка; – К.: Дніпро, 1989, с. 33–34.) За паризьким виданням 1928 року)

Ошибки, глупость, грех и скупость чередою

Наш занимают ум и заражают кровь;

Раскаянью даём мы пищу вновь и вновь

Как труп даёт червям насытиться собою.
Погрязнувши в грехах, мы каемся уныло;

Признанья продаём высокою ценой,

И весело бредём мы прежнею тропой,

Поверив, что слеза все пятна наши смыла.

Баюкает всю ночь наш ослеплённый ум.

И действенный металл намерений и дум

Весь испаряется в руке его упорной.

В предметах мерзостных находим прелесть мы,

И к Аду каждый день спускаемся средь тьмы

На шаг, без ужаса, зловонными ходами.

Целует древнюю, измученную грудь,

Так жаждем тайный плод украсть мы где-нибудь

И соки выжать все из старого лимона.

В мозгах у нас живёт розгульных бесов рой.

С дыханием к нам Смерть невидимой рекой

Стекает в лёгкие, со стоном разливаясь.

Не вышили ещё забавных вензелей

По сумрачной канаве бесцветных наших дней,

Что мало смелости дано душе убогой.

Средь тварей без числа, среди чудовищ всех,

Чей слышен визг, и вой, и хрюканье, и смех,

В зверинце мерзостном пороков, есть гнуснее

Размерен шаг его, и редко слышен крик,

Но хочется ему разрушить землю в миг,

И мир он проглотить готов зевком единым.

Она готовит казнь, склонясь над чубуком.

Читатель, этот бес давно тебе знаком –

О ближний мой и брат, читатель лицемерный!

(Перевод Адриана Ламбле)

(Текст представлено за виданням: Бодлер Ш. Стихотворения. Пер . с фр./ Сост . Е. Витковский ; Коммент. Е .Витковского, Е. Баевской; Художник Е.Шиян . –Харьков: Фолио, 2001, с. 288-289.)

Після виразного читання вірша заздалегідь підготовленим учнем (представником V динамічної групи) варто провести невелике обговорення його змісту з учнями, які познайомились з текстом уперше. (На кожному столі мають бути ксерокопії тексту вірша у перекладах Дмитра Павличка та Адріана Ламбле українською і російською мовами.)

Запитання для колективного обговорення

• 
  Як ви думаєте, чому Ш. Бодлер перший вірш збірки «Квіти Зла» адресує читачеві («До читача»)?
  
• 
  Про що цей вірш? Яким настроєм він сповнений?
  
• 
  Як ви вважаєте, до розуму чи до серця читачів звертається ліричний герой Бодлера? Аргументуйте.
  
• 
  Які образи вас вразили й чим?
  
• 
  Спробуйте визначити головну думку вірша. Наведіть аргументи з тексту.
  
• 
  Спробуйте змалювати образ людства, сучасником якого був Шарль Бодлер за його віршем «До читача».
  

Вірш Ш. Бодлера « До читача» є своєрідним вступом до збірки «Квіти Зла». Митець, народжуючи своє творіння, прагне, щоб воно було прочитане, осмислене й оцінене читачами, в першу чергу його сучасниками. Наділений талантом проникливого бачення дійсності, поет сподівається на діалог з читачем, у якому останній відкриє для себе ті больові точки оточуючого світу, які для поета стали кривавими ранами душі.

Чому, на думку ліричного героя Бодлера, людство «будує собі до Пекла путь»? Тому що людство не просто грішне, воно погрязло у гріхах, воно дозволило керувати собою Дияволу. Перелік людських гріхів нагадує огидний каталог усіх мерзотностей, що процвітають, «справляють гульбища» в суспільстві. Найстрашніше для ліричного героя те, що його сучасникам, від яких він не відокремлює й самого себе, цей вибір є свідомим. Він відкрив для себе страшну істину – людство крок за кроком, щодня наближається до Смерті. Про яку смерть і чому з великої літери говорить ліричний герой Бодлера. Вірогідніше за все, це Смерть душі, духовне падіння людства, яке породило найбільше Страховидло – Сплін, Хандру (рос. варіант – «Скуку»). Чому Сплін – « найпотворніше, найзліше Страховидло»?

Літературознавці визначають Сплін як хворобливий душевний стан, породжений дійсністю: зло, нудьга, байдужість, зневіра, розчарування, відсутність цілі земного існування, духовна ницість тощо. Пригадаймо, що спліном була заражена й душа Євгенія Онєгіна, «зайвої людини» російського суспільства першої третини XІX століття. Подібно до Пушкіна, Бодлер показує руйнівну силу Спліну, але якщо у Пушкіна Онєгін – одинак, виключення, що випадає із загалу, то у Бодлера весь світ спотворений гріхами, найбільшим серед яких є Сплін. Виникає думка, невже тоді всі люди в цьому світі зайві, й що ж це за світ, у якому править Сатана? Подібно до Дантового поета ліричний герой Бодлера бачить і засуджує гріховність світу, людей, свою особисту. Не випадково у тексті ми відчуваємо алюзії із Дантовим «Пеклом». Проте для героя Бодлера за віршем «До читача» ми не бачимо світлого дороговказа, який би вирвав людей і його самого з міцних лап зла і Спліну. Можливо, відповідь можна бути знайти у самій збірці з такою дивною назвою «Квіти Зла»?

Сам поет писав: «Тільки сягаючи найглибших прірв падіння, уява за законом протилежності запалює світло найвищих ідеалів. Квіти чеснот в уяві поета не можуть розквітати без квітів зла, адже світло тим яскравіше, чим глибші тіні.»

Тож, звертаючись «До читача», Бодлер сподівався, що його «лицемірний», схожий на нього самого «брат»-читач прокинеться від Спліну, збудить свою уяву, почне відчувати серцем і зможе позбавитись від гріхів, «видобуде» Красу зі Зла.

(«До читача» (примітка у книзі «Шарль Бодлер. Поезії: Пер. з фр./ Передм. Д.І Наливайка». Післямова І.І. Карабутенка.– К.: Дніпро, 1989, с.287-288)

Перший, ненумерований вірш «Квітів Зла» свідчить про намір Ш. Бодлера наслідувати задум Дантового «Пекла» (див. також перелік гріхів на початку вірша); перше видання «Квітів Зла», крім цього вступу, містило сто нумерованих поезій, що також нагадувало структуру «Божественної Комедії».

«Над збіркою «Квіти Зла» Бодлер працював протягом усього свого творчого шляху, до неї ввійшло все краще, вивірене із його поетичної спадщини. Цим книга Бодлера подібна до «Кобзаря» Тараса Шевченка чи «Листя трави» Уолта Уїтмена. Так само, як «Кобзар» і «Листя трави», вона поповнювалась з кожним прижиттєвим виданням і остаточного вигляду та структури набула в останньому з них».

(Д. Наливайко. Див. в кн. Шарль Бодлер. Поезії: Пер. З фр./Передм. Д.С. Наливайка. Післямова І.І. Карабутенка. – К.: Дніпро, 1989, с. 16-17).

У 1857 році (у першому прижиттєвому виданні книги) крім вступу містилося рівно 100 віршів, пов’язаних наскрізною нумерацією, але після «суду над книгою» шість віршів, визнаних судом Другої імперії аморальними, були вилучені з книги, й при всіх перестановках та замінах метрична стрункість до книги вже ніколи не повернулася. У другому виданні (1861) з’явилося 32 нових вірша… Бодлер готував нове, розширене видання – однак третє, вже посмертне видання книги (1868), багато в чому на власний розсуд підготували друзі Бодлера – Теодор де Банвілль і Шарль Асселіно. (За коментарями Є. Вітковського та Є. Баєвської до видання «Бодлер Ш. Стихотворения: Пер. с фр. – Харьков: Фолио, 2001, с. 288).

Бодлер довго вагався, перш ніж опублікував свою єдину поетичну книгу. В певному сенсі він пропустив сприятливий момент. Він знав, якою небезпечною є повільність. Напередодні кривавого перевороту Наполеона ІІІ Бодлер писав у листі до матері: «Моя поетична книга! Знаю, що декілька років тому її було б достатньо, щоб створити репутацію людині. Вона викликала б волання усіх чортів. Але сьогодні й обставини й умови – все змінилося».

«Главная черта сборника «Цветы Зла» – безудержная, сокрушительная откровенность автора, не останавливающегося ни перед какими признаниями, хотя бы и такими, которые рисуют его самого в дурном виде. Неприглядное лицо жизни показано тем более безжалостно. Такие стихи, как «Падаль», «Пляска смерти», «Литании Сатане», да и многие другие, не менее рискованные, звучат как вызов обществу и его морали. Они на то и предназначены, чтобы раздражать и отталкивать читателя.

Непристойность и богохульство смешаны друг с другом. Бодлер сознательно шёл на риск такого вызова.

На страницах «Цветов Зла» вырастает образ поэта-человека, ожесточенного до крайности, с неистовым воображением и непримиримой враждой ко всему, что его окружает… Ангел Страшного суда уже выставил свою трубу… Ночной ненастный Париж полон отвратительных или пугающих призраков. Нервы поэта напряжены, он напрасно силится преодолеть свою тоску и своё отчаяние в прогулках по страшному городу…

Что же поддерживает поэта? Мгновенный проблеск сочувствия к чужому несчастью и чужой нищете, припадки странной и необъяснимой жалости к древним старушонкам, которые в древние времена были знаменитыми танцовщицами, влюблявшими в себя весь Париж, или знаменитыми изгнанницами из далёкой страны, – сегодня они нищенки, неприбранный мусор на грязных улицах. Поэт чувствует себя чуть ли не отцом этих жалких существ.

Книга Бодлера – прихотливая постройка, в которой и дверь не заперта, и окна распахнуты ветром, сюда проникает солнечный или лунный свет, залетают порывы бури, льются струи дождей. Но постройка остаётся постройкой, одиночество – одиночеством, отчуждение от людей даёт знать о себе на каждой странице».

(П. Антокольський про Шарля Бодлера, див. у книзі: Бодлер Ш. Лирика: Пер. с фр./ сост. Е. Эткинда.- М.: Худож. лит., 1965, с. 8-10).

«Про книгу треба судити у її цілісності, і тоді з неї випливає жорстокий моральний урок». (Ш. Бодлер).

Шість циклів

(Використано ідею Л. Тарнавської, див. Вивчення творчості Ш. Бодлера у 10-му класі// Зарубіжна література, 2006. - № 23, с. 8).

Після виходу збірки у 1857 році відразу ж відбувся суд, внаслідок якого шість поезій було вилучено зі збірки («Надмірно веселій», «Лесбос», «Лета», «Коштовності», «Метаморфози вампіра», «Прокляті жінки Іпполіта і Дельфіна»).

Вирок проти «Квітів Зла» Бодлера було скасовано лише через 89 років , вже після Другої Світової війни.

За словами Д.С. Наливайка, «Семантико-образна вісь збірки» («Квіти Зла» - уточнення О.Г.) – романтичне протиставлення дійсності й ідеалу. Контраст і антитеза визначають семантику і виступають організуючим принципом сюжету і композиції як всієї збірки, так і окремих поезій. При цьому протилежності доводяться до граничної різкості, до поляризації: в ній набувають остаточної змістової і художньої виразності… Тільки сягаючи найглибших прірв падіння, уява за законом протилежності запалює світоч найвищих ідеалів», – проголошував Бодлер.

Одна із найістотніших рис цього поета – загострене відчуття нового, «модерного» в мистецтві і житті, спрямованість на пошуки «сучасної краси». Ці пошуки оберталися «видобуванням краси зі зла», як він формулював у начерках передмови до «Квітів Зла» один із головних пунктів своєї естетичної програми. Зло він вважав всюдисущим, породжується воно суперечливістю людини й людської душі, в якій амбівалентно поєднуються протилежні почуття й пристрасті, «два одночасні прагнення: одне з них спрямоване до Бога, інше – до Сатани».

(Див. «Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя» (укладач Д.С. Наливайко). Посібник для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: «Навчальна книга», 2002, с. 10-11).

Чому «Квіти Зла» визначили розвиток усієї європейської літератури на багато десятиліть уперед?

По-перше, символісти знайшли в ній основні принципи художнього відтворення дійсності.

По-друге, імпресіоністи–техніки мистецтва створення вражень.

По-третє, неоромантики побачили нового героя, що силою своєю уяви та творчого таланту здатен перетворювати світ.

По-четверте, ця книга стала епопеєю людської душі. О. Ніколенко відзначає, що «людина побачила тут свій душевний стан, порухи серця, які ще не зовсім усвідомила, бажання, які хотіла б приховати, проблеми, що не давали жити, відчуття, що бентежили душу…»

«… у «Квітах Зла» показана подорож героя у нетрях власного «Я». Ця подорож – важкий шлях блукань, злетів, віри, розчарувань, прозрінь, відчаю, поневірянь. Це шлях від себе і до себе. Шлях зі світу людей у свій внутрішній світ. Шлях пошуків вічного Ідеалу, Краси, Істини, Бога і – віддалення від заповітної мрії. Шлях нелегкого усвідомлення себе і того, що в собі. Шлях великих втрат, що веде до смерті, але попри все – з думкою про Нове, незнане, ще не відкрите у сфері людського духу».

«Таємна архітектура» (Барбе д’Орвіллі)

«Квітів Зла» Шарля Бодлера

Зв’язуючі константи гармонійної композиції:

• 
  розташування поезій та циклів;
  
• 
  образна система;
  
• 
  віршова композиція (новаторське використання сонета);
  
• 
  цілісність і єдність, яка забезпечується єдністю образу ліричного героя та смислового навантаження;
  
• 
  рух ліричного сюжету, динамізм.
  

- написаний у традиціях романтичної естетики;

- традиційна для романтизму контрастність як структуротворчий принцип циклу;

- романтична символіка;

- вільний політ уяви та мрії ліричного героя;

- новаторство – модерністський художній світ (розширення протиставлення дійсного і уявного світів, контраст Спліну та Ідеалу, система «відповідностей»);

- новації у принципах поетичного письма (враження, асоціації від сприйняття запахів, кольорів; художні опозиції, пріоритет уваги на темному боці дійсності, мотиви туги, страху, відчаю, смерті тощо).

Питання, що ж переможе – Добро чи Зло, Бог чи Диявол? – залишається відкритим. До нього Бодлер звертається у наступних циклах.

Другий цикл «Паризькі картини»:

- перенесення із внутрішнього світу людини у зовнішній;

- тема міста, данина урбаністичним прихильностям Бодлера;

- поглиблення мотиву старіння, старості як усього суспільства, так і окремої людини; наближення смерті, втрати орієнтирів, життєвого сенсу;

- протистояння високого і низького, Бога і Диявола, загострення боротьби між ними;

- ліричний герой жахається від огидностей буденності.

- основний мотив – мотив сп’яніння, спричиненого гріхами, ницими інстинктами, самозакоханістю і самотністю людства;

- оспівування сили вина, здатної вирвати людину із буденності і дарувати піднесення, якого не існує в реальному житті (пізніше ці ідеї будуть співзвучні Блоку, «Незнайомка»);

- виникає проблема між усвідомленням сили вина та пошуками відповіді, в чому криється сила духу людини.

- зображення і переживання болів і гріхів усього світу, страждання душі ліричного героя;

- усвідомлення неможливості досягнення Ідеалу;

- загострення уваги на темних сторонах буття, усвідомлення світу як пекла, як світу Зла;

- двобій Бога і Диявола розгортається не тільки в оточуючому світі, а передусім у серці ліричного героя, який повстає проти всього світу, являючи силу й могутність людської натури. (Нам видається можливим висловити думку про те, що в образі ліричного героя Бодлера намітилися риси «надлюдини» Фрідриха Ніцше).

П’ятий цикл – «Бунт»:

- центральна тема – протистояння ліричного героя усьому світу, бунт проти дійсності;

- утвердження думки про своєрідний духовний протест проти ницості світу;

- переосмислення біблійних сюжетів і образів (Святий Петро і Каїн змальовані Бодлером як бунтівники, що повстали проти немилосердного світу).

- ствердження думки про те, що будь-які людські поривання закінчуються смертю;

- центральний мотив і образ циклу – Смерть;

- новаторське вирішення створення образу Смерті;

Смерть у Бодлера – це одна із граней життя; ствердження ідеї взаємозв’язку життя і смерті, оновлення, переродження усього сущого на основі шукань Ідеалу, Істини бунтівним, творчим Духом людини;

- звеличення Людини (вірш «Подорож»).

«Розмірковуючи, кому із сучасних художників можна доручити оформлення «Книги Уламків» (шість засуджених і кілька не включених до «Квітів Зла» віршів), Бодлер ставив складну умову – фронтиспіс мусить нагадувати старовинний, але виконати його треба в ультрасучасній манері: «Скелет-дерево: ноги й боки утворюють стовбур; хрестоподібно втягнуті руки переходять у пагони і листя; під їх покровом – численні ряди отруйних рослин у горщиках, вишикуваних, як в оранжереї». Цю роботу міг здійснити лише один сучасний майстер. Про нього Бодлер говорить у листі до Едуарде Мане: «Ропс – єдиний справжній художник (у тому розумінні, яке тільки я вкладаю у це слово), знайдений мною в Бельгії». Бодлер порівняв талант Ропса з пірамідою Хеопса. Видавець «Квітів Зла» Пуле-Малассі познайомив художника і поета. Зробивши фронтиспіс, Ропс подумав було про ілюстрації до «Квітів Зла», але так і не здійснив намір. Однак майже в усіх Ропсових рисунках – болерівський настрій».

(Див. післямову І.І. Карабутенка до книги «Шарль Бодлер. Поезії: Пер. з фр./ Передмова Д.С. Наливайка. Післямова І.І. Карабутенка. – К.: Дніпро, 1989, с. 259).

(Малюнки Ропса представлені у додатках.)

«Жодна із сучасних книг не сповнена такого жаху перед Злом, як моя».

«Ця книга під назвою «Квіти Зла» відзначається страшною і холодною красою; вона створювалась із несамовитим терпінням. До того ж доказом її позитивної цінності є зло, про яке вона розповідає. Книга доводить людей до нестями. Втім, сам злякавшись жаху, який я створив, я знищив третину в коректурах. Мені відмовляють в усьому: в оригінальності і навіть у знанні французької мови. Я сміюся над всіма цими дурнями і знаю, що книга ця з її позитивними якостями та недоліками залишить помітний слід у пам’яті освічених людей разом із кращими віршами В. Гюго, Т. Готьє і навіть Байрона…»

« … В цю жорстоку книжку я вклав усе моє серце, усю мою ніжність, усю мою віру (схиблену), всю мою ненависть… Звісно, потім я стверджуватиму протилежне, присягатимуся усіма богами, що це – книжка чистого мистецтва, блазнювання, штукарства, та я брехатиму, немов той базарний шарлатан».

«Єдина похвала, яку я благаю для цієї книги – визнання, що це не простий альбом, що тут є початок і кінець». (Ш. Бодлер про «Квіти Зла»).

Оцінка «Квітів Зла» митцями, критиками, науковцями.

«Він жив між злом з любов’ю до добра»

(Костянтин Бальмонт)

«Говорити про пана Бодлера – значить говорити про страхіття… Усі ці холоднокровно описані могильні жахи, усі ці ями з нечистотами, які він розгрібає, засукавши рукави, повинні запліснявіти в шухлядці столу».

(Ж. Абанса, «Фігаро», 12.07.1857 року)

«Шарль Бодлер належить до тих поетів, які загинули тому, що були чесними і не хотіли схилятися перед ідолами, носячи в своїх серцях високі ідеали».

(Максим Горький)

«Квіти Зла» Бодлера – епохальне явище французької і європейської прози ХІХ ст., синтез її здобутків і водночас прокладання шляхів її подальшого розвитку».

(Дмитро Наливайко)

«Збірка Бодлера «Квіти Зла» – це здійснений з рідкісною послідовністю і завершеністю синтез однієї великої епохи європейської поезії, епохи романтизму, і водночас це своєрідний пролог до другої великої поетичної епохи кінця ХІХ – початку ХХ ст. Але передусім це знаменне явище поезії своєї доби – 40-60-х рр.. минулого століття».

(Дмитро Наливайко)

«Тут є таємна архітектура, план, розрахований мудрим і вольовим поетом. «Квіти Зла» – не низка ліричних уривків, розкиданих за натхненням і зібраних у книгу з єдиною метою хоч якось об’єднати. Вони являють собою не стільки вірші, скільки поетичне творіння найстрогішої єдності. З точки зору мистецтва та естетичного враження вони значно програли б, не будучи прочитаними в тій послідовності, як їх розташував, знаючи, що робить, поет. Але вони втратили б іще більше з точки зору морального ефекту».

(Барбе д’Орвіллі)

«Книга ця – звичайно ж, душа і життя поета цілком з його лазуровими мріями, його культом Краси, його сплінетичним ідеалом, його шальними пристрастями… Це глибоко символічна автобіографія поета».

(О. Урусов)

«Скрізь ми зустрічаємо по-дитячому претензійне натхнення й потуги на оригінальність; скрізь нагромадження надокучливих алегорій, які прикривають відсутність думок, скрізь груба, холодна, безбарвна мова, мальовничо пересипана словами «паразити», «падло», «жахливі вбивці», «могильні черви». І таку золотушну, нудотну поезію «Ля Ревю де Де Монд» пропонує нам як вираження занепаду, моральних недугів, начебто притаманних нашому часу».

(Зі статті Луї Гудаля у газеті «Фігаро» як реакції на

публікацію в «Ля Ревю де Де Монд» вісімнадцяти віршів

під назвою «Квіти Зла»)

«Часом сумніваєшся у психічному стані пана Бодлера, а іноді сумнівів не лишається: це в більшості випадків монотонне і зумисне повторення одних і тих самих слів і думок. Мерзенність тут межує з паскудністю, огидне змішане із сморідним… Ця книга – лікарня, відкрита для всіх душевнохворих, для всіх збоченців».

(Зі статті Г. Бурдена від 05 липня 1857 року, яку Бодлер

розцінював як справжній донос)

«Цікаво, що умовна, хистка не тільки межа «Спліну» й «Ідеалу», але й межа, яка відокремлює цей цикл від інших; умовні кордони нових розділів книги.

Хіба не ряботить «паризькими картинами» «Сплін та Ідеал»? А мотив смерті не закрадається постійно в кожен розділ? Хіба запах «вина» відчувається лише в розділі «Вино», а найтрагічніші ноти лунають лише в розділі «Квіти Зла»? І чи можна повірити, що «бунтівливі» тільки «Відречення Святого Петра», «Авель і Каїн», «Літанії Сатані», а не вся книга Бодлера?

Чи не найцікавіша проблема, яка виникає після проблеми таємної архітектури «Квітів Зла», – та, що висунув 14 липня 1857 року, незадовго до суду над Бодлером, критик Едуард Тьєррі. «Я наближу, – мовив він, автора «Квітів Зла» до Данте і стверджуватиму, що старий флорентієць упізнав би у французькому поетові свою фугу, своє страхаюче слово, свої безжальні образи, звучність свого бронзового вірша».

(Д. Наливайко)

Проектна діяльність учнів під час підготовки до вивчення життєвого і творчого шляху Шарля Бодлера має розвинутись у підготовку позакласного заходу, присвяченого життєвому і творчому шляху Шарля Бодлера вже на завершальному етапі. Залежно від рівня підготовленості й зацікавленості старшокласників даною темою це може бути літературно-музична композиція, урок-портрет, круглий стіл, заочна подорож у світ Шарля Бодлера, брифінг і, що є можливим у профільних класах академічного рівня, може перерости у науково-практичну конференцію, у якій прийматимуть участь десятикласники, студенти філологічних факультетів, вчителі-практики та викладачі педагогічного університету. Проектна діяльність окремих учнів може знайти своє продовження і поглиблення як тема досліджень у Малій Академії Наук. Таким чином вчитель вмотивовує діяльність кожного учня і створює довготривалу інтригу щодо вивчення не тільки творчого спадку Шарля Бодлера, а й свідомого системного опанування наступних тем у їх взаємозв’язках, діалогах, запереченнях та поступальному розвитку й новаторстві.

Додатково за бажанням учням 10-х класів пропонується знайомство з поетичною спадщиною Шарля Бодлера поза навчальним процесом. Для цього вчитель рекомендує видання, які діти зможуть знайти в бібліотеках школи, міста, селища та на сайтах інтернету.

Наприклад :

1. Бодлер Ш. Поезії: Пер. з фр./Предм. Д.С. Наливайка. Післямова І.І.Карабутенка; –К.: Дніпро, 1989. – 357 с.

2. Бодлер Ш. Стихотворения: Пер. с фр./Сост. Е. Витковский; Коммент. Е.Витковского, Е.Баевской; Художник Е.Шиян.– Харьков: Фолио, 2001. – 494с. ( Вступительная статья «Положение Бодлера» Поля Валери)

3. Бодлер Ш. Лирика: Пер. с фр./Сост. Е.Эткинда; Предисл. П.Антокольского; Художник В. Носков. – М.: Худож. лит., 1965. – 187 с.

4. Библиотека всемирной литературы. Серия вторая. Литература ХІХ века. Европейская поэзия ХІХ века. Том 85. –М.: Худож. лит., 1987 – 927 с. (Стихи Бодлера – с. 678 -684)

Інтернетні джерела :

1. ://ae-lib.org.ua/texts-c/baudelaire_poesie_ua.htm

2. www.refine.org.ua/pageid-2573-2.html

3. ://h.ua/story/48891/

4. www.gothic.com.ua/Sections/Literature/864.html

5. ://ru.wikipedia.org/wiki/Бодлер_Шарль

6. www.lib.ru/POEZIA/BODLER/

7. www.behigh.org/library/bodler/

8. ://morganaswels.ru/beaudelaire_rus_main.html

9. ://baudelaire.litteratura.com/les_fleurs_du_mal.php

10. ://commons.wikimedia.org/wiki/Category: Charles_Baudelaire

11. ://ru.wikiquote.org/wiki/Шарль_Бодлер

12. ://fleursdumal.org/

Далі у наших методичних рекомендаціях ми пропонуємо концепції кожного із запропонованих в орієнтовному плануванні уроків, що має відобразити життєвий і творчій шлях Шарля Бодлера в пошуках єдності світу і самого себе.