Методичні вказівки для студентів факультету менеджменту до вивчення дисциплін "системи технологій іі" та "технологія виробництва

для студентів факультету менеджменту до вивчення дисциплін

“СИСТЕМИ ТЕХНОЛОГІЙ ІІ” та “ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА

ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА” за кредитно-модульною системою

Умань – 2007

для студентів факультету менеджменту до вивчення дисциплін

“СИСТЕМИ ТЕХНОЛОГІЙ ІІ” та “ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА

ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА” за кредитно-модульною системою

Умань – 2007

Методичні вказівки підготували:
ЧЕРНЕНКО Р.М., канд. с.-г. наук, доцент

ДУБІН О.М., канд. вет. наук, ст. викладач

Затверджено на засіданні кафедри технології

тваринництва і безпеки життєдіяльності

(Протокол № 10 від 17.05. 2007 р.)

Рекомендовано до видання методичною радою

факультету менеджменту

(Протокол № 4 від 9.11. 2007 р.)

Рецензент – професор А.Ф.Бурик

Вступ………………………………………………………………………………….4

1. Анотація………………………………………………………………………........4

2. Програма курсу……………………………………………………………………6

2.1. Теоретичні заняття……………………………………………………………...6

2.2. Практичні заняття………………………………………………………….......14

2.3. Навчальна практика……………………………………………………………15

3. Блок навчально-методичного забезпечення курсу “Системи технологій ІІ”

та “Технологія виробництва продукції тваринництва”……………………….16

3.1. Загальні умови кредитно-модульної системи………………………………..16

3.2. Модуль 1.

Основи анатомії і фізіології сільськогосподарських тварин……………..25

3.3. Модуль 2.

Основи біології сільськогосподарських тварин…………………………..25

3.4. Модуль 3.

Основи годівлі сільськогосподарських тварин……………………….......26

3.5. Модуль 4.

Породи сільськогосподарських тварин……………………………………27

3.6. Модуль 5.

Породи сільськогосподарських тварин……………………………………28

3.7. Модуль 6.

Біологічні особливості та технологія відтворення

сільськогосподарських тварин……………………………………………..28

3.8. Модуль 7.

Технологія виробництва продуктів скотарства і свинарства…………….29

3.9. Модуль 8.

Технологія виробництва продуктів вівчарства.

Технологія використання робочих коней…………………………………30

3.10. Модуль 9.

Технологія виробництва продуктів птахівництва…………………….......31

4. Питання до екзамену з дисциплін “Системи технологій ІІ” та

“Технологія виробництва продукції тваринництва”…………………………..32

5. Список рекомендованої літератури…………………………………………….35

ВСТУП

Однією із передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є реалізація системою вищої освіти України ідей Болонського процесу.

У методичних вказівках висвітлюються основні вимоги організації навчального процесу (самостійної та аудиторної роботи студентів), яка грунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових кредитів над вивченням курсу “Системи технологій ІІ”, та “Технологія виробництва продукції тваринництва”. Матеріал викладений відповідно до розробленого співробітниками Уманського державного аграрного університету положення про підготовку фахівців за кредитно-модульною системою організації навчального процесу.

Програма розрахована на студентів, що навчаються на факультеті “Менеджменту”.

“Системи технологій ІІ”, та “Технологія виробництва продукції тваринництва” – це прикладний курс, предметом якого є вивчення суті тваринництва, його функції у суспільстві, участі у забезпеченні населення основними продуктами, що виробляються в цій галузі, та в формуванні ринкової економіки в Україні.

Стабільний аграрний сектор економіки в Україні неможливий без розвитку тваринництва. Тваринництво – одна з основних та найважливіших галузей сільськогосподарського виробництва, що займається розведенням і використанням сільськогосподарських тварин. Тваринництво є основним джерелом таких життєво необхідних продуктів харчування, як молоко, м’ясо, масло, яйця, а також постачає харчовій і легкій промисловості відповідну сировину. Сільське господарство України повинно бути спрямоване на те, щоб у першу чергу забезпечити населення країни якісними високо-калорійними продуктами тваринництва власного виробництва, що гарантує продовольчу безпеку держави. Саме технологія виробництва продукції тваринництва розглядається як комплекс виробничих процесів і операцій, спрямованих на одержання великої кількості й високої якості продукції.

Саме розуміння життя і його головні критерії (прояви, форми) – ріст, рух, розмноження, обмін речовин – тісно пов’язані з білковими структурами організму, адже 60 % усіх білків, які споживає людина, надходить за рахунок тваринницької продукції. У фармацевтичній промисловості для виготовлення лікарських препаратів використовують печінку, селезінку, м’язи, кров, плаценту, кістки, лімфатичні вузли, тимус тварин. Механізм дії препаратів залежить від вмісту в них біологічно активних сполук. Найбільше значення мають алохол, панкреатин, лідаза, ронідаза, пантокрин, сірепар, антианемін та багато інших.

Велике значення має використання коней в народному господарстві, як робочої сили і транспортного засобу. Цінні племінні тварини з високим генетичним потенціалом завжди були і будуть предметом експорту, адже досягнення біологічної науки і зоотехнічної практики та застосування в селекції обчислювальної техніки відкрили нові можливості щодо їх використання. Тваринництво дає цінне органічне добриво – гній, без якого не можна уявити сучасне землеробство. Близько 40 % органічних речовин, що з’їли тварини, повертаються землеробству у вигляді гною.

До тваринництва відносять скотарство, свинарство, вівчарство, конярство, козівництво, птахівництво та інші галузі.

На вивчення курсу “Системи технологій ІІ” типовим навчальним планом відведено 81 годину, у тому числі: 18 годин – на лекційні заняття, 18 годин – на практичні (семінарські), 19 годин – на індивідуальні, 26 годин – самостійна робота студентів.

На вивчення курсу “Технологія виробництва продукції тваринництва” типовим навчальним планом відведено 81 годину, у тому числі: 22 години – на лекційні заняття, 22 години – на практичні (семінарські), 19 годин – на індивідуальні, 18 годин – самостійна робота студентів.

Контроль знань та умінь студента рекомендується проводити у формі оцінювання практичних (семінарських) робіт, виконання контрольних робіт, захисту модулів та складання екзамену.

Завдання дисциплін “Системи технологій ІІ” та “Технологія виробництва продукції тваринництва”, їх роль і місце в системі підготовки фахівців економічних спеціальностей. Значення галузі тваринництва у забезпеченні населення продуктами харчування та промисловості.

Сучасний стан виробництва продукції тваринництва та перспективи її збільшення. Значення господарств різних форм власності у збільшенні виробництва продукції тваринництва, підвищенні її якості і зниженні собівартості. Стан технічного оснащення галузі тваринництва і основні завдання механізації та автоматизації на сучасному етапі. Загальна характеристика Національної програми розробки і виробництва машин та обладнання для галузі тваринництва.
1. Основи біології сільськогосподарських тварин
1.1. Індивідуальний розвиток тварин

Походження та одомашнення тварин. Поняття про диких, приручених, свійських і сільськогосподарських тварин. Час і місце одомашнення та доместикаційні зміни сільськогосподарських тварин.

Генетичні основи онтогенезу та його зв’язок з філогенезом. Ріст і розвиток. Періоди онтогенезу. Закономірності індивідуального розвитку тварин та фактори, що впливають на нього. Методи вивчення росту сільськогосподарських тварин.

Поняття про конституцію і екстер’єр, зв’язок їх з продуктивністю сільськогосподарських тварин.

Оцінка самок сільськогосподарських тварин за молочною продуктивністю: вмістом жиру, білка, сухої речовини, надій за лактацію, за 365 днів, вищий добовий надій, прижиттєвий надій, кількість молочного жиру і білка за 305 та 365 днів лактації.

Оцінка тварин за м’ясною продуктивністю. Зажиттєва оцінка (жива маса, вгодованість, скороспілість, витрата корму на одиницю продукції), післязабійна (забійна маса, маса туші, забійний вихід, морфологічний і хімічний склад туші, калорійність м’яса). Фактори, що впливають на м’ясну продуктивність тварин.

Оцінка за вовновою, смушковою, шубною і хутровою продуктивністю овець, кіз, кролів і хутрових звірів. Поняття про фізичну масу вовни та вихід чистого волокна.

Оцінка сільськогосподарської птиці за яйцевою продуктивністю (кількість яєць та її середня маса).

Бажаний тип коней залежно від мети використання (спортивний, робочий). Жвавість спортивних коней та їх рекорди. Облік роботи коня в процесі виконання сільськогосподарських і транспортних робіт.

Значення племінної роботи у підвищенні продуктивності сільськогосподарських тварин. Способи розмноження тварин (вільне, ручне парування і штучне осіменіння). Значення штучного осіменіння тварин, його переваги та економічна ефективність. Використання біотехнологічних методів для підвищення продуктивності тварин.

Поняття про породу, її структуру. Відбір і підбір, методи розведення. Оцінка племінних якостей тварин. Державні книги племінних тварин (ДКПТ) та їх значення в племінній роботі з породами. Організаційні форми племінних господарств. Зоотехнічний і племінний облік у тваринництві. Використання комп’ютерної техніки для ведення селекційно-племінної роботи, обліку продуктивності тварин і програмування виробництва продукції тваринництва.

2. Основи годівлі сільськогосподарських тварин та оцінка поживності кормів

Поняття про корми та їх хімічний склад. Будова травного каналу у різних видів сільськогосподарських тварин. Травлення у жуйних і тварин з однокамерним шлунком. Перетравність кормів та фактори, що впливають на неї. Обмін речовин в організмі тварин, обмінна і продуктивна енергія раціону. Коефіцієнт перетравності. Протеїнове відношення. Основні способи оцінки енергетичної поживності кормів. Вівсяна кормова одиниця. Оцінка поживності за обмінною енергією (енергетична кормова одиниця). Протеїнова, мінеральна і вітамінна поживність кормів. Поняття про комплексну оцінку поживності кормів.

Кормова база господарства та її організація. Основні види кормів та їх класифікація. Фактори, які впливають на хімічний склад і поживність кормів.

Характеристика окремих груп кормів: зелених (трава сіяних однорічних і багаторічних культур, природних пасовищ); соковитих (силос, сінаж, коренебульбоплоди, плоди баштанних культур); грубих (сіно, солома); концентрованих (зерно злакових і бобових культур та продукти їх переробки, відходи технічних виробництв); залишків технічного виробництва (цукрового, крохмального, бродильного). Корми тваринного походження: відходи м’ясної і рибної промисловості, молоко та продукти його переробки. Комбікорми, їх значення в інтенсифікації виробництва продукції тваринництва. Види комбікормів, вимоги стандартів до їх складу, поживності та якості. Раціональні способи зберігання комбікормів.

Білково-вітамінно-мінеральні (БВМД) та мінеральні добавки. Премікси та їх використання в годівлі сільськогосподарських тварин. Вітамінні препарати промислового виробництва, що застосовуються в годівлі тварин. Способи та техніка їх згодовування.

Теорія і технологія силосування та сінажування кормів. Прогресивні способи заготівлі сіна. Підготовка соломи, коренебульбоплодів і концентрованих кормів до згодовування. Виробництво і використання комбікормів, преміксів і кормових добавок.

Поняття про нормовану повноцінну годівлю. Потреби тварин у поживних речовинах. Поняття про підтримуючий і продуктивний рівень годівлі. Загальні принципи складання раціонів для різних видів тварин. Поняття про тип, рівень годівлі та структуру раціону.

Значення та біологічні особливості великої рогатої худоби. Стан і тенденції розвитку скотарства. Молочна продуктивність корів. Хімічний склад і біологічні властивості молока. Лактація, її тривалість. Вплив різних факторів (рівня годівлі, породи, віку першого отелення, сервіс-періоду, сухостійного періоду, живої маси) та кількість і якість молока.

Спеціалізація скотарства. Породи великої рогатої худоби: молочного напряму (голштинська, чорно-ряба, українська чорно-ряба молочна, червона степова, українська червоно-ряба молочна); комбінованого (симентальська, лебединська, бура карпатська); м’ясного (українська м’ясна, волинська м’ясна, поліська м’ясна, герефордська, абердино-ангуська, шароле, кіанська, санта-гертруда).
5.2. Технологія виробництва молока

Поняття про технологію виробництва молока та її складові частини. Основи відтворення стада. Структура стада. Статеві та вікові групи тварин. Господарська зрілість телиць і бугайців. Вік і жива маса телиць на час першого осіменіння та їх зв’язок з продуктивністю і плодючістю. Тривалість тільності та фактори, що впливають на цей процес. Вік першого отелення, його зоотехнічне і економічне обгрунтування. Строки господарського використання великої рогатої худоби.

Вирощування молодняку великої рогатої худоби. Годівля та утримання телят у молочний період. Норми випоювання незбираного, збираного молока, витрати концентратів та об’ємних кормів. Способи випоювання телят. Утримання в індивідуальних і групових клітках. Вирощування ремонтного і понадремонтного молодняку в післямолочний період. Годівля в стійловий і пасовищний періоди. Рівні середньодобових приростів. Структура раціону, витрати кормів на одиницю приросту. Утримання молодняку. Парування ремонтних телиць. Підготовка нетелів до отелення. Роздоювання первісток.

Утримання та годівля корів. Способи (прив’язний, безприв’язний) та системи (стійлова, стійлово-вигульна, стійлово-табірна, стійлово-пасовищна) утримання корів. Типові приміщення, їх обладнання та способи розміщення в них тварин. Годівля корів у стійловий і пасовищний періоди. Кратність годівлі. Порядок згодовування кормів, добові і річні норми. Структура раціону. Витрата кормів на виробництво молока.

Потоково-цехова система виробництва молока. Організація технологічного процесу в цехах сухостою, отелення, осіменіння і роздоювання та виробництва молока. Утримання і годівля корів залежно від їх фізіологічного стану. Переваги та недоліки потоково-цехової системи виробництва молока.
5.3. Особливості виробництва молока в спеціалізованих підприємствах

Умови створення спеціалізованих підприємств з виробництва молока. Особливості відтворення стада і вирощування молодняку. Годівля сухостійних і лактуючих корів у стійловий і пасовищний періоди. Доцільність використання промислових технологій виробництва молока.

Харчове значення молока і молочних продуктів. Вимоги державного стандарту до якості молока. Санітарно-гігієнічні умови одержання високоякісного молока та його контроль. Способи доїння корів та його кратність. Придатність корів до машинного доїння. Підготовка корови до доїння. Правила машинного доїння.

Первинна обробка молока (очищення, охолодження і зберігання) та вторинна (очищення молока на відцентрових очисниках, нормалізація за вмістом жиру, пастеризація, стерилізація, розфасування і зберігання).

Реалізація молока: визначення його якості, транспортування на молокопереробні підприємства. Порядок здавання-приймання молока та розрахунок за нього.

Значення яловичини в харчуванні людей та її хімічний склад. Шляхи збільшення виробництва яловичини. Теоретичні основи формування м’ясної продуктивності великої рогатої худоби. Типи спеціалізованих господарств та їх відмінні особливості. Технологія виробництва яловичини у молочному та молочно-м’ясному скотарстві. Вимоги до молодняку, призначеного для відгодівлі. Вирощування молодняку в молочний та післямолочний періоди. Відгодівля молодняку та дорослої худоби.

Особливості технології виробництва яловичини у м’ясному скотарстві. Розвиток м’ясного скотарства в Україні. Вітчизняні та імпортні породи м’ясної худоби, їх продуктивні, технологічні та економічні відмінності. Періоди технологічного циклу виробництва яловичини у м’ясному скотарстві: відтворення і вирощування телят до відлучення, вирощування молодняку після відлучення від корів, інтенсивна його відгодівля чи нагул. Українська технологія м’ясного скотарства.

Технологія виробництва яловичини у спеціалізованих господарствах. Основні її технологічні операції: комплектування молодняком, організація кормової бази, системи годівлі та утримання (безприв’язний спосіб та його комбінації: на щілинній підлозі, глибокій підстилці, у боксах з щілинною підлогою, у боксах із суцільною підлогою). Типи технологій, типові проекти спеціалізованих господарств. Технологічний процес вирощування молодняку на м’ясо у спеціалізованих господарствах.

Реалізація худоби на м’ясопереробні підприємства. Зважування тварин, визначення вгодованості. Вимоги державного стандарту на худобу, що призначена до забою. Порядок закупівлі худоби. Порядок здавання і приймання худоби, способи розрахунків за неї (за живою масою і вгодованістю, масою і якістю м’яса).

7. Технологія виробництва свинини
7.1. Біологічні особливості та господарські типи свиней

Значення свинарства, стан і тенденція його подальшого розвитку. Господарсько-біологічні особливості свиней. Біологічна і харчова цінність свинини та її значення у забезпеченні науково обгрунтованої потреби людини у поживних речовинах.

Типи свиней за напрямом продуктивності (універсальний, м’ясний, сальний). Класифікація порід свиней та їх характеристика. Використання гібридизації в свинарстві.
7.2. Технологія виробництва свинини

Типи спеціалізованих свинарських підприємств. Відтворення стада і техніка розведення свиней. Статева і господарська зрілість. Тривалість поросності маток. Планування опоросів. Підготовка маток до парування (осіменіння). Строки парування. Причини перегулів та запобігання їх. Багатоплідність, великоплідність і молочність маток. Структура стада, її зоотехнічне і економічне обгрунтування. Співвідношення основних і перевірюваних маток. Строк господарського використання свиней.

Годівля та утримання кнурів, холостих, поросних і підсисних свиноматок. Індивідуальне та групове утримання маточного поголів’я. Типи станків, які використовують для утримання маток. Мікроклімат у приміщенні.

Вирощування молодняку свиней. Типи відгодівлі свиней (м’ясна, беконна, відгодівля до жирних кондицій). Технологічні параметри відгодівлі: розмір груп, фронт годівлі, мікроклімат, корми, які використовуються під час відгодівлі, структура раціону, техніка годівлі тварин. Вік і жива маса тварин при знятті з відгодівлі. Економічна оцінка видів відгодівлі.

Класифікація спеціалізованих підприємств з виробництва свинини. Технологічна схема виробництва. Основні принципи роботи свинарських комплексів: спеціалізація приміщень і обладнання за виробничим призначенням, послідовність формування технологічних груп тварин, потоковість та ритмічність виробництва, додержання принципу використання приміщень “все зайнято” та “все вільно”, стандартизація продукції, що випускається. Одно-, дво- і трифазові системи утримання свиней. Технологічний процес на дільниці холостих та поросних маток. Технологічний процес на дільниці підсисних свиноматок, на дільниці вирощування поросят після відлучення та на дільниці відгодівлі молодняку. Економічна ефективність виробництва свинини у спеціалізованих господарствах.