Рекомендація XII.1.12
Вага тіла, яку необхідно використовувати для оцінки або призначення вживання білків та калорій – це скоригована безнабрякова вага тіла. Для гемодіалізних пацієнтів її необхідно визначати після сеансу, для пацієнтів ПД – після дренування черевної порожнини:
-
скориговану вагу тіла слід використовувати у пацієнтів, вага тіла яких без набряків нижче 95% або вище 115% медіани стандартної ваги згідно даних NHANES ІІ;
-
у хворих з вагою тіла без набряків в межах 95-115% від медіани стандартної ваги можна використовувати актуальну вагу (без набряків);
-
для оцінки загального жиру тіла та безжирової маси тіла за допомогою DEXA необхідно використовувати актуальну вагу без набряків з моменту дослідження DEXA;
-
для антропометричних розрахунків слід використовувати актуальну вагу тіла без набряків після сеансу гемодіалізу або після дренування черевної порожнини. (Рівень доказовості: D)
XII.2 КОРЕКЦІЯ КИСЛОТНО-ОСНОВНОГО СТАНУ
Рекомендація XII.2.1
Рівень бікарбонату сироватки необхідно вимірювати щомісячно. (Рівень доказовості: D)
Рекомендація XII.2.2
Переддіалізний або стабілізований рівень бікарбрнату сироватки необхідно підтримувати не нижче 22 ммоль/л. (Рівень доказовості: C)
Рекомендація XII.2.3
Рекомендоване споживання білку для клінічно стабільних пацієнтів на гемодіалізі – 1,2 г/кг ваги тіла на день. Не менше ніж на 50% вживаний білок повинен мати високу біологічну цінність. (Рівень доказовості: C)
Рекомендація XIII.2.4
Рекомендоване споживання калорій при підтримуючому гемодіалізі складає 35 ккал/кг/день у пацієнтів молодше 60 років та 30-35 ккал/кг/день у пацієнтів більше 60 років:
-
енергетична потреба у хворих на підтримуючому діалізу та постійному амбулаторному ПД така ж сама як і у здорових людей;
-
дослідження метаболічного балансу у пацієнтів на гемодіалізі показали, що споживання 35 ккал/кг/день приводить до нейтрального азотистого балансу та сприяє підтриманню адекватного рівня альбуміну та антропометричних параметрів;
-
оскільки пацієнти старші 60 років ведуть менш активний стиль життя, доречно вживання калорій на рівні 30-35 ккал/кг/день. (Рівень доказовості: C)
XII. 3. ДІЄТОЛОГІЧНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ ТА СПОСТЕРЕЖЕННЯ
Рекомендація XII. 3.1
Кожний діалізний пацієнт повинен спостерігатись за індивідуальним планом, який розроблений до або на початку діалізу:
-
план дієтологічної підтримки необхідно розробити до або на початку діалізної терапії, регулярно модифікувати його на основі змін медичних та соціальних умов;
-
план необхідно оновлювати кожні 3-4 місяці;
-
консультування дієтолога повинно бути інтенсивним з початку та продовжуватись надалі з інтервалом 1-2 місяці або частіше у випадку неадекватного харчування, розвитку БЕН або виявлення побічних ефектів та захворюваннь, котрі можуть викликати погіршення нутріційного статусу. (Рівень доказовості: D)
Рекомендація XII. 3.2
Діалізні пацієнти, які не спроможні досягнути адекватного рівня споживання білків та енергії за рахунок харчування на протязі тривалого часу повинні отримувати нутріційну підтримку:
-
тривалість періоду неадекватного харчування, після якого необхідно застосовувати нутріційну підтримку, може складати від декількох днів до двох тижнів, залежно від важкості стану хворого, проявів БЕН та ступеню неадекватності харчування;
-
перед призначенням нутріційної підтримки необхідно провести повне нутріційне обстеження;
-
необхідно відкоррегувати або відмінити медикаментозну терапію, котра може негативно впливати на апетит або викликати БЕН;
-
для полегшення нутриційної підтримки дієта може бути доповнена пероральними енергетичними та білковими добавками;
-
якщо пероральне харчування (враховуючи добавки) недостатнє, можливо використовувати харчування через зонд;
-
якщо зондове харчування не проводиться, можливе використання парентерального харчування під час гемодіалізу (ІДПХ) або перитонеальні розчини з амінокислотами (ІПАК).
-
якщо комбінація перорального харчування та ІДПХ або ІПАК не забезпечує потреби в білках та калоріях, необхідно розглянути часткове або повне щоденне парентеральне харчування;
-
необхідно регулярно оцінювати режим діалізу та модифікувати його для корекції будь-яких погіршень білково-енергетичного обміну, які викликані приєднанням захворювань або зменшенням споживання білку. (Рівень доказовості: A,C)
Рекомендація XIII. 3.3
Оптимальне споживання білку під час гострого захворювання – 1,2-1,3 г/кг/день:
-
пацієнт з гострим захворюванням на гемодіалізі повинен отримувати не менше 1,2 г/кг білку на день;
-
пацієнт з гострим захворюванням на перитонеальному діалізі повинен отримувати не менше 1,3 г/кг білку на день. (Рівень доказовості: D)
Рекомендація XII. 3.4
Рекомендоване споживання калорій у пацієнтів на програмному діалізі з гострим захворюванням повинно складати не менше 35 ккал/кг/день у пацієнтів молодше 60 років та 30-35 ккал/кг/день у пацієнтів старших за 60 років. (Рівень доказовості: A,C)
Коментар робочої групи до рекомендації XII. 3.4
Рекомендовані дози вітамінів для щоденного додаткового прийому у гемодіалізних хворих
Вітаміни
|
Щоденна доза
|
Тіамін
|
1,1-1,2 мг
|
Рибофлавін
|
1,1-1,3 мг
|
Піридоксин
|
10 мг
|
Аскорбінова кислота
|
75-90 мг
|
Фолієва кислота
|
1 мг
|
Ціанокобаламін
|
2,4 мкг
|
Кислота нікотинова
|
14-16 мг
|
Біотин
|
30 мкг
|
Пантотенова кислота
|
5 мг
|
Рекомендація XII. 3.5
Нутріційний статус хворих з ХХН Vст. необхідно оцінювати з регулярними інтервалами:
-
спонтанне зниження споживання білку та прогресуюче падіння показників нутріційного статусу спостерігається у багатьох хворих з переддіалізною ХХН Vст.;
-
наявність БЕН на початку діалізу є предиктором підвищеного ризику смерті на діалізі;
-
втручання, які підтримують або покращують нутріційний статус в період прогресування ХХН, імовірно, мають зв'язок з покращенням довготривалого виживання після початку діалізу;
-
оскільки прояви БЕН можуть розвинутись до появи необхідності в діалізі, регулярна (кожні 1-3 місяці) оцінка нутріційного статусу повинна бути рутинним компонентом переддіалізної допомоги;
-
нутріційний статус необхідно оцінювати частіше, якщо спостерігається неадекватне споживання білку, явна БЕН, захворювання які можуть погіршити нутриційний статус. (Рівень доказовості: B)
Додаток 1
Рівняння CKD-EPI, 2009 р., модифікація 2012 р
Раса
|
Стать
|
SCr*, мг/
100 мл**
|
Формула
|
Темношкірі
|
Жіноча
|
≤0,7
|
|
Темношкірі
|
Жіноча
|
>0,7
|
|
Темношкірі
|
Чоловіча
|
≤0,9
|
|
Темношкірі
|
Чоловіча
|
>0,9
|
|
Азійці
|
Жіноча
|
≤0,7
|
|
Азійці
|
Жіноча
|
>0,7
|
|
Азійці
|
Чоловіча
|
≤0,9
|
|
Азійці
|
Чоловіча
|
>0,9
|
|
Іспаноамеріканци і індіанці
|
Жіноча
|
≤0,7
|
|
Іспаноамеріканци і індіанці
|
Жіноча
|
>0,7
|
|
Іспаноамеріканци і індіанці
|
Чоловіча
|
≤0,9
|
|
Іспаноамеріканци і індіанці
|
Чоловіча
|
>0,9
|
|
Білі і інші
|
Жіноча
|
≤0,7
|
|
Білі і інші
|
Жіноча
|
>0,7
|
|
Білі і інші
|
Чоловіча
|
≤0,9
|
|
Білі і інші
|
Чоловіча
|
>0,9
|
|
SCr – концентрація креатиніна в сироватці крові.
** SCr, мг/100 мл = (SCr, мкмоль/л)×0,0113
Додаток 2
Скорочення:
-
ШКФ – швидкість клубочкової фільтрації (мл/хв/м2);
-
SA – площа поверхні тіла (м2);
-
t – тривалість збору сечі у хвилинах (зазвичай – 1440);
-
Uvol – об’єм зібраної сечі (мл);
-
Uurea, Ucreat – концентрації сечовини і креатині у сечі;
-
Surea, Screat – сироваткові концентрації сечовини і креатиніну;
-
Wt – вага;
-
Ht – зріст
Концентрації сечовини і креатиніну повинні виражатися в одних і тих же одиницях для сечі і сироватки.
ШКФ = Uvol / 2 x t x (Uurea / Surea Ucreat / Screat) x 1.73 / SA
Обчислення площі поверхні тіла: кращий метод (Gehan і George) [28]:
SA = 0.0235 xWt0.51456 xHt0.42246
Обчислення поверхні тіла: альтернативний метод (Dubois і Dubois) [28]
SA = 0.007184 xWt0.425xHt0.725
Обчислення ШКФ за віком, статтю, расою й азоту сечовини у крові (BUN), кретинин і альбуміну (формула MDRD).
Одиниці SI (креатинін, сечовина – у ммоль/л)
GFR = 170 x (Creatx 0.0113) -0.999 x вік -0.176 x (Ureax 2.8) -0.17 xAlb0.318
Одиниці US (креатинін, сечовина – у мг/дл)
GFR = 170 xCreat-0.999x возраст -0.176 xBUN-0.17 xAlb0.318
Рівні ниркової функції (на основі даних MDRD)
|
Стать
|
ШКФ
|
Кліренс креатиніну
|
Креатинін сироватки
|
мг/дл
|
μмоль/л
|
Звернення
(пізнє)
Початок діалізу
|
Ч
Ж
Ч
Ж
|
30
30
8
8
|
37
37
10
10
|
2.3-4.5
1.5-4.1
5.1-10.2
4.1-9.0
|
200-400
140-360
450-900
360-800
|
Скорочення:
-
ШКФ – швидкість клубочкової фільтрації (мл/хв/м2);
-
t – час між діалізами (хвилини);
-
PreUrea, PreCreat – переддіалізні концентрації сечовини і креатиніну у пробах крові в кінці збору сечі;
-
PostUrea, PostCreat – постдіалізні концентрації сечовини і креатиніну у пробах крові на початку збору сечі;
-
Uvol – об’єм зібраної сечі (мл);
-
Uurea, Ucreat – концентрації сечовини і креатиніну в сечі;
-
Surea, Screat – сироваткові концентрації сечовини і креатиніну;
-
SA – площа поверхні тіла (м2).
Обчислення ШКФ зі збором сечі між діалізами.
Концентрації сечовини і креатиніну повинні виражатися в одних і тих же одиницях для сечі і сироватки.
ШКФ = Uvol / tx (Uurea / (PreUrea + PostUrea) + Ucreat/ (PreCreat + PostCreat)) x 1.73 / SA
Для більшої точності повинні використовуватися концентраціі з урахуванням синдрому «віддачі» феномену «рикошету» післядіалізної концентрації. Її можна обчислити, виходячи з часу діалізу в хвилинах (td), концентрації до і негайно після діалізу:
Концентрація з урахуванням «рикошету» = prex (post/pre) td/td + 35
Додаток 3
Порівняльна характеристика методів оцінки швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ)
Метод визначення ШКФ
|
Технічні особливості
|
Переваги
|
Обмеження
|
Область застосуван-ня
|
За кліренсом
екзогенних
речовин (інуліну,
гломерулотропних радіофармацевтичних
препаратів
та ін)
|
В кров вводиться речовина,що має наступні властивості: повністю виводиться шляхом клубочкової фільтрації, при цьому не реабсорбується, не секретується і не руйнується в нирках і сечових шляхах. Через певний проміжок часу досліджується концентрація данної речовини в крові пацієнта і в об'ємі сечі, зібраній за цей час (або визначається тільки концентрація речовини в плазмі крові через певний проміжок часу), на підставі чого розраховується кліренс. Проводиться стандар-тізація на поверхню тіла
|
Висока точність
|
Коштовні, технічно складні і інвазивні дослідження, потребують введення в організм чужоріднї речовини
|
Необхідність особливо точного вимірювання ШКФ (наприклад, прогнозування початку діалізу, у потенційних донорів, при підборі доз хіміопрепаратів, наукові дослідження).
|
За кліренсом
креатиніну (проба
Реберга-Тарєєва)
|
Визначається концентрація креатинінув сироватці крові пацієнта і пробісечі, зібраної напередодні за добу.На підставі концентрацій креатиніну,об'єму сечі і часу дослідження (24 год = 1440 хв) розраховується кліренс креатиніну.
Проводиться стандартизація на поверхню тіла
|
Прийнятна точність.
Може застосову-ватися у людей з нестандарт-ними м'язовою масою та швидкістю надходженнякреатиніну в кров
|
Вимагається збір добової сечі. Можливі похибки внаслідок неправиль-ного збору та вимірювання її об'єму. У пацієнтів з-3-5 стадіями ХХН може завищувати значення ШКФ
|
Обстеження стаціонарних хворих. Уточнення результатів, отриманих за допомогою формул, для вирішення принципових лікувально-діагностичних і експертних питань. Використання у випадках, коли формули незастосовні
|
Розрахунок за формулами
|
Визначається концентрація
креатиніну в сироватці крові.
На підставі її значення з
урахуванням статі та віку пацієнта за спеціальними формулами (MDRD або
CKD-EPI) розраховується
рівень ШКФ. при використанні формули Кокрофта-Гоулта
необхідна додаткова
стандартизація на поверхню тіла, більш
сучасні формули цього не вимагають
|
Не вимагають збору добової сечі і виключаютьможливі пов'язані з ним помилки. Враховуютьпосилення канальцевої секреції креатиніну у пацієнтів з 3Б-5 стадіями ХХН, запобігаючизавищення значення ШКФ. Формули враховують антропомет-ричні, ген-дерні та вікові особливо-сті, що впливають на кінетику креатиніну
|
У ряді ситуацій недостатньо точні і не рекомен-дуються до застосуванню у людей з нестандарт-ними розмірами тіла і м'язовою масою – див. коментардо
|
Скринінг ХХН, амбулаторні обстеження пацієнтів з ХХН і умовно здорового населення. Динамічний контроль амбулаторних і стаціонарних пацієнтів
|
Додаток 4.
Частота досліджень хімічної чистоти води під час періодів оцінки та спостереження.
Частота
|
Період оцінки – 3 місяці
|
Період спостереження – 12 місяців
|
Водопровідна вода
Вода після пом’якшувача
Вода шафи зворотного осмосу
Вода на вході в водогон для ГД
Вода на вході до апарату для ГД
|
х
х
х
х
х
|
х
х
х
|
Частота досліджень вмісту хімічних речовин у періоді оцінки та спостереження.
Частота
|
Період оцінки – 3 місяці
|
Період спостереження – 12 місяців
|
Алюміній
Сурма
Миш’як
Барій
Берилій
Кадмій
Кальцій
Хлор та хлораміни
Хром
Мідь
Фтор
Свинець
Магній
Ртуть
Нітрати
Калій
Селен
Срібло
Натрій
Сульфати
Талій
Цинк
|
1 раз на місяць
1 раз на місяць
1 раз на місяць
1 раз на місяць
1 раз на місяць
1 раз на місяць
1 раз на добу
1 раз на добу
1 раз на місяць
1 раз на місяць
1 раз на місяць
1 раз на місяць
1 раз на місяць
1 раз на місяць
1 раз на місяць
1 раз на добу
1 раз на місяць
1 раз на місяць
1 раз на добу
1 раз на місяць
1 раз на місяць
1 раз на місяць
|
1 раз на місяць
Раз на півроку
Раз на півроку
Раз на півроку
Раз на півроку
Раз на півроку
1 раз на добу
1 раз на добу
Раз у квартал
1 раз на місяць
Раз на півроку
1 раз на місяць
1 раз на добу
Раз на півроку
Раз на півроку
1 раз на добу
Раз на півроку
Раз на півроку
1 раз на добу
Раз на півроку
Раз на півроку
Раз на півроку
|
Частота досліджень бактеріальної контамінації у періоді оцінки та спостереження.
Частота
|
Період оцінки – 3 місяці
|
Період спостереження – 12 місяців
|
Водопровідна вода
Вода після пом’якшувача
Вода шафи зворотного осмосу
Вода на вході в водогон для ГД
Вода на вході до апарату для ГД
Діалізат на виході з апарату
|
Щотижня
Щотижня
Щотижня
Щотижня
Щотижня
Щотижня
|
Щомісяця
Щомісяця
Щомісяця
|
* Повторний період оцінки – після технічних втручань, періодичного обслуговування.
Достарыңызбен бөлісу: |