школу,
де
почалися
систематичні
переклади
та
переписування
книжок
і
текстів,
важливих
для
християнської освіченості.
У період раннього сформованого середньовіччя
існував ще один
цікавий філософ і богослов Іоанн
Скот Еріугена (бл. 810-877 рр.)- У своєму відомому творі
«Про розподілення природи» він писав, що все буття
поділяється на чотири «природи»: перша — природа не
створена, але здатна сама творити — Бог; друга — природа
створена і сама здатна творити — сукупність першоформ
(у плато-нівському розумінні) і діючих причин; третя —
природа створена і не здатна творити — світ чуттєвих
речей. Існування світу речей Еріугена пов'язує з
гріхопадінням людини, яке й призвело до того,
що цей світ
відійшов від Бога. В кінцевому підсумку (на основі спокути)
чуттєвий світ повернувся до Бога, і цей стан буття
характеризує, як вказує Еріугена, четверту природу — Бога
як кінцеву мету всього, як субстанцію, до якої все
повертається.
Досліджуючи поняття природи, Еріугена зазначає,
що буття включає і явища, які не належать метафізичному
Божому світу. Наприклад, гріх. Гріх не створюється Богом.
Але
тоді слід робити висновок, що Бог не є початком,
сутністю та кінцем всього існуючого. Однак така точка
зору суперечила християнському віровченню і тому
головну працю Еріугени — «Про поділ природи» — 1225
року папа Гонорій III наказав спалити.
Погляди Августина Блаженного і його послідовників
стали основою для середньовічної філософії, яка дістала
назву
схоластики.
Що це за філософія ?
Саме слово «схоластика» походить від грецького
зсЬоіе
— школа.
Річ у тім, що на межі V і VI століть почала
складатися система середньовічної освіти. Деякі з перших
монастирських і приходських шкіл стали провідними
центрами середньовічної культури й освіти, теоретичних
досліджень свого часу. У цих школах вперше почали
викладати філософію. Вона і дістала назву схоластики.
Пізніше так стали іменувати всю середньовічну
філософію.
У розвитку західноєвропейської середньовічної
схоластики визначаються два періоди-.
1) рання схоластика ІХ-ХІІ століть;
2) зріла, класична схоластика ХИ-ХУ століть.
У перший період всі вчення були пов'язані переважно з
інтерпретацією Августином Блаженним неоплатонізму.
Видатним представником
схоластики цього часу був
Достарыңызбен бөлісу: