Оксана Криворучко

приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області

У цій статті мені хотілося б, перш за все, висвітлити практичну сторону питання протесту векселів та стягнення за ним заборгованості, але для цього необхідно згадати значення поняття «вексель» та різновиди векселів. На сьогоднішній день ця нотаріальна дія не є поширеною.

Засади здійснення оплати за векселем урегульовано Законом України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 № 2374-III і Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі, запровадженим Конвенцією, підписаною у Женеві 07.06.1930. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обіг векселів в Україні» платіж за векселем здійснюється на території України лише у безготівковій формі. Загальні правила і стандарти таких розрахунків урегульовано Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22. Оскільки розрахунки за векселем можуть здійснюватися в іноземній валюті, то зазначене питання урегульовується також валютним законодавством, зокрема Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Вексель — це цінний папір, який представляє собою безумовне письмове боргове зобов’язання векселедавця, що надає векселедержателю безспірне право після перебігу строку виконання зобов’язання вимагати від векселедавця або акцептанта (особи, яка зобов’язується сплатити за векселем) сплати грошової суми, що вказана у векселі.

Векселі можуть бути простими та переказними.

Основна відмінність простого векселя від переказного в тому, що в простому векселі платником є векселедавець, а в переказному — особа, яка шляхом акцепту приймає на себе зобов’язання сплатити переказний вексель у встановлений строк.

Вексельне зобов’язання є безумовним, тобто не обумовленим ніякими обставинами. Включення у вексель будь-якої умови, що ставить під сумнів абстрактність і безумовність векселя, тягне за собою його недійсність.

Протест векселя — це офіційно посвідчена вимога платежу і його неодержання. Протест векселя — це нотаріальна дія, яка офіційно підтверджує факти, з якими пов’язано виникнення певних правових наслідків. Така дія оформляється актом протесту.

Актом протесту може бути оформлено відмову платника від оплати векселя — протест векселя про несплату; відмову платника від акцепту — протест векселя про неакцепт; відмову акцептанта проставити дату акцепта — протест векселя про недатування акцепту.

Хочу зупинитися саме на протесті векселя про несплату, оскільки частіш за все зустрічається саме цей різновид протесту векселів (він вчиняється як щодо простого, так і щодо переказного векселя). Протест векселя про неакцепт і протест векселя про недатування акцепту можливі лише стосовно переказного векселя.

Умовами вчинення протестів векселів є перевірка реквізитів, визначення суб’єктів, строків.

назву «простий вексель», яка включена в текст документа і написана тією мовою, якою цей документ викладений;

безумовне зобов’язання сплатити визначену суму грошей;

найменування особи, яка має платити (трасата);

строк платежу;

місце, в якому має здійснюватись платіж;

найменування особи, якій або за наказом якої має здійснюватись платіж;

дату і місце складання простого векселя;

підпис особи, яка видає вексель (векселедавця) — вексель підписується керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена) або уповноваженою особою (обов’язковим є зазначення посади того, хто підписав, прізвища та ініціалів, а також проставлення печатки підприємства).

Переказний вексель має такі обов’язкові реквізити:

назву «переказний вексель», яка включена до тексту документа і написана тією мовою, якою цей документ викладений;

безумовний наказ сплатити визначену суму грошей;

найменування особи, яка повинна платити (трасата);

строк платежу;

місце, в якому має здійснюватись платіж;

найменування особи, якій або за наказом якої має здійснюватись платіж;

дату і місце видачі векселя;

підпис особи, яка видає вексель (трасанта).

Додання до векселя умов, що ставлять під сумнів його абстрактність і безумовність, вимагає визнання його недійсним.

Також слід мати на увазі, якщо нотаріусу пред’явлено документ, у якому відсутні будь-які з названих вище або обов’язкові для простого та переказного векселів реквізити, то вказані векселі не мають сили, крім випадків, що чітко визначені законодавством.

2. Визначення суб’єктів. Наступною умовою вчинення протесту векселів є встановлення суб’єктів вексельного обігу. Це необхідно для того, щоб визначитися, хто має право звернутися до нотаріуса за опротестуванням векселя, який саме протест має право вчинити нотаріус і проти кого конкретний вексель протестується.

Векселі можуть бути видані лише для оплати поставленої продукції, виконаної роботи та наданої послуги, за винятком векселів Міністерства фінансів, Національного банку та комерційних банків України.

Таким чином, законодавством передбачено, що використовувати векселі, виступати векселедавцями, акцептантами, індосантами та авалістами можуть тільки юридичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які визнаються такими відповідно до чинного законодавства.

Найпростішим вексельним обігом буде обіг простого векселя за умови, що у ньому беруть участь лише дві особи. Вони іменуються векселедавець і векселедержатель.

Векселедавець — особа, яка видала вексель.

Векселедержатель (ремітент) — особа, на чиє ім’я видано вексель і за наказом якої слід сплатити обумовлену суму грошей за цим векселем.

Пропозиція векселедержателя платникові прийняти до платежу переказний вексель у разі згоди останнього виражається акцептом.

Акцепт — прийняття до платежу переказного векселя, зазначене письмово на лицьовому боці векселя словами «акцептований» чи «прийнятий до платежу» із зазначенням підпису особи, яка прийняла вексель. Платник, який прийняв вексель до платежу, тобто акцептував його, стає акцептантом.

Якщо векселедержатель звертається до платника з проханням акцептувати (прийняти до платежу) вексель і отримує відмову, він має право звернутися до нотаріуса для вчинення протесту в неакцепті.

Протест в неакцепті звільняє векселедержателя від пред’явлення до платежу та протесту у неплатежі. Це пояснюється тим, що в разі повної або часткової відмови в акцепті векселедержатель може пред’явити позов проти векселедавця та інших зобов’язаних осіб навіть раніше настання строку платежу.

Якщо вексель було акцептовано з проставленням дати, з моменту акцепту зобов’язаним за векселем є акцептант. Тому опротестування у неплатежі акцептованого векселя провадиться проти акцептанта.

3. Визначення строків. Наступною умовою опротестування векселя є визначення строків, у які вексель підлягає оплаті.

Векселі (як прості, так і переказні) можуть бути видані для оплати у певні строки:

1) після пред’явлення;

2) у певний час після пред’явлення;

3) у певний час після складання;

4) на певний момент.

Вексель, виданий після пред’явлення, оплачується у разі його подання до платежу. Він повинен бути поданий до сплати протягом одного року від дня його складення. Векселедержатель може скоротити цей строк або, навпаки, збільшити термін. Векселедавець може встановити, що вексель не може бути поданий для оплати раніше визначеної дати. У такому разі строк для подання спливає саме від неї.

Розглядаючи векселі, видані зі строком платежу у певний час від пред’явлення, слід розповісти окремо як про простий, так і про переказний.

Строк платежу за переказним векселем, складеним у певний час від пред’явлення, визначається або датою акцепту, або датою протесту. Якщо акцепт недатований, то він вважається таким, який зроблений в останній день строку, передбаченого для акцепту.

Простий вексель, виданий зі строком платежу у певний час після пред’явлення, повинен бути поданий векселедавцю для проставлення відмітки (причому протягом одного року від дня видачі). Строк після подання спливає від дня відмітки, підписаної векселедавцем на векселі. Якщо векселедавець відмовився проставити датовану відмітку, це посвідчується протестом.

Термін подання до платежу векселів, виданих строком на певний день чи на певний час від складання або від подання, настає в день, коли вексель має бути оплачений.

Порядок вчинення протестів векселів має свої стадії:

1) розгляд поданих документів для визначення можливості їх прийняття до свого провадження;

2) прийняття векселя та інших потрібних документів для вчинення нотаріальної дії;

3) робота нотаріуса з векселем;

4) опротестування векселя чи його повернення без вчинення нотаріальної дії векселедержателю.

Опротестування векселя як нотаріальної дії може вчинити як державний, так і приватний нотаріус. Вчинення цієї нотаріальної дії має чітко визначене місце її вчинення:

протест про неоплату вчиняється за місцезнаходженням платника або за місцем платежу;

протест в неакцепті або в недатуванні акцепту — за місцезнаходженням платника;

протест про відмову передати оригінал векселя законному держателю копії векселя — за місцезнаходженням держателя оригіналу векселя;

протест про непред’явлення примірника векселя, надісланого для акцепту держателю векселя; про неакцепт за другим примірником векселя, про неплатіж за другим примірником векселя — за місцезнаходженням платника;

протест про відмову у проставленні векселедавцем датованої відмітки про пред’явлення йому векселя — за місцезнаходженням векселедавця.

Векселі для вчинення протесту про неоплату приймаються нотаріусом після спливу дати платежу за векселем, але не пізніше 12-ої години наступного після цього строку дня.

Векселі для вчинення протесту про неакцепт можуть бути прийняті протягом строків, встановлених для пред’явлення векселя до акцепту, але не пізніше 12-ї години наступного після цього строку дня.

Для векселя зі строком сплати на визначений день або годину від дати складання протест про неоплату повинен бути здійснений або в день, коли вексель підлягає оплаті, або в один з двох наступних робочих днів.

Протест векселя про неоплату за векселем строком після пред’явлення здійснюється протягом строку, встановленого для пред’явлення цього векселя до акцепту.

У разі якщо перше пред’явлення векселя зі строком платежу за пред’явленням до платежу було здійснено в останній день цього строку, протест векселя може бути вчинений наступного дня.

Протест векселя зі строком платежу за пред’явленням у неакцепті здійснюється у строки, встановлені для пред’явлення до акцепту, тобто протягом одного року з дня видачі векселя.

Якщо векселедержатель пропустив строки звернення за опротестуванням, нотаріус не має права прийняти вексель до свого провадження.

Протест векселя про неоплату вчинюється у разі, якщо:

вексель неоплачений (вексель було акцептовано, але не сплачено платником);

оплата здійснена у валюті, яка не зазначена у векселі;

платник відсутній у місці платежу або у місці, яке зазначено у векселі.

Якщо подані всі потрібні документи, визначена територіальна компетенція нотаріуса з вчинення цієї дії, визначено, що векселедержатель не пропустив встановлені для опротестування строки, тоді нотаріус приймає вексель до свого провадження.

Для вчинення протесту векселя векселедержатель або уповноважена ним особа подають нотаріусу:

оригінал векселя (його копію, якщо це було передбачено учасниками вексельних правовідносин та про це є відповідні застереження); векселі подаються нотаріусу під розписку та за окремим описом, у якому зазначаються найменування і адреси векселедержателя, векселедавця, платника (доміциліата); вид векселів (простий чи переказний), їх кількість, номери, строк платежу, сума платежу; якщо місце знаходження платника невідоме, векселедержатель вказує про це у поданому нотаріусу описі; документ, за яким встановлено особу векселедержателя або його уповноваженого представника;

документи, що підтверджують повноваження уповноваженого представника, а також правоздатність та дієздатність юридичної особи;

заяву векселедержателя (кредитора) про протест векселя, підписану векселедержателем (кредитором) та скріплену печаткою (у разі наявності). У тексті заяви зазначаються повне найменування і адреса векселедавця (боржника), платника (доміциліата), векселедержателя (кредитора); вказуються відомості про вексель (векселі), який (які) подається (-ються) до опротестування; строк платежу за векселем (векселями); сума, що підлягає сплаті за векселем (векселями); причина опротестування; повне найменування і адреса, номери рахунків у банках, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи), реєстраційний номер облікової картки платника податку (для фізичної особи (за наявності)). Заява може містити інші додаткові відомості.

При прийнятті векселя до опротестування нотаріус повинен:

перевірити наявність усіх необхідних реквізитів векселя та правильність їх заповнення, наявність підписів і печаток та послідовність індосаментів;

переконатися, що вексель поданий для протесту в установлені законом строки;

встановити місце здійснення протесту;

перевірити факт пред’явлення векселя до сплати. Підтвердженням цього факту є відмітка векселедавця на письмовій вимозі про прийняття вимоги про сплату векселя або відмітка поштового відділення зв’язку про відправлення такої вимоги поштою чи телеграфом на адресу, вказану у векселі.

У день прийняття векселя до протесту нотаріус зобов’язаний від свого імені пред’явити письмову вимогу про оплату або акцепт векселя до векселедавця (платника). Підтвердженням факту пред’явлення такої вимоги є відмітка векселедавця на письмовій вимозі про прийняття вимоги про сплату векселя або відмітка поштового відділення зв’язку про відправлення такої вимоги поштою чи телеграфом на адресу, вказану у векселі. Нотаріус в день прийняття векселя до протесту пред’являє платнику або доміциліанту (особі, яка оплачує доміцильований вексель) вимогу про оплату (або акцепт) векселя.

Якщо вексель опротестовується в неплатежі, то нотаріус повинен вимагати від особи, проти якої протестується вексель, оплатити суму, на яку він виданий. Якщо вексель опротестовується в неакцепті, то нотаріус висуває вимогу акцептувати вексель. Якщо вексель опротестовується в недатуванні акцепту, нотаріус вимагає проставити дату на акцепті. Таке повідомлення нотаріус може здійснити особисто, з’явившись до особи, проти якої протестується вексель, або скориставшись поштовим або телеграфним зв’язком, або технічними засобами. Повідомлення надає можливість особі, проти якої протестується вексель, заявити про виконання зобов’язання у разі, якщо воно дійсно виконане.

На практиці особисто я, пред’являючи вимоги, найчастіше користуюся телеграфним зв’язком зі зворотним повідомленням. За такої умови у нотаріуса є документ — повідомлення про вручення телеграми. Якщо нотаріус особисто пред’явив зазначені вимоги про вручення повідомлення, він вимагає проставлення відміток у розносній книзі нотаріуса.

Залежно від дій, що вчиняє особа, проти якої протестується вексель, нотаріус визначає напрям подальшого провадження у справі.

Якщо платіж здійснено або буде проставлена відмітка про акцепт, нотаріус повертає вексель платнику без протесту з відміткою про акцепт або платіж. Якщо на вимогу нотаріуса не надійшла відповідь від особи, яка має платити за векселем, або у разі відмови платника (доміциліата) оплатити або акцептувати вексель нотаріус опротестовує вексель.

Якщо місцезнаходження платника невідоме, протест векселя вчинюється без пред’явлення вимоги про оплату або акцепт векселя з відповідною відміткою в акті про протест.

Запис про вчинення протесту векселя вноситься до реєстру для реєстрації нотаріальних дій. Протест векселя оформлюється актом у двох примірниках, один з яких залишається у справах нотаріуса.

У справах нотаріуса також залишаються:

копія опротестованого векселя (чи копія з копії, коли протест вчинювався за копією) з відповідною відміткою про протест або опис опротестованих векселів, якщо такі подавалися, а також прикладається як зразок копія одного опротестованого векселя;

заява векселедержателя (кредитора) про протест векселя;

опис векселів, що передаються на опротестування;

примірник надісланої (переданої) боржникові вимоги про оплату або акцепт (оплата) векселя;

інші документи, якщо такі були подані чи були необхідні для протесту.

Опротестований вексель з відміткою про вчинення протесту видається векселедержателю або уповноваженій особі.

Стягнення заборгованості за векселями, опротестованими нотаріусами в установленому законом порядку.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі —Перелік).

Відповідно до п. 11 Переліку для одержання виконавчого напису, необхідного для стягнення заборгованості за векселями, опротестованими нотаріусами в установленому законом порядку, подаються:

а) оригінал опротестованого векселя;

б) акт про протест векселя.

Крім того, відповідно до пункту 2.1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені:

відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника;

дата і місце народження боржника — фізичної особи, місце його роботи;

номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи);

строк, за який має провадитися стягнення;

інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо;

вважаю, що в заяві також має бути зазначено, що на момент звернення до нотаріуса вексель не був оплачений (погашений).

Виконавчий напис може бути вчинений нотаріусом не раніше опротестування векселя і не пізніше строків позовної давності, зазначених в ст. 70 Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі» від 06.07.1999 № 826-XIV.

Так, згідно із зазначеною статтею позовні вимоги, які випливають з переказного векселя проти акцептанта, погашаються після закінчення трьох років з дня строку платежу.

Позовні вимоги векселедержателя проти індосантів і проти векселедавця погашаються після закінчення одного року від дня протесту, здійсненого у визначений строк, або від дня строку платежу у разі застереження про оборот без витрат.

Оскільки нотаріус повинен перевірити своєчасність пред’явлення векселя до оплати, вважаю, що перевірка цієї інформації можлива за актом протесту векселя про неоплату. Його зміст дає відповідь на всі питання: дату пред’явлення векселя до оплати (дає можливість перевірити своєчасність пред’явлення), інформацію про те, що вексель не був оплачений тощо.

Якщо в акті про протест векселя в неоплаті, який подається нотаріусу, зазначатиметься, що боржник оспорює зобов’язання платити за цим векселем, вчиняти виконавчий напис за таких обставин недоцільно.

Виконавчий напис вчиняється на оригіналі боргового документа, яким в даному випадку є опротестований вексель. При цьому текст виконавчого напису може починатися на векселі і продовжуватися на прикріпленому (підшитому) спеціальному бланку нотаріальних документів.

Виконавчий напис має містити:

дату (рік, місяць, число) вчинення; посаду, прізвище, ім’я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;

найменування та місце проживання (місцезнаходження) стягувача;

найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);

строк, за який провадиться стягнення;

суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;

розмір плати, суму державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

номер, під яким виконавчий напис зареєстровано;

дату набрання чинності виконавчим написом;

строк пред’явлення виконавчого напису до виконання;

підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, скріплений печаткою;

інші відомості, передбачені ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».