Розділ II. Криміналістична техніки За видом слідоутворюючих об'єктів сліди поділяються на



бет4/58
Дата24.07.2016
өлшемі3.33 Mb.
#219618
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   58
За якими підставами класифікуються сліди?

  • Які загальні правила виявлення, фіксації і вилучення слідів?

  • Дайте характеристику слідів людини.

  • Охарактеризуйте сліди знарядь злому та інструментів.

  • Які Ви знаєте сліди транспортних засобів?

  • Перерахуйте основні методи і способи фіксації слідів людини, знарядь злому та транспортних засобів.

    Теми рефератів і курсових робіт

      1. Предмет, система, завдання, наукові засади трасології. її роль у розкритті, розслідуванні та попередженні злочинів.

      2. Сліди людини: їх класифікація, виявлення, фіксація, ви­лучення, дослідження під час розкриття та розслідуван­ня злочинів.

      3. Характеристика слідів злому та інструментів, їх виявлен­ня, фіксація, вилучення, дослідження в ході розкриття і розслідування злочинів.

      4. Загальна характеристика та експертне дослідження слідів транспортних засобів.

    Література

        1. Криміналістика. Підручник / За ред. П.Д. Біленчука. - К., 1998. - С. 166-196, 261-281, 309-321.

        2. Криміналістика. Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. - К, 2001. - С. 90-110.

        3. Криминалистика. Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова. - М, 1997, - С. 215-240.

        4. Салтевський М.В. Криміналістика. Навчально-довідковий посібник. - К., 1996. - С.42-54.

    Тема 9.

    Судова балістика



    Поняття судової балістики та її значення для розслідування злочинів

    Вогнепальна зброя та її класифікація

    Сліди пострілу вогнепальної зброї та їх види

    Виявлення та огляд вогнепальної зброї і слідів пострілу

    Судово-балістична експертиза

    Поняття та класифікація холодної зброї

    §1. Поняття судової балістики та її значення для розслідування злочинів

    Судова балістика - це галузь криміналістичної техніки, яка вивчає закономірності здійснення пострілу з вогнепальної зброї, утворення слідів зброї на боєприпасах, а також методи й технічні засоби фіксації та дослідження слідів пострілу з метою розкриття і розслідування злочинів. До наукових основ судо­вої балістики відносяться основи загальної балістики, ідо вив­чають рух снаряда, який надає йому енергія вибуху снаряда.

    Питання, які вирішує судова балістика, можуть бути виді­лені в три основні групи:

    • визначення властивостей вогнепальної зброї і боєпри­пасів, що проходять за справою як речові докази, тобто встановлення групової належності зброї. Наприклад, чи є вилучений предмет вогнепальною зброєю; чи придатна зброя для здійснення пострілу тощо;

    • ідентифікація зброї за слідами пострілу. Наприклад, чи з даного пістолета вистрілена куля, вилучена із тіла людини;

    • установлення обставин застосування вогнепальної зброї: відстані, з якої здійснено постріл, напрям пострілу, кількість пострілів тощо.

    Джерелами доказової інформації під час використання вог­непальної зброї можуть бути:

      1. гладкоствольпа і нарізна зброя, а також її частини; мага­зин, рукоятка; приладдя до зброї - протирка, шомпол, кобура, чохол; тайники зберігання зброї;

      2. пристрої та предмети, які не є зброєю, але схожі з нею; стартові пістолети, будівельно-монтажні пістолети, газові пістолети, запальнички, пневматична зброя тощо;

      3. боєприпаси, гільзи, кулі, дріб, капсули, пижі, прокладки;

      4. матеріали та інструменти для виготовлення ті споряджен­ня боєприпасів;

      5. вибухові речовини - порох та його компоненти;

      6. кульові, дробові пробоїни та пошкодження - вм'ятини, тріщи­ни, розриви, роздуття зброї, вкорочення ствола, його зміни;

    7) сліди-відображення на гільзах, кулях, дробинах, проклад­ках та пижах.

    Пізнання особливостей та ознак названих об'єктів, установ­лення закономірностей механізму утворення слідів зброї склада­ють предмет судової балістики. Оволодіння її основами дозволяє слідчим шляхом та експертним дослідженням установити важ­ливі обставини злочину, розшукати та ідентифікувати зброю.

    Судова балістика взаємозв'язана з іншими розділами крим­іналістики, зокрема, трасологією, теорією ідентифікації та уста­новлення групової належності за слідами на кулях та гільзах. Трасологічним дослідженням саморобних куль, дробу «катан­ки» та «січки» інколи можливо встановити, якими інструмен­тами користувався злочинець, розшукати їх та ототожнити.

    Судова балістика безпосередньо пов'язана з судовою меди­циною, судовою хімією та судовою біологією, прийоми і мето­ди яких використовуються для дослідження зброї, боєприпасів та слідів пострілу. Судова медицина вивчає вогнепальні ушкод­ження на тілі людини. Фізичними та фізико-хімічними мето­дами визначають якісно-кількісний склад дробу, слідів мета­лізації на пошкоджених снарядами об'єктах.

    Знання судової балістики та практичне використання ЇЇ да­них дозволяє слідчому одержувати докази про використання вогнепальної зброї при вчиненні злочинів.

    §2. Вогнепальна зброя та її класифікація



    Вогнепальна зброя - це пристрій, в якому для вильоту кулі із каналу ствола використовується енергія хімічного розкладу вибухових речовин. Зараз у криміналістиці клас «зброя» розд­ілений на вогнепальну та холодну зброю. В історичному аспекті холодна зброя передувала вогнепальній. Остання з'явилась у зв'язку з винаходом вибухових речовин (пороху та ін.).

    У слідчій практиці зустрічається багато предметів, які мо­жуть уражати, але вони не є вогнепальною зброєю. Такі стріля­ючі об'єкти можуть бути заводського, кустарного чи самороб­ного виготовлення. Інколи вони за зовнішнім виглядом та формою бувають не схожі на зброю, але стріляють, мають ура­жаючі властивості і є вогнепальною зброєю. І навпаки, зустрі­чаються предмети, які являють собою майже копію вогнепаль­ної зброї, навіть стріляють, але не є вогнепальною зброєю. Тому віднесення предметів до вогнепальної зброї чи боєприпасів відбувається не лише за військово-технічігими ознаками, а й за цільовим призначенням. Вогнепальна зброя повинна відпові­дати критеріям - загальним і спеціальним.

    Загальний критерій визначає цільове призначення зброї - «в боротьбі знищувати живу силу і технічні споруди». Відпов­ідно до цього зброєю за конструкцією може бути всякий пред­мет, лише б він володів уражаючою дією. Щоб бути вогнепаль­ною зброєю, предмет повинен відповідати спеціальним критеріям, а саме:

        1. для метання снаряду повинна бути використана енергія, яка утворюється при згорянні вибухової речовини (поро­ху та ін.);

        2. предмет повинен мати ствол - пустотілу трубку для спря­мування польоту снаряду та згоряння вибухової речови­ни. Один кінець стволу повинен герметично закриватись при пострілі;

        3. наявність у предмета пристрою для запалення заряду - вибухової речовини;

        4. мати достатню уражаючу дію снаряду;

        5. мати достатню міцність конструкції предмета - зброї.

    Для визначення предмета вогнепальною зброєю він пови­нен відповідати всім критеріям одночасно. Перші три можна визначити органолептично при огляді зброї на місці події. Але щодо міцності зброї та її уражаючої дії снаряду, тобто убивчої сили, то для встановлення цих критеріїв потрібні спеціальні знання. Тому для визначення предмета вогнепальною зброєю призначається судово-балістична експертиза.

    Судова балістика досліджує в основному ручну вогнепаль­ну зброю, знання будови та конструктивних особливостей якої необхідно для одержання інформації про обставини злочинної діяльності з використанням зброї.

    9«.. 129

    Сучасна ручна вогнепальна зброя за цільовим призначен­ням ділиться на бойову, мисливську та спортивну. До бойової відносять: гвинтівки, карабіни, автомати, пістолети, револьвери; до мисливської -■ рушниці різних систем, мисливські карабіни, штуцери; до спортивної - малокаліберні гвинтівки, спортивні пістолети, а також пневматична зброя, хоча остання не є вог­непальною. Кожен вид має свою специфічну конструкцію, що відповідає цільовому призначенню. Спільними ознаками для всіх вказаних видів зброї, згідно із спеціальними критеріями, є ствол і ударно-спусковий механізм (пристрій для запалювання вибухової речовини).

    Ствол має вигляд порожнистого циліндра. Один кінець його дещо збільшений у діаметрі і називається патронником (казенною частиною), а другий - дулом (дульною частиною). У патронник вміщують патрон з пороховим зарядом і снарядом. Внутрішні стінки каналу ствола бойової і спортивної зброї мають гвинто­подібні заглиблення - нарізи (нарізна зброя), виступи між якими називаються полями. У більшості моделей вітчизняної зброї маєть­ся чотири нарізи, які в'ються вверх зліва направо. У деяких іно­земних зразках зустрічається і більше чотирьох нарізів. Нарізи слугують для надання кулі обертального руху навколо своєї осі, що позитивно впливає на влучність стрільби.


    Достарыңызбен бөлісу:
  • 1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   58




    ©dereksiz.org 2024
    әкімшілігінің қараңыз

        Басты бет