З українського літературного слововживання



бет57/57
Дата07.07.2016
өлшемі3.27 Mb.
#184063
1   ...   49   50   51   52   53   54   55   56   57

ЯЛИНА - ЯЛИЦЯ - СМЕРЕКА

Ялина (Picea). Високе хвойне вічнозелене дерево родини соснових.

Ялиця, -і, ор. -ею (Ahies). Високе вічнозелене дерево родини соснових з густою пірамідальною кроною, м’якою плескатою хвоєю і великими шишками.

Смерека. Місцева (західноукраїнська) назва ялини звичайної.

ЯЛОВИЙ - ЯЛОВИЧИЙ

Яловий. Який не дає приплоду (про самиць сільськогосподарських тварин); розм. – неродючий (про землю), а також переносно: ялова корова, ялова земля.

Яловичий. Який стосується яловичини – м’яса великої рогатої худоби, а також шкіри з неї: яловиче м’ясо, яловичі чоботи.

ЯНИЧАРИ, -ів, мн. (одн. яничар, -а). 1. У султанській Туреччині – солдати регулярної армії, створеної в XIV ст. Спочатку комплектувалися з юнаків, які потрапили в рабство, пізніше – шляхом насильницького набору з примусово навернутого в іслам християнського населення підкорених країн. [Юсуф:] Яничари! сюди, на поміч! Яничари! військо! бий тривогу! (І.Нечуй-Левицький); Охороняючи гурт людей од яничарів, полягли усі до одного козаки сотника Петра Недолі (М.Стельмах).

2. перен. Зрадники, які, перекинувшись до чужинців, активно, люто борються проти свого народу. Що ж, яничар завжди боявся свободи, він не знаходить пристанівку серед рідного народу, який виборов для себе волю, а тому в боротьбі з нею не дотримується елементарних засад моралі й етики (Р.Іваничук); У дзвони бий, Холодний Яре, До кола братнього збирай. Не дай же знову яничарам Замордувати рідний край! (М. Негода).

ЯПОНО-... - ЯПОНСЬКО-...

Японо-... Перша частина складних слів, що означає "який стосується Японії, японців"; пишеться через дефіс: японо-китайські відносини.

Японсько-... Те саме, що японо-..., але вживається переважно стосовно японської мови: японсько-англійський словник.

ЯРД, -а. Одиниця довжини в англійській системі мір, яка дорівнює трьом футам (91,44 см).

ЯРИЙ - ЯРОВИЙ

Ярий1. Який дає урожай в рік посіву, однорічний; який народжується, виводиться навесні; молодий: яра пшениця, ярі зернові культури, ярий ріпак, ярі бджоли.

Ярий2. Яскравий; яскраво-зелений; світлий, білий: ярий віск, ярий мед. Море., переливалось то темною крицею, то ярим смарагдом (Леся Українка); З-за обрію сонце поволі, Мов огненне коло, підводиться чисте і яре (Л.Первомайський); Ой зсучу я яру свічку та пушу на річку (П.Чубинський). Пох. яро.

Ярий3. Який виражає сильний гнів, лютий; сповнений гніву, обурення; палкий, пристрасний; дуже сильний, надмірний. Сам Турн стоїть ні в сих ні в тих; Скрізь ярим оком окидає (І.Котляревський); Андрія Івановича., розбирав ярий сміх (Ю.Смолич); Ще ярими дощами весна не сипле, а жайворонок виманює господаря з плугом (М.Стельмах). Пох.: ярість, яро.

Яровий. 1. Який проводиться навесні; який буває весною; весняний: ярові польові роботи, яровий дощ.

2. Те саме, що ярий1: ярові хліба, ярові рослини.



ярка див. ягниця.

ярмарок див. базар.

яровий див. ярий.

ЯСИР, -у. Бранці, полонені, яких захоплювали турки й татари під час розбійницьких нападів на українські, польські, російські землі. Султанські турки і татари Ясир виводили з села (М.Рильський); – Тут, у дикому полі, нема де ховатися від татарських наскоків. Рідко минає рік, щоб вони не приходили по ясир (З.Тулуб); [Яким:] Забрали мене татари в ясир та й продали на каторгу турецьку (Б.Грінченко).

ЯСКРАВІТИ - ЯСКРАВІШАТИ

Яскравіти. Виділятися яскравими барвами, кольорами, сяяти яскравим блиском. Яскравіє на Грині нова палахкучо-пурпурова сорочка (О.Гончар).

Яскравішати. Ставати яскравішим. Грім пробігає над головами юнаків, блискавки яскравішають (В.Бабляк).

ЯСНИТИ - ЯСНІТИ - ЯСНІТИСЯ, ЯСНИТИСЯ - ЯСНІШАТИ

Яснити, -ню, -ниш, перех. Робити щось ясним. Опада останнє листя і яснить алею (М.Рильський).

Ясніти, неперех. Ставати ясним, яснішим, розвиднятися тощо; виділятися світлим, яскравим кольором, виднітися (про щось світле, яскраве). Обличчя його помалу ясніє (С.Васильченко); Ніч відходила, даючи місце дневі. Досить сказати, що ясніло все більше й більше (Ю.Яновський); Вода в ставках ясніла, ніби ставки відчиняли очі, щоби глянути на світ (Б.Лепкий); Далеко на узліссі ясніло два білих намети (Н.Рибак); їм не дано дізнатися, чому, Коли ридаю, на душі світліє. А я слізьми увесь тягар зніму І, наче день після дощу, яснію (Г.Чубач).

Яснітися, яснитися. Виділятися світлим, яскравим кольором, виднітися (про щось світле, яскраве). То ж мокрий прибережний пісок, що лежить смугою вподовж синьої річеньки, – і ясніється, і блищить (А.Кримський); Розходилися вони вже коли небо на сході яснілося до них (О.Гончар); Як місяць ясниться (Марко Вовчок).

Яснішати. Ставати яснішим, світлішим. А небо все яснішало (І.Нечуй-Левицький); Лагідні очі оживали, яснішали (О.Копиленко); На серці в Бачури яснішало (М. Чабанівський); Дедалі чоло його яснішало (О.Соколовський).

ЯЧМІННИЙ - ЯЧНИЙ

Ячмінний. 1. Який стосується ячменю як рослини: ячмінний колос, ячмінний корінь, ячмінне поле.

2. зрідка. Те саме, що ячний.

Ячний. Одержаний із зерен ячменю, виготовлений з продуктів їхньої обробки: ячні крупи, ячне борошно, ячний хліб.

ЯЩИК - СКРИНЬКА - ШУХЛЯДА

Ящик, -а. Посудина з дощок, фанери тощо для зберігання або транспортування чогось.

Скринька. 1. Висячий ящик: поштова скринька, скринька для скарг і пропозицій.

2. Маленька скриня; шкатулка.



Шухляда. Висувний ящик шафи, комода, стола, буфета тощо.

ЯЩІР - ЯЩУР

Ящір, ящера. 1. Ссавець з подовженим тілом, укритий зроговілими пластинками.

2. Вимерлий плазун.



Ящур, -у. Гостра інфекційна хвороба парнокопитих тварин і людини.

Наукове видання СЛОВНИКИ УКРАЇНИ



ГОЛОВАЩУК Сергій Іванович

словник-довідник



З УКРАЇНСЬКОГО

ЛІТЕРАТУРНОГО

СЛОВОВЖИВАННЯ

Видавництво "Наукова думка"

Оформлення художника М.А. Панасюк

Художній редактор І.П. Савіщька

Технічний редактор Т.М. Шендерович

Коректор Е.В. Малиновська

Оператор В.Г. Каменькович

Комп’ютерна верстка Т.О. Ценцеус



ISBN 966-00-0350-1

Підп. до друку 05.11.2004. Формат 84х 108/32.

Папір офсетний № 1. Гарн. Таймс. Друк офс.

Ум. друк. арк. 26,04. Ум. фарбо-відб. 26,04.

Обл.-вид. арк. 34,53. Тираж 5000 прим.

Зам. 4-2298

Видавництво "Наукова думка"

Р.с. № 05417561 від 16.03.95



01601 Київ 1, вул. Терещенківська, З

AT "Віпол" 03151 Київ 151, вул. Волинська, 60

Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   49   50   51   52   53   54   55   56   57




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет