Ад быдлаын (< роч); ад гуран скр., шс.; вакрамеш



бет12/62
Дата03.07.2016
өлшемі1.79 Mb.
#173519
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   62

О. Уляшев



ВОШЛЫ быдлаын; вожа лы вэ., изь., печ.; морт изь., шс., уд., вэ., – лэбачлöн вожа лы, вотшлы.

Коми этимологияа мифъяс серти, Енöн вöчöм лэбачьяс торъялöны Омöльлöн борда пемöсъясысь сiйöн, мый налöн морöсаныс эм вотшлы. Колö пасйыны, мый коми кывйын лэбачлысь морöспытшса вожа лысö нимтöны мортöн. Тайö подулавсьö сiйöн, мый форма сертиыс вотшлыыс морт кодь. Öти фольклор текстын висьтавсьö, мый кык демиург полöны соравны вöчöмторъяснысö. Ен шуö Омöльлы: “Менам дозмöрöй “морта”, и пöткаöй тшöтш “морта”...”. Тöдчана, мый коми челядьлöн лы чачаясöн ворсöмъясын вотшлыяс овлöны морт мыгöра аканьясöн да верзьöмаясöн. Этнограф Г. А. Старцевлöн пасйöдъяс серти, комияслöн эскöмъясын дозмöр, тар да чöж вотшлыяслы асавсьö муслун талисманлöн функция. Эскöны, мый ныв вермас этшйыны зонмöс, инмöдчас кö сы дорö вотшлыöн либö гусьöн öшöдас сiйöс зонлы паськöм бердас. Чайтöм-гöгöрвоöмъяс вотшлылöн магияа тöдмöсъяс йылысь ясыда тöдчöны и комияслöн кутшöмсюрö гадайтчöмъясын да вермасян ворсöмъясын, кодъясöс öтувтöны чегны да босьт да помнит нимъяс. Печораса комияс ворслiсны, шуам, тадзи: кык вермасьысь кыскисны вотшлысö вожъясöдыс асланьыс, кытчöдз лыыс эз чег, да шуалiсны: “Тэныд каметь, меным паметь...” Вермылiс сiйö, кодi чеглiс ыджыдджык торсö – паметь. Ичöтджык торйыс – каметь – вичмылiс мöдыслы. Вермысьыс вöйплiс закладсö: чöв овны либö мыйсюрö не вöчны. Вермасьысьяс зiлисны кыйны öта-мöднысö сёрнитчöмсö кöсйытöг торкöм вылын, та дырйи шулiсны “чур”. Урчитöм-сёрнитчöм öлöмсö позис торкны, шуны кö водзвыв: “чур, помнита, да босьта!”



Литература: Заварин 1870, Старцев 1929, Fokos-Fuchs 1951, АЧМ

В. Шарапов
ВÖВЪЯСЛÖН МОЛЕБЕН ЛУН быдлаын – ва да вöвъясöс вежöдан лун.

Зыряналöн вöвъяслöн молебен лун вöлi йитöма медводдза Спаскöд да нуöдсьылiс важ стиля моз 1. лунö, медбöръя гожся тöлысьлöн медводдза лунö. Тайö луннас зонъяс да мужичöйяс верзьöмöн лэччисны ва дорö, поп служитiс молибен да резлiс вöвъяссö вежа ваöн. Сэсся вöлiны верзьöмöн вермасьöмъяс. Водзтi тайö луннас ва дорын кевмысьлiсны и рочьяс.

Перым-комияслöн вöвъяслöн молебен луныс вöлi важ стиля сора 19. лунö, Серафим Саровский лунö. Отево сиктö чукöртчылiсны вöла мужичöйяс матiгöгöрса сиктъясысь. Вичкоын служитöм бöрын енпöлöн ветлiсны ю дорö. Верзьöмаяс пырлiсны ваö, сувтлiсны визьясöн да чеччылiсны вöвъяс вывсьыс. Пода мужичöйяс да пöчьяс тшöтш кевлiсны ваö, но сувтлiсны торйöн. Поп служитiс пос вылын молибен да вежöдiс васö. Та бöрын ставöн мыссисны да гумлавлiсны-заптылiсны вежöдöм васö. Колö пасйыны, мый васö гумлалiгас ичöт нывкаяслы позис пырны ваас, а верстьö нывбабаяслы – эз.

Литература: Болонев 1978, Конаков 1993, Налимов. Материалы.

Н. Конаков
ВÖНЬ вэ., вс., лл., печ., скр., шс.; вонь п.-к.; йи ем., изь., уэ., уд., п.-к.; йыкос лет.

Уна войтырлöн вöлiны чайтöм-гöгöрвоöмъяс вöньлöн, кыдз традицияа паськöм элементлöн, торъя сакральнöй тöдчанлун йылысь. Сiйö гöгöрвосьылiс шöркост муюгыдса йöзöс торйöданторйöн, налöн тыр-бур да зумыд олöмыслöн гарантöн (öтл. обса йöгралöн Торумлöн муö лэдзöм вöньыс, Урал визь, пыкис став шöркост муюгыдыслысь зумыдлунсö). Пöдса кытш пертаса вöнь вöлi магияа кытш пыдди, дорйис да видзис новлысьсö лёк вынъясысь. Оз прöста öткодявсьы вöнясьöмыс коми нöдкывйын карвыв гöгöр водзсасян вынсьöд лэптöмкöд: “...вочаасям (вöньлöн кык помыс – Н. К.) да тшупам кар”. Кагаöс вöньöдлiсны, кыдз сöмын пондылiс быдмыны пиньыс. Пинь быдмытöдзыс челядьöс эз на пыртлыны йöз лыдö, найö вöлiны вылöм да вывтöмлун костынöсь да найöс дорйöм могысь вöдитчылiсны мöд сикас вуджöръясöн. Комияслöн чайтöм-гöгöрвоöмъяс серти, челядьöс тшыкöдны вöлi медкокни. Пырис кö керкаö виччысьтöг тöдтöм мужичöй, колiс мед став зонкаыс вöлi вöньöдöма. Вöлi кö кутшöмкö зонка вöньтöм, волысьлöн мунöм бöрын зонкалöн мамыс пыр жö могмöдлiс видзчысян-сöстöммöдан магияа вöчöмъяс. Сiйö бура мыськалiс öдзöс вугсö, вöлалiс пызан пельöсъяссö да лабичсö, кытчö волысьыс инмöдчылiс. Сэсся тшынöн да биöн сöстöммöдлiсны вöлалöм ёгсö. Зонкаяслöн йöзкотырын медбöръя тшупöдöдз воöмыслöн аслыспöлöс пасöн вöлi вöралан вöнь тасма. Мужичöйяс тасмаасьлiсны и кутшöмсюрö уджъяс вöчигöн, шуам, пес вöчигöн. Кыдз сöмын зонка пондылiс вöравны да асшöра бергöдны айлов уджъяс, медводз сiйö вöчлiс аслыс тасма. Верöсныс кулöм бöрын нывбабаяс видзлiсны налысь тасманысö казьтылантор пыдди.

Неважöнся кадöдз некутшöм коми морт эз петав ывлаö вöньтöг. Кутшöмсюрö сиктъясын и öнöдз на тадз. Торйöн нин полiсны лоны вöньтöг нöбасьысь нывбабаяс, унаöн новлiсны верöсныслысь вöньсö, сы вöсна мый лыддьылiсны сiйöс вынаджык вуджöрöн. Налы эз тшöктывны пöрччыны вöньсö весиг вой кежлö, медым не вöтавны лёк вöт (“эз личкы олыся”). Пытшписö вомидзысь видзöм могысь мукöд нöбасьысьяс содтöд вöнясьлiсны куш яй вылас сьöд шöртöн. Содтöд вуджöр, куш яй вылö гаровтöм нин вöнь, новлiсны кодсюрöяс удораса вöралысьяс пиысь. Сыктывса комияс вöнясьлiсны нин вöньöн ылi повзьöдлана туйö петiгöн, шуам, ожман вылö мунiгöн. Перым-комияс татшöм жö вöньöн вöньöдлiсны гöтырпуöс сiйöс сьылöдны ыстiгöн. Сыктывса да изьватас комияслöн сьылöдöм вылö мöдöдчысь гозъяпулы колiс дасьтыны чери кыян везöтъяс моз жö кыöм уна гöрöда вöнь.

Мöдарö, кор Ыджыд видзö шеваöн висьысь коми нывбабаяс став матiгöгöрсьыс чукöртчылiсны ветлыны Висер сиктса Енмам вичкоö, служитöм кежлас найö вурлiсны дзик гöрöдтöм паськöм – еджыд дöраысь öтарö вурышталöмöн вурöм дöрöм да чöрöс (дзик тадзи жö, öтарö вурыштöмъясöн да гöрöдъястöг вурлiсны паськöмсö кулöмаяслы). Юраныс кöртавлiсны сьöд чутъяса еджыд чышъян, вöнь эз вöв. Чайтлiсны, мый сöмын сэк Енмам вермас отсавны мездысьны шеваысь. Шевасö чайтлiсны морт пытшкын олысь ловъя лолöн.

Коми абумойда прозаын ёнакöдь паськалöма вöнь отсöгöн мöдар югыдса вынъясысь мынтöдчöм йылысь сюжет. Тадз, öти быличкаын висьтавсьö, кыдз вöралысьяс бöрся пондöма вöтчыны ош, кодöс найö вöлi виöмаöсь нин. Ошкыс ловзьöма, сы вöсна мый культöдзыс найö вунöдöмаöсь чеглавны пиньяссö, нетшкыны гыжъяссö да перйыны сьöлöмсö (сöмын сэк ошкыс дзикöдз кувлiс). Öти вöралысь гöгöрвоöма кыскыны гач вöньсö да нюжöдöма сiйöс туй вомöныс. Ошкыс воöма гач вöньöдзыс, усьöма да кулöма дзикöдз нин.

Öти нывбаба босьтöма нянь вунданiнас сьöрсьыс писö, пиыс пöрöдöма чумали, мыйысь мамыс ыстöма сiйöс “вöрса дорö”. Рытнас нывбаба казялöма, мый пиыс вошöма. Öти чумали дiнысь сылы сюрöма пиыслöн вöньыс, кодлöн помыс вöлi пырöма пыдö муö. Сiйö видлöма кыскыны вöньсö, но сöмын орöдöма ортсыса помсö да мунöма гортас. Мöд луннас бара воöм мысьт сылы воча мыччысьöма пиыс. Пиыс висьталöма, тошка пöль пö нуöдöма сiйöс аслас гортас му улö да тшöктöма сёркни нетшкыны, но сiйö пышйöма да вöньыслöн му пытшкö кольöм тор сертиыс корсьöма петан туйсö. Коми эпосын уна вына тунлöн яйбердса вöняс вöлöма олöм выныс. Сöмын вöньсö вундöм бöрын кулöмаöсь Мелейка, Ошлапей, Паляйка, Тунныръяк, Шыпича. Öти нималана коми тун пыр куштöма став матiгöгöрсö да лыкöдöма сиктъяс, сылы абу мöрччылöма некутшöм кипель, но кулöма зонкалöн ньöвйысь, кор вунöдöма вöнясьны.

Удораса комияс ньöбöм вöлöс выль горткöд да выль месайкöд тöдмöдiгöн вöдитчылiсны вöньöн. Вöвсö выль стойлаö пырттöдз керка месань пöрччылiс вöньсö да вольсавлiс сiйöс тагöс улас стойлаö пыранiн вомöн. Вöвсö воськовтöдлiсны вöнь вомöныс да бура кыйöдiсны, кытчö ортсыас слöймис бöръя чальпасыс. Сэтысь босьтлiсны мутор да шыбитлiсны стойлаас, а вöвсö малавлiсны мышкöдыс вöньöн да шулiсны: “Важ месайтö вунöд, а выльöс босьт”. Чайтлiсны, мый тайö вöньсö новлöмысь вöлыс велавлiс выль месайяс дiнö. Медым ыжъяс гожöмнас эз öтдортчыны гортсьыныс, гусявлiсны “налысь кок туйсö”, гаровтлiсны да новлiсны сiйöс вöнь пытшкын. Тадз вöчлiсны тулысын ыжъясöс медводдзаысь луд вылö лэдзигöн. Порог вылас вольсавлiсны вöнь, петiганыс ыжъясыс воськовтлiсны сы вомöн.

Эжва катыдса Помöсдiн сиктын вöлi сьылöдöмкöд йитчöм аслыспöлöс öбрад: аналой водзын нюжöдлiсны червöнь (кöм кöлалан шöрт); гöтрасьысьяслы колiс воськовтны червöнь вомöныс. Та бöрын найö вöлiны торйöдтöмöсь, а öдзыс гöтырпусö вермис нуны важ мусукыс да торкны кöлысьсö.

Паськöмлысь серсö вына вуджöр туйö пуктöмыс универсальнöй. Медуна коми кыöм вöньяслöн орнаментын вöлi шондi символика (ромбъяс, кусыня помъяса пернаяс, свастикаяс), кодi, дерт жö, вынсьöдiс налысь видзан вежöртассö.

Литература: Доронин 1924, Жилина, Сорвачева 1971, Климов 1990, Матусевич 1933, Налимов. Одежда., Сидоров 1928, Uotila 1989.



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   62




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет