Ад быдлаын (< роч); ад гуран скр., шс.; вакрамеш



бет14/62
Дата03.07.2016
өлшемі1.79 Mb.
#173519
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   62

В. Шарапов, О. Уляшев



ВУДЖÖР I ем., лл., уэ., печ., скр., шс., уд., вуджер уэ., шс., уд., вэ., изь., – вуджöр, мыгöр.

Вуджöр кывлöн комиын эм некымын вежöртас: мортлöн вуджöрыс, мортлöн быд сикас серпас кыдз збыль вуджöрсö символа мыччöдöм либö морт “туй”, а сiдзжö лëк вынъясысь видзысь кöлуй (видзöд вуджöр II). Колö тöдчöдны, мый коми кывйын ясыда торйöдсьöны гож сай, шондi сай да вуджöр, морт вуджöр.

Печораса да Эжва катыдса сёрнисикасъясын вуджерасьны да вуджрасьны кадакывъясöн пасйöны тунъяслысь да омöльяслысь тшыкöдчан уджсö. Вуджöр кыв пырö сiдзжö кывтэчасъясö, кодъяс пасйöны мортöс пыр коллялысь петкöдчöмъяс, шуам, вуджöр-вöт. Изьваса да печораса коми нывъяс вежадырся гадайтчигöн верöспуыслöн вуджöрöн нимтöны пач вомын либö пызан вылын сотöм кабала туй. Радейтчан магияса кутшöмсюрö керöмъяслöн подулын – мортлöн вуджöрлы либö кок туйлы, кодöс тшöтш жö арталöны сылöн вуджöрöн, имитöм.

Коми эскöмъясын вуджöр – таладор югыдса маркер. Шуам, мортö пöртчöм вöрсалöн либö омöльлöн шондiа лунö вуджöрыс абу, та серти найöс позьö тöдмавны. Коми этиология мифъяс серти, скöрмöм Ен вöчöма Омöльöс аслас вуджöрсьыс, кодi пыр вöтлысьöма сы бöрся. Татшöм ногöн, комияслöн мифологияа чайтöм-гöгöрвоöмъясын пеж вынъяслöн разнöй пертасъяс, кодъясöс бöрыннас артмöдiс Омöль, генетическöя йитчöмны мöдар югыдса “вуджöръяс муюгыдкöд”. Такöд йитöдын тöдчана весиг вуджöрыс абу кывтэчас, кодöн пасйöны мыйлыськö вöвлытöмсö либö абутöмсö. Коми эскöмъяс серти, вуджöрыс торйöдö мортöс пеж вынъясысь, а сiдзкö и, видзö сiйöс мöдар югыдсаяслöн лёк имитöмысь.

А. С. Сидоров пасйö, мый комияслöн традицияа чайтöм-гöгöрвоöмъясын мортлысь вуджöрсö вежöртöны и “мортлöн юкöнöн”, кодi торйöдны позьтöма йитчöма сыкöд, и субстанцияöн, кодi вермö торъявны морт бердысь, кыдз вир-яй юкöн (юрси, гыжъяс да петанторъяс), кыдз паськöм, кыдз мортлöн серпас либö рöмпöштанын пештöм мыгöрыс. А. С. Сидоров тöдчöдö комияслысь морт вуджöр йылысь да лов йылысь чайтöм-гöгöрвоöмъяскостса ясыд йитöдсö. Та боксянь интереснöйöсь комияслöн фотояс йылысь эскöмъяс. XIX нэмын да XX нэм заводитчигöн уна туялысь пасйис комияслысь мортöс фотографируйтöм вылö öтдортан видзöдлас. Татшöм öтдортана видзöдлассö подулалiсны сiйöн, мый фотографируйтiгас мортлöн вуджöрысыс вермас пö торъявны и тайö быть вайöдас кулöмöдз. Та понда жö öнiя коми вöралысьяс тшöкыда оз лэдзны фотографируйтны ассьыныс понъяссö, “мед найö кадысь водз оз воштыны кужöмлунъяснысö да оз кувны не ас кулöмöн”. Öнöдз на сиктса комияс öтдортана видзöдöны и кулöмаöс фотографируйтöм вылö, сы вöсна мый кулöмалöн быд сикас мыгöр пештöм лоö пö ловъяяслы öпаснöйöн. Печора вылын шуöны: “коляс кö кулöмаыс керкаас ассьыс син вуджöрсö, регыд кодкö кулас”. Быдлаын талунъя комияс пöвстын эмöсь эскöмъяс, мый ловъя морт вуджöрлы имитöмöн моз жö фото пыр позьö мортсö вомдзавны: та могысь фотосö колö пач водзын мавтны сёйöн (“мортлöн олöмыс мöдас сiсьмыны фотоыс моз жö”) либö кодöскö гуалiгöн гусьöн шыбитны ловъя мортлысь фотосö гуас. Пасъям, мый öнiя комияслöн гуасян öбрадын кулöмалысь фотосö, кыдз вуджöрсö да ловлысь аддзана мыгöрсö, рöдвужыс либö матыссаясыс видзöны мöдар югыдкöд йитчан канал туйö. Шуам, лыддьыссьö, мый кулöмалöн фото вылын чужöм вежсьöмъяс серти позьö тöдмавны сылысь видзöдлассö ловъяяс вылö, аскылöмсö да öнiя оланiнсö. Чайтöны, мый мортлöн кулöм бöрын вуджöрыс (танi фото мыгöрын) сöмын недыр кад чöж вермö овны вир-яйсьыс торйöн. Такöд тшöтш тöдчöдöны, мый кулöмаяслöн фотояс торйöн öдйö быгалöны да чусмöны. Буракö, эскöмъяс фото йылысь, кыдз мортлöн вуджöр йылысь, йитчöмны чайтöм-гöгöрвоöмъяскöд мортлöн орт йылысь. Та вылö индö и кутшöмсюрö коми фразеологизмъяслöн параллелизм: омöль, висньыд, ойöстöм морт йылысь шуöны: орт бедь кодь, вуджöр кодь либö куш вуджöрыс нин кольöма.



Литература: Налимов 1908, Налимов 1925, Сидоров 1927, Шарапов 1997б, АЧМ, ОУ ЧМ.

В. Шарапов
ВУДЖÖР II ем., лл., уэ., печ., скр., шс., уд.; вуджер вэ., изь., – видзöг туйын видлалан кöлуй.

Вуджöр (видзöд вуджöр I) кыв пасйö тшöтш и уна традицияа видзöг, кодъяс видзöны мортöс да сылысь оланiнсö пеж вынъясысь, вомидзысь да висьöмъясысь. Тадз, шуам, керка лэптiгöн öшинь да öдзöс инъясас пуктöны кык кресталöм бедьтор, медым омöльяс эз вермыны пырны выль керкаас. Кор керкаын восьтöны öшиньяс, öшинь костас пуктöны татшöм жö вуджöр. Керка пытшкöссö сьöд вираясысь видзöм могысь öдзöс весьтö увланьюрöдöны енпöв либö кöрт перна, посводзын дзебöны косьтöм сир черлы, керка пыранiн бердö öшöдöны тусяпу либö пелысь росъяс, тагöсö либö öдзöс куричö сатшкöны пурт, чер либö шыла, а тагöс улö пуктöны зуд. Ва да сёян-юан тшыкöдöмысь дозмук вылас крестöн пуктöны кык пожöм бедьтор (либö öти бедьтор вомöнöн). Лыддьыссьö, мый нылöс вомдзалöмысь-тшыкöдöмысь видзö шушун бöж дорас сатшкöм либö шушуныслöн липас пытшкöсладорсяньыс сюйöм пыстöм ем. Нöбасьысь нывбаба вöнь пыддиыс вуджöр туйö новлö чери кыян везöт либö верöсыслöн улыс гач вöньсö. Нывбабаяслöн вуджöръясöн лыддьыссьöны тшöтш и пызандöра да нянь, кодъяс “чужиганыс” нуöны ас вывтiыс уна сьöкыдтор. Пузчужöм кагалы потанас пуктöны истöг либö шыран, а вой кежлас кагасö шебралöны шушун бöжöн. Кагаöс вомидзысь видзöм могысь юр йылас кисьтыштöны сов. Том мамлы жö медбур вуджöрöн лоö плацента тор, кодöс вурöны рузумö да новлöны пернаыскöд сьылiас (Эжва катыдын). Мед не вöтавны лёк вöтъяс, юрлöсас сатшкылiсны пыстöм ем, юрлöс улас пуктылiсны пурт либö ичöтик рöмпöштан да водлiсны куш яй вылö вöнясьöмöн. Керчомъяса вöралысьяс вуджöр пыдди öшöдлiсны тасмаас мöд пурт. Быдлаын бур вуджöр туйö пуктылiсны вундысь кöрт инструментъяс. Медым видзсьыны вöрпаясысь да висьöмъясысь, изьватас кöрвидзысьяс и öнi на мыш саяс тасмаас новлöны ош урпинь (либö кыкöс). Печораса коми кержакъяс вуджöрöн нимтöны сус пуысь сёр, кодöс лöсьöдöны горт пытшкас кулöмалöн морöс весьтас. Сыктывса да Эжва катыдса комияс сöмын на кодйöм гу вылö пуктöны кресталöм пöвъяс либö кольöны гуас зыр, медым гуавтöдзыс “омöль эз вермы босьтны инсö”. Печора бердын шуöны: “Вуджöр – тайö сэтшöм жö видзöг кульясысь да пежысь, кыдзи и сьылiын перна. Вуджöр пуктыны – сiдзкö, вежöдны. Иван лунсянь Илля лунöдз Ен тшöтш жö тэчö став ю вылас да ты вылас вуджöръяс, вежöдö васö, та вöсна сöмын тайö лунъясас и позьö уявны, а мукöд луннас оз позь – кульыс вермас ваö кыскыны”.

В. П. Налимовлöн да А. С. Сидоровлöн тöдмöгъяс серти, комияс чайтлiсны, мый вомидзысь да висьöмъясысь вермас видзны мöд мортлöн (тьöзöлöн) туша юкöныс, вуджöрыс либö нимыс. Тадз, шуам, эжватас комилöн нывбаба узигöн медбур вуджöрöн лыддьысьлiс верöсыслöн сы вылö пуктöм киыс. Верöстöг кольöм нывбаба йылысь шуöны: вевт ни вуджöр кольны. Ичöт челядьлöн медбур дзебсянiнöн öтдор видзöдласъясысь и талун на лыддьыссьö нывбаба шушун бöжлöн вуджöр сайöд. Öтл. “Господин Иван Сарафанчиков” нима коми мойдын мамыслöн важ гöрд шушуныс лоö багатырлы плашöн, чомöн, латъясöн да мездö кулöмысь. Мынтöдчыны вомидзысь корлiсны висьысьыслöн кодь жö нима мортöс.

Комияслöн традицияа чайтöм-гöгöрвоöмъяс серти, вуджöрöн лоö и мортлöн быдлунъя паськöмыс дзоньнас, и сылöн торъя элементъяс. Окта вуджöръясöн лыддьыссьöны не сöмын кытшö босьтысь паськöм элементъясыс (кыдз, шуам, кыöм да вурöм вöньяс; чышъян; мыськытöм ыж вурунысь, нинйысь да сюмöдысь быд сикас кöртöд; дöрöм бöж да с.в.), но сiдз жö и кöм вольöс. Оз прöста кöлысьдырся паськöм дасьтiгöн торъя бура видзöдны, эм-ö гöтрасьысьясыслöн кöмъясаныс вольöсыс. Сiдзжö чайтöны, мый вöрын ылалöм морт аддзас петан туйсö, бергöдас кö кöм вольöссö. Комияс шуöны, мый мортлöн новлан паськöмыс вир-яй вуджöр мозыс жö торйöдны позьтöма йитчöма сыкöд. Та вöсна артавсьö, мый и мортлöн вуджöр пырыс да кок туй пырыс, и сылöн паськöм пырыс медкокни вомидзавны новлысьсö. Мöдлы лёк сиысь морт йылысь комияс шуöны: петан да кок туйтö кералö. Лыддьыссьö, мый и мортлöн збыль вуджöрыслы лëк вöчöмысь, и паськöмсö кöсйöмöн тшыкöдöмысь мортыс сьöкыда висьмö. Татшöм эскöмъясыс ясыда петкöдчöны сыын, мый вир-яйыслы имитöмöн еретникöс бырöдны он вермы. Лыддьыссьö, мый тунöс позьö бырöдны, вундыны кö сылысь яйбердса вöньсö (тунлöн медшöр вуджöр), сутшкавны кок туйяссö либö керавны кö вир-яй вуджöрсö.

Мортлöн медшöр вуджöръяс лыдö пырлiс и сьылi перна. Коми традиция серти, сöмын кулöм водзад позьö повтöг торйöдчыны аслад медшöр вуджöрыдкöд да сетны сiйöс кодлыкö матыс рöдвуж письыд “кулöм бöрад лов казьтылöм вылö” мукöд кöлуйыдкöд да паськöмыдкöд тшöтш. Тöдчана, мый мукöдыс кутшöмсюрö “лов казьтылöм вылö” босьтöм кöлуйöн эз и вöдитчывны, а видзлiсны сöмын мортсö казьтылöм вылö. Шуам, кулöмалысь пернасö видзлiсны мукöд традицияа вуджöръяскöд гöрд пельöсын енпöвъяс сайын.



Литература: Заварин 1870, Налимов 1908, Налимов 1925, Осипов 1986, Сидоров 1928, Шарапов 1997б, АЧМ, ОУ ЧМ.

В. Шарапов
ВУНДÖМ быдлаын.

Вундан кад заводитчöмöн комияс лыддьылiсны Илля лун, кöть и войвыв комилöн няньясыс волiсны тöдчымöн сёрджык. Медводдза кольтасö вöчлiсны ичöтджыкöс да кольлiсны му вылас вундан кад помасьтöдз. Бöръя визяс няньсö кольлiсны мындакö вундытöг – му месайлы козин. Татшöм сяма обычай вöлi и асыввыв славяналöн: найö мындакö нянь кольлiсны вундытöг важся славян енсикаслы “Волослы тош вылö”. Тадз вöлi и мукöд войтыръяслöн. Бöръя кольтасö кöрталiгöн нывбабаяс шулiсны нимкыв-сиöм: “Муыс вундыссис, мун (нянь) йöртöдö”. Емва да Сыктыв бердса сиктъясын бöръя кольтасö эз вартлыны, а öшöдлiсны тувсов кöдзаöдз нянь видзан жытникö. Кöдзтöдзыс бöръя кольтасьыс сюсö соравлiсны мукöд кöйдыскöд. Тшöтш и рочьяслöн бöръя (нимлуна) кольта сюыс вöлi торъя чужтысь вына. Сiйöс быть содтылiсны кöдзан кöйдысö.

Быдлаын вундöм эштöдöм кузя выль сюысь вöчлiсны ритуала сёян – ид шыдöса либö тэсь пызя выя рок. Удораын тайö роксö быть бурсилiсны чарлаöн. Та понда сiйöс нимтылiсны чарла рокöн. Эжва кывтыдса комияс вундöм помалöм кузя рыськысь да тэськысь вöчлiсны “клюпа”. Водзтi выль нянь кузя роксö пулiсны да сёйлiсны му вылас öтув да быть кольлiсны пай “рöдительяслы”, кулöм рöдвужлы, кодъяс сайын вöлi муяслöн чужтанлуныс да овмöс уджъясын мойвиöм. XX нэм заводитчигкежлö тайö öтув гажыс лои гортса гажöн.

Литература: Ветошкина 1982, Конаков 1993, Сахаров 1989, Сорокин 1910/20.

Н. Конаков
ГАДАЙТЧÖМ вэ., вс., ем., изь., л., уэ., печ., скр., шс., уд., п.-к. (< роч гадать); вöрöжитчöм лет. (< роч ворожить); тунъясьöм изь., печ., скр. (< коми тунавны), тунасем вэ.

Уна мукöд войтырлöн моз жö тöвся шондi бергöдчöм комияслöн традицияа мöвпсямын гöгöрвосьылiс глобальнöй, космическöй лоöмторйöн. Сiйö пырлiс вогöгöрса календарлöн медшöр кадколастъяс пиö. Сэк мукöд муюгыдыс матысмисны йöзлöн муюгыдлань да суыс на костын лолiс пырыс мунана. И тайö вермис жугöдны космосса арт-ладсö. Кутчысьны кö колана видзчысьöмъясö да методъясö, позис син чöвтлыны локтан олöмö, ладмöдны таладор да мöдар югыд костын йитöд. Та понда куття дырйи том йöз зэв ёна радейтлiсны гадайтчыны, торйöн нин кажитчылiс тайö нывъяслы.

Медъёна том коми войтыр радейтлiсны кывзысьны куим туйвежын. Туйвежлöн символикаыс пыдiа. Танi позьö бöрйыны, кутшöм туйöд мунны, да веськавны öта-мöдсьыс торъялана инъясö, а сiдзкö и, олöмыд (рöкыд) вермас лоны некымын пöлöс. Но гадайтчигöн вермис тыдовтчыны и збыль “туй” мöдар югыдö да сэтчöс олысьяс вермисны нуны гадайтчысьсö ас дорас. Таысь видзлiсны вуджöръяс. Туйвежын гадайтчыны колiс быть кытш пытшкын. Лым вылö вольсавлiсны ыж, мöс либö вöв ку да сы гöгöр вöчлiсны пöдса кытш. Бура кыйöдiсны, медым весиг ку дорышыс эз веськав кытшыслöн визь вылас, сы вöсна мый сэтi пеж ловъяс вермисны вуджны кытшсö. Медым содтыны кытшыслысь магияа вынсö, сiйöс визьнитлiсны сотчöм йыла беддьöн либö мыйöнкö ëсь йылаöн (пуртöн, вöралан шыöн). Сэсся тшукöдлiсны пуртсö (бурджык нянь шöралан) кытш йитчанiнас. Пуксьылiсны кытш пытшкас ку вылö, юр вылас пуктылiсны нянь шöрöм да вевттьысьлiсны вонйöн, дöраöн либö ыджыд чышъянöн, но медся бур вевттьöдöн вöлi пызан дöра. Торйöн бур вуджöрöн вöлi кань. Сiйöс босьтлiсны кытш пытшкас да вöчлiсны гöнас кыдз позьö унджык гöрöд: пеж ловъяс эз вермыны вöчны лëк, кытчöдз эз разьны став гöрöдсö. Позис кывзысьны и öткöн, и чукöрöн, но мед гадайтчысьяслöн лыдыс вöлi гозтöм (3-5-7). Öткöн гадайтчигöн матiас эз позь лоны некодлы. Туйвежын кывзысьны вöлi медбур 11-сянь 12-öдз войын. Кытш пытшкас гадайтчысьяс кутчысьлiсны чаль чуньяснаныс, быттьöкö вöчлiсны нöшта öти кытш.

Ныв кö кылас жыньган шы либö додь сюв дзуртöм – петас верöс сайö. Öтув кывзысигöн зiлисны гöгöрвоны, кутшöм керка дорын дугдас сюв дзуртöмыс. Сiдзкö, сэнi и олö невестаыс. Верöс сайö петöм тунавлiсны и кок шыяс – “верöспу локтö”. Кутшöм керка дорын сувтас, сэнi и гöтырпуыс. Кутшöмкö керкаын сьылöны – кодкö сэнi олысь зонъяс письыс регыдöн гöтрасяс. Бур шыяс: сьылöм, йöктöм, мелi гöлöсъяс – бур пас ставнас сиктыслы дзонь во кежлö. Мöдарö, кылiс кö кутшöмкö керка дорын бöрдöм, сiдзкö, сiйö керкасö суас неминуча. Бöрдöмыс да горзöмыс кылiс урчиттöм инын – шогыс (висьöмъяс, пöжаръяс) суас уна сиктсаöс. Чер шыяс либö куим пöвста таркöдöм кайтiсны кулöмаöс: вöчöны горт либö тувъялöны горт пöвсö. Пон омлялöм вежöртiс регыдъя пöжар. Сëрни да вöвъяслöн ветлöм кылö пинясьöм водзын.

Повзьöдлана гадайтчöмöн вöлi и юкмöс дорын войся кывзысьöм. Вуджöръясыс (ку, кытш да с.в.) вöлiны сэтшöмöсь жö, кыдзи и туйвежын гадайтчигöн. Перым-комияс, медым бурджыка видзчысьны, куття дырйи юкмöс дорын гадайтчигöн визьнитлiсны йи вылас куим кытш öта-мöд пытшкас да нöшта босьтлiсны сьöрсьыныс енпöв. Татшöм гадайтчöм, торйöн нин вöлi кö сiйö ва вежöдан лунлы паныд войö, вöлi медся эсканаöн. Юкмöс дорын кывзысигöн позис тöдмавны водзö лоанасö: пöв лöсалöны либö кöрттув тувъялöны– кулöм; шум да горзöм – пöжар; быттьöкö лым кöмöкъяс чужъялöны – мöс вошас да с.в. Коми мойдъясын “ваувса муюгыдö” позьö пырны и юкмöсöд. Та вöсна мукöдыс кывзысисны юкмöс тшупас гöгöр гез гаровтöмöн. Сiдзкö, магияа видзан кытшсö вöчлiсны эз гадайтчысь гöгöрыс, а мöд югыдö пыранiн гöгöрыс. Куття дырйи йитчыны ва увкöд да тöдмавны локтан йывсьыс позис и кокниджыка: гезйöн гаровтлiсны ва тыра пельса.

Öпаснö вöлi кывзыны олöмсö Василей лун (Выль во) паныд войö. Кывзысисны овтöм керкаын. Эскылiсны, мый овтöм керкаясын олö быдсяма пежыс. Чайтлiсны, мый буретш пежыслöн лëк вöчöм пондаыс керкаыс тыртöммис, мед кöть мыйла олысьясыс эновтiсны керкасö збыль вылас. Вывтi öпаснö вöлi ветлыны овтöм керкаö войын, торйöн нин Выль во войö. Сэтчö мунiсны сöмын медся повтöм зонъяс. 7, 9 либö 11 зон водзвыв сëрнитчисны, чукöртчисны, сiдз мед найöс некод эз аддзыв, да мунiсны овтöм керкаö. Сэн найö пуксисны кытшö да кутчысисны чаль чуньяснаныс. Öти зон прöст чальнас мый вынсьыс кутчысис öдзöс конгырö, мед некод эз вермы восьтны. Чайтiсны, мый тадзисö кö он вöч, керкаас шутëлöн да тöлöн пырасны пеж ловъяс либö пыртасны горт. Сэк гадайтчысьяс йöймытöдз повзьылiсны. Та бöрын найö шыöдчисны мöдар югыдса вынъяс дорö да корисны, мед вермасны кывны ставсö, мый найöс виччысьö локтан вонас. Каститчис кö, мый керка вевт вывсьыс исковтöны пöвъяс, сiдзкö, кодкö кулас. Кöдзан шыяс туналiсны няня во. Керка лэптöм шыяс – лöсасьöм, керасьöм, кöрттув тувъялöм – туналiсны пöжар либö зык.

Куття дырйи во кежлö кывзысьлiсны тшöтш и рыныш дорын. Комилöн мифологияа чайтöм-гöгöрвоöмъяс серти, рынышын вöлi аслас месай рыныш айка. Сылöн буралöм сайын вöлi уна гортгöгöрса удж артмöм. Рыныш дорын гадайтчисны нянь воöм йылысь. Кодкö öтнас, куимöн либö витöн (сизимысь унджыкöн оз вöлi позь) пуксьылiсны рыныш öдзöс водзö пуртöн визьнитöм кытш пытшкö, вевттьысьлiсны пызан дöраöн да кывзысисны: таркöдчöм – няньыс бура воас, трачкöм – этша нянь, бöрдöм – тшыгъялöм.

Куття дырйи кывзысьлiсны и мöд ног. Вевттьытöм на керкаын кывзысьлiсны матича вылас кавшасьöмöн. Ва вежöдан лунö водз асывнас кывзысисны ас либö орчча керка öшинь улын, зiлисны тöдмавны водзö олöмнысö керкаса гöлöсъяс серти. Та могысь жö “пожнавлiсны” лым: лымсö босьтлiсны бöждор тыр, шыбитлiсны вывлань да шулiсны: “Еджыд лым, кöн менам муса жöникöй? Кöнi сiйö, сыладорын понйöн увтышт (жыньганöн триньгышт)”. Сэсся кывзiсны: кысянь кылас пон увтчöм (либö жыньган шы), сэтчö и петас нылыс верöс сайö. Либö нывъяс пожналiсны джоджысь чукöртöм ëг да шулiсны: “Кодарсянь пон увтыштас, сэтчаньын и олö жöникöй”.

Чайтлiсны, мый куття дырйи гадайтчигöн позис аддзыны локтан олöмтö, рöктö. Зонъяс радейтлiсны гадайтчыны абу збыль кулöмакöд. Ыджыд рöмпöштан водзö сувтöдлiсны пызан да вевттьылiсны дöраöн. Öти зон пöрччысьлiс да водлiс пызан вылас. Сiйö ворсiс кулöмаöс. “Кулöмалöн” юр улас вöлi юрлöс, юр водзас сись. Сiйö куйлiс жырйын öтнас, а мукöд гадайтчысьыс öтиöн-öтиöн пыралiсны керкаö. Быд пырысь матыстчылiс пызан дорö, шыасьлiс “кулöма” дiнö ним сертиыс да шулiс: “Прöстит да благöслöвит”. Куйлысьыс видзöдлiс рöмпöштанö: мича чужöм – локтан вонас пырысьыслöн лоö бур олöм либö кöлысь, мисьтöм чужöм – лëк олöм. Тыдалiс кö рöмпöштанас шой, сiдзкö, гадайтчысьыс регыдöн кулас. “Кулöмакöд” рöмпöштан водзын гадайтчылiсны и мöд ног. “Кулöмаöс” пöрччöдлiсны, мыськылiсны, гаровтлiсны саванö да водтöдлiсны водз пельöсö збыль кулöмаöс моз жö. Киас сетлiсны öзйысь сись, юрладорас сувтöдлiсны рöмпöштан. Рöмпöштанас тыдалiс гöбöч пыранiн. Морöс вылас сувтöдлiсны мöд рöмпöштан, сэнi тыдалiс юрладорса рöмпöштанысь серпас. Та бöрын ставöн пырлiсны гöбöчö да пукалiсны сэнi чаль чуньяснаныс кутчысьöмöн. Сэсся найö öтиöн-öтиöн петавлiсны гöбöчсьыс посводзö. “Кулöма” сюся видзöдiс быдöн вылö кык рöмпöштан пыр. Позис аддзыны, мый öти петлiс гöбöчсьыс гöрба, мöд – венеча, коймöд – кагаа да с.в. Эскылiсны, мый тадзи гадайтчигöн “кулöмаыс” вермис збыльысь кувны, шулiс кö кодкö “прöстит да благöслöвит” (тайö кывъяссö быть колiс шуны воддза гадайтчöмас, кодi эз вöв сэтшöм öпаснöй) либö сутшкис стенö пыстöм ем. Тадзи жö позис гадайтчыны и рöмпöштанъястöг. Сэки водзö олöмсö тöдмалiсны гöбöчысь петысьяслöн чужöм сертиыс.

Куття дырйи гадайтчигöн нывъяс кыйöдiсны рöмпöштанысь верöспунысö. Гадайтчигöн нарошнö восьталiсны юшкаяс, посводз öдзöсъяс, ывла да гöбöч öдзöсъяс. Повтöмджык нывъяс гадайтчисны эз керкаын, а овтöм жыръясын: амбарын, турун лэбулын либö весиг гöбöчын. Лэдзалöм юрсиа ныв пырлiс гöбöчö. Öти киас сылöн вöлi рöмпöштан, мöдас – сартас. Сiйö вöлi сэнi сэтчöдз, кытчöдз эз аддзы рöмпöштанас верöспусö. Либö овтöм жырйын öта-мöдсьыс неылö воча-воча сувтöдлiсны кык öтыджда рöмпöштан. Öти рöмпöштан водзас öзтылiсны кык сись. Сэтчö видзöдчис гадайтчысь ныв. Сiйö корис мöдар югыдса вынъяслысь, медым найö петкöдласны сылы верöспусö. Та бöрын сылы колiс син лапниттöг ëся видзöдны рöмпöштанас. Кыдз сöмын тыдовтчылiс верöспуыслöн мыгöрыс, пыр жö колiс котöрöн петны гадайтчан жырсьыс да пернапасавны öдзöссö, медым пежыс эз вермы петны. Эз кö нинöм мыччысьлы рöмпöштанас, сiдзкö, локтан вонас кöлысьыс эз лолы. Рöмпöштан водзас гадайтчыны колiс öткöн. Ачыс гадайтчöмыс лыддьыссьылiс öпаснöйöн, кöть и гадайтчылiсны гортын.

Вöлiны и кокниджык гадайтчöмъяс, медым аддзывны верöспуöс. Нывъяс сувтöдлiсны лыа либö пöим тыра тасьтi вылö ва стöкан. Стöканас шыбитлiсны зарни чунькытш, а бердас сувтöдлiсны рöмпöштан. Сэсся дыр видзöдiсны рöмпöштан пырыс чунькытш вылас (позис видзöдны и веськыда чунькытш вылас), кытчöдз эз тыдовтчыв верöспуыслöн мыгöрыс.

Верöспуöс позис аддзывны и туналан вöтъясын. Медым вöтавны жöникöс, эз ков кевмыны Енлы узьны водтöдз. Колiс корны мöдар югыдса вынъяслысь, мед петкöдласны верöспусö. Та могысь жö нывъяс сëйлiсны водтöдзыс пань либö чуньлыс тыр сов либö пызь да кылöдлiсны сымда жö ваöн. Та бöрын пуктылiсны юрладор улас ма сиськысь ичöтик ватлана сартасысь тэчöм юкмöс да лыддьылiсны нимкыв: “Верöспуöй, волы ме дорö ва гумлавны, вай меным юны”. Дöрöм сос пытшкö кöртавлiсны сьöд тöрöканöс сiдз, мед сiйö вермис ветлыны соскöдыс. Тайö тöрöканыс вöтöн вайöдлiс верöспуöс, петкöдлiс сiйöс асьсö да сылысь эмбурсö. Вöлiны и мукöд эскöмъяс сы йылысь, кыдзи позьö вöтавны туналан вöт. Кöрöбö пуктылiсны вит тöрöканöс да кöртавлiсны сiйöс веськыд кок певйö. Киськавлiсны куим öдзöс вуг да шулiсны: “Кисьта, киськала, верöспулысь синсö ваöн тырта: волы норасьны”. Ва вежöдан лунлы паныд войö пуктылiсны юрлöс улö пурт, сынан либö улыс паськöм. Игнавлiсны сундук, ва тыра ватлан либö юкмöс, а восьтансö пуктылiсны юрлöс улö. Вöтасян кö, мый кодкö волiс восьтанысла, лоас кöлысь.

Куття дырйи гадайтчигöн нывъяс зiлисны тöдмавны верöспу йывсьыс ставсö: арлыдсö да нимсö, сямсö да судзсянлунсö, оланiнсö да юрси рöмсö, энькаыслысь сямсö да с.в. Та могысь гадайтчигöн вöдитчылiсны быдсяматорнас. Куття рытö нывъяс коявлiсны лым вылö пöим, а асывнас пöимвывса кок туйяс сертиыс тöдмавлiсны верöс сайö петöм йылысь. Пöимсö колiс коявны мукöд гадайтчигöн моз жö гидын, пывсян дорын, йöр сайын, туйвежын да с.в. Ачыс кок туйыс (кöнсюрö гоза лыда кок туй) тунавлiс верöс сайö петöм. Чайтлiсны, мый гынсапöг туй тунавлiс пöрысь сайö петöм, кöтi (ляпкыд гöленя кучик кöм) туй – шöр арлыда морт сайö, сапöг туй – том сайö. Войвывса комияс пöвстын валеги туй вежöртлiс, мый верöспуыс лоö ас сиктысь, а тöбек (гöна кöм) туй – мый мöд сиктысь.

Медым тöдмавны верöспулысь нимсö, куим ныв чукöртчылiсны рытын, сюйлiсны изкиö куим пыстöм ем да изкисö бергöдлiгас зiлисны гöгöрвоны изки шыяс сертиыс верöспуыслысь нимсö. Куття дырйи медпервой луннас нывъяс босьтлiсны воманыс видзысь петöм бöрся медводдза сëян, котöртлiсны йöр сайö да юавлiсны медводдза воча лоысь мужичöйлысь нимсö. Та могысь жö нывъяс петавлiсны ывлаö шаньгаöн Крештшенньö асылö. Медводдза воча локтысь мужичöйлöн нимыс вöлi и верöспуыслöн нимöн. Вочаасьлiс кö медводдзанас нывбаба, сiдзкö, сiйö вонас кöлысьыс эз лолы. Медым тöдмавны верöспулысь юрси рöмсö, нывъяс гез помын лэдзлiсны сэрöг öшинь пыр ассьыныс сынансö да асывнас видзöдiсны, эм-ö сэнi юрсиыс да кутшöм рöма. Жöникыслöн пö юрсиыс лоö сэтшöм жö рöма. Василей лун (Выль во) водзвылын рытнас нывъяс пыравлiсны гидö ыжöс кутны. Сюрлiс кö медводдзанас еджыд ыж – верöспуыс лоö югыд юрсиа, сьöд кö – пемыд юрсиа, шырöм ыж – гöль, кузь гöна – озыр. Медым тöдмавны энькалысь сямсö, нывъяс нуöдлiсны сiдз шусяна броткана гадайтчöмъяс. Рачö кисьтлiсны ва да пуктылiсны би весьтö: ваыс пузяс варгöмöн – энькаыс лоö скöр. Либö ваас пуктылiсны из, а из вылас неуна кудель. Кудельсö öзтылiсны да изйыскöд тшöтш вевттьылiсны гырничöн. Ваыс кö пондылiс пырны гырничас öдйö да шумöн – энькаыс лоö скöр да броткысь, чöла кö – вежöра да авъя.

Куття дырйи гадайтчылiсны и мукöд ног. Водзсö пöшти став гадайтчöмыс вöлi паськалöма рочьяс пöвстын да Рочмуса мукöд войтыр пöвстын.

Сэсся ёна гадайтчылiсны календарлысь гожся су вуджöм бöрын. Но гадайтчылiсны сöмын öти лунö – Купальнича Иван лунöдзса рытö (важ стиля лöддза-номъя 24. лун). Иван лун водзын быть колiс пывсьыны. Пывсьöм бöрас том йöз мунiсны ва дорö, öзталiсны бипуръяс да шыблалiсны ваö корöсьяснысö. Видзöдiсны: вöяс корöсьыс – кöсйöмыс збыльмас, оз кö – оз. Вöлiны и мукöд сикас приметаяс: вöяс корöсьыс – кулöм либö кутшöмкö мöд неминуча; кывтас ва вывтiыс – кöлысь, радлун, гажа олöм; ваяс берегö – верöс сайö петöм оз ло, вежсьöмъяс оз лоны. Иван лунся корöсь отсöгöн гадайтчисны и мöд ног. Пывсянысь петöм мысьт сувтлiсны пывсянланьыс мышкöн да шыбитлiсны корöсьсö бöрлань: пывсян вевт вылö усяс – олöм; вöрлань лэбыштас – вöрын ылалöм; юлань – вöйöм. Вöлiны и мöд нога гадайтчöмъяс. Емва бердса Сереговын нывъяс гадайтчисны юркытшъяснысö ваö шыблалöмöн. Тайöс ёна радейтлiсны и асыввывса славяна. Печора вылын нывъяс Иван лун водзын гадайтлiсны бара жö ас ногыс. Рудзöг му вылö найö шыблалiсны мужичöй нимъяса кабала торъяс да чайтiсны, кутшöм нима кабала медводз сюрас, сэтшöм нима и лоö верöсныс.



Литература: Засодимский 1988, Гагарин, Жеребцов 1968, Гагарин, Дукарт 1968, Дукарт 1975, Дукарт 1978, Жаков 1901, Жилина, Сорвачëва 1971, Заварин 1870/1;5, Конаков 1993, Микушев, Чисталëв 1961, Сидоров 1928, Смирнов 1891, Uotila 1989.

Н. Конаков
ГАЖТÖМ быдлаын; гажтэм вэ., изь., печ., – пеж ловъяслöн да ин месайяслöн эпитет.

Гажтöмöн шулiсны тшöтш и местаяс, кöнi пыр мыйкö каститчис да лолiсны гöгöрвотöмторъяс: ылавлiсны йöз, помкатöг сувтлiсны додьяс, лэдзасьлiсны вöвъяс да с.в.



Н. Конаков
ГАНЬ ИВАН – Печора катыдса комияслöн фольклорса герой, тун-рöзбойник.

Тунасян кужанлунсö Гань Иванлы сетлöма Печора кывтыдса нывбаба-тун. Гань Иван кöсйысьöма сылы озыр козин. Но нывбабаыд абу сетöма став кужöмсö, и Гань Иван абу лоöма медвына тунöн Печора вылын. Тадз, öтчыд Гань Иван вензьöма мöд тункöд – гöрбакöд. Гöрба бергöдчöма сылань куш сiтаннас да вöзйöма сiйöс вины. Гань Иван лыйöма, веськалöма гöрбалы сiтан розяс, но венны абу вермöма. Тунасян тöдöмлунъяснас Гань Иван вöдитчöма рöзбойничайтiгас. Сiйö ыджыдавлöма ва вылын. Та понда сiйö ëртъясыскöд тшöтш вермöма пырны пыжнас Печораö, гусьöн матыстчыны кывтысь карабъяс дорöдз, лыкöдны найöс да ва увтiыс жö пышйыны вöтчысьясысь. Веркöсас сiйö петлöма сöмын сэнi, кöнi олiсны васаяс. Гань Иван кулöма сiйö жö сиктас, кöнi и велавлöма тунавнысö. Сiйö воöма сэтчö ëртъясыскöд, найö пуöмаöсь шыд, но шыдыс друг вирöссьöма. Гань Иванлы воöма тöд вылас, мый сiдз эз и аттьöав велöдысь тунсö. Сiйö гöгöрвоöма, мый воöма бöръя здукыс. Мöд версияын Гань Иванöс бöръявылас кутöмаöсь жö да лыйöмаöсь сылöн жö тшöктöм серти гач кизьнас зарадитöм пищальысь, сы вöсна мый пуля сылы абу имитлöма.



Литература: Рочев 1984, Сидоров 1928.


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   62




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет