Ад быдлаын (< роч); ад гуран скр., шс.; вакрамеш



бет8/62
Дата03.07.2016
өлшемі1.79 Mb.
#173519
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   62

И. Ильина



ВЕЖАДЫР вэ., скр., шс. ‘вежа кад’; вежавидзем уэ.; вежавидзандыр ем. ‘вежа видзчысьöм, кутчысьöм, вежа видзчысян, кутчысян кад’; вежа пöра изь. ‘вежа кад’; Ен лун дыр уд.; Сьветтьö вс., лл., шс., перым-коми (< роч), – важ стиля öшым 26. лунсянь тöвшöр 6. лунöдз.

Роч вежадырся öбрадъясын моз жö коми том йöзлöн вежадырся медрадейтана гажöн вöлi чумичасьöм, торйöн нин кажытчылiс тайö зонъяслы. Медтшöкыда пасьтасьлiсны пöрысь пöльясöн, чиганъясöн, баринъясöн, арта войтырöн, мыкыраясöн да с.в. Нывъяс вежласисны зонъяскöд паськöмнас, мукöдыс пасьтавлiсны гуга пасьяс. Чужöмъяснысö мавтлiсны саöн, тупкылiсны чышъянöн либö марляöн, мед некод эз тöдмав. Эжва катыдса сиктъясын пасьтасьлiсны йöгра-яранöн, буракö, тайö войтыръяс да комияс костын коркöя лёк йитöдъяс казьтылöм могысь. Йöгра-яранöн чумичасигöн пасьтавлiсны кузь гöна шапкаяс, гуга пасьяс, пасьяс вылас öшлiсны вöрпаяслысь бöжъяс. Чужöмнысö вевттьылiсны саöсь марляöн. Маскаа том йöз 5-10 морта чукöръясöн рöштво дырся славитöмсянь вежадыр чöж ветлiсны керкаысь керкаö. Пырджык пыравлiсны сэтчö, кöнi олiс авъя да няня-соладжык войтыр. Гудöкасьыськöд падейяс пыравлiсны керкаö да йöктiсны гудöк улö, таысь найöс чöсмöдлiсны (сетлiсны вина да сёянтор). Тшöкыда öти рыт чöж няня-соладжык керкаясö пыравлiс некымын чукöр. Керкаясö пыралiг юавлiсны, тöдмалiсны эз керка олысьясыс падейяссö. Кодöскö кö эз тöдмавны падейяс письыс, вöлi зэв нимкодь. Сыктывсаяс эскылiсны, мый сiйö, кодöс эз тöдмавны, дзонь во чöж оз кут висьны. Эз кö вöвны месай-месаньыс няня-солаöсь да мисьтöма видзöдiсны падейяс вылö, чумичаяс вермисны и водзöс перйыны, шуам, койыштны джоджас пöим либö са.

Вежадырся войпукъяс вылын быть колiс лоны томъяс пиысь падейяслы. Торйöн нин радейтлiсны некымын персонажа петкöдчöмъяс, кöнi ворслiсны том йöз пиысь чумичаяс. Тшöкыда тайö вöлi дженьыдик импровизация, но вöлiны и урчитöм сёрнияса да сюжета петкöдчöмъяс: сiдз шусяна йöзкост драмаяс. Колö шуны, мый быд районын вöлiны аслас радейтана ворсöмъяс-петкöдчöмъяс. Водзсö найöс ворслiсны не сöмын вежадырся рытпукъяс дырйи, но найö пырлiсны тшöтш и кöлысьдырся öбрадъяс пиö, а падейяс асланыс петкöдчöмъяснаныс тшöтш вöлiны дона гöсьтъясöн сьылöдöмöдзса нывсетъяс вылын. Традиция серти, комияслöн кöлысясян кадколастыс заводитчылiс вежадыр бöрын да нюжавлiс йöввыв вежонöдз. Та вöсна зэв вермас лоны, мый рöштводырся да кöлысьдырся маскарада инсценировкаяс öта-мöдыскöд йитчöмны. Обса йöгралöн татшöм сяма жö чумичасян öбрадъяс заводитчылiсны öшым помын, зэв активнöя мунлiсны тöвшöрын-урасьöм тöлысьын да помасьлiсны сöмын тувсов луна-воя öткузя гöгöр. Тайö тöвся гажъяс дырйиыс шöр инын вöлiны тшöтш и падейяслöн инсценировкаяс. Мукöд персонажыс (шуам, тури) драмаа петкöдчöмъясын вöлi комияслöн кодь жö. “Ворсысьяслысь” чужöмъяссö тшöтш жö вевттьылiсны сюмöд чумичьяс.

Рочьяс моз жö коми том войтыр вежадырся эштандыр кадö пырджык рытпуклiсны. Рытпуклiсны сiдз шусяна “ворсан керкаын”, кодöс том йöз кöртымавлiсны Рöштвосянь Ва вежöдан лунöдз. Мынтысьны чукöртлiсны вит урöн кымын быд мортсянь. Та кындзи зонъяс ньöблiсны сисьяс керкасö югдöдны да вина керка месайясöс чöсмöдны. Том йöзлысь вежадырся рытпукъяссö да войпукъяссö верстьöяс ошкисны либö этша вылö нинöмöн эз торкавны. Арся-тöвся быдлунъя рытпукъяс дырйи ворсöмъяс, сьылöмъяс да мукöд сикас гажöдчöмъяс кö торкавлiсны кипом удж вöчöм сöмын недыр кежлö, то вежадырся войпукъяс да рытпукъяс дасьтысьлiсны пырджык гажöдчöм понда. Нывъяс дасьтысисны на кежлö водзвыв, вурлiсны либö ньöблiсны выль паськöм. Зонъяс тшöтш жö зiлисны петкöдлыны судзсьöмсö да мукöд бурнысö. Вежадырся войпукъяс дырйи колiс кыдз позьö бурджыка петкöдлыны ассьыд сюсьлунтö да вежöртö, сьывны да йöктыны кужöмтö. Таысь öтдор вежадырйи коми том войтыр ёна радейтлiсны гадайтчыны. Торйöн нин ёна гадатчылiсны нывъяс (видзöд гадайтчöм).



Литература: Гагарин, Дукарт 1968, Дукарт 1978, Конаков 1993, Чернецов 1968, Янович 1903.

Н. Конаков



ВЕЖАЙ-ВЕЖАНЬ вэ., л., лет., уэ., скр., шс., уд., п.-к. (öтвывтан); пернай изь. (< перна + ай) ‘вежай’; пернянь изь. (< перна + ань ‘нывбаба’) ‘вежань’; акка ем., уэ. (< б.-ф. akka ‘нывбаба, гöтыр’); бöжатка уэ., скр. (< роч Бог, божий) ‘вежай да вежань’.

Комияслöн гортса-гозъякостса йитöдъяслöн иерархияын вежай-вежаньлöн вöлi зэв вылi статус. Вежаньлöн этшлуныс имитлiс сыöн пыртöм кагалöн дзоньвидзалун вылö. Мöдар югыдын сылы колiс кывкутны аслас вежаныв-вежапи дзоньвидзалун йылысь. Урчитöм арлыдын быд нывбабалы быть колiс лоны вежаньöн, а то мöдар югыдын сылы ковмас вежанявны понлы. Вежай-вежанькостса йитöдъяссö вöлi стöча нормируйтöма. Налы эз позь öти и сiйö жö кадö ветлыны джодж кузя кöмтöг, эз позь пуксьыны воча – таысь вежаныв-пиныс вермисны висьмыны. Вежайлы да вежаньлы эз позь гöтрасьны öта-мöдыскöд. Вежайлöн вежанькöд либö вежаныв-пи мамыскöд узьöм вермис нинöмö воштöдны кагасö. Эз жö позь гöтрасьны, кор жöниклöн да гöтырпулöн вежай-вежаньыс вöлiны весиг ылi рöдвужöн. Вежай-вежанькостса рöдвужлун лыддьылiсны вежаньлöн да кага батьыслöн рöдвужлун серти матысаджыкöн, кöть найö кага пырттöдзыс эз вöвны весиг тöдсаöсь. Медым кагаыс эз висьмы, вежай-вежаньлы да кага мамлы эз позь не сöмын пинясьны, но и шуавны öта-мöдныслы мустöм кывъяс. Кöлысь дырйи вежайлöн да вежаньлöн тöдчанлуныс вöлi жöник-невесталöн ай-мамъясысь ыджыдджык. Гöтырпусьыс юр донсö сетлiсны буретш найö, вежай-вежаньлöн бурсиöмыс вöлi ай-мамлöн серти тöдчанаджык. Традицияа культураын да мöвпсямын тöдчана торъялöмъяс понда Об кывтыдö овмöдчöм комияс пöшти некор эз гöтрасьлыны йöгра-яранкöд. Та вылö видзöдтöг комияс тшöкыда вöлiны кага пыртiгъясö вежай-вежаньöн да налöн зэв регыдöн лои уна вежаныв-пи сэтчöс олысьяс пöвстын. Тайö, дерт жö, ёна чинтiс войтыръяс костын зэвтчöмлунсö.



Литература: Налимов 1991.

Н. Конаков



ВЕЖЛИВЕЦ п.-к. (< роч вежа ‘тöдысь’); свадьба видзись уэ., уд. ‘кöлысь видзысь’; свадьба пыкыд вэ., сыкт. (< к. пыкöд); пон бöж кералысь вэ. – тöдысь, кодi видзö том гозъяöс да кöлысьсö лёк ловъяслöн имитöмысь да мукöд тöдысьяслöн кимöститчöмысь.

Кыдзи и уна мукöд войтырлöн, кöлысь вöлi коми мортлöн олöмын торъя тöдчанаöн, су сяма да вуджан лоöмторйöн. Чайтлiсны, мый вогöгöрся календара цикллöн су сяма кадпасъяс дырйи моз жö кöлысь дырйи быдсяма лёк выныслöн имитöмыс торъя мöрччана, а том гозъя да став кöлысясьысьыс ёна рыжöсь. Медым кöлысьыс мунiс лючки-бура, быть колiс корны вежливецöс, вына тöдысьöс. Кöлысь дырйи сiйöс донъявлiсны поп серти вылöджык. Дзик заводитчöмсяньыс вежливец видзöдiс кöлысь мунöмсö да видзис сiйöс лёкысь. Чайтлiсны, мый лёксиысь тöдысьяс вермисны кöлысьсö сувтöдны либö весиг пöртны кöлысясьысьяссö кöинъясö. Эм зэв уна быличка сы йылысь, кыдзи торксис гöтрасьысьяслöн вичкоö мунöмыс либö, мöдарö, ён вежливец бырöдiс этшаджык вына уджъёртыслысь гуся лëк кöсйöмъяссö. Тшöтш и кöлысьдырся пызан сайын медыджыднас вöлi вежливец. Сылысь юасьтöг либö сылöн тшöктытöг некодлы нинöм эз позь вöчны – ни пуксьыны, ни сувтны, ни юны, ни сёйны. Чайтлiсны, мый вежливецлöн вын да вермöг сайын том гозъялöн шудыс да тыр-бур олöмыс.



Литература: Плесовский 1968, Янович 1903.


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   62




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет