Ад быдлаын (< роч); ад гуран скр., шс.; вакрамеш



бет17/62
Дата03.07.2016
өлшемі1.79 Mb.
#173519
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   62

Н. Конаков



ДЗЕБÖМ быдлаын; дзебсьöм уд., скр., уэ., п.-к.; дзебем вэ., изь.; дзебсем вэ., изь. (< дзебны); гуалöм уд., скр., лл.; гуасьöм уд., скр., лл., уэ.; гуалэм вэ.; гувалэм вэ. (< гу); кöрöнитöм уд. (< роч хоронить).

Дзебöм комияслöн пырö медся сложнöй ритуалъяс лыдö. Сiйöс артмöдöны и магияа вöчöмторъяс, и кöлуй, и сëян, и шуöм-висьталöмъяс. Сiйö йитчöма йöзкостса волысьöмъяскöд, öбрадъяскöд да эскöмъяскöд. Дзебöм юксьö куим сьöрсьöн-бöрсьöн мунысь юкöн вылö: 1) кулöм кежлö дасьтысьöм, 2) кулöмаöс туйö дасьтöм, 3) ачыс дзебöмыс.

Кулöм матысмöм вылö индö унатор: вöтъяс, каститчöм, гöгöрвотöм петкöдчöмъяс, кодъясöс лыддьöны пасъясöн. Кулöмакöд аддзысьлöм вöталöм, кор кулöмаыс корö ас дiнас либö аскöдыс, гöгöрвосьылiс зэв ясыда: мортыс кö öтдортчылiс корöмсьыс – сьöкыда висьмылiс, сöглас кö сетлiс – кувлiс. Вöтöн пинь воштöм индiс рöдвужлöн кулöм вылö. Вöтын кодöскö виöм туналiс “виöмаыслысь” збыль кулöм; вöрпа либö ыджыд чери виöм туналiс рöднялысь кулöм. Керка лэптöм, пыж вöчöм либö налöн киссьöм туналiс кулöм.

Морт (пемöс) мыгöра орт, урöс петкöдчылiс мортлы аслыс либö рöдвужыслы кулöм водзас. Орт вермис вайны юöрсö и мöд ног. Тадз, информаторъяс висьталöны, мукöддырйиыс пö пач сëр вылын помкатöг бергöдчылiс нянь пöв, нянь зыр, джоджын – чер, пызан вылысь усьлiс чашка, джаджйысь кöрöб, потласисны рöмпöштанъяс, öшинь стеклö, стöканъяс. Матич дзуртöм туналiс кöзяинлысь кулöм. Öнöдз на эмöсь эскöмъяс сы йылысь, мый орт чеплялö рöдвуж йöзöс. Налöн киясас (кокъясас) гозйöн-гозйöн артмöны лöзъяс – орт чепöль. Мында чепöль гоз – сымдаöн и куласны. Матысалöн кулöм йылысь висьталiс и банбоктö вирöдз курччöм, уна тöрöкан, вывтi уна картупель, сугöн воöм, виччысьтöг мойвиöм вöралiгöн либö чери кыйигöн. Удора вылын да Эжва катыдын шулiсны: “Шуйга коклябöр лудö – ковмас гу (шойна туй) тальны”. Мукöд пас сертиыс и талун на пуктöны диагноз: бурдöдны позьтöм висьысьлöн пель нëньыс потасъяса, ныр бордыс вöйöма, гыж вужйыс лöз да с.в. Кулöм тунавны позис и календарса празьникъяс дырйи гадайтчигöн (видзöд гадайтчöм).

Коми важ крестлы юрбитысьяс водзвыв нин дасьтысисны кувны. Найö водзвыв вöчисны гортъяс, крестъяс да видзисны найöс йирк вылын. Тшöтш и мукöд йöз, пырджык пöрысь войтыр, водзвыв дасьтiсны горт вылас да крест вылас пусö, кулан паськöмсö либö этшавылö висьталiсны рöдняыслы, мыйö колö найöс пасьтöдны. Тшöкыда мортыс олiгас на шулiс, кодöс колö корны сiйöс мыськыны, гортсö вöчны, гусö кодйыны, индiс, кодлы мый козьнавны. XIX нэм помын–XX нэм заводитчигöн кулан паськöмсö вурлiсны еджыд дöраысь мöдарö вурысöн да гöрöдтöг. Вуригас зiлисны не вундасьны пуртöн да шыранöн. Уналаын вöдитчисны саванöн. Кулöмаöс кöтiöдлiсны (ляпкыд кучик кöм). 1930. вояссянь аюловöс пондiсны пинжакöдны, кулан паськöмыс лои пемыдджык. Удораса, Эжва катыдса, изьваса пöрысь нывбабаяс кызвын чышъянсö разöдöны “казьтылöм вылö”. Найö чайтöны, мыйöн унджык пö козьналан, сiйöн кокниджык лоö кувныд да веськавны мöдар югыдö. Чайтлiсны, мый тайö öбрадъяссö вöчтöг лолыс оз вермы торъявны тушасьыс – уфнад ловтö он ысты. Та понда лов петöм кокньöдöм могысь восьтлiсны юшкаяс, öшиньяс, öдзöсъяс, лэптыштлiсны тьöсъяс да öклупеньяс. Лов петтöдзыс кулöмалы мыччылiсны ва да колльöдчылiсны сыкöд. Мукöдлаын ва чашкасö сувтöдлiсны пач вылö либö кулысьлы юрладорас, медым лолыс вермис кулöм бöрас мыссьыны, а то кулöм бöрас сiйö вермис петкöдчыны рöдняыслы вöтöн да корис юны либö норасис горш косьмöм вылö. Чайтлiсны, мый торъя сьöкыд кувны шеваяслы да тунъяслы. Кувтöдзыс налы колiс не сöмын мыжъяссьыс мынтöдчыны, но и сетны кодлыкö шевасö либö нимкывсö. На понда нуöдлiсны торъя öбрадъяс. Тун висьтасьлiс вöрысь вужнас вайöм козлы, сылысь вундылiсны гасниксö, öдöн вартлiсны шуйга киöн, сылы колiс прöститны нелямын мортöс да с.в.

Кулöм бöрын пыр жö вевттялiсны рöмпöштанъяс, öшиньяс, самöваръяс, енпуяс, югъялысь веркöса кöлуй, “медым кулöмалöн синмыс эз коль”. Кулöмаöс мыськалöны суседъяс: мужичöйöс – аюлов, нывбабаöс – энюлов. Мыськалöны гозтöм лыда йöз. Рöдвужлы, торйöн нин матысаяслы да ай-мамлы, мыськавны оз позь, но позьö мыськавны гöтырлы да верöслы. Мыськавнысö кулöмаöс водтöдöны джодждöра вылö. Киськалöны кулöмаöс шуйга киöн сюмöд дозйысь Эжва катыдсаяс кимльöс кивыв, Эжва катыдсаяс, Сыктывкар бердын да Лузаын-Леткаын ки гуг, изьватас да удорасаяс ки пуджинь. Мыськалöны юрсяньыс кокланьыс. Шуй майтöгсö (вэ., уд., ем., изь.) кöнсюрö шыбитöны кильчö вывсянь шуйга пельпом вомöн, кöнсюрö гуалöны муö, сы вöсна мый сiйö майтöгнас тунъяс вермасны тшыкöдны кулöмалысь горткотырсаяссö. Емва вылын майтöгсö сетлiсны мыськалысьяслы. Кöнсюрö удораса, изьваса да Эжва катыдса сиктъясын шуй майтöг лöньöдлiс кокни киа мортöс, тöдлытöг кö сетан сiйöс мыссигас. Кутшöмсюрö удораса да Эжва катыдса сиктъясын чайтöны, мый шуй майтöг бурдöдö шуй лы да ревматизм сяма висьöмъяс. Кола кöджса комияс бурдöдлiсны сы отсöгöн син чегöм. Удораын чайтлiсны, мый гор вылö шыбитöм майтöг тшынöн позьö бурдöдны тшыкöдöмысь. Майтöгыс торъя имитана кулöмалöн тьöзö киын. Горт вöчтöдзыс кулöмаöс водтöдлiсны лабичö кокнас öбразъяслань, улiас вольсавлiсны дöра. Юрладорас няньö либö пöжасö тшукöдлiсны да öзтлiсны сись, орччöн сувтöдлiсны чай, чайсö вевттьылiсны чегöм шаньгаöн. Кулöмаöс водтöдöм бöрын сьылiсны “Святый Боже...”.

Гортсö да крестсö вöчисны ылi рöдвуж либö суседъяс коз пу либö пожöм пöвъясысь. Удораын водзтi гортсö розьöдлiсны чужöм весьттiыс, медым кулöмалы вöлi югыд. Бöрыннас пондiсны пасйыны öшиньсö пуртöн. Вашка катыдын öшиньсö пасйылiсны пытшкöссяньыс веськыдладорас. А. С. Сидоров висьталö, водзтi пö розьсö горт вевтас вöчлöмаöсь и мукöд комияс. Литератураын паськыда тöдса и кодйöм гортъяс йылысь материал. Горт вöчигöн бура видзöдöны, медым сы увтi эз котöртны пемöсъяс да челядь (“кулöмаыс сьöрсьыс нуас”), медым тунъяс эз нуны чагъяссö. Артмас кö гортйыс коланасьыс ыджыдджык, сiдзкö, кодкö рöдвужсьыс кулас: “кулöмаыс орччöн места дасьтö”. Гортйыс артмас паськыдджык – кулас мужичöй, кузьджык – нывбаба. Кулан паськöмсö, мочалöсö, мыськалан джодждöрасö сотöны горт чагъясыскöд либö шыбитöны гуас горт улас да бура видзöдöны, медым нинöм эз веськав лëк йöз киö. Сотiгас видзöдöны, кодарö нуö тшынсö: сэтчаньын кодкö кулас. Эжва катыдын бипур весьтас шонтiсны кинысö мыськалысьяс да горт вöчысьяс, “а то киныс пыр кутас кынмыны”. Емваса да печораса комияс тöвнас петкöдiсны кулöмалысь ëгсö ю вылö, а тулыснас йи вöрзигöн петiсны ва дорö да бöрдöмсорöн колльöдiсны. Крестсö сувтöдöны керка пельöсö кильчöладорас. Горт пыдöсас вольсалöны (дзонь либö кералöм) кыдз пу корöсьяс либö гозтöм лыда корöсь коръяс: Изьва вылын да Эжва катыдын 7 гоз + 1, Эжва катыдын, Сыктывкар бердын да Удораын 5 гоз + 1, Удораын жö 1 гоз + 1. Корöсьяс вылас вольсалöны дöра либö вольпасьдöра. Разьöны корöсьяс, гаровтöны дöраö да пуктöны кулöмалы юр улас. Кулöмалысь оз кöртавны ни кöм кöвсö, ни вöньсö, ни перна кöвсö, “мед не вомöнавны туйсö”. Веськыд киас пуктöны ныр чышкöд, юрас – кытш. Водзтi ныр чышкöд да кытш пыддиыс пуктылiсны ки чышкöдъяс. Морöсас пуктöны öбразтор. Киподтуя йöзлы водзсö пуктылiсны инструментъяс. Гортъяс зыряна тшöкыда пуктылiсны сëян-юан, вина, бекар-пань. Чайтлiсны, мый тырмытöмторъяс мöдар югыдын оз бырны, да чотысьлы гортъяс пуктылiсны бедь, омöль синмалы öчки да с.в. Челядьлы тшöкыда пуктылiсны чача. Гортйö оз позь вöлi пуктыны кöрт мичмöдчанторъяс да кöрт пернаяс. Керкасö да гортсö тшынöдöны ладанöн, абу кö ладаныс – тусяпуöн. Ен пельöсö öшöдöны кузь ки чышкöд, медым судзас, Сир биа ю вомöн вуджанiныс кö паськыд. Ки чышкöдсö шуöны лов чышкöдöн. Эжва катыдын Помöсдiнын кулöмаöс чышкан ки чышкöдсö öшöдöны ен пельöсö. Ки чышкöдас сатшкöны ем да еджыд сунис трубича.

Гортас кулöма куйлö куим лун. Сэккостi став рöдвужыслы колiс колльöдчыны сыкöд. Колльöдчыны оз волыны куш киöн, вайöны сëян: пырджык пöжас, чери, яй. Войнас кулöмаыскöд пукалö кодкö рöдвуж письыс. Куим лун чöж кулöмасö бöрдöдöны рöдвуж нывбабаяс. Бöрдöдчысьясöс эз корлыны. Вöлiны кö профессиональнöй бöрдöдчысьяс, найö волiсны асьныс, но волiсны сöмын на ордö, кодöс чайтiсны колö бöрдöдны. Уна сиктын медводдза луннас нин чукöстлiсны кевмöмъяс лыддьысь йöзöс. Эжва катыдын Немдiнын лыддисны “Акафист”, “Кулöмаяс йылысь кевмöм” лун шöрöдз. Сэккостi кулöмалöн юрладорас ичöтик пызан вылö пуктылiсны чай да пöсь шаньга. Рöдняыс сулалiсны юрладорас асыввылö чужöмöн да кадысь-кадö мыччылiсны лыддьысьыслы ва. Кулöмаöс лыддьöдöм да сьылöдöм бöрын лыддьысьыс шулiс: “Прöститчöй”. Быдöн окалiс кулöмаöс кымöсас да тшöтш и öбразторсö. Сэсся медбöръяысь пуксьылiсны пызан сайö (бöръя сёян). Лыддьысьлы небöг улас пуктылiсны чышъян, ки чышкöд либö дöра паськöм вурны. Вермисны кö, сетлiсны и сьöм, но ачыс лыддьысьыс нинöм эз корлы.

Бöръя луннас ылi рöдняса мужичöйяс асывсяньыс мунiсны гу кодйыны: тöвнас водзджык, гожöмнас сëрöнджык. Веськыд рöдлы гусö кодйыны эз позь, торйöн нин кулöмалöн ай-мамлы. Печора вылын, Удораын, Эжва катыдын чайтлiсны, мый гу кодйöм бырöдö сизим мыж. Вöльдiнсаяс эскисны, мый мортлöн мöдар югыдас лоö сымда öшинь, мында гу сiйö кодъяс олiгас. Гукöд вöлi йитчöма уна эскöм. Шуам, Эжва катыдын гусö кодйигас эз ков гажтöмтчыны. Гу кодйысьяс весиг шмонитiсны öта-мöд вылас да кулöма вылас, казьтылiсны тешкодь вöвлöмторъяс сылöн олöмысь. Чайтлiсны, мый тадзсö кулöмаыс “мунас таладор югыдсьыс гажтöмтчытöг”. Гусьыс кайны кодйысьяслы колiс сыладор боксяньыс жö, кодарсянь и лэччисны, мед не кольны “туй”, а то кулöмаыс “аскöдыс нуас”. Уськöдлiс кö кодкö гуас паськöмсö (шапка, кепысь), оз позь вöлi сiйöс пасьтавны пыр жö (торйöн нин гуас). Колiс лэччыны гуас, шыбитны паськöмсö гу дорышас, бöр кайны да вöлись пасьтавны. Гусö кодйöм бöрын мужичöйяс мукöддырйиыс виччисны кулöмасö гу дорас жö, юисны доз да казьтылiсны кулöмасö. Кулöмасö оз вöлi позь вошйöдны: сiйö гортас колльöдчис рöдняыскöд. Мукöдлаын гу кодйысьяс асьныс мунiсны кулöмаысла. Гусö дöзьöртöг колигöн пуктылiсны вуджöр, медым пежыс эз пыр гуас: чер либö зыр – пельöсас, вылiас креставлiсны пöвъяс. Уна сиктын гу пыдöсас вольсавлiсны коз пу лысъяс.

Кулöмаöс петкöдiсны лун шöрланьыс, медым удитны гуавны югыдöн. Петкöдтöдзыс бöрдöдчисны, гöгöртiсны гортсö шондi ньылыд, сэсся петкöдiсны горт вевтсö да кулöмасö кокнас водзлань. Ывлаас сувтöдiсны гортсö йöр пытшкас кык табурет (кык чурка) вылö кокнас рытыв-лунлань (асывлань, лунвывлань) либö туй пöлöныс чужöмнас шойнасянь мöдарö. Эжва катыдын да Печора вылын петкöдöм бöрас сиптiсны керка öдзöссö да видзöдiсны, мед некод (торйöн нин тунъяс) эз коль пытшкас. Удорасаяс куимысь сиптылiсны да восьтлiсны öдзöссö да шулiсны: “бöр косав”. Кöнсюрö гортсö керка пытшкас куимысь гöгöртöдiсны. Емва вылын, Сыктыв вылын да Эжва кывтыдын петкöдiсны гортсö звöз пыр. Медым видзчысьны да видзны рöдвужöс, медым некод сэсся эз кув, комияс инмöдчылiсны кулöмалы шуйга коклябöрас либö шыльöдыштiсны кок пыдöссö, гортсö лэптöм бöрас пуксьылiсны горт местаас, петкöдiгас котöртлiсны горт водзтiыс (увтiыс). А Эжва катыдын шулiсны, мый котöртысьыс пö кöсйö гусявны ловсö. Печора вылын чайтiсны, мый сы бöрся пондас вöтлысьны кулöмалöн ортыс. Медым тайö эз ло, колiс пыр жö мунны горт водзтiыс (увтiыс) бöр, видзöдлыны пач трубаö либö зыртны сылысь морöссö шойна туйса лыаöн.

Кöнсюрö веськыда керкаас либö керка дорас мукöд колльöдысьыслы сеталöны “козинъяс” либö “пöсылкаяс”: паськöм, кулöмалысь кöлуйсö, ки чышкöдъяс да с.в. Кöлуйсö мыччöны кыкнан кинас горт вомöныс да шуöны: “Кристос нимöн босьт сылысь пайсö казьтылöм вылö, новлы да кувтöдзыд казьтыв шонъянöс”. Кулöмакöд прöститчыны волöны унаöн (оз лэдзны сöмын рушкуа нывбабаясöс), но оз быдöн колльöд. Пöрысь да висьысь йöз, а тшöтш и сëян дасьтысьяс, колльöдöны дзиръяöдзыс да колльччöны йöр пытшкас, унаöн колльöдöны сикт помöдзыс. Рöдвужыс да ветлыны вермысьяс мунöны шойнаöдзыс. Шойнаыс овлö пырджык ю сайын либö шор сайын кык-ö-куим км сайын. Бöрдöдчысьяс пуксьöны гортъя доддяс да бöрдöдöны кулöмасö шойнаö вотöдз. Процессиясö орддьöдны либö туйсö вомöнавны некодлы эз позь, верстьöяс пыр и сувтöдöны челядьöс, вöтöдöны кö найö додьсö. Кулöмаясöс нулiсны доддьöн.

Шойнаö воöм мысьт “ньöблiсны” гу – шыблалiсны гуас ыргöн сьöм. Гортсö сувтöдлiсны гу весьтас вомöна потшъяс вылö, шуйгаладорас сувтöдлiсны вевтсö, веськыдладорсяньыс колльöдчисны. Рач вылын öзтылiсны ладан, сир да тусяпу, тшынöдлiсны да юрсяньыс заводитöмöн некымынысь пернапасавлiсны гусö. Емва вылын гу пытшкас тшöкыда бипурасьлiсны. Колльöдчигас мунiсны кокладорсяньыс шондi ньылыд. Быдöн пуктылiс кисö кулöмалы морöс вылас, окалiс сiйöс кымöсас да шулiс: “Прöстит-благöслöвит, шонъян”. Сэсся бöръяысь бöрдöдчисны. Юр (öбрадсö нуöдысьыс) вевттис кулöмалысь чужöмсö дöраöн, босьтiс морöс вывсьыс öбразторсö да крестöн-крестöн коялiс морöс вылас му. Сэсся гортсö вевттисны да кык дöраöн (ки чышкöдöн, джодждöраöн) лэдзисны гуас. Кокладортiыс дöрасö мыччисны горт увтiыс веськыд боксяньыс, юрладортiыс – шуйга боксяньыс, бöрсö кыскисны сыладорсянь жö, кысянь и мыччылiсны. Дöраяссö сетлiсны вундавтöг ас йöзлы либö уна челядяяслы, гöля олысьяслы, “а то кулöмаыс оз вермы вуджны сир юсö”. Горт вылас вольсавлiсны сюмöд (сюмöдыслы колiс лоны быть) либö гаровтлiсны гортсö сюмöдас. Тшöкыда горт весьтас пöвъясысь вöчлiсны йирк. Сэсся быдöн шыбитлiс гуас китыр му. Кокладорас сувтöдлiсны крест. Печора да Удора вылын гу вылас тшöкыда вöчлiсны ляпкыдик тшупас. Сэсся куимысь шондi ньылыд кытшовтлiсны гу гöгöрыс да сьылiсны: “Вежа Енмöй, вежа крепыд, вежа кувтöм, мылышт миянöс...” Коймöдысь гöгöртöм бöрын гу вылас перъялiсны вина да сëян. Юр сулалiс шуйгаладорас, быдöнлы мыччис вина стопка да шуис: “Казьтышт шонъянсö”. Кутшöмсюрö сиктын гу вылас эз казьтывны, а корисны быдöнöс гортас.

Рöдвужыс мунлiс шойнасьыс медбöрын. Налы колiс гöгöртны став кулöм рöднясö да кольны гуяс вылас сëян. Мунiгас найö гуясланьыс чужöмöн куимысь копыртчылiсны. Уналаын шойна саяс дзебысьяс чышкалiсны коксö эжаö, быттьöкö няйтысь весалiсны. Коксö чышкигас сулалiсны шойналаньыс мышкöн да зiлисны не бергöдчыны. Уна сиктын дзебöм бöрас куим лун тшынöдлiсны гуяссö.

Рöдвужтöм да öтдор йöзöс дзебисны ставöн öтлаын: “эз на пö некодöс косьтывны”. Пеж кулöмаясöс (видзöд кулöма), тшöтш и тунъясöс, гуалiсны содтöд видзчысьöмсорöн. Тунöс эз мыськавны. Кулöм бöрас сылы морöс вылас пыр жö шыбитлiсны мутор: чайтiсны, мый кулöма тун ставсö кылö и гöгöрвоö, кытчöдз морöсас му оз инмы. Тунъясöс гуавлiсны пырджык мöд луннас жö, а дзебтöдзыс войбыд лыддисны Псалтырь. Тунлöн рöдвужыс вой кежлас мунлiсны гортсьыс, сы вöсна мый кулöма тун войнас вермис чеччыны гортсьыс. Сiйö вöтлысис на бöрся, кодъяс эз кывзыны, мый сiйö тшöктiс кувтöдзыс, да на бöрся, кодъяс кöсйисны сiйöс гуавны. Тунöс колiс гуавны чужöмнас увлань, сiтанас сюйлiсны пипу либö ловпу тув, коксьыс да кисьыс чуньяссö кöртавлiсны шабдi дженьдöсöн. Мукöддырйиыс кöртавлiсны нимтöм чуньсö, вундылiсны юрсö, дорлiсны гортсö кöртöн либö сотлiсны сiйöс керкаыскöд тшöтш. Не ас кулöмöн кулöмаясöс (не тунъясöс) гуавлiсны торйöн, сиктса шойна сайын пемыд вöрын, мед наöдз эз кыв жыннян шы. Татшöм кулöмаясöс колльöдiсны сöмын рöдвужыс. Найöс эз кодравлыны, сы вöсна мый жыннян бовгигöн либö казьтылiгöн пö найö вöйöны пыдöджык муö. Асьсö виысьясöс эз артавлыны рöдительясöн, кодъяс отсасьлiсны ловъяяслы и кулöм бöраныс. Емва вылын да Эжва вылын пырттöм челядьöс тшöкыда дзеблiсны код дiнöкö рöдвуж письыс: дзебисны сiйö жö гуас, но вылöджык.



Литература: Семëнов 1985, Сидоров 1928, Терюков 1979, АЧМ.

О. Уляшев
ДЗИДЗИ вэ. – гуö да вежö челядьöс.

Чайтлiсны, мый дзидзи гуö дöзьöртöм челядьöс. Мый вöлi челядьыскöд водзö, абу тöдса. Дзидзи вöлi морт мыгöра, но ëна торъялiс йöзысь: джуджыд тушаа, но пöв кодь тшöтшкöс, вомыс да синмыс ыджыд да векни, мукöд чужöм визьыс эз торйöдсьыв.



Н. Конаков
ДЗОДЗУВ уд.; дзодзуу вэ., ем., изь.; дзодзыв п.-к.; дзодзул вэ., печ.; дзодзыл л.; ëсь дзодзул печ.; кузь дзодзыл лл.; чодзыв л.; чодзыл л.; чодзив уэ.; дзив чодзув уэ.; чодзуу ем.; гузей уд.; кузьöй уд.; кузей уд. (< коми кузь); ëсь твар печ.; кузьбöж ем., уд.; пежгаг вэ., скр., шс.; сiсьпугаг ем., уэ.; сiсьгаг уэ.; лëгей уд.; лëкей уд. (< коми лëк); лëкгаг уд.; бöжа шс.; ëсь бöж вэ., печ.; вежем вэ.; яшшор быдлаын (< роч).

Комияс лыддьылiсны дзодзулöс пежöн, лëк вöчысьöн да весиг öпаснöйöн. Эскылiсны, мый мортлöн пыр жö пондылiс висьны либö сiсьмыны сiйö местаыс, кытчö инмылiс дзодзув. Веськалас кö сiйö керкаö, сiдзкö, кодiкö верстьöясысь кулас. Аддзан кö тулысын дзодзулöс лягушаысь водзджык, висьмас синмыд. Нывлы кö чикисяс кавшасьлiс дзодзув, сiйö вермис таысь кага чужтыны. Дзодзув вермöма пö пырны му вылын куйлысь мортлы вомас, овны сы пытшкын да весиг пиянасьны. Таысь мортыс сьöкыда висьмылöма, но вермöма бурдны, мунöма кö во мысти сэтчö жö, кöнi дзодзулыс пырöма сы пытшкö. Сэнi дзодзулыс став пияныскöд петлöма морт пытшкысь. Дзодзув юрысь либö вемысь тунъяс вöчлiсны шеванысö. Шевасö чайтлiсны ловъя ловöн, кодi овмöдчö морт пытшкö. Дзодзув юрысь шева мыйкö мында кад мысти заводитлiс варовитны. Шевасö сетлiсны и косьтöм дзодзувъясысь вöчöм дзодзув пызьöн. Нимкыв шуалöмöн пызьсö гудравлiсны сëянö либö юанö. Таысь мортлöн кынöмас чужлiсны дзодзувъяс. Чайтлiсны, мый дзодзув виöмöн мынтöдчан нелямын мыжысь. Но сылысь вирсö эз позь кисьтны, сы вöсна мый сiйö пежöсьтлiс мусö да сынöдсö. Веськавлiс кö морт вылö дзодзувлöн вирыс, сiйö висьмылiс да вермис весиг кувны. Торъяс вылö вундалöм дзодзув пышйылiс, торъясыс йитчылiсны бöр. Медым вины дзодзулöс, сiйöс колiс кигуг вартны, топöдны бедь костö да кольны шондi водзö. Мойдъясын дзодзув велöдö геройсö гöгöрвоны пемöсъяслысь, лэбачьяслысь да быдмöгъяслысь сëрни. Сiдзжö дзодзув видзö туналöм кладъяс. Зыряна вöралысьяс вурлiсны косьтöм дзодзулöс сьылi чышъянас, мед не ылавны вöрын. Перым-коми легендаын синтöм ныв тöдтöг пуö чери пыдди дзодзулöс, койыштö сiйö ванас синмас да пондö аддзыны. Но йöзкостса медицинаын тайö рецептнас векжö эз вöдитчывны.



Литература: Жаков 1901, Камасинский 1905, Климова, Климов 1995, Налимов Материалы..., Сидоров 1924, Сидоров 1928, Uotila 1989.

Н. Конаков
ДЗУЗДЯ – зюздинса комилöн мифа прарöдительнича.

Дзуздя вöлöма багатыр кодь. Сылöн вöлöма квайт багатыр пи, сiйö чужтылöма найöс öтпырйö. Медым йöлыс тырмис квайтнан пиыслы, Ен сетöма Дзуздялы нöшта нëль нëнь. Пияныс быдмöмаöсь, лэптöмаöсь Кама пöлöн квайт карвыв да пондöмаöсь юравны. Дзуздя юралöма сизимöдас, медшöр карвылас. Öтчыд Дзуздялысь карвывсö куштöмаöсь вöрöгъяс, босьтöмаöсь пленö нывбабаясöс да неылын лöсьöдöмаöсь оланiн. Дзуздя чукöстöма пиянсö öтув мездысьны вöрöгысь, сы вöсна мый торйöн найöс эськö пасьвартiсны. Зюздинса войтыр чукöртчöма да квайт лун чöж куталöма ракаясöс. Кор ракаыс лоöма зэв уна, найöс нуöмаöсь вöрöглöн карвыв сайö да лэдзöмаöсь. Ракаясыс пондöмаöсь лэбны гортланьыс вöрöглöн карвыв весьттi. Вöрöгъяс заводитöмаöсь лыйлыны найöс да регыдöн видзöмаöсь став ньöвсö. Сэк Дзуздя пияныскöд да став йöзыс уськöдчöмаöсь вöрöг вылö да кокниа вермöмаöсь сiйöс.



Литература: Климов 1990.

Н. Конаков
ДОРЧЧЫСЬ зыряналöн, дорсись перым-комилöн, кузнеч быдлаын.

Коми мифологияын медводдза дорччысьяснас вöлiны Ен да Омöль. Ен вöчис кузнеча, медым дорны йöзлы уджалан кöлуй, но эз вермы пузьöдны кöртсö. Сiйö шыöдчис Омöль дiнö. Омöль кöсйысис отсавны, но отсöгсьыс корис кулöмаяслысь ловъяссö. Ен кöсйис сетны (тадзи чужис Ад). Омöль тшöктiс донöдны кöртсö да весавны сотчöмсö. Сэк пö позяс кöртсö йитны. Тадзи йöзыс велалiсны кузнечавны. Мöд версияын медводдза дорччысьнас вöлi вына тун Кöрт-Айка. Мукöдыс кöрт уджсö сэки эз на кужны вöчны. Сюрöс боксяньыс Кöрт-Айка вöлi антикультурнöй геройöн: сiйö некодкöд эз юксьы кужöмлуннас, а вöчис сы отсöгöн лëк, шуам, кöрт чепöн вомöналiс Эжвасö да куштiс ю кузяыс кывтысь-катысь карабъяс. Перым-коми мифологияын медводдза дорччысьнас вöлöма Кудым-Ош. Орчча войтыръяс дiнö ветлiгъясас сiйö тöдмасьöма кöрт шом перйöмöн, кöрт пуöмöн да кöрта уджöн. Гортас локтöм бöрын Кудым-Ош корсьöма кöрт руда, сывдöма кöрт да пондöма вöчны пуртъяс, черъяс, мöлöтъяс да мукöд кöрт кöлуйсö.



Литература: Доронин. Материалы..., Ожегова 1971, Fuchs 1924.

Н. Конаков
ДÖРА быдлаын; дэра лл.; пöлöтна уд. (< роч полотно).

Коми нывбабаяс чайтöны, мый нянь дöра да пызан дöра медбура видзöны пеж ловъясысь. Вуджöрöн найö петкöдчöны и куття дырйи гадайтчигъясö, йöзкостса медицинаын да быличкаясын. Налöн магияа выныс топыда йитчöма нянькöд да бикöд, сы вöсна мый магическöйöн пырджык чайтöны краситöм, орнамента дöра, торйöн нин креста, шондiа да гöрд (биа) сера дöра. Тадз, дзебигöн колльöдчысьяслöн сьöрсьыс должöнöсь вöлi лоны гöрöда кöвъяс, гöрд дöраяс да с.в., но найöс оз вöлi позь пуктыны гортйö. Кöлысь дырйи чери везöтъяс кындзи вуджöр туйö вöдитчисны тшöтш и гöрд сера еджыд ки чышкöдъясöн. Ки чышкöдсö вольсавлiсны том гозъя местаö пызан сайын, медым сэтчö эз пуксьыны пöръяна том гозъя, пеж ловъяс да с.в. Сера дöралöн тöдчанлун понда дöра серпасалысьясöс да краситысьясöс плöтникъясöс, вöв бурдöдысьясöс да кузнечьясöс моз жö лыддьылiсны тöдысьясöн.

Коми фольклорын да öбрадъясын дöра символизируйтö пос, туй либö ю, кодi торйöдö да йитö муюгыдъяс: реальнöй / нереальнöй, геройлöн / антигеройлöн муюгыд, невеста рöдлöн / жöник рöдлöн муюгыд. Ки чышкöд, дöра да чышъян йитöны туй выв мортöс да мойдса геройöс гортыскöд. Кресталöм чышъянъяс улын кикутлiсны, невесталысь пывсян туйсö вольсавлiсны чышъянъясöн, сьылöдтöдзыс том гозъяöс кöртавлiсны öта-мöд бердас ки чышкöдöн да с.в. Гозъя торйöдчигöн сикт сайын косявлiсны ки чышкöд да торъяссö шыблавлiсны туй öтар-мöдарö. Дзебан öбрадын дöра вежöртö мöдар югыдö нуöдысь туй, пос, код кузя кулöмалöн лолыс вуджö сир биа юсö. Та вöсна горт лэдзан дöраясыс вöлiны тырмымöн кузьöсь да паськыдöсь, медым поскыс эз ло вывтi дженьыд либö векни. Дöра пыдди вермис лоны джодж дöра. Джодж дöрасö вольсавлiсны горт улас либö сiйöн лэдзисны гортсö да колисны гуас, мед лолыс туйсö аддзис. Нöдкывъясын дöра пасйö Дзодзöг туй, лызь туй, бöрöзда, туй, енэжлысь, мулысь да юлысь веркöс. Вöтöн усьлöм дöра туналö кузь туй: збыль туй, кытчöкö ветлöм либö кулöм, гежöдджыка – корасьны ветлöм либö корасьысьяслысь волöм.

Еджыд дöра пасйö енэжлысь, валысь, мулысь сöстöмлунсö, вöрзьöдлытöм ылдöс. Кутшöмсюрö коми мойдъясын еджыд дöра вежö ловъя ва. Ритуалъясын да öбрадъясын еджыд дöра паськöм йитчöма невесталöн, жöниклöн, кагалöн, кулöмалöн да с.в. ритуала сöстöмлункöд.



Литература: Грибова 1980, Климова 1984, Налимов 1907, Плесовский 1968, Терюков 1983, Уляшев 1993а.

О. Уляшев
ДУЛЬ быдлаын; лю уд., изь., уэ., печ.; люа уд., изь., уэ., печ.

Некымын миф серти, Омöль чужис Енлöн дулльысь, кор сiйö сьöлыштiс аслас вуджöрас либö Нэмöвöйся Океанö. Омöль пежöсьтiс медводдза мортсö дулльнас да зырымнас. Такöд жö йитчöма и пежлöн чужöм Омöльлöн дулльысь артмöм нывбаба яндзимысь. Вир-яйлöн мукöд петöмъяс кындзи, кодъяс быттьöкö и мортлöн на, но абу нин вир-яйыслöн юкöн, тшöтш и дульлöн эмöсь магияа тöдмöсъяс, сы вöсна мый петöмъяс отсöгöн организм весасьö висьöмъясысь да пежысь. Та понда найö вöлiны пежöсь. Буракö, такöд йитчöма уна öлöм да эскöм. Шуам, оз позь сьöлавны биö, ваö, морт вылö: би вермас дöзмыны, ва пежасяс, а морт лöмöссяс да чирейöссяс. Удораын челядь, кор налань кодкö сьöлыштас, шуöны: “Меным люа, тэныд – парч”. Эжва катыдын сьöласьысьöс öлöдöны: “Эн сьöлась, лöмöссян” либö “Меным – дуль, тэныд – мыль”.

Но медым мынны пежысь, вомидзысь, висьöмысь либö мед найö эз пысасьны, колö сьöлавны сэтчань, кöнi висьöм-вомидзыс чужö. Кулöма пемöс аддзигöн комияс сьöласьöны да шуöны: “Тьпу, тьпу, тьпу! Не висьöм, не кулöм, не лудöм!”. Шуйга пель тиньгигöн пö кодкö казьтылö лëк кывйöн либö ëрö. Сэк куимысь сьöлыштöны шуйга пельпом вомöн да шуöны: “Сир пинь горшад, ëсь пурт сьöлöмад, шома ëкыш сiтанад”. Нимкывъясöн моз жö сьöласьöмöн да пöлясьöмöн паськыда вöдитчöны бурдöдчан да öбрада магияын. Понлöн дулльыс пö бурдöдан вына (а каньлöн дулльысь пеж).

Мойдъясын дуль казьтывсьö вöтчысьясысь пышйöм мотивын. Сэнi сiйö вежö мортöс: пышйысь дульнас пасйö аканьлы син да вом. Дулльыс нëль пельöссянь нëльысь либö акань чужöмсянь куимысь вочавидзö вöтчысьяслöн юасьöм вылö.



Литература: Налимов 1925, Сидоров 1950, АЧМ, ПЛ ЧМ.

О. Уляшев
ЕМДОН уэ., печ., уд., вэ., вс., шс., ендон изь. | удмурт андан. – öтувперым *andan < öтл. осетин ändon; уклад быдлаын (< роч уклад); сталь изь., уэ., п.-к. (< роч сталь).

Металлъяслöн иерархия йылысь чайтöм-гöгöрвоöмъяс понда емдон комиын мöдпöвстöн этимологизируйтчис: Ен + дон = ендон (этимология кывчукöръясын сетöма мöд йöзкостса этимология: jemdon = jem + don, кодi семантика боксянь кажитчö тешкодьöн).

Коми магияа öбрадъясын да абумойда прозаын емдон кöлуйöн видзчысьöны тунъясысь да пеж ловъясысь. Нимкывъясын емдон “томналö” либö вöтлö пеж, висьöмъяс да вомидз: “емдон томанöн томнала...”; “тайö уклад пырыс кö верман мунны, босьт тайö мортсö...” (видзöд протож). Мойда прозаын емдонысь вöчöм кипель сувтöдсьö паныд кöрт кипельлы, кыдз джуджыд ляпкыдлы, сöстöм пежлы; багатырлöн булат сабля / антагонистлöн кöрт нöш, багатырлöн шыпурт тышын / (туяс петiгöн нимавтöм на геройлöн) кöрт нöш либö бедь.

Литература: Лыткин, Гуляев 1970, Осипов 1986, АЧМ, Рочев 1984.

О. Уляшев
ЕН быдлаын – медвылыс ен-демиург, комиясöс кристос эскöмö пыртöм бöрын тшöтш и христианалöн Ен.

‘Ен’ кындзи Ен вежöртö и ‘енэж’. Öтл. удмурт ин ‘енэж’, инмар ‘ен’ < öтувперым *jenm ‘ен, енэж’. Öтл. финн ilma ‘сынöд’ да с.в. < перымöдзса *ilma ‘сынöд, енэж’. Му пуксьöм йылысь мифъясын Ен лэбач мыгöра: дзодзöг, чöж либö гулю, öти мифын – лягуша. Енкöд тшöтш мусö артмöдö и сылöн вокыс либö ëртыс (зыряналöн Омöль, перым-комияслöн Куль). Найö вермасьöны. Мукöддырйиыс найö ноксьöны öтув: шуам, тадзи лои сигудöк, чужис кöрта удж. Му пуксьöм бöрын космослöн вылi юкöн понда вермасигöн Ен вермö Омöльöс, кайö енэжö да сэсся оз нин торкав мувывса олöм. Сiдзкö, сюрöс боксяньыс сiйö лоö сiдз шусяна “Шойччысь Енмöн” (“Deus otiosus”). Но перым-комияслöн чайтöм-гöгöрвоöмъяс серти, мукöддырйиыс Ен, кодi торъялö йöзысь джуджыд тушанас, вынйöрнас да сiйöн, мый вермö овны сюрс во (“помтöг дыр”), сюйсьылiс мувывса олöмö. Пондылiсны кö кутшöмкö сиктын грешитны да быд лëксö вöчны, Ен öти кинас шыбитлiс сиктсö ылö саридз сайö (видзöд тшöтш и ад, енэж, му пуксьöм, рай да с.в.).



Литература: Добротворский 1883, Лыткин, Гуляев 1970, Михайлов 1849, Налимов 1903.

Н. Конаков
ЕНМА-МУА КОСТ быдлаын – шöр муюгыд.

Муюгыдлöн куим юкöна сувтса тэчас йылысь чайтöм-гöгöрвоöмъяс вылö видзöдтöг коми мифа модельын шöр муюгыдыс быттьöкö торъя, торйöдöма улi да вылi муюгыдысь. Мойда сюжетъясысь кындзи, йöзлöн шöр муюгыдыс пöшти дзоньнас торйöдöма вылi да улi муюгыдысь да сэтчöс енсикасъяс оз пырöдчыны мувывса олöмö. Шöр муюгыдлöн пöдсалуныс тöдчö и перымса “пемöс стиля” серпасъясын. Сэнi космослысь вылiсö да улiсö пасйöма пемöса да морта-пемöса символъясöн, но сэкжö найö тупкöны и став йитчан туйсö. Вывлань туйсö пöдлалöны лэбач мыгöръяс да юръяс, морта-лэбачьяслöн, йöраяслöн, кыйяслöн юръясыс; увлань туйсö сиптöны йöра юръяс, фантастическöй полизооморфнöй сiдз шусяна яшшöрлöн, мойлöн, ошлöн, вöвлöн юрыс. Вермас лоны, мый вöлöс (энь вöв вылö индö яндзим пас) улi муюгыд символикаö пыртöма перым-коми космологическöй версиякöд йитöдын: вöвъяс кутöны мусö. “Куим вöв кутöны мусö: сьöд, гöрд да еджыд. Кор сьöд вöв кутö – му вылын тшыглун да пöрöс, еджыд вöв кутö – му вылын сöмын ожман да кулöм, гöрд вöв кутö – ури, лöньлун да бур олöм”.

Тöдчана нöшта öти “пемöс стиля” символ – морт юр лы улi муюгыдö пыранiнын либö улi да вылi муюгыдын. Кулöмлöн универсальнöй символ – кулöма – улi да вылi муюгыдын висьталö сы йылысь, мый кулöмаяс вермисны пырны кыкнан муюгыдас. Тайöс эз вермыны вöчны ловъя йöз. Та кындзи бура петкöдлöма коми традицияа чайтöм-гöгöрвоöмъяс морт ловлöн кыкалöм йылысь (лов да орт, урöс). Мортлöн кулöм бöрын найö пыр кежлö торъявлiсны. Видлалан серпасъясас медшöр фигураыс нывбаба. Сiйö сулалö улi муюгыдлöн символ вылын, а юрнас инмö енэж символикаö. Нывбабаыс быттьöкö öтувтö улiсö да вылiсö. Сылысь ставмуса сюрöссö тöдчöдö шондi пас кымöсас либö (нывбаба чужöма) морта шондi символ юр весьтас. Пемöсъяскöд йитöд вылö индöны пемöс пасъяс: кок лапа да ки пыддиыс йöра чальпасъяс да ош лапаяс, кок пыддиыс ош лапаяс да ки пыддиыс лэбач кокъяс либö кияс-бордъяс. Öти серпасын нывбабалöн ош лапа кодь кок гыжъяссьыс му улö визувтöны ва визьяс. Найö пыр жö петöны веркöсö да наысь чужöны антропоморфизированнöй быдмöгъяс. Татшöм ногöн, важперым нывбаба-енлöн вöлiны тöдчана да колана функцияяс. Дерт жö, сылöн вöлi вылi статус. Сiйö пасйiс дзоньнас шöр муюгыдсö, сiйö öтувтiс мулысь улiсö да енэжлысь вылiсö, сiйö вöлi веськыда йитчöма шондiлöн ловзьöдан вынкöд (шондi символика), вакöд да мулöн чужтан вынкöд, а сiдзкö и, быдмöгъяскöд. Пемöса пасъяссö нывбаба-енлы босьтöма медся ëн да медтöдчана вöрпалысь: ошлысь, йöралысь, варыш котырса лунын кыйсьысь лэбачлысь. Тайö висьталö сылöн ыджыдалöм йылысь став пемöс вылас. Позьö чайтны, мый морт чужöм нывбабалöн морöсын индö сы вылö, мый сiйö вöлi йитчöма и морт чужтан вынкöд.

Финн-йöгралысь мифологияа чайтöм-гöгöрвоöмъяссö туялысьяс шуöны, мый Мусö петкöдлiсны нывбаба-енъяс пыр. Мукöддырйиыс найö вöлiны вылi енъяслöн гöтыръясöн. Позьö чайтны, мый и комияслöн вöлi татшöм сяма нывбаба-ен. Сылöн образыс бöрыннас öтлаасис Енмамкöд да Параскева Пятницакöд. Тайö нывбаба-енмыслöн нимыс абу кольöма.



Литература: Конаков 1996.


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   62




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет