Ад быдлаын (< роч); ад гуран скр., шс.; вакрамеш



бет7/62
Дата03.07.2016
өлшемі1.79 Mb.
#173519
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   62

Н. Конаков



ВАСИЛЕЙ ЛУН быдлаын, важ стиля тöвшöр 1. лун, Выль во.

Василей лун водзас гажöдчигöн комияс сьывлiсны, йöктылiсны, ворслiсны, чумичасьлiсны. Василей лунöдзса войпукъяслöн аслыспöлöслуныс вöлi сыын, мый сэтчö чукöртчылiсны не сöмын том войтыр, но и став кöсйысьыс. Тайö войпукъясся ворсöмъяслöн да сьыланкывъяслöн сюрöсыс вöлi ясыда йитчöма радейтчöмкöд. Öт-мöд ворсöм бöрын кыкöн-кыкöн юксьöм том йöз окасьлiсны, мый эз вöвлы мукöд войпукъяс дырйи. Кутшöмсюрö коми сиктын Василей лунводзса войпукъяс дырйи медшöрторнас вöлi “Во кежлö бöрйöм” ворсöм. Ворсiганыс зонъяс бöрйылiсны локтан во кежлö аслыныс пöв. Кöнсюрö татшöм сяма ворсöмсö ворслiсны водзджык – Микайлö лунö (важ стиля вöльгым 8. лун).

Кыдзи и вежадырся мукöд гажъяс дырйи, выль вося рытö тöдчана ин вöлi чумичасьöмöн ворсöмъяслöн. Быдлаын вöлi паськалöма вöлöн пасьтасьöм, но том йöзлöн ворсан петкöдчöмъясын вöлiны и аслыспöлöслунъяс. Тадз, шуам, Печора бердын Василей лункöд паныд лунö войпук кежлö кöртымалöм керкаö чукöртчылiс кызь бердö зон, быдöнлöн сьöрсьыс сизим ермöг чышъян. Чышъянъяссö гаровтлiсны кианыс – тайö вöлi вöжжи, сьылiаныс – сийöс, кöртавлiсны бöрсяньыс вöнь бердас – бöж. Быд зонлöн киас вöлi чышъян бердö жö öшöдöм жыннян. Падейяс пиысь бöрйылiсны медшöр “вöлöс”, кодi мунiс кыкöн-кыкöн сувталöм “вöвъяс” водзын. Вöвъясöн пасьтасьöм зонъяс петлiсны керкасьыс, öти зон вöлi вöв вöтлысь пыдди да некымын час чöж орскöн гöняйтiс “вöвъяссö” сикт кузя. Ворсöмсö видзöдны чукöртчылiсны унаöн, торйöн нин кажитчис сiйö челядьлы. Бöрыннас падейяс бöр пырлiсны керкаö да заводитлiсны гажöдчыны, сьывны да йöктыны гудöк улö. Сэнi вöлiны и нывъяс. “Вöв” паськöмаяс нуöдлiсны гажсö. Сыктыв сиктъясын пасьтасьöмаяс шмонлива нöйтiсны идзас орсъясöн найöс, кодъяс эз тэчсьыны войпукалан керка кöртымалiгöн, да корисны налысь чöсмöданторъяс.

Василей лунöдзса рытö вöлöн кындзи пасьтасьлiсны и туриöн. Киас гормöдчана либö лопнас вывлань печкана зон вылö павкнитлiсны вон. Тадзикöн вöччöм некымын зон дасьтылiсны войпукигас дженьыдик петкöдчöм: печкан помнас либö гормöдчан йывнас “кокавлiсны” öта-мöдсö да мукöд войпукысьсö. Видзöдысьяс серам сорöн пышйисны кодi кытчö, сувтлiсны лабичьяс вылö, кавшасьлiсны пöлатьö, шежлысисны да гажöдчисны. Вöлiны и мукöд пöлöс маскарадасян костюмъяс. Шуам, гугöн кышавлiсны ыжку пась, юрас пуктылiсны важ киссьöм шапка, кокас кöмавлiсны киссьöм жö кöмкот, а чужöмсö тупкылiсны саöсьтöм рузумöн. Мужичöйяс тшöкыда вöччылiсны нывбабаясöн да мöдарö. Тайö рытö томъяс ёна радейтлiсны ворсны тшöтш и гораньысь.

Войпукъясö гажöдчöм кындзи Василей лунводзса рытсö пасйылiсны тшöтш и гаж дырся сëянöн. Перым-комияс, сыктывса да эжватас комияс та могысь быть пулiсны порсь юр да кок. Та вöсна лунсö сiдз и нимтылiсны: порсь юр-кок вильöдан лун. Войтыр костын шулiсны: “Кöть закладуйт мыйкö, но Василей лун кежлö тайö сёянсö дасьты”. Сёйöм бöрас порсь лыяссö гуавлiсны гидö, бöрыннас магияа бурдöдöм могысь наöн тшынöдлiсны подаöс. Тайö обычайсö гöгöрвоöдö йöзкостса легенда сы йылысь, кыдзи Исус Кристос, кор сiйöс корсисны, мед распинайтны, дзебсис гидö. Порсь отсалiс сылы пырны турун пытшкö. Порсь гаж, кодi усьлiс важ стиля тöвшöр 1. лун вылö, Кесарийса Василей лун, водзсö вöлi ёна паськалöма и рочьяс пöвстын. Тöдлiсны сiйöс и мукöд войтыр. Водзсö комияслöн порсь видзöмыс эз вöв ёна сöвмöма, та вöсна сиктъясын, кöнi порсьясöс эз видзлыны, Василей лун водзвылын начкылiсны куканьöс либö ыжöс да гаж дырся рытъя сëян кежлö пулiсны налысь юр-коксö. Кодлöн юр ни кок эз вöв, пулiсны либö пражитлiсны яй.

Василей лунöдзса войö зiлисны тöдмавны, кутшöм лоö локтан воыс. Тадз, комияслöн вöлi примета, мый войыс кö кодзула, то лоö уна вотöс, а абу кö, бура чужас сöмын чöд. Перым-комияс чайтлiсны, мый кодзула енэж тунавлiс öмидзлысь бура воöм да пöжандыр. Найö жö Василей лунся поводдя серти прогнозавлiсны локтан няньпиян. Вöлi кö муртса букыд, позис виччысьны озыр няньпиян. Ён тöвъяс, лым сора зэр да вой тöв кöсйысьлiсны туся-пуртöса быдмöгъяслысь бура турунзьöм, но омöль вартöм, лöнь тöла турöб – став туся-пуртöсаыслысь озыр вартöм.



Литература: Гагарин, Дукарт 1968, Дукарт 1978, Зеленин 1991, Янович 1903.

Н. Конаков
ВЕЖА ВА быдлаын; изъя ва быдлаын; из пыр ва уд., ем., вэ. ‘из пыр лэдзöм ва’; куим öкмыс ва изьва, уд.; куйим öкмис ва вэ. ‘сж’; притча ва быдлаын (< роч притча), – нимкыла ва, шемöса вынъясöн чужтöм висьöмъясысь магияа бурдöдчантор.

Валöн вöлi ыджыд сöстöммöдан вын (видзöд ва), сiйöн паськыда вöдитчисны бурдöдчана-магияа öбрадъяс дырйи. Вичко öбрад серти (видзöд Крештшенне) вежöдöм вежа ва моз жö магияа бурдöдан вын вöлi и торъя условиеяс да öлöмъяс кывзöмöн чукöртöм куим-öкмыс валöн. Водз асылын, шондi петтöдз на тöдысь мунлiс вала куим, квайт либö куим-öкмыса öта-мöдсяньыс тыдавтöм ва петанiнö (юкмöсъяс либö вöрса ю вомъяс). Сэнi сiйö пу либö сюмöд дозйö китырнас кимльöскивыв гумовтлiс быд ваысь куимысь либö öкмысысь (збыльысьсö тшöкыдджыка гумовтлiсны куим ваысь öкмыс китырöн). Ветлiгкостiыс тöдысьлы колiс чöв овны, видзчысьны кодкöдкö вочаасьöмысь да некодлы нинöм не сетны. Быть кö нин колiс мыйкö висьтавны, сiйö пуктылiс дозсö муö да кежлiс куим воськов ылнаö. Тайö тшöктöмъяссö торкалöмысь ваыс гудырмылiс да эз нин туй бурдöдчыны.

Став кесйöг серти чукöртöм васö видзлiсны диагноз пуктан да бурдöдчан öбрадъяс дырйи. Öбрадъяссö нуöдлiсны пырджык пывсянын, гежöдджыка – керкаын. Чайтлiсны, мый кужысь тöдысь сы отсöгöн вермис тöдмавны висьöмыслысь помкасö, а вомдзалöм дырйи не сöмын индыны, но тшöтш и мыжвештöдны мыжасö: ва веркöсö чукöстöм тшыкöдчысьлöн мыгöр отсöгöн позис вöчны быдторсö. Мукöддырйи висьöмлысь помкасö тöдмалöм могысь тöдысь вайлiс куим из: öтиöс – туй вылысь, мöдсö – му вылысь, коймöдсö – пывсян бердысь, либö кöть кутшöм куим из, кодъясöс водзвыв вöлi петкöдöма ывлаö сынöд вылö (тöв вылö) да мыськöма куим-öкмыса ваöн. Быд из вöлi висьöмлöн чайтана мыжалöн либö висьысь мортсö “вомидзалан” инлöн символöн. Быд из тöдысьыс сюйлiс ваö. Эскöм серти, вöлi кö висьöмлöн помканас вомидз, то мыжасö либö вомидзалан инсö пасйысь изсö ваö сюйигöн ваыс ызгис.

Тайöс вöчöм бöрын бурдöдчисны водзö. Валы торъя сакральнöй вын сетöм могысь сiйöс лэдзлiсны пывсян горса изъяс пыр (из пыр ва), пуктылiсны сьöд керка тшын петан розьö тшынöдны, нимкылавлiсны (притча ва) (видзöд нимкыв). Сэсся сiйöс резлiсны висьысьлы чужöмас либö висянiнас, мукöддырйиыс мыссьöдлiсны либö юктöдлiсны висьысьсö. Бурдöдлiсны и пож пыр лэдзöм ваöн (пож пыр ва): висьысьöс пуксьöдлiсны матич да сёр вомöнасянiнö да киськалiсны сёр бердö öшöдöм пож пыр. Тöдысьлысь куимысь юавлiсны: “Мый кисьтан? Кодысь кисьтан?” Сiйö куимысь вочавидзлiс: “Висянъяссö киськалам, вомидз киськалам, бура да шаня киськалам”. Валы сöстöммöдан вын содтöм могысь пожъяс пуктылiсны пурт либö чарла, сов, зуд, кодъяс повзьöдлiсны лёк ловъясöс.

Видзöм васö чукöртлiсны кöшö да кимльöскивыв койыштлiсны кытчöкö керка сайö дзебасаинö. Чайтлiсны, мый васö öдöн койыштöмöн висьöмсö ыстылiсны мöд муюгыдö омöль дорö.

Тöдсаöсь валöн магияа вынöн вöдитчöмлöн кокньöдöм вариантъяс. Вомидз казялöм мысьт висьысьöс мыссьöдлiсны либö резлiсны сiйöс куим юкмöсса ваöн да чышкылiсны чужöмсö дöрöмыслöн гугладорнас. Мукöддырйиыс тöдысь либö горткотырса верстьö морт мыськылiс öдзöс вугъяс, пызан пельöсъяс да сэтi, кöнi öдзыс пукалiс кодкö öтдор (висьöмыслöн чайтана мыжа), сэсся кимльöскивыв койыштлiс васö ывлаö. Эскылiсны, мый ваыс нуас висьöмсö.

Вомидзысь син висигöн мыссьылiсны куим из выв гöптысь чукöртöм ваöн. Иван Купалакöд паныд войö чукöртöм лысваöн мыссьöдлiсны да юктöдлiсны висьысьясöс, резлiсны оланiн. Муö йиджысь сылöм ваöн бурдöдлiсны хроническöй кучик висьöмъяс. Куим потшöс потшкысь чукöртöм зэр ваöн мавтлiсны водзвыв сунисöн гартовтöм зöртусьяс, бöрыннас сунисъяссö дзеблiсны муö.

Литература: Сидоров 1928, Ильина 1997.



Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   62




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет