Карен Лібо в пастці (з англійської переклав Володимир Нерівний, 2010) “О, ми спали разом, гаразд,”

– Що ж ти думала? – були перші слова, що вимовив Кайл, як тільки він з Джес залишились насамоті в його авто. Він мав намір починати набагато примирливішим тоном, але як тільки його адреналін відступив, і він дізнався, що Джес була в безпеці, гнів зайняв його місце.

– Я думала, що хочу врятувати свою шкуру, – з обуренням відповіла Джес. – Яка невинна людина в моєму становищі добровільно запропонувала б інформацію про попередню різанину?

– Не про це я запитував, – сказав Кайл спокійно, коли зрозумів, що вони розмовляють про різні речі. – Я це розумію. Я хочу знати, чому ти зробила якусь таку дурість, щоб самостійно зустрітися з Тері Родіним віч-на-віч.

– Я робила діло, чи не так? – огризнулась Джес. Потім її голос змінився. – Ти розумієш?

– Я визнаю, що страшенно розлютився спочатку, що ти це приховала. Я припускаю, що думав, що, якщо ти піклувалася якось про мене, якщо ти довіряла мені, то тобі слід було б розповісти мені все. Але... я не був на сто відсотків чесним з тобою, також. Вважай, що я використовував подвійний стандарт.

– Не нестача довіри перешкоджала мені розповісти тобі, повір мені. О, це авто колись нагріється? – Навіть в стьобаній теплій куртці Джес тремтіла.

Кайл ввімкнув обігрівача.

– Я вірила тобі, Кайл Брансон, чи заслужив ти цього чи ні. Я думала, що ти надійна людина.

– Справді? Яка?

– Віддана і моральна. Якби я розповіла тобі про мої неприємності в минулому у Массачусетсі, то твоє почуття обов’язку диктувало б, щоб ти передав ту інформацію Клуїсу. Навіть, якщо ти і не хотів робити мені боляче.

– І твоя думка щодо мене змінилася?

Вона завагалася:

– Ні. Очевидно твій обов’язок співробітника поліції важливіший за будь-що інше.

Його обов’язок? Де їй здалось, що він якийсь зразок моральності? Десь в усіх відносинах його почуття до Джес стали поважніші за обов’язки. Кайл чесно не був упевнений, що б вчинив, якби Джес розповіла йому про Філа Каттроуна. Він думав, що надав би інформацію Клуїсу, але все ще не був певен.

– Отже, ти зберігала свої таємниці заради мене? – запитав він. – Щоб врятувати мене від необхідності приймати болюче рішення?

– О, гаразд. Оскільки я повністю чесна тут, я боялася на смерть, щоб промовити хоча б слово тієї історії будь-кому. Інформація була занадто руйнівна, навіть якщо б я по своєї волі запропонувала її. Але, – вела далі Джес, – я хотіла розповісти тобі. Кілька разів я ледве не зробила так. Як тоді, коли ти вперше сказав, що знав, що я не була здатна до насильства. Я хотіла зауважити, що кожен, за певних обставин може бути жорстоким. Мати, що захищає своїх дітей, жінка, що захищає свою... ну, що завгодно.

Вона опустила голову і дивилась на коліна.

– Боже мій, Джес, це що, трапилось? Той чоловік намагався зґвалтувати тебе? – Думка викликала нудоту у Кайла. Його джерело в Бостоні не згадувало про насильство.

– Тижнями він вистежував мене, – сказала Джес, піднімаючи голову, щоб дивитися прямо на Кайла. – Він ніколи не загрожував насильством, тільки весь час обіцяв цей хворий вид вічної любові й невизначених речей як, ‘Я буду впевненим, що жоден інший чоловік ніколи не буде кохати тебе так, як я.’ Поліція не вдіяла б нічого. Вона не ставилась до цього серйозно.

– І так він увійшов у твій дім?

– Він вдерся в дім в той час, як я заносила якісь продукти. Жбурнув мене на кухонний стіл. Не було жодного сумніву, що він мав намір зґвалтувати мене. Він робив це досить ясно. І я, можливо, витримала б це. Я, можливо, пережила б це. Але я не була цілком впевнена, що він дозволить мені жити після цього. Отже, я схопила першу зброю, що могла заволодіти, ніж у сушарці для посуду. – Її голос затремтів, але вона вела далі. – Я не загрожувала йому і не намагалась налякати його, тому що знала Філа, і я знала, що це не подіє. Отже, я вдарила ножем. Зловмисно, з метою поранити його.

– Знаєш, ти не повинна розповідати мені це, – сказав Кайл.

– Звичайно повинна. Я думаю, що завинила тобі це пояснення. Мені тільки шкода, що я не змогла його надати тобі перш, ніж ти вискочив геть з будинку.

– Я зрозумів. – Він стиснув кермо так, поки його пальці не побіліли. – Пробач мені. Моя нестриманність іноді бере гору наді мною. Я думаю, що ти зауважила це нещодавно. На щастя, я охолоджуюсь досить швидко.

– Це означає, що ти більше не гніваєшся?

– Чорт, я не знаю. У твоєму становищі я, напевно, вчинив би так же само. Просто був такий шок, довідатись що ти...

– Що я когось вдарила ножем. Навіть при самозахисті. Я знаю. Людям важко повірити, що пані середнього класу з Середнього Заходу, яка одержала аристократичне виховання, може вчинити щось таке криваве і безславне.

– Навряд чи, Джес, – сказав він несподівано жваво. – У мене немає жодної проблеми, вірити, що ‘гарна’ жінка може вчинити насильство. Я бачив це.

Не попереджаючи він з’їхав з траси.

– Куди ти їдеш?

– Ми зупинемось випити кави. Я повинен розповісти тобі щось.

– Але Клуїс…

– Клуїс може зачекати. Він повинен буде багато попрацювати якийсь час з Тері та хлопцями з дорожньої патрульної служби, і я міг би скористатися кофеїном.

Кайл не сказав більше нічого, поки вони не зупинились в стандартному, що нічим не відрізняється мережевому кафе і не замовили каву. Але Джес відчувала, що було щось важке у нього на душі. Він стукотів ложкою по товстому керамічному кухлю, очікуючи на слушний момент, можливо підбираючи слова так само, як вона їх підбирала.

– Кілька років тому у мене був партнер на ім’я Бак Палладіа, – почав Кайл. І коли Джес слухала трагічну безславну розповідь про поступове падіння Меліси Палладіа в наркотичну залежність, то почала розуміти багато чого про Кайла Брансона – про те, чому він спочатку так з підозрою ставився до неї. І чому, коли він хотів вірити в її невинність, то з цим боровся.

Він не хотів бути наївним, як Бак, що скінчив з кулею в голові, коли його дружина врешті-решт перейшла межу.

Не дивно що Кайл реагував так сильно, коли виявив нещирість Джес. Він несподівано побачив ситуацію Бака і бачив її знову й знову – хлопця, введеного в оману вродливим обличчям, заколисаного в помилкове відчуття безпеки сексом та урочистими заявами невинності.

Коли розповідь Кайла закінчилася і він затих, Джес похитала головою.

– Це диво, що ти не покинув мене, – сказала вона, і слід здивування наклав відбиток на це ствердження. – Чи ти повернувся до Вітербай лейк тільки тому, що почув запит оператора 911 по сканеру?

– Ні, я все одно повертався. Після міркування над всім, я зрозумів, що незалежно від того чому, але я все ще вірив, що ти не вбивала Тері.

– І що ти подумав, коли ввійшов в будинок Ґілпатриків і побачив, що я сиділа на незнайомому чоловікові з ножем біля його горла? – Джес спромоглася на посмішку. Яка напевно то була картина.

– Я подумав, що ти була найвродливішим караючим ангелом, якого я будь-коли бачив.

– Брехун. Ти побілів.

– Гаразд, сцена дійсно розхвилювала мене. – Він потягнувся рукою через стіл і взяв її руку. – Але тільки на мить. Тому що я зрозумів ще щось, коли я їхав. Я зрозумів, що кохаю тебе.

Серце Джес забилось вдвічі швидше, потім зупинилось зовсім на мить. Чи правильно вона його почула?

– Ти хочеш сказати, подобаюсь...

– Я хочу сказати, що я кохаю тебе. Як ще я можу сказати це? І байдеже, як виглядало все погано, я повинен був надати тобі презумпцію невинності. Я одного разу вже все зіпсував, не роблячи так.

Дивно. Як вона не гнівалась на нього, як не лаялась…, а нічого жахливого не трапилось. Він не повернувся проти неї. Він кохав її. В її серці виросли крила й воно загрожувало вилетіти. Потім щось ще прийшло їй на думку. Насправді дрібниця, але вона повинна була її згадати.

– Коли я сказала тобі, що хлопець на підлозі був Тері, ти не повірив мені спочатку. – Джес пом’якшила застереження, потираючи пальцями по тильній частини його долоні.

– Він не був схожий на Тері. Це сприймалося б напевно сліпою вірою, щоб без сумнівів вірити тобі. Я не знаю, чи буде у мене колись така віра знову, Джес. Навіть з тобою.

Принаймні він був чесним.

– До речі, я не впевнена, що сліпа віра – така вже гарна річ, – сказала Джес покірно. – Вона, звичайно, спричиняла мені неприємності кілька разів. Я вважаю, що трохи здорового скептицизму добре, за умови, що він поєднан з гарним сильним передчуттям, що людина, яку ти кохаєш, пристойна і чесна... Цього досить, чи не так?

Куточок його губ піднявся.

– Це працює на мене. – Кайл пильно дивився на Джес поверх края свого кухля, коли робив довгий ковток кави. – Отже, я щойно сказав, що кохаю тебе. Що ти будеш з цим робити?

Вона завагалася.

– Кохати тебе взаємно?

– Ай, Джес. Ти не повинна казати так, якщо це неправда. Жоден з нас не розраховував на це... – Він безпорадно знизав плечима.

– Ідіот. Можливо я не завжди була повністю чесна з тобою, але ти ж не думаєш, що я брехала б про щось, схоже на це, чи не так?

Кайл відповів Джес, нахиляючись над столом і захоплюючи її губи своїми. Пара від їхньої кави змішалась з їх власною самоствореною парою, і тільки несхвальне покашлювання офіціантки, що проходила поруч, змусило їх зупинитися.

– Я міг би звикнути до цього, – сказав Кайл хрипким голосом.

– Я також.

Різко його поводження змінилося. Він проковтнув решту своєї кави кількома ковтками, потім витер рот серветкою.

– Допивай-но. Мені не терпиться повернутися до відділка і змусити Клуїса проковтнути велику порцію образи.

Джес зрозуміла, що Кайла не було з нею у ліжку. “Він був, напевно, одним з тих дратівних людей, хто рано прокидається,” – вирішила Джес. Вона б мусила порушити ті його звички, принаймні в його вихідні дні.

Дзвінкий удар по її заду розбудив Джес повністю. Кайл стояв біля ліжка, тримаючи дві чашки паруючої кави і згорнуту газету “Канзас-Сіті Стар”, виглядаючи таким напрочуд зім’ятим, що їй захотілося його обійняти. Гаразд, можливо це не так вже і погано, що він прокидається раніше за неї.

– Ти щойно вдарив мене газетою? – запитала вона підозріло.

– Mмм-хм. Я думав, що ти не будеш заперечувати, тому що на першій смузі стаття про тебе.

– Справді? – Джес сіла й протерла очі, потім жадібно ковтнула з чашки кави, що Кайл дав їй в руки.

– Не барись. Ми прочитаємо її разом. Я думаю, що вона могла б відповісти на деякі запитання, які були в тебе. ‘Внутрішнє джерело’ надало газеті деякі подробиці, про які ми не знали.

– Ти вже прочитав цю статтю, – Джес зробила висновок, коли посунулась під покривалами, даючи йому місце поруч з собою.

– Поки готувалася кава. Не міг встояти. Тобі вона сподобається.

Навіть з порадою Кайла, Джес все ще недовіряла щодо читання про себе на першій смузі. Але незабаром переконалася, що він мав рацію. Преса, що суворо критикувала її в кожній статті за минулу пару тижнів, тепер вважала, що вона була майже свята.

“‘Жертва’ вбивства знайдена жива і здорова,” – повідомляв передовий газетний заголовок. А під ним: “Відмовлено від усіх обвинувачень проти Джес Робінсон.” Поки це їй подобалось.

Стаття продовжувала викладати в подробицях божевільний план Тері покарати Джес за свою відмову. Очевидно без найменшої краплини сорому, він хвастався перед поліцією своїм розумом.

– Хто надав всю цю інформацію пресі? – міркувала вголос Джес. – Це напевно був не Клуїс. Це все робить його схожим на діамантового тупака вагою в чотирнадцять каратів.

– Так, не Клуїс, – погодився Кайл. – Можливо Ізлі. Він вже вибачався переді мною десять або дванадцять разів, і я думаю, що він бажає, що все, що стало відоме всім, щоб все це могло бути якнайшвидше осмислене й забуте.

Джес продовжувала захоплено читати. Тері почав свою змову проти Джес, усуваючи штору для душа і зберігаючи килимок у підвалі Кевіна. Потім він симулював поріз під час гоління та підкинув кров – пляму на своїй сорочці та випадкове припущення, що у пані Танґлемайєр міг би бути якийсь добрий засіб для виведення плям. Чимало крові було покроплено на килимку. І величезна кількість її, дві пінти* (1пінта = 0,47л) людської крові, поцупленої з лікарні, де працював Кевін, було розлито по всій ванні, мийці та пральній машині. Тері ретельно натренував Кевіна, який спочатку вважав “розіграш” за ніщо інше, як безневинний жарт, щодо того, що казати поліції.

Він найняв вантажівку транспортної компанії, потім не взяв її.

Він вкрав ножа у Джес за кілька днів до свого зникнення, але насправді не підкидав його під сходами ґанку, поки не мав потребу в більшій кількості доказів проти Джес. Телефонування блазня були призначені, щоб порушити сон Джес і змусити її сумніватися в самій собі.

Він навіть придумав усунути ту сорочку з плямою крові, так, щоб жодний доказ не підтверджував її версію. Зрештою, він сховав свої власні речі: ключі, гаманець, під матрац Джес. Оскільки він мав намір прийняти нові документи, то не мав потребу в тих речах.

Тері був звинувачений у шахрайстві – це було найкращим рішенням, що бюро окружного прокурора змогло виробити. Але результативне розслідування виявило деякі цікаві факти про Тері Родіна, відомого також, як Говард Ґетті, відомого також під іменами півдюжини інших людей. Його розшукували за підлог та підробку документів в трьох інших штатах.

– Я знала, що з ним було не все гаразд, – сказала Джес, хитаючи головою. – Але я й гадки не мала...

– Не дуже переймайся, Джес, – сказав Кайл, обіймаючи її за плечі. – Він обдурив занадто багато людей. Добра новина, що він буде незабаром ув’язнений судовою системою на певний час.

Стаття продовжувала описувати несанкціоноване спостереження Кайла і Джес і сміливий порив Джес, щоб самостійно взяти Тері. Тексту вдалося змусити здаватися Джес хороброю замість розпачливої та безрозсудної.

Коли Джес закінчила читати, то поклала газету.

– Ну, було досить досконало, – сказала вона. – Але завжди пильні члени преси дійсно умудрилися пропустити одну дуже пікантну подробицю.

– Пропустили, чи не так? – Кайл сказав з вдоволеною посмішкою. – Мабуть нам слід розповісти їм.

– В жодному разі, – сказала рішуче Джес. Оскільки їй сподобалось дізнатись, що репортери відмовлялись від кожного огидного слова, що надрукували про неї, то Джес більше не хотіла, щоб особисті подробиці її життя друкувались на цих сторінках для того, щоб всі читали.

– Вважаю, що вони повинні будуть довідатися про наш шлюб, коли ми надішлемо їм весільне оголошення, – сказав Кайл, притискуючись до її шиї.

– Ммм, було б забавно – зберігати наші особисті справи в таємниці. Але я не розумію, як вони пропустили той факт, що ми подали заяву на вступ до шлюбу не більше ніж за годину після того, як звинувачення проти мене були офіційно відхилені.

– Я не знаю, також..., але мені насправді байдуже. – Кайл взяв чашку кави з її руки та поставив на тумбочку, потім відсунув геть газету, щоб не заважала і зосередився на ретельному цілуванні її вушка.

Ані кава, ані газетний папір не дуже цікавили Джес в цю мить.

Нерівний Володимир Миколайович

Тел.: 096 649 74 02
вул. Туполєва, 29 кв. 2

сел. Свєрдлова

Червоногвардійський район

м. Макіївка-13

Донецька обл.

86113